Рішення № 99646250, 15.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2021Справа № 910/10013/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Агроінвест"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 175 199,43 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія - Агроінвест» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 175199,43 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що під час дії Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-37715277/2020-001 від 22.03.2020 протягом серпня-вересня 2020 року відповідачем прийнятий до перевезення вантаж, який в подальшому був доставлений з порушенням терміну доставки, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 175199,43 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, з огляду на те, що у справі № 910/10013/21 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи, а тому в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

26.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності щодо стягнення штрафу на загальну суму 78992,97 грн за накладними №42031286, №42160697, №42160705, №42160754, №42160762, №42160770, №42160796, №42160804, №42160838, №42160846, №42160853, №42160861, №42160457, №42160473, №42160481, №42160499, №42160507, №42160515, №42160523, №42191601, №42115238, №42115246, №42725598, №42729608, №42729616, №42729723, №42729731, №42738831, №42735654, №42735662, №42735696, №42735704, №42683052, №42857599, №42857607, №42725549, №40041279, №40041287, №40041352, №40041360, №40065849, №40065856, №40065864, №40065872, №42961128, №40188583, №40065682, №40247140, №40247165, №40247173, №42740308, №33071937, №40463986, №40463978, №40463994, №40464000, №40464018, №40588519, №40588444, №40588451, №40588550, №40588568, №40588576, №40588592, №40588584, №40588600, №40588618, №40420697, №40420713, №40420721, №40489957, №40460446, № 40538092, № 40538142, №40538167, №40538175, №40538183, №40538209, №40538217.

Також відповідач зазначив, що вантаж за накладними №42160697, 42160705, 42160762, 42160796, 42160804, 42160838, 40806309, 40806358, 40806366, 40901464, 40901472, 40896383, 4089 40896409, 40896417, 40896425, 41065665, 41008483, 41008509, 41008517, 41008525, 41032624, 41032756, 40715575, 40538092, 40538142, 40538167, 40538175, 40538183, 40538217, 40745697, 40801771, 40801789, 40744450, 40926974, 40946543, 40861015, 40916173, 40732356, 40732455, 40733503, 40732539, 40608721, 40612327, 40608754, 40916140, 40916165, 40916199, 40744450, 40926974, 40946543, 40861015, 40916173, 40732356, 40732455, 40733503, 40732539, 40608721, 40612327, 40608754, 40916140, 40916165, 40916199 не був вивезений із станції впродовж доби з часу одержання повідомлення про прибуття, відтак, штраф по вищезазначеним накладним в силу приписів ст. 116 Статуту не сплачується.

У відзиві відповідач, також, стверджує, що наданий позивачем розрахунок штрафу є арифметично неправильним, а заявлена сума штрафних санкцій є надмірно великою, оскільки, в даному випадку здійснювалося перевезення порожніх вагонів, тобто, прострочення терміну доставки не завдало жодних збитків вантажоодержувачу, відтак, відповідач просить зменшити розмір штрафу на 50%.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест» (замовник, позивач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник, відповідач) було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-37715277/2020-001 (далі - Договір) предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1).

Перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до договору, Статуту залізниць України, Збірника Тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГМ, КОТІФ відповідно (п. 1.3 Договору).

Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 Договору).

Замовник, зокрема, зобов`язаний:

- надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планувань перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі- Система планування перевезень) з проставленням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності (п. 2.1.1 Договору);

- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.4 Договору)

Перевізник, зокрема, зобов`язується:

- розглядати надані замовником місячні та додаткові замовлення на перевезення вантажів, інші замовлення (п. 2.3.1 Договору);

- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2 Договору).

Договір діє з дня укладання, але не раніше введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин із замовником, які виникли між сторонами до його укладання та введення в дію (п. 12.1 Договору).

Судом встановлено, що протягом серпня-вересня 2020 року Перевізником надавалися Замовнику послуги з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що підтверджується накладними №№ 42160697, 42160705, 42160754, 42160762, 42160770, 42160796, 42160804, 42160838, 42160846, 42160853, 4260861, 42160457, 42160473, 42160481, 42160499, 42160507, 42160515, 42160523, 42115238, 42115246, 42725598, 42729608, 42729616, 42729723, 42729731, 42738831, 42857599, 42857607, 42735654, 42735662, 42735696, 42735704, 42683052, 42725549, 42031286, 42191601, 40041279, 40041287, 40041352, 40041360, 40188583, 33071937, 42740308, 40247140, 40247165, 40247173, 40065682, 40065849, 40065856, 40065864, 40065872, 42961128, 40463986, 40463978, 40463994, 40464000, 40464018, 40588519, 40588444, 40588451, 40588550, 40588568, 40588576, 40588592, 40588584, 40588600, 40588618, 40420697, 40420713, 40420721, 40489957, 40489965, 40460446, 40729204, 40538092, 40538142, 40538167, 40538175, 40538183, 40538209, 40538217, 40745697, 40697468, 40506784, 40506792, 40506834, 40506859, 40715559, 40715567, 40715609, 40715682, 40732331, 40733453, 40733461, 40733479, 40805913, 40806309, 40806358, 40806366, 40798449, 40801771, 40801789, 40661878, 40661902, 40646762, 40646770, 40805947, 40805954, 40806028, 40806283, 40420689, 40901464, 40901472, 40896383, 40896391, 40896409, 40896417, 40896425, 40930182, 40930208, 40930216, 40930232, 40930257, 40911620, 40911646, 40911653, 40911679, 40744450, 40926974, 40946543, 40861015, 40916173, 40911661, 40911638, 40911711, 40732356, 40732455, 40733503, 40732539, 40608721, 40608739, 40612327, 40608754, 40608762, 40968372, 40968398, 40968406, 40990079, 40990095, 40990103, 40990129, 40990152, 40990160, 40990210, 40990391, 40008400, 41102781, 41102799, 41046186, 41046202, 41065665, 41008483, 41008509, 41008517, 41008525, 41032624, 41032756, 40715575, 40901498, 40907024, 40916140, 40916165, 40916199.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Таким чином, правовідносини між позивачем та відповідачем, щодо яких виник спір у даній справі є відносинами щодо перевезення вантажів залізницею.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно доставив вантаж за вищевказаними накладними, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 175199,43 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частини 1 статті 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Крім того, обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України (далі - Статут), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року N 457, відповідно до п. 1 якого залізничний транспорт загального користування (далі - залізничний транспорт) є однією з базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях.

Відповідно до пункту 3 Статуту, його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під`їзні колії).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 17 Статуту перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється місячне планування перевезень.

Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами.

Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень - спеціальними інструкціями.

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1,1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в МЮ України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил).

Згідно з п. 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).

Відповідно до п. 2.10 Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Судом було встановлено, що протягом серпня-вересня 2020 року Перевізником надавалися Замовнику послуги з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що підтверджується накладними №№ 42160697, 42160705, 42160754, 42160762, 42160770, 42160796, 42160804, 42160838, 42160846, 42160853, 4260861, 42160457, 42160473, 42160481, 42160499, 42160507, 42160515, 42160523, 42115238, 42115246, 42725598, 42729608, 42729616, 42729723, 42729731, 42738831, 42857599, 42857607, 42735654, 42735662, 42735696, 42735704, 42683052, 42725549, 42031286, 42191601, 40041279, 40041287, 40041352, 40041360, 40188583, 33071937, 42740308, 40247140, 40247165, 40247173, 40065682, 40065849, 40065856, 40065864, 40065872, 42961128, 40463986, 40463978, 40463994, 40464000, 40464018, 40588519, 40588444, 40588451, 40588550, 40588568, 40588576, 40588592, 40588584, 40588600, 40588618, 40420697, 40420713, 40420721, 40489957, 40489965, 40460446, 40729204, 40538092, 40538142, 40538167, 40538175, 40538183, 40538209, 40538217, 40745697, 40697468, 40506784, 40506792, 40506834, 40506859, 40715559, 40715567, 40715609, 40715682, 40732331, 40733453, 40733461, 40733479, 40805913, 40806309, 40806358, 40806366, 40798449, 40801771, 40801789, 40661878, 40661902, 40646762, 40646770, 40805947, 40805954, 40806028, 40806283, 40420689, 40901464, 40901472, 40896383, 40896391, 40896409, 40896417, 40896425, 40930182, 40930208, 40930216, 40930232, 40930257, 40911620, 40911646, 40911653, 40911679, 40744450, 40926974, 40946543, 40861015, 40916173, 40911661, 40911638, 40911711, 40732356, 40732455, 40733503, 40732539, 40608721, 40608739, 40612327, 40608754, 40608762, 40968372, 40968398, 40968406, 40990079, 40990095, 40990103, 40990129, 40990152, 40990160, 40990210, 40990391, 40008400, 41102781, 41102799, 41046186, 41046202, 41065665, 41008483, 41008509, 41008517, 41008525, 41032624, 41032756, 40715575, 40901498, 40907024, 40916140, 40916165, 40916199.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Дослідивши вищезазначені накладні, ураховуючи дату відправки та прибуття вантажу, відстань перевезення та розмір провізної плати, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно розраховано суму штрафу у розмірі 20% від провізної плати (за прострочення на три доби) за накладними №№ 42160697, 42160705, 42160754, 42160762, 42160770, 42160796, 42160804, 42160838, 42160846, 42160853, 4260861, 42160457, 42160473, 42160481, 42160499, 42160507, 42160515, 42160523; 30% від провізної плати (за прострочення на чотири і більше діб) за накладними №№ 42115238, 42115246, 42725598, 42729608, 42729616, 42729723, 42729731, 42738831, 42857599, 42857607, 42735654, 42735662, 42735696, 42735704, 42683052, 42031286, 42191601, 40041279, 40041287, 40041352, 40041360, 40188583, 33071937, 42740308, 40247140, 40247165, 40247173, 40065682, 40065849, 40065856, 40065864, 40065872, 42961128, 40463986, 40463978, 40463994, 40464000, 40464018, 40588519, 40588444, 40588451, 40588550, 40588568, 40588576, 40588592, 40588584, 40588600, 40588618, 40420697, 40420713, 40420721, 40489957, 40489965, 40460446, 40729204, 40538092, 40538142, 40538167, 40538175, 40538183, 40538209, 40538217, 40745697, 40697468, 40506784, 40506792, 40506834, 40506859, 40715559, 40715567, 40715609, 40715682, 40732331, 40733453, 40733461, 40733479, 40798449, 40661878, 40661902, 40646762, 40646770, 40420689, 40896383, 40896391, 40896409, 40896417, 40896425, 40930182, 40930208, 40930216, 40930232, 40930257, 40744450, 40926974, 40946543, 40861015, 40732356, 40732455, 40733503, 40732539, 40608721, 40608739, 40612327, 40608754, 40608762, 40968372, 40968398, 40968406, 40990079, 40990095, 40990103, 40990129, 40990152, 40990160, 40990210, 40990391, 40008400, 41102781, 41102799, 41046186, 41046202, 41065665, 41008483, 41008509, 41008517, 41008525, 41032624, 41032756, 40715575.

Поряд з цим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку при визначенні суми штрафу за накладними №№ 42725598, 42729608, 42729616, 42729723, 42729731, 42738831, оскільки обґрунтованою сумою штрафу за вказаними накладними є 6195,60 грн, а не 6578,28 грн, як вказує у розрахунку позивач.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу за накладними №№ 42725549, 40805913, 40806309, 40806358, 40806366, 40801771, 40801789, 40805947, 40805954, 40806028, 40806283, 40901464, 40901472,40911620, 40911646, 40911653, 40911679, 40916173, 40911661, 40911638, 40911711, 40901498, 40907024, 40916140, 40916165, 40916199, суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що у графі 49 вищезазначених залізничних накладних містяться відмітки про складення актів, зокрема й актів щодо збільшення строків доставки вантажу.

Так, порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за №113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, пунктами 3, 6, 8 - 10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Відповідно до пункту 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Згідно з пунктом 4 Правил складання актів, комерційні акти складаються на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Отже, наведені норми покладають обов`язок на відповідача у разі настання обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності Залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, скласти комерційні акти чи акти загальної форми, в залежності від обставин, та внести про даний факт відповідні відомості до накладної, незалежно від стану перевізного процесу.

