Рішення № 99645999, 15.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2021Справа № 910/9649/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАМІТАЛ"

про стягнення 5829,88 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАМІТАЛ" про стягнення 5829,88 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №30 від 21.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 дану позовну заяву залишено без руху.

08.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.07.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9649/21, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

25.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про надання довідки про стан заборгованості, згідно із якою заборгованість відповідача становить 5829,88 грн.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 26.07.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 09.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105480121615.

Отже, за змістом пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАМІТАЛ" (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ" (постачальник, позивач) укладений договір поставки №30 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити запасні частини (ресурси) на умовах, передбачених даним договором (п.1.1. договору).

У відповідності до п.2.1. договору кількість, номенклатура ресурсів вказуються у Специфікаціях до договору, що є його невід`ємною частиною (надалі - Специфікації).

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що постачальник зобов`язується поставити ресурси на умовах, вказаних у Специфікаціях у відповідності до міжнародних правил "Інкотермс" в редакції 2010 року.

Згідно із п. 3.5. договору передача ресурсів від постачальника покупцю здійснюється по видатковій накладній. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки ресурсів покупцю. Ресурси передаються уповноваженому представнику покупця на основі довіреності.

Поставка ресурсів здійснюється по цінам, які визначені у відповідності до умов поставки, вказані в Специфікаціях та включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інших витрат постачальника, пов`язаних з доставкою ресурсів (п.4.1. договору).

Відповідно до п.4.3. договору, у редакції додаткової угоди №1 від 18.06.2018, загальна сума договору визначається як сума вартості ресурсів, поставка яких здійснюється відповідно до Специфікацій і не перевищує 150000,00 грн.

Оплата за поставлені ресурси здійснюється протягом строку, вказаного в Специфікаціях, який відраховується з моменту поставки ресурсів (п.5.2. договору).

Специфікацією №1 сторони погодили поставку ресурсів на суму 52544,88 грн; строк оплати - 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Специфікацією №2 сторони дійшли згоди про поставку ресурсів на суму 7817,40 грн; строк оплати - 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Специфікацією №3 від 16.04.2018 сторони погодили поставку ресурсів на суму 3120,00 грн; строк оплати - 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Згідно із Специфікацією №3 від 02.07.2018 сторонами узгоджено поставку ресурсів на суму 5499,60 грн; строк оплати - 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Специфікацією №4 від 06.08.2018 сторони погодили поставку ресурсів на суму 46800,00 грн; строк оплати - 30 календарних днів з моменту відвантаження.

На підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань в частині поставки товару позивач надав у матеріали справи видаткові накладні №24 від 23.03.2018 на суму 19764,00 грн, №29 від 16.04.2018 на суму 32780,88 грн, №47 від 23.05.2018 на суму 329,40 грн, №55 від 17.07.2018 на суму 5499,60 грн, №70 від 27.08.2018 на суму 46800,00 грн. Згідно із зазначеними накладними позивач поставив відповідачу ресурси, погоджені сторонами у Специфікаціях, на загальну суму 105173,88 грн.

Згідно із платіжними дорученнями №1258 від 03.04.2018 на суму 19764,00 грн, №1386 від 13.07.2018 на суму 32780,00 грн, №1449 від 20.08.2018 на суму 46800,00 грн відповідач здійснив часткову оплату у сумі 99344,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 5829,88 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, позивач на виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки №30 від 21.03.2018 поставив відповідачу, а останній прийняв ресурси на загальну суму 105173,88 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними: №24 від 23.03.2018 на суму 19764,00 грн, №29 від 16.04.2018 на суму 32780,88 грн, №47 від 23.05.2018 на суму 329,40 грн, №55 від 17.07.2018 на суму 5499,60 грн, №70 від 27.08.2018 на суму 46800,00 грн. Видаткові накладні підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом п.5.2. договору оплата за поставлені ресурси здійснюється протягом строку, вказаного в Специфікаціях, який відраховується з моменту поставки ресурсів.

Специфікаціями №1, №2, №3 від 16.04.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 06.08.2018 сторонами погоджено строк оплати - 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною першою статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на встановлені договором строки оплати, враховуючи наведені норми законодавства, відповідач зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар в наступні строки: за видатковою накладною №24 від 23.03.2018 у строк до 23.04.2018, за видатковою накладною №29 від 16.04.2018 у строк до 16.05.2018, за видатковою накладною №47 від 23.05.2018 у строк до 22.06.2018, за видатковою накладною №55 від 17.07.2018 у строк до 16.08.2018, за видатковою накладною №70 від 27.08.2018 у строк до 26.08.2018.

Отже, з огляду на погоджений сторонами порядок оплати, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Як підтверджено наданими позивачем у матеріали справи платіжними дорученнями №1258 від 03.04.2018, №1386 від 13.07.2018, №1449 від 20.08.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 99344,00 грн. Ресурси поставлені згідно із видатковими накладними №47 від 23.05.2018, №55 від 17.07.2018 залишилися неоплаченими.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5829,88 грн (105173,88 грн - 99344,00 грн).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату поставленого позивачем товару (ресурсів) у повному обсязі не здійснив, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем, становить 5829,88 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому суд зазначає, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Невиконане зобов`язання за договором у сумі 5829,88 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за поставлений товар у сумі 5829,88 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 5829,88 грн належним чином доведена, відповідачем належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 5829,88 грн.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ"

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАМІТАЛ" (03179, місто Київ, ШОСЕ БРЕСТ-ЛИТОВСЬКЕ, будинок 8А, кімната 200; ідентифікаційний номер 39267417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ" (50078, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, МІКРОРАЙОН ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, будинок 67, квартира 19, ідентифікаційний код 40799891) заборгованість у сумі 5829,88 грн та судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.09.2021.

Суддя С.О. Турчин