Рішення № 99651326, 16.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року Справа № 160/14430/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (ЄДРПОУ 42634661, 49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексеєнко, 100, прим. 1) до Дніпровської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA 110150/2021/000025/1 від 17.03.2021 р.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію. Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації Товариством обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.09.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

14.09.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» та компанією "Jinhua Glarystep Тools Manufacture" Со., Ltd. було укладено контракт GLARY-1-2020.

Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує «товар» в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» партію товарів - електричне устаткування для приєднання до електричних кіл (робоча напруга 220-400В) - частини зварювального обладнання виробництва торговельної марки «Vitals»: пристрої для встановлення на кінцях проводів або кабелів, що здійснюють електричну комутацію способом обтискання - затискачі маси пружинні серії ’’Vitals” та «Vitals Profi» типу «крокодил» (діапазон струму 300-500А): -мод.L170 300А -1000шт.; -мод.L215 300A -1000шт.; -мод.L215 300А (латунь) -1000шт.; -мод.L238. 500А -1000шт.; -мод.L238 500А (латунь) -1000шт., які поставлялись на умовах FOB-NINGBO, Китай згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".

З метою митного оформлення товару позивач 12.03.2021 року подав до Дніпровської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію (ЕМД) №UА110050/2021/001988.

Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № GLARY-1-2020 від 25.06.2020 р.; специфікація № 4 від 25.11.2020р.; рахунок - фактура № 20-АМТ04 від 04.12.2020р.; пакувальний лист; платіжне доручення №293 від 04.02.21р.; договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; коносамент №UTRUST20120303E 01.01.21р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/42-3 від 25.11.2020р.; рахунок № L40420 від 12.02.2021р.

У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - SHANGHAI, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження.

За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Водночас, відповідно до п.4.2 контракту від 25.06.2020 № GLARY-1-2020 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.

2. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди -контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 25.06.2020 №GLARY-1-2020, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Однак, документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

Митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

3. Відповідно до ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони, не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару за ЕМД №UA110050/2021/001988 декларантом надано: ДМВ, угоду з виробником від 25.06.2019 №GLARY-1-2020, специфікацію №4 від 25.11.2020, рахунок-фактуру від 04.12.2020 №20-АМТ04, банківський платіжний документ, що стосується товару від 04.02.2021 №293.

У графі 44 ЕМД від 12.03.2021 №UA110050/2021/001988 наявне посилання на документи (з поміткою d - «не подається митному органу одночасно с МД та зберігається Декларантом»), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 12.02.2021 б/н (код 3000), від 12.03.2021 б/н (код 3012).

Відповідно до п. 5.2 контракту від 25.06.2020 № GLARY-1-2020 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту.

У наданій декларантом Специфікації (додаток) № 4 від 25.11.2020 до Контракту від 25.06.2020 № GLARY-1-2020 зазначено, що оплата здійснюється протягом 90 днів від дати підписання Специфікації.

Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).

Надане платіжне доручення № 293 від 04.02.2021 містить відомості про оплату на суму 9826,60 дол. США, що зараховуються у 3 специфікації на оплату поставки товару згідно Контракту від 25.06.2020 № GLARY-1-2020 по Специфікаціям № 1 від 06.07.2020, №3 від 23.11.2020 та №4 від 25.11.2020.

Поставку оцінюваного товару здійснено відповідно до Специфікації від 25.11.2020 №4 на загальну суму 5640,00 дол. США.

Враховуючи загальну суму товару за Специфікацією від 25.11.2020 №4, платіжне доручення № 293 від 04.02.2021 не містить інформації щодо розбивки загальної суми платежу 9826,60 дол. США на частини по кожній специфікації, тобто неможливо здійснити перевірку, яка саме сума була сплачена відповідно рахунку оплати оцінюваної партії товару від 04.12.2020 №20-АМТ04.

4. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: Договір ТЕО №1510/912/2019 від 15.10.2019 з Перевізником «Global Container Lines Latvija SIA»; рахунок про надання ТЕО від 12.02.2021 № L40420, Заявку на міжнародне морське перевезення № 1/42-3 від 25.11.2020. Надана до митного оформлення Заявка № 1/42-3 від 25.11.2020 не кореспондується по даті з рахунком-фактурою №20-АМТ04 від 04.12.2020, за яким здійснено поставку оцінюваної партії товару.

Згідно декларації митної вартості декларантом заявлено обов`язкову складову митної вартості - витрати на транспортування - 120,0 дол. США.

У рахунку на оплату від 12.02.2021 № L40420 та Заявці № 1/42-3 від 25.11.2020 зазначено обсяг послуг як морський фрахт порт Шанхай (Китай) - порт Південний|(Україна),ч включаючи перевантаження - 120,0 дол. США.

Відповідно до пункту 2.1 транспортного договору від 15.10.2019 № 1510/912/2019, перевезення здійснюється на підставі договору та заявок на перевезення. Відповідно до пункту 1.2 заявка є невід`ємною частиною договору.

Детальні умови перевезення визначаються у заявках. У рахунку на оплату від 12.02.2021 № L40420 відсутнє посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено послуги з перевезення оцінюваної партії товарів.

Згідно відомостей ЕМД поставку оцінюваної партії товару здійснено у контейнері № MRKU02669576 на морському судні MAERSK HALIFAX (гр. 21 ЕМД) за коносаментом від 01.01.2021 № UTRUST20120303E.

За результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів, розміщеному на інтернет-ресурсі за адресою www.maersk.com та модуля «Облік контейнерів» ЄАІС Держмитслужби, по контейнеру № MRKU02669576 встановлено, що оцінюваний товар на морському судні MAERSK HALIFAX №051W вибув з порту Shanghai (Shanghai, China), в порту Singapore (Singapore) контейнер перевантажено на морське судно MCS AMSTERDAM №052W, в порту Ambarli Port Istanbul (Turkey) контейнер перевантажено на морське судно LARS MAERSK №101Е та прибув в порт Південний (Україна) на морському судні LARS MAERSK №101Е, що свідчить про наявність перевантаження оцінюваного товару в портах Singapore (Singapore) та Ambarli Port Istanbul (Turkey) та факт надходження в пункт пропуску Одеської митниці судна LARS MAERSK №101Е з даним товаром за іншим коносаментом № 207397707.

Інформація про перевантаження контейнера № MRKU02669576 з судна MAERSK HALIFAX №051W на судно MCS AMSTERDAM №052W, та LARS MAERSK №101E в коносаменті від 01.01.2021 № UTRUST201203ОЗЕ відсутнє.

Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні (ст. 58 МКУ).

Частиною другою ст. 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 2) при перевезенні водним транспортом: транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки.

Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування та перевантаження.

5. У коносаментах у графі «Forde livery apply to» (Для доставки звертатися до...) зазначено - ICS LTD, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування.

Документального підтвердження договірних відносин ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" та/або «Global Container Lines Latvija SI А» з вищевказаною компанією до митного контролю та оформлення не надано.

6. В наданих компанією «Global Container Lines Latvija SI А» рахунку про оплату виконаних робіт від 12/02/2021 № L40420 зазначені наступні витрати на ТЕО: морський фрахт (перевезення) з урахуванням перевалки по контейнеру MRKU2669576 за маршрутом Шанхай, Китай - Південний, Україна - 120,00 дол. США.

В вищезазначених документах вартість експедиційних витрат понесених компанією «Global Container Lsnes Latvija SIA» окремо не зазначена.

Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався.

При цьому, Заявка від 25.112020 №1/42-3 містить вартість морського фрахту разом з перевантаженням у сумі 120 дол. США.

Таким чином довідка про надання послуг експедитора, акт виконаних робіт, та заявка містять різні дані щодо вартості морського фрахту разом з перевантаженням, заявка не містить відомостей про вартість експедиційних витрат понесених компанією «Global Container Lsnes Latvija SIA» та ICS LTD.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця Держмитслужби зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Так, позивачем до Дніпровської митниці Держмитслужби надано лист, до якого позивачем було надано додаткові документи, а саме: акт виконаних робіт б/н від 12.02.2021; комерційну пропозицію виробника/постачальника (оферту) від 18.11.2020; прайс-лист виробника/постачальника від 10.11.2020; специфікацію № 3 від 10.12.2020 до контракту від 25.06.2020.GLARY-1-2020., та вказано про відмову у поданні інших додаткових документів.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA 110150/2021/000025/1 від 17.03.2021 року.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товару є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято Дніпровською митницею Держмитслужби фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі контракту GLARY-1-2020 від 25.06.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» та компанією "Jinhua Glarystep Тools Manufacture" Со., Ltd.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару, суд зазначає про таке.

Згідно п.3.1 контракту GLARY-1-2020 від 25.06.2020 року, поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін в рамках цього контракту.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару за ЕМД №UА110050/2021/001988 від 12.03.2020 року відбулась на умовах FOB CN SHANGHAI.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Таким чином, зважаючи на умови контракту GLARY-1-2020 від 25.06.2020 року, а також умов поставки FOB за Інкотермс 2010, суд вказує, що до ціни товару позивачем було включено вартість послуг з завантаження товару на борт судна, а тому вимоги щодо надання таких документів є безпідставними.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення, суд зазначає про таке.

Так, посилання відповідача на ненадання до митного органу митної декларації країни відправлення є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.

Посилаючись на відсутність митної декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих позивачем у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.

Отже, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що митному органу неможливо здійснити перевірку, яка саме сума була сплачена відповідно рахунку оплати оцінюваної партії товару, суд зазначає про таке.

Як встановлено судом, 04.02.2021 платіжним дорученням №293 контрагенту позивача були перераховані валютні кошти на загальну суму 9826,60 дол. США за Специфікаціями №1 від 06.07.2020р., №3 від 23.11.2020 та №4 від 25.11.2020 р.

Умовами оплати за товар по Специфікації №3 передбачена оплата 3957,60 дол. США на протязі 90 днів від дати підписання Специфікації та 407,40 дол. США протягом 90 днів від дати фактичного отримання товарів.

За Специфікацією №4 оплата повинна бути здійснена в сумі 5640 дол. США протягом 90 днів від дати підписання Специфікації.

Таким чином, враховуючи умови оплати, загальна сума валютних коштів за цими двома Специфікаціями, яка повинна бути сплачена протягом 90 днів від дати підписання Специфікацій №3 та №4, складає передоплату в розмірі 9597,60 дол. США, що є однією із сум, зазначених у наданому платіжному дорученні №293 від 04.02.2021.

Залишок коштів в розмірі 407,40 дол. США за Специфікацією №3 від 23.11.2020 року на день декларування не було сплачено.

Таким чином, з урахуванням додатково наданої Специфікації №3 вбачається, що зобов`язання по перерахуванню коштів за товар на день декларування підприємством виконані

Банківський платіжний документ щодо оплати за товар митниці наданий, тим самим декларантом виконано обов`язок, передбачений ч.2 ст.53 МКУ.

При цьому, суд вказує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17.

Щодо доводів митниці, що у митниці відсутня можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги, суд зазначає про таке.

Як вже встановлювалося судом, відповідно до умов Договору, поставка товару здійснюється на умовах FOB, відповідно до умов Інкотермс 2010.

Як вже зазначалося судом, у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митної декларації товару позивачем надано: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; коносамент №UTRUST20120303E 01.01.21р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/42-3 від 25.11.2020р.; рахунок № L40420 від 12.02.2021р.

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Крім того, вказані вище обставини також спростовують доводи митного органу, що до митного оформлення не надавались документи щодо додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, оскільки відповідно до умов договору про перевезення вантажу морським транспортом №1510/ 12/2019 від 15.10.2019 року перевізник взяв на себе зобов`язання щодо перевезення вантажу з порту Shanghai (Shanghai, China) в порт Південний (Україна), а тому витрати пов`язані із перевантаженням товару у проміжних портах є складовою вартості з перевезення товару, зазначеної в договорі про перевезення вантажу морським транспортом №1510/ 12/2019 від 15.10.2019 року.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року N 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (ЄДРПОУ 42634661, 49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексеєнко, 100, прим. 1) до Дніпровської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA 110150/2021/000025/1 від 17.03.2021 року.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (ЄДРПОУ 42634661, 49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексеєнко, 100, прим. 1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський