Ухвала суду № 99654887, 15.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 вересня 2021 року м. Київ № 640/21026/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

Головного управління ДПС у м. КиєвідоВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про скасування постанови,ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування постанови №ВП 63687477 від 24.05.2021 державного виконавця примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковського Т.О. про накладення штрафу на ГУ ДПС у м. Києві у розмірі 5100,00 грн. повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2021 позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху та надано позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Вказана ухвала отримана представником позивача 14.08.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з ухвалою від 05.08.2021 про залишення позовної заяви без руху, з відміткою про отримання.

В ухвалі суду від 05.08.2021 про залишення позовної заяви без руху зазначалось, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно було подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

- позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині зазначення інформації про представника відповідно до вимог частини шостої статті 160 КАС України та ідентифікаційного коду відповідача;

- заяву про поновлення строків звернення до суду з письмовим обґрунтування поважності причини пропущення такого строку та докази на підтвердження відповідних обставин;

- документ про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн., на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду 05.08.2021 подано клопотання про усунення недоліків та виправлену позовну заяву.

Як убачається зі змісту клопотання про усунення недоліків позовної заяви, представник просить відстрочити сплату судового збору, оскільки працівником управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у м. Києві вжито заходи щодо сплати судового збору, а саме направлено на відповідний структурний підрозділ лист про сплату судового збору, проте станом на 16.08.2021 до управління супроводження судових справ документ, що підтверджує сплату судового збору не надійшов, після надходження оригіналу платіжного доручення, воно негайно буде направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

На думку суду, клопотання не підлягає задоволенню. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за відповідним кодом економічної класифікації, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 "Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати (наприклад, ухвала Верховного Суду від 23.11.2020 справа №640/7839/19).

Також Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 09.03.2021 справа №480/4221/19 дійшов висновку, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, Суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

Відтак, клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

В обґрунтування строків звернення до суду представник позивача зазначив, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС повернуто позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку з чим суд обмежив право на доступ до правосуддя правонаступнику Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС, що унеможливило повторне звернення до суду з позовом в строк визначений статтею 287 КАС України.

Як зазначено судом в ухвалі від 05.08.2021, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 отримана позивачем 05.07.2021, водночас до суду позовна заява повторно направлена до суду 22.07.2021.

Позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження об`єктивної неможливості повторного звернення до суду протягом десятиденного строку з моменту отримання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києві від 16.06.2021 та позовної заяви з додатками.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про недоведеність позивачем поважності причин пропуску строку.

Відповідно до частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункту 1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (пункт 9).

Оскільки позивачем не виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху - не надано доказів сплати судового збору, вказані позивачем в клопотанні підстави пропуску строку визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись пунктами 1, 4 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві про скасування постанови.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець