Ухвала суду № 99652038, 15.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

15 вересня 2021 року Справа № 280/7307/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відшкодування вартості предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 Головне управління Національної поліції в Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) якого не закінчився у сумі 2946,50 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2021 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із обґрунтованим поясненням щодо причин пропуску строку звернення до суду та доказів на його обґрунтування; оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

15.09.2021 до суду позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 25.08.2021, надано платіжне доручення приплату судового збору, а також клопотання про поновлення строків.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач посилається на те, що з посиланням на ч.2 ст.122 КАС України позивачем зазначено, що оскільки відповідач звільнився за власним бажанням, реалізувавши своє право, а позивач не оспорює можливу протиправність його дій чи бездіяльність, то у даному випадку застосовується тримісячний строк, крім того позивач зауважив, що Національною поліцією України розроблено порядок, за яким у місячний строк після звільнення необхідні документи подаються до підрозділу правового забезпечення для звернення до суду, а тому строк який застосовується для звернення з даним позовом до суду не може бути місячним. Просить суд задовольнити заяву про поновлення строків в повному обсязі.

Однак, суд вважає, що зазначені позивачем обставини не є поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, та зазначає наступне.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду зазначеній у постанові від 04.10.2018, справа № 800/304/17.

Мета строку: 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Якщо ніхто не звернувся до суду, відносини стають стабільними, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 23.04.2020 у справі №813/3756/17.

Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 12.09.2019 №826/3318/17.

Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 29.11.2019 справа №607/1402/16-а.

Таким чином, особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище в цілому узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 по справі № 810/3539/17, від 13.11.2018 по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 по справі № 820/2921/17.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невідшкодування вартості предметів однострою, навіть якщо подання відповідного позову про їх відшкодування відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст.122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 по справі №540/1862/19.

Однак, позовну заяву до суду з вимогами стягнення з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, позивачем подано до суду 09.08.2021 з пропуском місячного строку.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у повному обсязі, а підстави наведені позивачем судом визнано неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, та подана позивачем заява про поновлення строків не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви та наявність підстав для повернення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відшкодування вартості предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився, - повернути позивачу з усіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Суддя Ю.В.Калашник