Рішення № 99645916, 14.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021Справа № 910/7421/21

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ."

про стягнення 42 040,42 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - ПрАТ "СК "ВУСО", позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Ю.ЕС.АЙ." (далі - ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ.", відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 42 040,42 грн. в порядку суброгації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 20.01.2021 р. у м. Києві, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв`язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 44 040,42 грн. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ПрАТ "СК "ВУСО" вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаним винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яку ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." не сплатило, тому у позові просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 42 040,42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору без відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 12369578-02-16-01 від 14.12.2020 р., укладеного між - ПрАТ "СК "ВУСО" та ТОВ "СмартЛаб", були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

20.01.2021 р. у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля "ВАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2021 р. у справі № 504/295/21 за вказаним фактом водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до рахунку СТО № АГ-00000564 від 22.01.2021 р., акту виконаних робіт № АГ-0001478 від 20.02.2021 р., наданих позивачем, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 44 040,42 грн.

У подальшому, на підставі зазначеного рахунку, акту виконаних робіт СТО та страхового акту № 2093674-1 від 29.01.2021 р., позивач відшкодував страхувальнику (потерпілій особі) матеріальний збиток у сумі 44 040,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3533 від 29.01.2021 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "ВАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/105931699.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "СК "ВУСО"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі, в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності.

Матеріали справи свідчать, що 03.02.2021 р. позивач (ПрАТ "СК "ВУСО") звернувся до страховика винної особи - ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." із заявою про компенсацію страхового відшкодування на суму 44 040,42 грн., тобто із дотриманням річного строку, передбаченого положенням статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Проте, вказана вимога (отримана відповідачем) була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 р. по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу.

Водночас, зі звіту про визначення коефіціента фізичного зносу транспортного засобу № 24884 від 10.02.2021 р., наданого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що коефіцієнт зносу деталей пошкодженого автомобіля у даному випадку складає 0,00.

Таким чином, суд вважає доведеною позивачем належними засобами доказування вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля у розмірі 44 040,42 грн.

Також суд зважає на положення статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за якими страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № ЕР/105931699 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 130 000,00 грн., а франшиза - 2 000,00 грн., відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу з урахуванням франшизи становить 42 040,42 грн. (44 040,42 грн. - 2 000,00 грн.).

Отже, позов ПрАТ "ВУСО" підлягає задоволенню, а понесені позивачем витрати зі сплати судового збору на суму 2 270,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення страхового відшкодування у сумі 42 040,42 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Ю.ЕС.АЙ." (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, ідентифікаційний код 31650052) страхове відшкодування у сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 42 коп., судовий збір у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складене 14 вересня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.