Постанова № 9964598, 03.08.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 серпня 2009 року № 2-а-6651/09/1070

18:09

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Тандир Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві

до Приватного малого підприємства «Тін - ко»

про стягнення заборгованості за страховими внесками на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Тін-ко» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 446, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий місяць 2009 року в сумі 446, 00 грн. Вказана заборгованість підтверджується даними розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лоютий 2009 року та картками особового рахунку страхувальника.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 10.06.2009.

Представники сторін в судове засідання 10.06.2009 не з'явились. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Керуючись приписами пункту 1 та 2 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відкладав розгляд даної справи на 10.07.2009 та 03.08.2009.

В судове засідання 03.08.2009 представники відповідача повторно не з'явились. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать дані наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 395630.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, Приватне мале підприємство «Тін - ко» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 01-2000-408, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058 - IV).

Частиною першою статті 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1., 4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV платники збору на обов'язкове пенсійне державне страхування зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий місяць 2009 року, які підписані керівником та скріплені печаткою підприємства. У вказаних розрахунках відповідач самостійно визначив суму страхових внесків в розмірі 446, 00 грн. за лютий місяць 2009 року, однак у встановлені строки відповідачем дані суми не сплачені.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № Ю58 - IV вручено відповідачу вимоги про сплату боргу від 01.04.2009 № Ю-167. Належним чином засвідчена копія корінця вказаної вимоги з відміткою про вручення даної вимоги відповідачу наявна в матеріалах справи.

При цьому, вимоги про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувались.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем за лютий місяць 2009 року складає 446, 00 грн.

При цьому, на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства «Тін-ко» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 24880075, р/р НОМЕР_1 в Білоцерківській філії «Райфайзен Банк Аваль, МФО 321121) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (09112, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23, МФО 322669, р/р 256093011026 в Головному управлінні Державного ощадного банку України по м. Києву та Київській області) заборгованість в сумі 446 (чотириста сорок шість) грн. Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.