Рішення № 99654942, 15.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/652

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року м. Київ № 640/24297/20

за позовомОСОБА_1 до 3-я особаМіністерства внутрішніх справ України Управління поліції охорони в м. Києві Національної поліції Українипровизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити діїСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленою другою групою інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції";

зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву щодо призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленою другою групою інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції";

зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової страти працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 368200,00 грн.

Ухвалою суду від 19.10.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України.

17.11.2020 р. до суду надано відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 20.12.1998р. по 30.12.2005 р. та наказом 152 о/с від 30.12.2005 р. Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві був звільнений зі служби у відставку за ст. 65 п. "А" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

08.11.2017 року згідно довідки до акта огляду МСЕК АВ №0664853 ОСОБА_1 встановлено з 08.11.2017 р. II групу інвалідності, причина - захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС (строком до 18.11.2018 р.).

12.11.2018 року згідно довідки до акта огляду МСЕК АВ №0988071 ОСОБА_1 встановлено з 01.11.2018 р. II групу інвалідності, причина - захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС (строком до 18.11.2020 р.).

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи втрати професійної працездатності у відсотках від 08.11.2017 р. АГ №0013893 встановлено 70% втрати працездатності.

Листом від 31.03.2020 р. за №М-23/43/29/05/04-2020 року Управління поліції охорони в м. Києві повідомило позивача, що Департамент фінансово-облікової політики МВС України своїм листом від 05.03.2020 року № 7750/15-2020 повернув зазначені матеріали до Управління поліції охорони в м. Києві без прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що правонаступниками Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, що ліквідуються в установленому законодавством порядку, є органи поліції охорони.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає відмову протиправною з таких підстав.

Позивач вказує на те, що він має право на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленою другою групою інвалідності; НАСК "ОРАНТА" йому не виплачувала страхову суму у зв`язку із втратою працездатності 70%.

Вважає відмову відповідача щодо можливої виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю неправомірною і такою, що порушує його право на соціальний захист.

Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України - проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що оскільки управління поліції охорони у м. Києві є територіальним підрозділом поліції охорони і не є органом внутрішніх справ, МВС України відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" не уповноважене розглядати надіслані управлінням поліції охорони у Волинській області документи та приймати за ними будь-які рішення.

3-я особа - Управління поліції охорони в м. Києві - в наданих поясненнях посилається на наявність саме у МВС України обов`язку з нарахування та виплати одноразової допомоги, посилаючись на відповідну судову практику.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VIII, тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції затвердженого Кабінетом Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію"; обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 січня 2018 року по справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року по справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року по справі № 806/845/16.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

За таких обставин, саме на відповідача покладено обов`язок розглянути по суті заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленою другою групою інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції".

Оскільки Департамент фінансово-облікової політики МВС України своїм листом від 05.03.2020 року № 7750/15-2020 повернув матеріали заяви позивача до Управління поліції охорони в м. Києві без прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги по суті, належним способом захисту порушеного права є обов`язок повторно розглянути заяву з постановленням рішення по суті.

В той же час, оскільки по суті наданий позивачем пакет документів не був предметом аналізу на предмет наявності підстав для призначення одноразової допомоги, позовні вимоги в частині зобов`язання призначити та виплатити допомогу є передчасними, і в задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлення контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду; в даному випадку суд не знаходить підстав для використання наданого йому права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленою другою групою інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції".

3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код 00032684) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) щодо призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленою другою групою інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції", з постановленням рішення по суті з врахуванням висновків суду.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 15.09.2021 р.