Рішення № 99655036, 15.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 вересня 2021 року справа №640/7951/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (далі по тексту - позивач, КП «Київжитлоспецексплуатація»)доДепартаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент КМДА)провизнання протиправною та скасування постанови відповідача від 18 березня 2020 року №04-20 «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини»В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки можливість замовити виготовлення науково-проектної документації на проведення комплексу заходів по збереженню пам`ятки містобудування та архітектури з`явиться лише після того, як будуть виділені кошти з бюджету міста Києва відповідним рішенням Київради.

Ухвалою від 08 квітня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/7951/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалу про відкриття провадження у справі від 08 квітня 2020 року направлено Департаменту КМДА в електронному вигляді на його електронну адресу та роз`яснено, що відповідно до пункту 12 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, відповідач може отримати лише безпосередньо у суді.

Відповідач відзив на адміністративний позов до суду не надав.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Постановою Департаменту КМДА від 18 березня 2020 року №04-20 «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини» за порушення частини першої статті 24, частини першої статті 27 та частини другої статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також пунктів 5.3, 11, підпункту 1 пункту 13 охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини від 11 липня 2017 року №3543, на КП «Київжитлоспецексплуатація» накладено фінансові санкції на загальну суму 35 700,00 грн., у тому числі:

- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами у розмірі 34 000,00 грн.;

- за невиконання припису органів охорони культурної спадщини у розмірі 1 700,00 грн.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища визначає Закон України «Про охорону культурної спадщини».

Абзацом третім частини першої статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За невиконання припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 7 частини першої статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Статтею 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції (частина друга статті 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що процедура притягнення юридичної особи до відповідальності на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» включає складання акта про вчинення правопорушення та розгляд посадовою особою, яка має право накладати фінансові санкції, матеріалів, що засвідчують факт правопорушення про порушення. При цьому, вказана процедура включає і право юридичної особи протягом трьох днів з моменту отримання акта подати письмові пояснення до нього.

Як вбачається зі змісту спірної постанови, її прийнято на підставі таких документів: акт огляду з фото фіксацією від 15 січня 2020 року; припис від 17 січня 2020 року №141/П; акт про вчинення правопорушення від 03 березня 2020 року №06-20; вхідний лист від 21 лютого 2020 року №062/15/1/13-917.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не надав до суду доказів на підтвердження розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Позивач зазначає, що акт про вчинення правопорушення не отримував та від його отримання не відмовлявся, що позбавило права на надання пояснень з приводу виявлених порушень. Докази на спростування зазначеного в матеріалах справи відсутні.

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення/вручення припису від 17 січня 2020 року №141/П.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, відповідачем не дотримано процедури її прийняття.

Недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення органу, прийнятого за результатами розгляду матеріалів про правопорушення.

З приводу порушень КП «Київжитлоспецексплуатація» законодавства у сфері культурної спадщини, суд звертає увагу на таке.

Так, в оскаржуваній постанові встановлено: «Особняк» (поч. XX ст.) за адресою: м. Київ вул. Липська б. 16 рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.11.1982 №1804 взято на державний облік як пам`ятку містобудування та архітектури місцевого значення.

Будинок №16 на вул. Липській у Печерському районі міста Києва належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, перебуває на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація».

На виконання вимог статті 23 Закону між Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП «Київжитлоспецексплуатація» укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини від 11 липня 2017 року №3543, а саме будинок загальною площею 2 068,2 кв.м за адресою м. Київ, вул. Липська, 16 літ. А.

Відповідно до п. 5.3 вказаного Охоронного договору, на власника (уповноважену особу) покладено обов`язок щодо утримання пам`ятки в належному санітарному, протипожежному і технічному стані.

Дана вимога також передбачена частиною 1 статті 24 Закону відповідно до якої на власника або уповноваженого ним органу, користувача покладено обов`язок утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Відповідно до пункту 11 Охоронного договору уповноважена особа повинна своєчасно проводити поточний ремонт вказаної пам`ятки і роботи по впорядкуванню території пам`ятки. Виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені п. 13 даного договору, а саме протягом 2017-2019 рр. виконати реставраційно-реабілітаційні роботи по пам`ятці за проектом реставрації та реабілітації, погодженим за встановленим законодавством порядком.