Судом встановлено, що позивачем при визначенні розміру штрафу за накладною № 42725549 враховано наявність акта про збільшення терміну доставки та правомірно розраховано штраф у розмірі 30% провізної плати (1032,60 грн), за накладними №40805913, 40806309, 40806358, 40806366 враховано наявність акта про збільшення терміну доставки та правомірно розраховано штраф у розмірі 10% провізної плати (1461,84 грн), за накладними № 40801771, 40801789 враховано наявність акта про збільшення терміну доставки та правомірно розраховано штраф у розмірі 30% провізної плати (2065,20 грн), за накладними № 40901464, 40901472 враховано наявність акта про збільшення терміну доставки та правомірно розраховано штраф у розмірі 10% провізної плати (730,92 грн), за накладними № 40911661, 40911638, 40911711 враховано наявність акта про збільшення терміну доставки та правомірно розраховано штраф у розмірі 30% провізної плати (3097,80 грн), за накладними № 40901498, 40907024 враховано наявність акта про збільшення терміну доставки та правомірно розраховано штраф у розмірі 30% провізної плати (2065,20 грн), за накладними № 40916140, 40916165, 40916199 враховано наявність акта про збільшення терміну доставки та правомірно розраховано штраф у розмірі 30% провізної плати (3097,80 грн).

Поряд з цим, позивачем не враховано наявність акта про збільшення терміну доставки вантажу за накладними № 40805947, 40805954, 40806028, 40806283, з огляду на що суд зазначає, що обґрунтованою сумою штрафу за вказаними накладними є 2753,60 грн (20% провізної плати), а не 4130,40 грн (30% провізної плати), як зазначає в розрахунку позивач.

Також, позивачем з урахуванням наявності акта про збільшення терміну доставки вантажу за накладними № 40911620, 40911646, 40911653, 40911679 розраховано штраф у розмірі 2923,68 грн (20% провізної плати). Так, суд зазначає, що ураховуючи дату відправки та прибуття вантажу, відстань перевезення та термін, на який збільшено строк доставки вантажу, суд прийшов до висновку, що обґрунтованою сумою штрафу за вказаними накладними є 4385,52 грн (30% провізної плати), однак, ураховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, сумою штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача за несвоєчасну доставку вантажу за накладними № 40911620, 40911646, 40911653, 40911679 є штраф у розмірі 2923,68 грн.

Щодо накладної № 40916173, суд зазначає, що позивачем враховано наявність акта про збільшення терміну доставки вантажу, однак, неправильно визначено кількість днів прострочення (4 доби замість 3 діб). Відтак, зробивши перерахунок, суд зазначає, що сумою штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача за несвоєчасну доставку вантажу за накладною № 40916173 є штраф у розмірі 688,40 грн.

Загальна сума штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача за несвоєчасну доставку вантажу за накладними №№ 42160697, 42160705, 42160754, 42160762, 42160770, 42160796, 42160804, 42160838, 42160846, 42160853, 4260861, 42160457, 42160473, 42160481, 42160499, 42160507, 42160515, 42160523, 42115238, 42115246, 42725598, 42729608, 42729616, 42729723, 42729731, 42738831, 42857599, 42857607, 42735654, 42735662, 42735696, 42735704, 42683052, 42725549, 42031286, 42191601, 40041279, 40041287, 40041352, 40041360, 40188583, 33071937, 42740308, 40247140, 40247165, 40247173, 40065682, 40065849, 40065856, 40065864, 40065872, 42961128, 40463986, 40463978, 40463994, 40464000, 40464018, 40588519, 40588444, 40588451, 40588550, 40588568, 40588576, 40588592, 40588584, 40588600, 40588618, 40420697, 40420713, 40420721, 40489957, 40489965, 40460446, 40729204, 40538092, 40538142, 40538167, 40538175, 40538183, 40538209, 40538217, 40745697, 40697468, 40506784, 40506792, 40506834, 40506859, 40715559, 40715567, 40715609, 40715682, 40732331, 40733453, 40733461, 40733479, 40805913, 40806309, 40806358, 40806366, 40798449, 40801771, 40801789, 40661878, 40661902, 40646762, 40646770, 40805947, 40805954, 40806028, 40806283, 40420689, 40901464, 40901472, 40896383, 40896391, 40896409, 40896417, 40896425, 40930182, 40930208, 40930216, 40930232, 40930257, 40911620, 40911646, 40911653, 40911679, 40744450, 40926974, 40946543, 40861015, 40916173, 40911661, 40911638, 40911711, 40732356, 40732455, 40733503, 40732539, 40608721, 40608739, 40612327, 40608754, 40608762, 40968372, 40968398, 40968406, 40990079, 40990095, 40990103, 40990129, 40990152, 40990160, 40990210, 40990391, 40008400, 41102781, 41102799, 41046186, 41046202, 41065665, 41008483, 41008509, 41008517, 41008525, 41032624, 41032756, 40715575, 40901498, 40907024, 40916140, 40916165, 40916199 є сума штрафу у розмірі 173 095,75 грн.

