Рішення № 99654866, 14.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Київ № 755/5572/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м Київ

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ

третя особа Головне Управління Пенсійного фонду України в м Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ (далі по тексту - відповідач, УЗПВР м. Київ), третя особа - Головне Управління Пенсійного фонду України в м Києві (далі по тексту - третя особа, ГУ ПФУ в м. Києві), з наступними позовними вимогами:

- визнати незаконними та протиправними дії відповідача;

- зобов`язати відповідача отримати у Дніпровському районному суді безпідставно надісланий УЗПВР м. Київ пакет документів (50 аркушів) щодо прийняття до обліку УЗПВР м Київ постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року для подальшого виконання згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440 та відновити виконавчі дії по забезпеченню виконання постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року та постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно повернув пакет документів до Дніпровського районного суду м. Києва, оскільки УПФУ не виконало постанову Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УЗПВР м Київ про визнання дій незаконними та протиправними передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №755/5572/21 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 25 травня 2021 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов; відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року відповідача зобов`язано надати суду належним чином завірені копії матеріалів щодо виконання рішення №2а-6873/11, а у разі неможливості надання вказаних документів, у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин.

Відповідачем подано пояснення, з яких вбачається, що згідно даних системи Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою встановлено, що 16 березня 2020 року за №61560923 до обліку прийнято постанову Верховного Суду України від 27 лютого 2020 року по справі №2а-6873/11 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва провести перерахунок пенсії позивачу; листом від 04 березня 2021 року №2600-0306-8/36091 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило, що заявником рішення суду виконано, заборгованість відсутня; зазначено, що відповідач не є фахівцем у сфері нарахування пенсійних виплат, відповідно до вимог законодавства на відповідача покладено лише обов`язок реєстрації рішення суду та, за умови нарахування боржником суми заборгованості, передачі такого рішення до органів Казначейства з метою виплати коштів стягувачу. Також проінформовано, що на даний момент подані стягувачем до УЗПВР м. Київ документи у кількості 50 аркушів зберігаються в Управлінні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ГУ ПФУ в м. Києві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 12 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до УЗПВР м. Київ із заявою про прийняття до виконання рішення від 13 вересня 2012 року №2в-6873/11 Дніпровського районного суду м. Києва про перерахунок пенсії УПФУ в Дніпровському районі. До вказаної заяви були додані додаткові судові рішення: копія постанови КААС від 27 листопада 2013 року, копія постанови КААС від 06 червня 2016 року, копія ВАСУ від 27 квітня 2016 року, копія постанови ВС від 27 лютого 2021 року.

Повідомленням про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою від 16 березня 2021 року №67/2020 відповідач повідомив позивачу та третій особі, що відповідно до пункту 7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440 (далі по тексту - Порядок №440) до обліку прийнято постанову Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11; ГУ ПФУ в м. Києві протягом 10 днів надати до УЗПВР м. Київ належним чином оформлений розрахунок суми, яка підлягає до виплати згідно даного рішення суду.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 29 березня 2021 року №2600-0306-8/53334 повідомлено відповідача, що постанова Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11 виконана, борг по пенсійній справі за рішенням суду відсутній.

Відповідно до листа відповідача, адресованого позивачу та Дніпровському районному суду м. Києва, у зв`язку з поданням ГУ ПФУ в м. Києві листа, в якому повідомлено про виконання рішення суду та про відсутність заборгованості, відповідачем повернено постанову №2а-6873/11 від 27 лютого 2020 року до органу, що її видав та одночасно направлено позивачу копію даного листа.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними визначено Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440 (далі - Порядок №440).

Згідно із пунктами 3, 4 Порядку №440, рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Заявник подає до органу державної виконавчої служби: заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірену його копію); копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку у паспорті або до паспорта яких внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків) та копію паспорта громадянина України.

Відповідно до пункту 7 Порядку №440 відповідальна особа не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов`язана перевірити виконання такого рішення за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, враховуючи дані виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішень Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звертається заявник. У разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі відповідальна особа вносить дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр).

