
Провадження № 2/742/1264/21
Єдиний унікальний № 742/2837/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 13395,00 грн станом на 18.07.2021 за кредитним договором №б/н від 03.12.2013, а також судового збору в розмірі 2270,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачкою умов вказаного кредитного договору.
Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про слухання справи у його відсутності, а також зазначив, що у зв`язку з частковим погашенням заборгованості в розмірі 1000,00 грн, на що надав квитанцію, просить зменшиту суму стягнення в цьому розмірі.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про огляд веб-сайту в якому позивач просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: «Архів договорів», перейти за посиланням «більше», обрати сторінку №5. Повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01.12.2013)», розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 192-212 повного договору.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Відповідно до ч.7 ст.85 ЦПК України суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
В клопотанні про огляд веб-сайту представник позивача зазначає, що такий огляд надасть змогу підтвердити дійсність відповідної копії редакції Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» на час укладення кредитного договору тобто станом 01.12.2013.
Огляд веб-сайту може бути проведений для фіксації лише тих даних, які можуть бути доказами у відповідній цивільній справі.
Сам по собі огляд веб-сайту за своєю суттю є фіксацією на час такого огляду певного стану речей, відповідної інформації тощо.
Отже, огляд веб-сайту не зможе спростувати чи підтвердити наявність станом на 01.12.2013 тієї чи іншої редакції Умов та Правил.
Враховуючи викладене, огляд веб-сайту не зможе довести обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, зокрема такий огляд не змінить тих обставин, що Умови неодноразово могли змінюватися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин, а саме з 03.12.2013 до моменту звернення до суду (02.08.2021) із вказаним позовом. Також, огляд веб-сайту не змінить і тих обставин, що вони відповідчем не підписані, а отже й обставини щодо недоведеності, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.
Таким чином, клопотання позивача про огляд веб-сайту, яким позивач просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» слід відхилити.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
03.12.2013 між ПАТ КБ "Приватбанк" (14.06.2018 було змінено найменування позивача на АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав йому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 9900,00 грн на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом, та в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11000,00 грн (а.п.27-28).
Відповідач ОСОБА_1 погодився, що підписана анкета-заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами Банку» становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (а.п.29).
Однак відповідач своєчасно не повернув АТ КБ «Приватбанк» кредитні кошти та ухиляється від виконання зобов`язань по кредитному договору, у зв`язку з чим станом на 18.07.2021 з розрахунку заборгованості за вказаним вище кредитним договором вбачається, що його заборгованість перед банком становить 18075,76 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 13395,00 грн, заборгованість за простроченими відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 – 4680,76 грн (а.п.7-17).
Проте кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суму заборгованості за кредитом, тому позивач в своєму позові просив стягнути з відповідача заборгованість, яка складається лише з суми заборгованості за тілом кредиту, що становить – 13395,00 грн (а.п.16-17).
Відповідач ОСОБА_1 визнає заборгованість в сумі 13395,00 грн, до початку розгляду справи надав квитанцію від 06.09.2021 про часткову сплату заборгованості врозмірі 1000,00 грн, яку просить врахувати та стягнути заборгованість з урахуванням погашеної суми.
Статтями 526 та 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися у встановлений строк та належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається зі ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.634 ЦК України договір про надання банківських послуг, за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч.1, 2 ст.1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, яким він і скористався, звернувшись з даним позовом до суду (ст.1050 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин повинні відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати зі рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими.
За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Та у зв`язку з частковим погашенням боржником заборгованості в розмірі 1000,00 грн, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 12395,00 грн заборгованості за тілом кредиту.
На підставі ст.141 ЦПК України суд враховує, що оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то і судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжного доручення №BOJ62B3ISO від 22.07.2021 (а.с.1) позивачем сплачено було 2270,00 грн судового збору. При цьому, враховуючи, що судом позовні вимоги задовольняються частково - щодо стягнення зОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 12395,00 грн, що становить 92,5% від ціни позову, то на користь позивача з відповідача підлягає стягненню лише 2100,00 грн судового збору.
На підставі наведеного та ст.526, 530, 598, 599, 610, 628, 629, 634, 1049, 1050, 1052, 1054, 1066, 1069 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 03 грудня 2013 року в розмірі 12395,00 грн та судовий збір у розмірі 2100,00грн, тобто всього 14495 (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення судуможе бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя О.Ільченко
Судове рішення № 99649942, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 15.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 742/2837/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: