Ухвала суду № 99646155, 15.09.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.09.2021

Справа №642/6000/21

Провадження № 2/642/2138/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 вересня 2021 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків), третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м. Харкова надійшов вказаний позов, в якому позивач просить зняти арешт з однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений державним виконавцем міжрайонного відділу державної виконавчої сліжби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) Умніковим І.В., згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП 58566080 по виконанню рішення суду від 19.08.2018 року у цивільній справі № 642/749/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суми заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.05.2009 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, дійшов висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху з метою усунення недоліків.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В порушення зазначеної вимоги позивачка, вказуючи в позовній заяві про те, що відносно неї відсутнє відкрите виконавче провадження про стягнення заборгованості за рішенням суду та відсутність заборгованість, не додає до позовної заяви доказів цієї обставини. Оскільки з листа державного виконавця від 17.08.2021 року долученого до позову вбачається, що державним виконавцем повідомлялось ОСОБА_1 про відсутність підстав для закінчення ВП 58566080.

При цьому суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24 травня 2021року (справа №712/12136/18; провадження №61-4726сво19) дійшов висновку про те, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд робить висновок про те, що він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

В разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі.

Отже, позовна заява на предмет судового контролю за діями/бездіяльністю державного виконавця при виконанні судового рішення в іншій цивільній справі, не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки чинне законодавство передбачає іншу форму звернення та порядок вирішення даних вимог, що є підставою для відмови у відкритті провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 204/2494/20 (провадження № 61-12505 св 20), згідно з якою дані вимоги не можуть розглядатись в порядку позовного провадження, оскільки в такому випадку позивач одночасно має статус відповідача у справі, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42, 48, 175, 447 ЦПК України, тому такі вимоги загалом не підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

Крім того, згідно з вимогами ч.ч.3-5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, за відсутністю доказів закінчення виконавчого провадження, на що посилається позивач, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у даній справі.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що у вступній частині позову невірно зазаначено назву третьої особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали судді.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків), третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Бородіна