Рішення № 99653798, 09.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 вересня 2021 року № 520/7232/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Мироненко І.С.,

представника відповідача - Тягнибок І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області з приводу неприйняття за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вх.№02-35/Є/208 від 02.03.2021 року окремого письмового рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та безоплатну передачу у власність заявників земельної ділянки кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га за адресою: АДРЕСА_1 , або про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою та безоплатній передачі у власність заявників даної земельної ділянки;

- зобов`язати Пісочинську селищну раду Харківського району Харківської області прийняти за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вх.№02-35/Є/208 від 02.03.2021 року окреме письмове рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та безоплатну передачу у власність заявників земельної ділянки кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га за адресою: АДРЕСА_1 , або про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою та безоплатній передачі у власність заявників даної земельної ділянки;

- стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття за його заявою та заявою ОСОБА_4 вх.№02-35/Є/208 від 02.03.2021 року окремого письмового рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та безоплатну передачу у власність заявників земельної ділянки кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га за адресою: АДРЕСА_1 , або про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою та безоплатній передачі у власність заявників даної земельної ділянки. Вважаючи свої права порушеними позивач, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В. від 21.05.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом; ухвалено розгляд та вирішення справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; роз`яснено учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із відстороненням судді від посади на підставі розпорядження керівника апарату суду № 03-05/32 від 28.05.2021 року проведено повторний автоматизований перерозподіл справи.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 28.05.2021 року передано в провадження судді Мельникова Р.В.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 01.06.2021 року вищевказану справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 26.08.2021 року розгляд справи №520/7232/21 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; визнано обов`язковою участь у судовому засіданні представника Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області; попереджено представника відповідача про наслідки невиконання судового рішення та відповідальність, передбачену законодавством за невиконання судового рішення та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

11.04.2006 року ОСОБА_3 та його рідний брат - ОСОБА_2 отримали па підставі свідоцтв про право на спадщину, виданих Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 11.04.2006 року, реєстр за № 3-495 та № 3-499 відповідно, спадщину, яка складалась з 2/9 та 4/9 частин у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що власником іншої 1/3 частини, відповідно до договору дарування від 19.05.2000 року, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Полторацькою Л.М. за № 759, була ОСОБА_5 .

Також, позивачем вказано, що оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не змогли досягнути з ОСОБА_5 згоди щодо користування вказаним житловим будинком, вони звернулись до Харківського районного суду Харківської області із позовом про поділ житлового будинку з надвірними спорудами між власниками в натурі.

Відтак, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2015 року у справі № 635/369/15-ц позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було задоволено та вирішено: припинити право спільної часткової власності на 2/9 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 ; припинити право спільної часткової власності на 4/9 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_4 ; об`єднано 2/9 частини житлового будинку, що належать ОСОБА_1 , та 4/9 частини житлового будинку, що належали ОСОБА_4 , та визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на 2/3 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проведено розподіл житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09.09.2015 року за № 4910/8592 та виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на 2/3 частини житлового будинку літ. «А-1» кухню 2-2, площею 11,30 кв.м., в прибудові літ. «А1-1», житлову кімнату 2-4, площею 10,5 кв.м., та житлову кімнату, площею 13,2 кв.м.; по надвірним будівлям - сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральню літ. «Г», колодязь «К», частину огорожі № 1 (100,1 кв. м). ворота № 2, частину огорожі №3 (18.8 кв.м); виділено ОСОБА_5 на 1/3 частину: по житловому будинку літ. «А-1» коридор 1-2, площею 2,9 кв. м., коридор 1-3, площею 3,8 кв.м., житлову кімнату 1-4, площею 15,2 кв.м., тамбур «а», ґанок «а2»; по надвірним будівлям - душ літ. «Е», сарай літ. «Ж», вбиральню літ. «З», колонку літ. «К-1»; по спорудам - огорожу № 1 (1,7 кв. м), огорожу № 3 (7,0 кв. м); перерозподілено ідеальні долі та визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на 59/100 частини замість належної їм 2/3 частини вказаного житлового будинку; перерозподілено ідеальну долю ОСОБА_5 та визнано за нею право власності на 41/100 частину замість належної 1/3 частини вказаного житлового будинку; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 грошову компенсацію по ринковим цінам в сумі 42067,00 гри (сорок дві тисячі шістдесят сім грн. 00 коп.); ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зобов`язано провести наступні переобладнання: перегородку між приміщеннями 2-3 та 2-4 демонтувати, влаштувати приміщення житлової кімнати не менш ніж 15,0 кв.м.; дверний блок між приміщеннями 2-2 та 2-3 демонтувати, дверний проріз закласти; влаштувати дверний проріз, вставити дверний блок між приміщеннями 2-2 та 2-3; перегородку між приміщеннями 1-2 та 1-3 демонтувати, влаштувати приміщення кухні не менш ніж 7,0 кв.м.; влаштувати дверний проріз, вставити віконний блок в приміщенні 2-4; переобладнання, які необхідно провести по варіанту розподілу необхідно виконувати у відповідності до вимог чинного законодавства: розподіл горища житлового будинку літ. «А-1» проводити по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородки; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судовий збір в сумі 846,04 грн. (вісімсот сорок шість грн. 04 коп.) та затрати, пов`язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3840,00 грн (три тисячі вісімсот сорок грн. 00 коп.), а всього стягнуто 4686,00 грн (чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 00 коп.).