Згідно із пунктом 9 Порядку № 440, відповідальна особа не пізніше десяти робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов`язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі №2а-6873/11 в частині скасування постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо неправильного розрахунку пенсії ОСОБА_1 , як військовозобов`язаному, призваному на збори, із заробітної плати 0,03 гривень/місяць, одержаної ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році; здійснення перерахунку та виплати позивачу суми державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 гривень/місяць з 01.04.1997 по 31.03.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати; здійснення перерахунку та виплати позивачу суми державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІІ групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 гривень/місяць з 01.04.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати; визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24.10.2011 та щодо непризначення і невиплати позивачу одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІІ групи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат; зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації надати позивачу відповідь на звернення від 24.10.2011 та здійснити нарахування, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - здійснити позивачу виплату одноразової компенсації в сумі 30 мінімальних заробітних плат, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІІ групи, з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати, скасовано і залишено в цій частині постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року в силі. В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі №2а-6873/11 залишено без змін.

Відповідач повідомленням від 16 березня 2020 року №67/2020 повідомив позивачу та третій особі, що відповідно до пункту 7 Порядку №440 до обліку прийнято постанову Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11; ГУ ПФУ в м. Києві протягом 10 днів надати до УЗПВР м. Київ належним чином оформлений розрахунок суми, яка підлягає до виплати згідно даного рішення суду; ідентифікатор доступу 61560923, характер стягнення - перша черга.

При цьому, підставою для повернення відповідачем постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11 до органу, що її видав, відповідач зазначив виконання третьою особою рішення суду відповідно до пункту 11 Порядку №440.

Відповідно до пункту 11 Порядку №440 якщо рішення виконано боржником або в інший спосіб в повному обсязі, таке рішення підлягає поверненню органу, що його видав, протягом семи робочих днів з дня одержання відповідного документального підтвердження, про що вноситься запис до Реєстру. Одночасно заявнику надсилаються копії документів, що підтверджують виконання рішення в повному обсязі.

У разі коли рішення виконано боржником в повному обсязі після його передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в тому числі в межах виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звернувся заявник, відповідальна особа протягом трьох робочих днів з дня отримання підтвердження про повне виконання рішення повідомляє органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Системний аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що підставою для повернення, зокрема, судового рішення, яке перебуває на виконанні, є виконання його боржником або в інший спосіб в повному обсязі, на підтвердження якого мають надаватися документи, копії яких в подальшому надсилаються заявнику та які є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, під час розгляду даної справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду жодних пояснень та доказів, які б підтверджували факт виконання ГУ ПФУ в м. Києві або в інший спосіб в повному обсязі постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11.

Судом не приймається до уваги в якості належного та допустимого доказу копія листа ГУ ПФУ в м. Києві від 29 березня 2021 року №2600-0306-8/53334, яким повідомлено відповідача, що постанова Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11 виконана, борг по пенсійній справі за рішенням суду відсутній, оскільки ГУ ПФУ в м. Києві не додано до вказаного листа відповідного документального підтвердження на виконання приписів пункту 11 Порядку №440.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача, які полягають у поверненні постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11 згідно з вимогами пункту 11 Порядку №440 до органу, що її видав, протиправними та, як наслідок, наявності правових підстав для відновлення виконавчих дій по забезпеченню виконання постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року №2а-6873/11, а позовні вимоги у цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача отримати у Дніпровському районному суді безпідставно надісланий УЗПВР м. Київ пакет документів (50 аркушів) щодо прийняття до обліку УЗПВР м Київ постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року для подальшого виконання згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440, оскільки відповідачем у відповіді від 26 липня 2021 року №9337 вказано, що документи, подані позивачем згідно його заяви від 12 березня 2020 року у кількості 50 аркушів зберігаються у відповідача.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах та встановлено наступне.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивачем не надано доказів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів, а відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 32, код ЄДРПОУ 43315602) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у м Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), які полягають у поверненні постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року № 2а-6873/11 згідно з вимогами пункту 11 Порядку №440 до органу, що її видав.

3. Зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у м Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавчі дії по забезпеченню виконання постанови Верховного Суду від 27 лютого 2020 року № 2а-6873/11.

4. У задоволені інших позовних вимог - відмовити.

5. У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова