Ухвала суду № 99654811, 14.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/2220

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2021 року м. Київ № 640/24319/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ,

громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_2 ,

громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_3 ,

громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_4

до Державної міграційної служби України,

Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 (надалі - позивач 1), адреса: АДРЕСА_1 , громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_2 (надалі - позивач 2), адреса: АДРЕСА_1 , громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_2 (надалі - позивач 3), адреса: АДРЕСА_2 , громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_4 (надалі - позивач 4), адреса: АДРЕСА_1 до Державної міграційної служби України (надалі - відповідач 1), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 9, Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (надалі - відповідач 2), адреса: 65104, місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 44, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної Міграційної Служби України №246 "Про визнання недійсними деяких посвідок на постійне проживання" 04.09.2019 року відносно Громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , Адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , яким скасовано Посвідку на постійне проживання;

- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУДМС України в Одеській області від 01.10.2019 року про скасування Дозволу на імміграцію в Україну, виданого 27.10.2011 року гр. Р. Азербайджан ОСОБА_2 та її дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та скасування Посвідок на постійне місце проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 31.10.2011 року, серії НОМЕР_3 від 31.10.2011 року, серії ОД №19893 від 06.11.2012 року;

- зобов`язати Відповідачів внести відомості в Державний реєстр (базу) ДМС України недійсних документів - про дійсність Посвідок на постійне місце проживання: серії ОД №20471 від 22.01.2013 року, яка видана гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; серії НОМЕР_2 від 31.10.2011 року, яка була видана гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; серії НОМЕР_3 від 31.10.2011 року, яка була видана гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; серії НОМЕР_6 від 06.11.2012 року, яка була видана гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Проте, до позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі оскаржують рішення Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, від 01 жовтня 2019 року про скасування Дозволу на імміграцію в Україну, виданого 27.10.2011 гр. Р. Азербайджан ОСОБА_2 та її дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та Наказ Державної Міграційної Служби України №246 "Про визнання недійсними деяких посвідок на постійне проживання" 04.09.2019 відносно Громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 .

З тексту позовної заяви вбачається, та як зазначено позивачами, що позивачі дізнались про існування вищевказаного рішення Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, від 01 жовтня 2019 року про скасування Дозволу на імміграцію в Україну, виданого 27.10.2011 гр. Р. Азербайджан ОСОБА_2 та її дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та Наказу Державної Міграційної Служби України №246 "Про визнання недійсними деяких посвідок на постійне проживання" 04.09.2019 відносно Громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 лише після отримання їх - 01.07.2021, при цьому, суд звертає увагу, що позивачами не було надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання такого рішення, що дає підстави суду прийти до висновку що позивачу було відомо про існування оскаржуваного рішення починаючи від 04 вересня 2019 року.

Суд звертає увагу, що з даним адміністративним позовом позивачі звернулись 25 серпня 2021 року про що свідчить поштовий штамп на конверті адресованого до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду поза межами шестимісячного строку.

За приписами частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У той же час, жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, та до заяви про поновлення строку не долучено.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу додаткового десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави для його поновлення.

У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, позивачами до позовної заяви додано документи про сплату судового, а саме, квитанції про сплату судового збору №76513 від 25.08.2021 у сумі 908,00 грн., №76603 від 25.08.2021 у сумі 908,00 грн., №76647 від 25.08.2021 у сумі 908,00 грн. проте за вказаними квитанціями у графі призначенні платежу вказано *;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за подання позовної заяви ОСОБА_1 , Окружний адміністративний суд міста Києва.

Так, у преамбулі Закону України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлена у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, оскільки кожним з позивачів заявлено до відповідача одну вимогу немайнового характеру, останнім необхідно сплатити судовий збір у розмірі по 908,00 грн. окремим платіжним документом.

За таких підстав, позивачам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 слід надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. окремим платіжним документом, за звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити підстави для поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом та разом з доказами на підтвердження причин поважності пропущення строку звернення до суду;

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 908,00 гривень окремим платіжним документом (отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_3 , громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_4 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова