Рішення № 99653817, 15.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 р. № 520/14986/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строку 38 років 2 місяці 6 днів, а також пов`язаного із цим зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із 90% до 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строк 38 років 2 місяці 6 днів, в тому числі: роботу на посаді судді (26 років, 1 місяць, 20 днів), роботу в органах внутрішніх справ на посадах слідчого, заступника начальника, начальника слідчого відділу (9 років 10 місяців 24 дні), календарний період строкової служби в Збройних силах (2 роки 1 місяць 22 дні); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 у розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачам рекомендованими листами з повідомленням про вручення, та була отримана ними, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Відповідні документи у встановлений строк до суду не надходили.

Згідно ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

З 18.07.1990 по 08.09.2016 ОСОБА_1 перебував на посадах судді Жовтневого районного суду м. Харкова, голови Чугуївського міського суду Харківської області, голови Харківського окружного адміністративного суду, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Крім того, до цього періоду позивач також: з 19.11.1971 по 01.08.1973 проходив службу в армії; з 31.07.1980 по 25.06.1990 проходив службу в органах внутрішніх справ (слідчий, заступник начальника, начальник слідчого відділу).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що його стаж роботи для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді складає 38 років 02 місяці 06 днів, що підтверджується відповідним розрахунком Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Верховної Ради України №15-15-VІІІ від 08.09.2016 у зв`язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України позивача звільнено з посади судді Харківського окружного адміністративного суду.

З цього часу позивач отримував щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010.

Щомісячне довічне грошове утримання позивачу призначено у розмірі 90% з урахуванням стажу роботи позивача - 38 років 02 місяці 06 днів. Розмір щомісячного довічного грошового утримання підтверджується дублікатом протоколу призначення пенсії від 23.01.2020, а також листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №ВЕБ-20001-Ф-С-20-002837 від 14.02.2020.

В подальшому, у зв`язку з прийняттям КСУ рішення №2-р/2020 від 18.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок з 18.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №847085 від 24.02.2020 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу було відмовлено.

Позивач вважаючи неправомірним таке рішення, оскаржив його в судовому порядку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020, зі змінами, внесеними постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі №520/9440/2020 визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №847085 від 24.02.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі визначеному Законом України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум. Вказані рішення набрали законної сили.

В подальшому, після набрання рішенням суду у справі №520/9440/2020 законної сили, відповідач зменшив відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання з 90% до 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З листа відповідача №2000-0202-8/39233 від 17.03.2021 вказані обставини стали відомі Позивачу. В цьому ж листі Відповідач вказав, що щомісячне довічне грошове утримання позивача обчислене з урахуванням стажу 26 років 3 місяці і 4 дні. Також вказано, що дія такого розрахунку поширюється на період з 19.02.2020.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що при призначенні йому довічного грошового утримання судді у відставці було допущено помилку у розрахунку періоду стажу, який враховується для обчислення грошового довічного утримання судді у відставці.

Так виходячи зі змісту Протоколу призначення пенсії від 23.01.2020, судом встановлено, що управлінням ПФУ в Харківській області визначено тривалість (розмір) повного страхового стажу як 45 років 5 місяців та 4 дні, серед якого стаж "судді" вказано 26 років 1 місяць 20 днів та на підставі нього визначено загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - в розмірі 62 відсотків.

Суд зазначає, що управлінням пенсійного фонду було допущено помилку при призначенні позивачу довічного грошового утримання судді у відставці у розрахунку періоду стажу, який враховується для обчислення грошового довічного утримання судді у відставці, а саме не було зараховано періоди проходження служби в армії та проходження службу в органах внутрішніх справ (слідчий, заступник начальника, начальник слідчого відділу), що вплинуло на помилкове визначення як стажу та і загального проценту розрахунку пенсії від заробітку.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із частиною першою статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що в період з 19.11.1971 по 01.08.1973 проходив службу в армії, з 31.07.1980 по 25.06.1990 проходив службу в органах внутрішніх справ (слідчий, заступник начальника, начальник слідчого відділу).

Відповідно до відомостей з трудової книжки та розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Харківським окружним адміністративним судом: в період з 18.07.1990 по 08.09.2016 позивач перебував на посаді судді Жовтневого районного суду м. Харкова, голови Чугуївського міського суду Харківської області, голови Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Таким чином, стаж роботи позивача на посаді судді складає 26 років 1 місяць 20 днів.

Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 №4015-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів» до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції чинній на час призначення позивача на посаду судді до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Отже, при розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, треба враховувати і стаж отриманий позивачем під час проходження служби в армії, який дорівнює 2 роки 1 місяць 22 дні та під час служби в органах внутрішніх справ (слідчий, заступник начальника, начальник слідчого відділу, який дорівнює 9 років 10 місяців 24 дні.

Отже, загальний стаж позивача як судді, який дав право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставки складає: служба в армії - 2 роки 1 місяць 22 дні, служба в органах внутрішніх справ - 9 років 10 місяців 24 дні, судді - 26 років 1 місяць 20 днів, загалом - 38 роки 2 місяці 6 днів.

Загалом цей період становить 38 роки 2 місяці 6 днів, який відповідно до вказаних вище законодавчих вимог підлягає врахуванню органами пенсійного фонду під час підрахунку розміру спеціального стажу та відповідно при обчисленні суми мого щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача щодо незарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строку 38 років 2 місяці 6 днів, а також пов`язаного із цим зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90% до 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строк 38 років 2 місяці 6 днів, в тому числі: роботу на посаді судді (26 років, 1 місяць, 20 днів), роботу в органах внутрішніх справ на посадах слідчого, заступника начальника, начальника слідчого відділу (9 років 10 місяців 24 дні), календарний період строкової служби в Збройних силах (2 роки 1 місяць 22 дні) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 у розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, суд зазначає наступне.

Позивачу на даний час нараховується та виплачується щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 62 відсотків грошового утримання судді (суддівської винагороди), який працює на відповідній посаді.

62 відсотки нараховуються та виплачуються позивачу із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень частини третьої статті 142 Закону №1402-VIІІ, згідно якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді визначений Законом України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у випадку позивача 90 відсотків за 38 років роботи на посаді судді) не може бути застосований до розміру довічного грошового утримання судді встановленого ч. 3 ст. 142 Закону України №1402-VІІІ від 20.03.2020 "Про судоустрій і статус суддів", згідно якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідно до цього, 38 років стажу роботи позивача на посаді судді, згідно ч. 3 ст. 142 Закону України №1402-VІІІ від 20.03.2020 "Про судоустрій і статус суддів", є підставою для виплати 86 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а саме 50 відсотків за 20 років та 36 відсотків за 18 років роботи на посаді судді.

Отже, вищезазначена позовна вимога підлягає частковому задоволенню, а саме суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 у розмірі 86% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строку 38 років 2 місяці 6 днів.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із 90% до 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строк 38 років 2 місяці 6 днів, в тому числі: роботу на посаді судді (26 років, 1 місяць, 20 днів), роботу в органах внутрішніх справ на посадах слідчого, заступника начальника, начальника слідчого відділу (9 років 10 місяців 24 дні), календарний період строкової служби в Збройних силах (2 роки 1 місяць 22 дні).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 у розмірі 86% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 33 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов