Рішення № 99647617, 16.09.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м. Черкаси справа № 925/307/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Комунального підприємства “Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екозбутенерго” про стягнення 35936 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Комунальне підприємство “Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності” звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екозбутенерго” (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області № 83-2017 від 01.12.2017 року, 15129 грн. 64 коп. боргу, 1735 грн. 54 коп. пені, 19070 грн. 80 коп. відшкодування вартості комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна, а також відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем строків та порядку сплати орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області № 83-2017 від 01.12.2017 року.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 16.03.2021 року, 13.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/307/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке в подальшому відкладено на 28.04.2021 року, на сайті суду розміщено оголошення щодо відповідача про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.

Позивач в особі свого представника подав суду 27.04.2021 року клопотання (вх. № 6951/21), в якому просив приєднати до матеріалів справи дублікати рахунків на оплату орендної плати, відшкодування наданих комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна, докази їх отримання відповідачем також підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та провести розгляд справи без його участі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, ухвала Господарського суду Черкаської області від 16.03.2021 року про призначення справи до судового розгляду, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернена суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до даних Укрпошта про відстеження поштового відправлення № 1801604803086 – ухвала суду від 13.04.2021 року отримана представником відповідача (за адресою вказаною відповідачем у договорі оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області № 83-2017 від 01.12.2017 року: 18001, м. Черкаси, вул. Припортова, буд. 22А, офіс 219).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: 18029, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 131/1, офіс 105.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом розміщено оголошення щодо відповідача про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

01.12.2017 року Комунальне підприємство “Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності”, як орендодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю “Екозбутенерго”, як орендар, уклали договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області № 83-2017 (далі – Договір а.с. 9-12), за умовами п.п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення № 42 (надалі – майно), загальною площею 27,1 кв.м., корисною площею 19,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська,131/1, на 1-му поверсі адмінбудівлі, що перебуває на балансі Комунального підприємства “Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності”, вартість становить за незалежною оцінкою без ПДВ 49187 грн..

Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, домовилися про таке:

п.п. 1.2.-1.3. – майно передається в оренду з метою розміщення офісу: межі орендованого майна визначаються план-схемою;

п. 3.1. – орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду майна обласної комунальної власності та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 06.04.2012 № 14-5/VI і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) – жовтень 2017 року 563 грн. 11 коп. Розмір орендної плати за перший місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди;

п.п. 3.3.-3.4. – орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; при продовженні терміну дії договору орендна плата за базовий місяць становить з у рахуванням індексу інфляції за весь попередній період дії договору, з дня проведення експертної оцінки;

п. 3.6. – орендна плата перераховується на рахунок орендаря незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше дванадцятого числа місяця, за який сплачується орендна плата;

п. 3.8. – орендна плата перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмір подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати;

п. 3.12. - крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю витрати на утримання орендованого майна. Розмір витрат з утримання орендованого майна становить 20 грн. за 1кв.м. на місяць. Зазначені платежі орендар зобов`язаний сплатити до 30 числа місяця, за який відшкодовуються витрати, за наданим рахунком. Обов`язок своєчасного отримання рахунку покладається на орендаря;

п. 3.15. – крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю наступні фактично отримані комунальні послуги пропорційно займаній площі: водопостачання та водовідведення, теплопостачання, електропостачання та витрат на вивіз та знешкодження твердих побутових відходів;

п. 5.2. – орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати витрати на утримання орендованого майна;

п. 11.1– договір набуває чинності з моменту підписання акту прийому-передачі майна. Договір укладено строком на 2 роки і 11 місяців, що діє з 01.12.2017 року до 31.10.2020 року включно.

п.п. 11.10, 11.11. - у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю; майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, який підписаний представниками обох сторін.

01.12.2017 року сторонами підписано акт прийому-передачі в оренду приміщення, яке розташоване: м. Черкаси, вул. Смілянська, 131/1 (а.с. 13), відповідно до п. 1 якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення № 42, загальною площею 27,1 кв.м. в тому числі корисна площа 19,4 кв.м.

На виконання умов Договору, позивачем, відповідно до даних реєстру рахунків, (а.с. 82-128) надано рахунки по орендній платі за період з січня 2019 року по січень 2021 року на зальну суму 19793 грн. 24 коп. (а.с. 58-81), а також рахунки по відшкодуванню комунальних послуг, витрат на утримання майна на загальну суму 29191 грн. 01 коп. (а.с. 33-57). Відповідач здійснив оплату орендної плати за користування нежитловим приміщенням за Договором за спірний період на загальну суму 3166 грн. 64 коп. та сплатив відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання майна за вказаний період на суму 10120 грн. 19 коп.

За розрахунком позивача, викладеним у позовній заяві, заборгованість відповідача за користування нежитловим приміщенням № 42, загальною площею 27,1 кв.м. в тому числі корисна площа 19,4 кв.м. за період з січня 2019 року по січень 2021 року становить 15129 грн. 64 коп. та заборгованість з відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання майна за вказаний період становить 19070 грн. 82 коп., вимога про їх стягнення є предметом спору у справі, що розглядається. Крім того, у зв`язку з простроченням грошових зобов`язань зі сплати орендної плати, відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання майна, позивач нарахував і заявив до стягнення з відповідача на підставі п. 3.8. Договору 1735 грн. 54 коп. пені., що також є предметом спору у даній справі.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області № 83-2017 від 01.12.2017 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим Договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди), загальні положення про найм (оренду), як окремий вид зобов`язань, визначені параграфом 1 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір – розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 ст. 285 ГК України встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 763 ч. 1, ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що на виконання укладеного сторонами договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області № 83-2017 від 01.12.2017 року, позивач, як орендодавець, надав в оренду нежитлове приміщення № 42, загальною площею 27,1 кв.м. в тому числі корисна площа 19,4 кв.м. розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська,131/1.

