Ухвала суду № 99651180, 14.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

14 вересня 2021 року Справа № 160/10864/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняБогащенко А. І. за участі: представник позивача представник відповідача Ясир С. А. Ферафонтов Ю. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ДНІПРО МОНТАЖ” про поновлення строку звернення до суду у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДНІПРО МОНТАЖ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 22.08.2019 року № 0024911411;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 22.08.2019 №0024921411;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 14.06.2021 №0087191808;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 14.06.2021 №0087371808.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Cудом встановлено, що представником позивача до суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Вказана заява обґрунтовується тим, що ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.08.2019 за № 0024911411 та № 0024921411 вперше звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10.04.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року по справі № 160/3949/20 позовну заяву ТОВ «ДНІПРО-МОНТАЖ» залишено без розгляду

При цьому, представник позивача зазначає, що згідно частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Таким чином, ТОВ «ДНІПРО-МОНТАЖ» повторно подано позов в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2019 року №0024911411 та №0024921411, який надійшов до суду 15.07.2021 року.

Представник позивача, посилаючись на положення ч. 1 ст. 121 КАС України, що кореспондуються з ч. 1 ст. 123 КАС України, зазначає про право на звернення до суду з позовом після закінчення строків, установлених законом з відповідною заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

При цьому, представник позивача у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає, що ще до прийняття Верховним Судом постанови від 26.11.2020 р. №500/2486/19, була чинною стала судова практика, яка передбачала строк для звернення до адміністративного суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень тривалістю 1095 днів на підставі ст. 102 Податкового кодексу України «Строки давності та їх застосування».

Як вказує представник позивача, у відповідності до правової позиції, яка існувала до 26.11.2020 р., ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» мало право до 23.08.2022 р. подати позов про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2019 № 0024911411 та№ 0024921411.

У постанові від 26.11.2020 р. №500/2486/19 Верховний Суд зробив висновок, що у разі наявності процедури адміністративного (досудового) оскарження рішень податкового органу, строк звернення до суду встановлюється тривалістю в один місяць після отримання платником податків рішення за результатами розгляду скарги.

Відтак, представник позивача звертає увагу, що відносини між позивачем та відповідачем з приводу податкових повідомлень-рішень від 22.08.2019 № 0024911411 та № 0024921411 виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики, що може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду.

Надаючи оцінку вказаній заяві представника позивача щодо поновлення строку звернення до суду, суд виходить із наступного.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вже зазначалося, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, а саме якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.

Отже, суд вказує, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Зазначене обґрунтовується, зокрема, обов`язком сплатити визначені контролюючим органом грошові зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК України). У разі оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку грошові зобов`язання вважаються неузгодженими до набрання законної сили відповідним рішенням суду (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).

В той же час, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відтак, дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, шо норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому, суд акцентує увагу, що норма ПК України (56.19 статті 56 ПК України), яка встановлює спеціальний (місячний) строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, не змінювалась, а тому різний правовий підхід, викладений у постановах Верховного суду, зазначених представником позивача, не може прямо впливати на можливість застосування судом діючої норми.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» складено акт від 26.07.2019 року №41994/04-36-14-11/40001303 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» (код за ЄДРПОУ 39425573) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АВТОБУДГРУП» (код ЄДРПОУ 42098661) за період з 01.12.2018 по 31.12.2018, та ТОВ «УКР ВТОРПРОМ» (код ЄДРПОУ 40087239) за період з 01.05.2018 по 31.05.2018 року, з 01.08.2018 по 30.09.2018 та з 01.12.2018 по 31.12.2018 року.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області були виписані податкові повідомлення-рішення від 22.08.2019 за №0024911411 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 915 526,00 грн. за основним платежем та 457 763,00 грн. штрафної санкції та від 22.08.2019 за №0024921411 про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 271 141,00 грн.

ТОВ «ДНІПРО-МОНТАЖ» не погодилось з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.08.2019 року № 0024911411 та № 0024921411 та подало в порядку статті 56 Податкового кодексу України скаргу до контролюючого органу вищого рівня.

Державною податковою службою України прийнято рішення від 01.11.2019 №7911/6/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги, яким скаргу ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» задоволено частково.

Рішення ДПС України від 01.11.2019 року за №7911/6/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги, отримано ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» - 13.11.2019 року.

Відтак, враховуючи правовий висновок суду, викладений вище, слід зазначити, що строк звернення до суду із позовом у позивача становив один місяць.

Однак, як встановлено судом у цій справі, представник позивача звертається із позовом щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2019 року № 0024911411 та № 0024921411 тільки 15.07.2021 року, що вказує на пропуск представником позивача місячного терміну звернення до суду із даним позовом.

При цьому, суд окремо зауважує, що строки звернення до суду не перериваються, у зв`язку із пред`явленням позовної заяви, а тому посилання позивача на оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у суді є недороченими.

Відтак, враховуючи викладене у сукупності, суд доходить висновку, що обставини, вказані представником позивача у своїй заяві, слід визнати неповажними.

А, отже, з огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, при зверненні до суду із даним позовом пропущено строк, який встановлений 122 КАС України.

При цьому, суд повідомляє, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Отже, як встановлено судом, позивач не звернувся у місячний термін, а надав позов пізніше, не маючи на те ґрунтовних та об`єктивних причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач будучи обізнаним про порушення його прав, свобод чи інтересів оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 22.08.2019 № 0024911411 та № 0024921411, у встановлений строк звернення до суду не звернувся, належних доказів та обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, суд вбачає за необхідне надати можливість позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.

Втім, суд зауважує, що строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 14.06.2021 №0087191808 та податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 14.06.2021 №0087371808 позивачем дотримано та не пропущено.

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» підлягає залишенню без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 22.08.2019 року № 0024911411 та податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 22.08.2019 №0024921411 із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 22.08.2019 року № 0024911411 та податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 22.08.2019 №0024921411 - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 16 вересня 2021 року.

Суддя В.В. Горбалінський