Рішення № 99651988, 14.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2021 року Справа № 280/2491/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами спрощеного провадження

за позовом ОСОБА_1

до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачу в перерахунку з одного виду пенсії на інший; скасувати рішення відповідача № б від 26.02.2021 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 50 відсотків від розміру пенсії за віком померлого годувальника, яка згідно довідки, наданої Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.11.2020 складає 17 120 (сімнадцять тисяч сто двадцять) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач при переведенні її на пенсію померлого годувальника (чоловіка) протиправно зменшив розмір пенсії померлого годувальника від якої позивач мала отримувати 50% відповідно до ст. 37 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058). Так, на думку позивача вона має отримувати 50% від 17120,00 грн.

Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 10.09.2021 через канцелярію суду (вх. №52381) надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що позивач звернулась із заявою про переведення її на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до ст. 37 Закону №1058, тому пенсію розраховано за базовою величиною пенсії за віком померлого годувальника. Вимоги позивача щодо розрахунку їй пенсії із суми 17120,00 грн є безпідставною, оскільки пенсія в цій сумі була призначена померлому годувальнику за іншим Законом, а саме Законом України "Про статус народних депутатів» від 17.11.1992 №2790. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі-Закон № 1058).

В лютому 2021 року позивач звернулася до відповідача з заявою від 23.02.2021 про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 .

Рішенням відповідача від 26.02.2021 №6 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки оскільки згідно з Законом України «Про статус народного депутата» № 2790 від 17.11.1992 статті 20 частини 12 пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 (зі змінами Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148 від 03.10.2017). За документами пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 йому була призначена пенсія за віком за Законом «Про статус народного депутата України». Відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж становить 37 років 8 місяців 0 днів, коефіцієнт заробітної плати складає 3,99186 (довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 1409 від 24.12.2007).

Згідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір Вашої пенсії за померлого годувальника складає 4252,15 грн, що є меншим, ніж розмір пенсії позивача за віком у сумі 5898,91 грн на час надання заяви про перерахунок. Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Перехід з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника згідно ст. 36 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є недоцільним.

Незгода із такими діями відповідача, а саме щодо відмови у призначенні їй пенсії на підставі Закону №1058 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

астиною 3 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування прийнято Закон №1058-IV, який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 36 Закону №1058 встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина перша, пункт 1 частини другої, абзац другий пункту 2 частини третьої цієї статті).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.12.2020 по справі №335/9985/20, яке набрало законної сили 29.01.2021, встановлено факт перебування ОСОБА_1 , на утриманні померлого чоловіка – ОСОБА_2 на момент його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Питання, пов`язані з обчисленням розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, унормовані статтею 37 Закону №1058-IV, якою передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Позивач в позовній заяві зазначає, що розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 Закону № 1058 має становити 17120,00 грн розмір пенсії померлого годувальника на момент смерті х 50%, а отже обчислений відповідачем не правильно. Дане твердження є помилковим з огляду на наступне.

За документами пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 йому була призначена пенсія за віком за Законом України «Про статус народних депутатів» від 17.11.1992 № 2790-ХІІ (далі - Закон № 2790).

До 01.10.2011 пенсія за віком народному депутату відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 2790 призначалася в розмірі 80 відсотків місячної заробітної плати працюючого народного депутата на момент призначення пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чодовіків і 20 років для жінок пенсія за віком та по інвалідності збільшується на один відсоток наведеного вище заробітку, але не більше 90 відсотків зазначеного заробітку. Після 01.10.2011 умови призначення пенсії та порядку обчислення її розміру змінювались.

Згідно зч. 12ст. 20 Закону № 2790 пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 (зі змінами Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017).

На час смерті ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 17120,00 грн, що підтверджується копією рішення № 923040160380, де:

- і 16507,40 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (18341,55 грн х 90%);

- 66,43 грн - підвищення «дітям війни»;

- 599,20 грн - пенсія за особливі заслуги перед Україною (1712 грн х 35 %).

При, цьому позивач не мас права на отримання підвищення «дітям війни» померлого годувальника та пенсії за особливі заслуги перед Україною у розмірі, який отримував годувальник.

Розмір пенсії за віком ОСОБА_2 обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без урахування вищезазначених надбавок складає 7318,88 грн, що підтверджується копією рішення № 923040160380.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2000 № 1767-ІІІ у разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги відповідно до статті 1 цього Закону, непрацездатні члени сім`ї померлого, зазначені в статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", мають право на встановлення надбавки до пенсії у таких розмірах: за наявності одного непрацездатного члена сім`ї - 70 відсотків, двох і більше - 90 відсотків надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.

Відповідно до рішення № 923040813556 від 12.02.2021 позивачу з 18.09.2020 призначено надбавку за особливі заслуги перед Україною померлого годувальника у розмірі 70%, 38% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 37 Закону № 1058 визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенси за віком померлого годувальника.

Розмір пенсії за віком обчислюється відповідно до ст. 27 Закону № 1058 за формулою: П = 3п х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Отже, порядок обчислення розміру пенсії за віком померлого годувальника

відповідно до Закону № 2790 та за віком по Закону № 1058 відрізняється.

На теперішній час пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вважає, що відповідач, при вирішенні питання про призначення спірної пенсії, повинен був враховувати розмір призначеної померлому годувальнику пенсії за вислугу років – 17120,00 грн.

Однак, такі доводи позивача засновані на неправильному розумінні статті 37 Закону №1058, якою, як вже зазначалось вище, передбачено обчислення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, виходячи саме з розміру пенсії за віком.

В свою чергу, стаття 9 Закону №1058-IV встановлює вичерпний перелік видів пенсійних виплат, які можуть бути призначені відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, а саме: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Враховуючи викладене, оскільки позивач звернулась за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника саме на підставі Закону №1058, розмір такої пенсії обчислюється виходячи з розміру пенсії за віком померлого годувальника. Іншого цим Законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справ №676/6529/15-а від 08.07.2019, постанові Верховного Суду у справ № 523/13150/16-а від 21.02.2020 та інших.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, оскільки позивач звернулась за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника саме на підставі Закону №1058-IV, розмір такої пенсії обчислюється виходячи з розміру пенсії за віком померлого годувальника. Іншого цим Законом не передбачено.

При цьому, за приписами пункту 4 Розділу XV «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону №1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, оскільки позивач вже отримує пенсію відповідно до Закону №1058-IV, а тому призначення іншого виду пенсії, передбаченому цим же Законом, в іншому розмірі, за своєю суттю, є тотожним перерахунку пенсійної виплати й, до того ж, внаслідок цього її розмір зміниться у бік зменшення, що, у розумінні вказаних вище законодавчих приписів є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб`єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак, про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не вирішував питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано суддею 14.09.2021.

Суддя Р. В. Сацький