Щодо доводів відповідача про несвоєчасне вивезення позивачем вантажу та відсутність в такому випадку підстав для нарахування штрафу на підставі частини 2 статті 116 Статуту залізниць України, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 41 Статуту встановлено, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Приписами абз. 5 ст. 41 Статуту передбачено, що у разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Аналогічні норми містяться і у Правилах № 644.

Так, згідно з п. 2.10 Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Приписами п. 2.11 Правил також передбачено, що у разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення встановленого терміну доставки.

Так з наданих відповідачем Актів загальної форми вбачається, що причиною їх складання є, зокрема, очікування звільнення вантажного фронту, тобто обставини, які виникли вже після прибуття вантажу та котрі не звільняють відповідача від зобов`язань щодо своєчасної доставки вантажу.

Пунктом 2.9 Правил передбачено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідно до додатку 3 «Пояснення щодо заповнення накладної» до Правил № 644, така відмітка проставляється в графі 49 електронної накладної.

Згідно абз. 2 ст. 116 Статуту, штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Як вбачається із відомостей, наявних в графі 49, 53 накладних, спірні перевізні документи були розкредитовані позивачем впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відтак, доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування штрафу на підставі частини 2 статті 116 Статуту залізниць України, судом до уваги не беруться.

Також, відповідачем подано заяву про зменшення штрафних санкцій на 50 %. У зазначеній заяві відповідач вказує, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань з доставки вантажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення порушень щодо несвоєчасної доставки вантажу, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки. Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 175 199,43 грн підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 173 095,75 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 258 ЦК України для окремих вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положенням статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а статті 258 названого Кодексу до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

Частиною третьою статті 925 ЦК України, яка є загальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Як зазначалося, приписами частини першої статті 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Що ж до перевезення вантажів залізницею, то відповідно до статті 136 СЗ України позови до залізниць можуть бути пред`явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, яким передбачено також і 6-місячний строк для пред`явлення претензії, з визначенням певних умов, обставин, підстав та строку його обмеження.

Частиною п`ятою статті 307 ГК України, яка кореспондується з частиною четвертою статті 909 та статтею 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, статті 134, 136 СЗ України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу. СЗ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, і останні зміни до зазначених статей СЗ України вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973.

Господарський кодекс України прийнятий 16.01.2003 і набрав чинності з 01.01.2004, і статтею 315 цього Кодексу передбачено певні особливості обчислення позовної давності за договором перевезення; він також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права як такий, що прийнятий пізніше та містить порядок обчислення позовної давності.

Відтак положення статей 134, 136 СЗ України слід застосовувати у системному зв`язку з положеннями статті 315 ГК України таким чином, що позовна давність починає свій перебіг з дня одержання відповіді на пропозицію позивача або з дня закінчення строку, встановленою частиною третьою статті 315 ГК України для відповіді на пропозицію. Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності у розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (частини друга та третя статті 315 ГК України), незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника.

При цьому відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки визначений законом строк, у межах якого особа має право звернутися до суду, не може починатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах від 11.04.2019 у справі № 905/729/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 10.09.2019 у справі № 905/2303/18.

Таким чином, позов до перевізника у цій справі мав бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6 - місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3 - місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями статей 134, 136 СЗ України та статтею 315 ГК України.

Зазначених висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/11949/20 (постанова від 18 червня 2021 року).

Відтак, враховуючи, що позов у справі № 910/10013/21 було подано до суду 17.06.2021 (направлено за допомогою засобів поштового зв`язку), суд приходить до висновку, що строк позовної давності до вимог за спірними накладними не є пропущеним, а відтак, клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест» (18011, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1, офіс 227; ідентифікаційний код: 37715277) штраф у розмірі 173 095 (сто сімдесят три тисячі дев`яносто п`ять) грн 75 коп. та судовий збір у розмірі 2596 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн 44 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева