Ухвала суду № 99651500, 16.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

16 вересня 2021 р. Справа №200/7600/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо визначення розміру недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 за запитом приватного нотаріусу Таранушенко В.М. не за весь час затримки у її виплаті,

- зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області сформувати та направити до приватного нотаріуса Таранушенко В.М. (адреса: АДРЕСА_1 ) для включення до складу спадщини після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідну довідку із врахуванням усієї суми недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 , без обмеження будь - яким строком та із врахуванням індексації та усіх проведених надбавок за час життя.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що після смерті своєї матері вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та нотаріусом було відкрито спадкову справу. За результатом звернення приватного нотаріуса Таранушенко В.М. до відповідача з запитом про надання інформації щодо розміру недоотриманої пенсії померлої, відповідачем було надано письмову відповідь у якій зазначено, що сума недоотриманої пенсії за дні життя померлого пенсіонера складає 13495,12 грн. та не зазначено за який період.

Позивач вважає, що сума відповідача вказана не вірно (зменшена), та не зазначено за який період така сума недоотриманої пенсії виникла.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/7600/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений судом відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог позивача. В обґрунтування заперечень зазначив, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа. Виплата пенсії була призупинена у зв`язку з не підтвердженням фактичного місця проживання. За поновленням виплати пенсії ОСОБА_2 за дні життя не зверталась. Знята з обліку у зв`язку зі смертю. Зазначає, що оскільки померла правом отримання пенсії за життя не скористалась, тому в даному випадку мають місце не суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, та входять до складу спадщини, а право на пенсію, яке не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці з 12.07.2021 року по 15.09.2021 року розгляд справи здійснюється у перший робочий день судді.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дійшов наступних висновків.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною 1 статті 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.03.2021.

Листом Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.05.2021 № 0576-05-8/9092 було повідомлено приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Володимира Таранушенка про те, що станом на 13.05.2021 року сума недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 13 495,12 грн. Порядок передбачений п.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої нараховані суми пенсії виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Аналіз встановлених судом під час розгляду даної справи обставин, доводів та заперечень сторін дозволяє дійти висновку, що предметом спору є майновий інтерес можливого спадкоємця у формуванні спадкової маси з включенням до неї недоотриманої пенсії особи, що померла.

За положеннями статті 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини <…>. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону №1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Нормами статті 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

При цьому отримання коштів як спадщини із встановленням всього кола спадкоємців, строків прийняття спадщини, відбувається за правилами цивільного права.

Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити, насамперед, із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб`єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Не є публічно-правовим спір за участю суб`єкта владних повноважень публічного права, з одного боку, та суб`єкта приватного права - фізичної особи, коли управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на створення, зміну або припинення її цивільних прав, до яких належить також право власності на майно, у тому числі – грошові кошти (пенсія). Сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

В даному випадку недоотримана спадкодавцем пенсія має бути, за твердженням позивача, складовою спадкового майна, отже предметом оспорювання у даному випадку є відносини, що пов`язані з набуттям та реалізацією позивачем майнових прав, відтак існує спір про право.

У спірних правовідносинах, пов`язаних із реалізацією права на спадщину, реалізується не публічний, а приватний інтерес, таким чином спір має приватноправовий характер, хоча однією зі сторін у ньому виступає особа публічного права.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, між сторонами у даному випадку виник спір про цивільне право, предметом якого майновий інтерес позивача як можливого спадкоємця щодо включення до спадкової маси за рахунок пенсії, що належала спадкодавцеві, однак не була ним одержана за життя. Тому спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц (провадження № 14-95цс19) та від 03 квітня 2019 року у справі № 808/1346/18 (провадження № 11-1499апп18), постанові Верховного суду від 11.06.2019 у справі №180/754/17 (провадження К/9901/43413/18).

Суд наголошує, що 07.04.2021 Верховний Суд виніс постанову у справі № 0540/5860/18-а, відповідно до якої зазначив, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

В справі, яка переглядалась касаційним судом, було визначено, що предметом позову є майнова вимога позивачки визнати за нею в порядку спадкування право власності на майно - грошові кошти. Судом було визначено, що спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

При цьому, суд наголошує, що адміністративні справи № 200/7600/21 та № 0540/5860/18-а є подібними. Суд наголошує, що як в даній справі, так і в справі, що переглядалась Верховним Судом, суми пенсії не були нараховані.

Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

Частиною 4 статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики. Згідно з положеннями частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, принцип єдності судової практики не має абсолютного характеру, оскільки процесуальним законодавством Верховний Суд наділений повноваженнями у встановленому порядку відступати від раніше сформованої правової позиції. Таким чином, виникає певна суперечність між принципом правової визначеності та концепцією “живого права” (динамічного тлумачення права) як складовими верховенства права.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові № 755/10947/17 від 30.01.2019, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність врахування під час розгляду цієї справи саме останньої правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 07.04.2021 у справі № 0540/5860/18-а.

Крім того, суд зазначає, що правильне визначення юрисдикції є першочерговим при реалізації права на доступ до суду.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, вимагає визначення юрисдикції судового органу, який вправі здійснювати такий розгляд.

При цьому суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції. Зокрема, у п. 24 рішення ЄСПЛ від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» суд вказав, що словосполучення «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За приписами частини 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у цій справі та роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Керуючись ст.ст. 205, 238, 239, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Повний текст ухвали складено та підписано 16 вересня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя П.В. Кочанова