Відповідач, як орендар з урахуванням п.п. 3.15., 5.2. Договору зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати витрати на утримання орендованого майна, відшкодовувати орендодавцю наступні фактично отримані комунальні послуги пропорційно займаній площі: водопостачання та водовідведення, теплопостачання, електропостачання та витрат на вивіз та знешкодження твердих побутових відходів.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату оренди приміщення за період з січня 2019 року по січень 2021 року на зальну суму 19793 грн. 24 коп. та рахунки по відшкодуванню комунальних послуг, витрат на утримання майна на загальну суму 29191 грн. 01 коп.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу вручення відповідачу рахунків відшкодування комунальних послуг за жовтень 2020 року, січень 2021 року.

Виставлені рахунки відповідач оплатив частково: у розмірі 3166 грн. 64 коп. за оренду нежитлового приміщення (в лютому 2019 року - 771 грн. 16 коп., в квітні 2019 року - 771 грн. 17 коп., в липні 2019 року - 1624 грн. 31 коп.), у розмірі 10120 грн. 19 коп. за відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання майна (в березні - 3382 грн. 32 коп., в квітні 2019 року 1404 грн. 72 коп., в липні 2019 року -2545 грн. 77 коп., у вересні 2019 року -2787 грн. 38 коп.).

Після припинення строку дії Договору (31.10.2020 року) сторонами не складено акт приймання-передачі (акт повернення об`єкта), що свідчить про подальше перебування об`єкта оренди у користуванні відповідача.

Сторони погодили в п.п 11.10, 11.11. Договору, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю; майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря. Вказаний акт приймання-передачі сторонами не підписано, тому до повернення орендованого майна відповідачем обґрунтоване нарахування позивачем орендної плати за Договором.

Відповідачем були порушені договірні зобов`язання за період користування з січня 2019 року по січень 2021 року в частині оплати орендних платежів у розмірі 15129 грн. 64 коп. та в частині оплати відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання майна у розмірі 19070 грн. 82 коп.

Оскільки матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу рахунків про відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання майна за жовтень 2020 року, січень 2021 року, суд вважає, що позов в частині стягнення відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання майна у розмірі 2555 грн. 84 коп. задоволенню не підлягає.

Таким чином наявність і розмір спірної заборгованості в частині оплати орендних платежів у розмірі 15129 грн. 64 коп., в частині оплати відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання майна у розмірі 16514 грн. 98 коп. позивачем підтверджено доказами, які визнаються судом допустимими і достатніми, відповідачем доказів сплати суду не надано, тому вимогу позивача про їх примусове стягнення суд вважає обґрунтованою, доказаною та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем у зв`язку з простроченням відповідачем спірного основного грошового зобов`язання з оплати оренди нежитлового приміщення заявлено також вимогу про стягнення з відповідача пені на підставі п. 3.8. Договору у розмірі 1735 грн.54 коп.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ч. 1 ЦК України).

Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата перераховується на рахунок орендаря незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше дванадцятого числа місяця, за який сплачується орендна плата.

Так, згідно з п. 3.8. Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмір подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати;

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов`язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені суд керується приписами статей 549-552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229-232 (зокрема, абз. 3 ч. 2 ст. 231), 234 ГК України, роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» N 14 від 17.12.2013 року, умовами п. 3.8 Договору.

Разом з тим, суд зазначає, що вимоги позивача щодо стягненні пені заявлені без урахування приписів законодавства про застосування позовної давності. Однак, згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи скористався на власний розсуд, в засідання суду не з`явився, жодних заяв і клопотань щодо розгляду справи, в тому числі і про застосування позовної давності, не подав.

З огляду на викладені обставини заяви, наведені норми законодавства і умови Договору спірну вимогу позивача суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. Проте, розрахунок розміру пені позивачем проведено без дотримання норм ч. 6 ст. 232 ГК України.

За розрахунком суду розмір пені на відповідні суми становить 887 грн. 32 коп. і в такому розмірі вимоги позивача в цій частині позову також підлягають задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, умов Договору та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача про стягнення 15129 грн. 64 коп. боргу з орендної плати, 16514 грн. 98 коп. відшкодування вартості комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна, 887 грн. 32 коп. пені вважає обґрунтованими і позов задовольняє частково. В стягненні 2555 грн. 84 коп. відшкодування вартості комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна, 848 грн. 22 коп. пені слід відмовити.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екозбутенерго”, код ЄДРПОУ 39436272, місцезнаходження: вул. Смілянська, буд. 131/1, офіс 105, м. Черкаси, 18029, на користь Комунального підприємства “Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності”, код ЄДРПОУ 04014200, місцезнаходження: бульв. Шевченка, буд. 185, м. Черкаси, 18000 - 15129 грн. 64 коп. боргу з орендної плати, 16514 грн. 98 коп. відшкодування вартості комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна, 887 грн. 32 коп. пені, 2270 грн. судового збору.

У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 2555 грн. 84 коп. відшкодування вартості комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна, 848 грн. 22 коп. пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.09.2021 року.

Суддя В.М. Грачов