Також, відповідно до додаткового рішення Харківського районного суду Харківської області від 14.04.2016 року у справі №635/369/15-ц резолютивну частину було викладено в такій редакції: доповнено рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2015 року за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку з надвірними спорудами між власниками в натурі; припинено право спільної часткової власності на 2/9 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 ; припинено право спільної часткової власності на 4/9 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_4 ; об`єднано 2/9 частини житлового будинку, що належали ОСОБА_1 та 4/9 частини житлового будинку, що належали ОСОБА_4 та визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на 2/3 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проведено розподіл житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09.09.2015 року за № 4910/8592 та виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на 2/3 частини житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 75,40 кв.м, житловою площею 38,90 кв.м., кухню 2-2, площею 11,30 кв.м., в прибудові літ. «А1-1» житлову кімнату 2-4, площею 10,5 кв.м., житлову кімнату, площею 13,2 кв.м.; по надвірним будівлям сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральню літ. «Г», колодязь «К», частину огорожі № 1 (100,1 кв. м), ворота № 2, частину огорожі № З (18,8 кв. м); виділено ОСОБА_5 на 1/3 частину по житловому будинку літ. «А-1» загальною площею 75,40 кв. м., житловою площею 38,90 кв. м. коридор 1-2, площею 2,9 кв. м., коридор 1-3, площею 3,8 кв. м., житлову кімнату 1-4, площею 15,2 кв. м., тамбур «а», ґанок «а2»; по надвірним будівлям - душ літ. «Е», сарай літ. «Ж», вбиральню літ. «З» колонку літ. «К-1»; по спорудам огорожу № 1 (1,7 кв. м), огорожу № 3 (7,0 кв. м); перерозподілено ідеальні долі та визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на 59/100 частини замість належної їм 2/3 частини вказаного житлового будинку; перерозподілити ідеальну долю ОСОБА_5 та визнано за нею право власності на 41/100 частину замість належної 1/3 частини вказаного житлового будинку; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 грошову компенсацію по ринковим цінам в сумі 42067,00 грн. (сорок дві тисячі шістдесят сім грн. 00 коп.). ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов`язати провести наступні переобладнання: перегородку між приміщеннями 2-3 та 2-4 демонтувати, влаштувати приміщення житлової кімнати не менш ніж 15,0 кв. м.; дверний блок між приміщеннями 2-2 та 2-3 демонтувати, дверний проріз закласти; влаштувати дверний проріз, вставити дверний блок між приміщенням 2-2 та 2-3; перегородку між приміщеннями 1-2 та 1-3 демонтувати, влаштувати приміщення кухні не менш ніж 7,0 кв. м.; влаштувати дверний проріз, вставити віконний блок в приміщенні 2-4; переобладнання, які необхідно провести по варіанту розподілу необхідно виконувати відповідності до вимог чинного законодавства; розподіл горища житлового будинку літ. «А-1» проводити по лінії розподілу житлової будинку без зведення перегородки; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судовий збір в сумі 846,04 грн. (вісімсот сорок шість грн. 04 коп.) та затрати, пов`язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3840,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок грн 00 коп.), а всього стягнути 4686,00 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн 00 коп.).

Відтак, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2015 року та додатковим рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14.04.2016 року у справі №635/369/15-ц було припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та поділено його в натурі між колишніми співвласниками. Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали у спільну сумісну власність житловий будинок літ. «А-1», який складається з кухні 2-2, площею 11,30 кв.м.; прибудови літ. «А1-1»; житлової кімнати 2-4, площею 10,5 кв.м.; житлової кімнати, площею 13,2 кв.м.; надвірних будівель - сараю літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», колодязя «К», частини огорожі № 1 (100,1 кв. м), воріт № 2, частини огорожі №3 (18.8 кв.м).

Під час розгляду справи встановлено, що в подальшому у встановленому законом порядку за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2015 року та додаткового рішення Харківського районного суду Харківської області від 14.04.2016 року у справі № 635/369/15-ц було зареєстровано таке право, про що в Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно 07.06.2019 року було внесено запис за № 32140816.

Зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 171690129 від 25.06.2019 року вбачається, що новоутворений в результаті поділу об`єкт нерухомості, на яке позивач та третя особа отримали право власності, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Такі заходи були вжиті державним реєстратором з метою подальшої ідентифікації окремого об`єкта нерухомості, який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , та його відмінності від іншого об`єкта нерухомості, який належить після поділу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 .

Судовим розглядом справи встановлено, що в подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виявили бажання отримати у свою власність земельну ділянку для обслуговування належного їм житлового будинку площею 0,0182 га

З огляду на зазначене, позивачем та третьою особою 02.09.2019 року було подано заяву до ПП «Перспектива-Земля» для складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Позивачем у позовній заяві вказано, що на 10.06.2020 року було призначено погодження меж земельної ділянки та прийому-передачі межових знаків на території Пісочинської селищної ради в АДРЕСА_1 , про що завчасно були повідомлені власники суміжних земельних ділянок. Однак представник Пісочинської селищної ради у зазначену дату та час для погодження меж земельної ділянки не з`явився, що підтверджується додатком до акту погодження меж земельної ділянки та до акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання на території Пісочинської селищної ради, в АДРЕСА_1 . Однак, межі вищевказаної земельної ділянки із власниками сусідніх земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 були погоджені, визначено її площу та координати, а також присвоєно кадастровий номер 6325157900:00:008:0230, що підтверджується витягом № НВ-5317710562021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.02.2021 року.

Після отримання від ПП «Перспектива-Земля» екземпляр «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на .місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої на території Пісочинської селищної ради, в АДРЕСА_1 » позивач та третя особа 02.03.2021 року звернулись до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області із заявою вх. № 02-35/С/208, в якій просили орган місцевого самоврядування затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га в натурі (на місцевості), розроблену ПП «Перспектива-Земля», та надати у право власності вказану земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

08.04.2021 року позивачем засобами поштового зв`язку було отримано лист від начальника юридичного відділу Виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області І. Тягнибока вих. № 02-31/913 від 26.03.2021 року, який був йому надісланий 03.04.2021 року, що підтверджується копією конверта.

Зі змісту зазначеного листа вбачається, що Пісочинська селищна рада відмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у затвердженні наданої ними технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 6325157900:00:008:0230, розташованої на території Пісочинської селищної ради, в АДРЕСА_1 , та передачі її у їх власність. Підставами такої відмови відповідачем було зазначено, що Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради не приймалось рішення про присвоєння адреси будинку АДРЕСА_1 , а тому рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на житловий будинок було прийнято державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Богославець С.В. за відсутності передбачених чинним законодавством документів, зокрема, за відсутності документів, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, або відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований вказаний об`єкт.

Позивачем у позовній заяві вказано на обставини того, що відсутні підстави вважати, що зазначений лист є законною відмовою відповідача у затвердженні технічної документації із землеустрою, а, навпаки, останній свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача.

По суті позовних вимог суд зазначає, що такі регулюються Земельним кодексом України.

Також, суд зазначає, що положеннями ст.12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Приписами ст. 40 Земельного кодексу України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно із ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

В п. «г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни України мають право па безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в таких розмірах: у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач та третя особа є співвласниками новоутвореного об`єкту нерухомості, який утворився в результаті поділу на частки житлового будинку літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_3 , і фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із приписами ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Положеннями ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно із положеннями ч. 1 ст.121 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.2 ст. 118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно із приписами ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із положеннями абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначене відповідає положенням ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до положень абз.3 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що цією нормою закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку.

Водночас, суд зазначає, що згідно п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно па пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна: затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації: визначення до доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого манна, про включення до об`єктів комунальної власності манна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно із приписами ч. 16 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті. - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що питання щодо безплатного передання земельної ділянки із комунальної власності громадянам та юридичним особам вирішується виключно на пленарному засіданні сесії сільської, селищної, міської ради, і зa результатом розгляду такого питання відповідна рада приймає рішення щодо передання ділянки у власність заявника або ж щодо відмови, яке оформлюється письмово та підписується головою такої ради або іншими уповноваженими на те особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України, рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відтак,слід дійти висновку про те, що задля того щоб орган місцевого самоврядування прийняв рішення щодо безоплатної передачі земельної ділянки заявником має бути надана технічна документація із землеустрою.

Приписами ст. 29 Закону України «Про землеустрій» визначено, що документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Під час розгляду справи встановлено, що задля отримання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га, розташованої на території Пісочинської селищної ради, в АДРЕСА_1 , для обслуговування належного їм будинку та господарських споруд за вказаною адресою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надали відповідачу технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового буднику, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої на території Пісочинської селищної ради, в АДРЕСА_1 .

Приписами в ст. 19 Закону України «Про землеустрій» визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; г) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Приписами ч. 8 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» визначено, що у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Проте в п. «а» ч. 9 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» вказано, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею І22 Земельного кодексу України, у разі передачі у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, па якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку.

Відтак, з огляду на вищевикладене, слід дійти висновку про те, що Пісочинська селищна рада не мала надавати позивачу та третій особі дозвіл на розроблення «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої на території Пісочинської селищної ради, в АДРЕСА_1 ».

При цьому, зі змісту заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 02.03.2021 року до Пісочинської селищної ради вбачається, що останні просили затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га в натурі (на місцевості), розроблену ПП «Перспектива-Земля». та надати їм у право власності вказану земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Додатками до неї було надано копії паспортів та РНОКПП заявників, оригінал технічної документації із землеустрою та оригінал витягу № НВ-531 7710562021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.02.2022 року.

Отже, слід дійти висновку, що вказана заява позивача та третьої особи є обґрунтованою, адресована уповноваженому органу місцевого самоврядування та відповідає вимогам Земельного кодексу України.

Приписами ст. 30 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Водночас, положеннями ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч. 14 ст. 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 нього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом за наслідками розгляду поданої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вмотивованого рішення про затвердження або відмову у її затвердженні із наведенням усіх підстав такої відмови.

В той же час, суд зазначає, що під час розгляду справи було встановлено, що у відповідь на заяву позивача та третьої особи останніми було отримано лист начальника юридичного відділу Виконавчого комітету Пісочинської селищної ради харківського району Харківської області вих. №02-31/913 від 26.03.2021 року, яким повідомлено, що відповідач не має законних підстав для затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 6325157900:00:008:0230, та передати її у власність позивачу та третій особі за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що під час розгляду справи до суду не надано та судом самостійно в рамках реалізації принципу офіційного з`ясування обставин не встановлено існування об`єктивних причин неможливості розгляду відповідачем поданої позивачем та третьою особою заяви про затвердження технічної документації.

Отже, як встановлено судом під час судового розгляду справи, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за результатами розгляду якої відповідачем мало бути прийнято відповідне рішення, однак, як встановлено судом, відповідачем таке рішення прийнято не було, а тільки направлено на адресу позивача лист відповідь.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин суд зазначає, що оскільки відповідачем не було прийнято у відповідності до норм діючого законодавства відповідного рішення про затвердження або відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у формі рішення, то слід дійти висновку, що відповідачем не було прийнято жодного передбаченого законодавством рішення за результатами розгляду заяви позивача.

Таким чином, наданий відповідачем лист № 02-31/913 від 26.03.2021 року, в якому відповідачем повідомлено позивача про обставини відсутності законних підстав для затвердження технічної документації із землеустрою, не може вважатися судом рішенням, яке прийнято за результатами розгляду заяви позивача.

Враховуючи норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем не було здійснено належного розгляду заяви позивача, а направлений на адресу позивача лист не може сприйматися судом як належний розгляд заяви позивача або належна відмова у затвердженні технічної документації із землеустрою.

Отже, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області з приводу неприйняття за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вх.№02-35/Є/208 від 02.03.2021 року окремого письмового рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та безоплатну передачу у власність заявників земельної ділянки кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га за адресою: АДРЕСА_1 , або про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою та безоплатній передачі у власність заявників даної земельної ділянки.

При цьому, з огляду на обставини того, що відповідачем не було здійснено належного розгляду заяви позивача з метою належного та повного захисту прав позивача наявні підстави для зобов`язання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області прийняти за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вх.№02-35/Є/208 від 02.03.2021 року окреме письмове рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та безоплатну передачу у власність заявників земельної ділянки кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га за адресою: АДРЕСА_1 , або про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою та безоплатній передачі у власність заявників даної земельної ділянки.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (пров. Транспортний, буд. 2, смт. Пісочин, Харківський р-н, Харківська обл., 62416), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області з приводу неприйняття за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вх.№02-35/Є/208 від 02.03.2021 року окремого письмового рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та безоплатну передачу у власність заявників земельної ділянки кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га за адресою: АДРЕСА_1 , або про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою та безоплатній передачі у власність заявників даної земельної ділянки.

Зобов`язати Пісочинську селищну раду Харківського району Харківської області прийняти за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вх.№02-35/Є/208 від 02.03.2021 року окреме письмове рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та безоплатну передачу у власність заявників земельної ділянки кадастровий номер 6325157900:00:008:0230 загальною площею 0,0182 га за адресою: АДРЕСА_1 , або про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою та безоплатній передачі у власність заявників даної земельної ділянки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (пров. Транспортний, буд. 2, смт. Пісочин, Харківський р-н, Харківська обл., 62416, код ЄДРПОУ - 04396727).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 14 вересня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.