Спеціалістом відділу моніторингу зон охорони Департаменту здійснено огляд пам`ятки за вказаною адресою, за результатами якого встановлено, що на момент огляду будинок перебуває у незадовільному стані, реставраційні, ремонтні та інші роботи направлені на збереження та утримання пам`ятки в належному стані, у термін встановлений Охоронним договором, Уповноваженою особою проведені не були.

Порушнику було направлено припис від 17.01.2020 №141/П з вимогою в місячний термін з дня отримання припису надати до Департаменту на розгляд у встановленому порядку науково-проектну документацію на проведення комплексу заходів по збереженню пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення за адресою: м. Київ, вул. Липська, буд. 16.

За результатами перевірки системи електронного документообігу Департаменту встановлено, що станом на 03 березня 2020 року науково-проектна документація на проведення комплексу заходів по збереженню пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення за адресою: м. Київ, вул. Липського, буд. 16 на погодження до Департаменту не надходила. Дозвіл на виконання будь-яких робіт за вказаною адресою Департаментом не надавався».

Частиною першою статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини (частина третя статті 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Позивач зазначає, що неможливість виконання вимог законодавства та охоронного договору зумовлена відсутністю коштів для проведення реконструкції пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення по вул. Липській, 16 літ. А.

КП «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Департаменту комунальної власності м. Києва з листом від 05 листопада 2018 року №062/15/1/13-6156, в якому зазначено перелік пам`яток культурної спадщини, по яких першочергово необхідно виконати капітальний ремонт фасадів, у тому числі по вул. Липській, 16 літ. А.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 20 грудня 2018 року №547/6509 «Про затвердження міської цільової програми «Управління об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2019-2021 роки» з бюджету міста Києва мають фінансуватися витрати в розмірі 6 200,00 грн. в 2019 році, 6 500,00 грн. в 2020 році і 6 730,00 грн. в 2021 році на проведення позивачем ремонтних та реставраційно-відновлювальних робіт об`єктів нерухомості комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Листом від 03 квітня 2019 року №062/15/1/21-1522 позивач звернувся до Департаменту КМДА та надав проект повідомлення про нову державну допомогу на реалізацію пункту 3 «Збереження та відновлення об`єктів нерухомості (пам`яток культурної спадщини) комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Листом від 16 серпня 2019 року №062/15/1/21-3410 позивач повідомив Департамент комунальної власності м. Києва про заплановані завдання та заходи щодо об`єктів нерухомості комунальної власності територіальної громади міста Києва, що обліковуються на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», зазначивши потреби в державній допомозі та її розмір.

Листом від 04 жовтня 2019 року №062/15/1/21-4067 позивач надав додаткову інформацію Департаменту комунальної власності м. Києва про нову індивідуальну державну допомогу.

В листі від 23 грудня 2019 року №062/15/1/21-5719 позивач надав Департаменту комунальної власності м. Києва пояснення щодо розгляду справ про державну допомогу.

Також, позивач надав до суду копії виписок банку щодо руху виділених коштів з міського бюджету на фінансування Програми економічного і соціального розвитку міста Києва, на підтвердження відсутності в 2019 році коштів для проведення реконструкції пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення по вул. Липській, 16 літ. А у м. Києві на виконання функцій замовника.

Наведене, на думку суду, підтверджує вжиття позивачем заходів з метою виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та охоронного договору.

Також, на переконання суду, у діях позивача відсутня вина, тобто, суб`єктивна сторона правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова Департаменту КМДА про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 18 березня 2020 року №04-20 є протиправною та підлягає скасуванню.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов КП «Київжитлоспецексплуатація» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В частині дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що спірну постанову винесено 18 березня 2020 року, а до суду позивач звернувся 07 квітня 2020 року, тобто в межах строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 березня 2020 року №04-20 «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини».

3. Стягнути на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500);

Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12; ідентифікаційний код 42475311).

Суддя В.А. Кузьменко