Рішення № 99645866, 14.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021Справа № 910/4284/21

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

про стягнення 40 250,09 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - ТДВ "Експрес Страхування", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - ПрАТ "СК "Еталон", відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 40 250,09 грн. в порядку суброгації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 23.10.2020 р. у місті Києві, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв`язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 40 250,09 грн. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ТДВ "Експрес Страхування" вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаним винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, тому у позові просило стягнути з ПрАТ "СК "Еталон" страхове відшкодування з урахуванням франшизи відповідача в розмірі 40 109, 44 грн., пеню у сумі 114,28 грн. та 3 % річних у сумі 26,37 грн., що разом становить 40 250,09 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк надав відзив, у якому проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості. Зокрема, зазначив про неправильне застосування позивачем розміру коефіціенту фізичного зносу (0,7) під час визначення суми страхового відшкодування, що підтверджується виконаним на замовлення ПрАТ "СК "Еталон" висновком суб`єкта оціночної діляності Воротняка Ю. В. від 01.04.2021 р. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 202.20.25374 від 18.06.2020 р., укладеного ТДВ "Експрес Страхування" та ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Кіа", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

23.10.2020 р. у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Кіа", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "Опель", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.12.2020? р. у справі № 760/23474/20 за вказаним фактом водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 3.20.3492, наданого позивачем, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Кіа", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, склала 42 709,44 грн. , а за рахунком-фактури СТО № 0000005941 від 05.11.2020 р. - 45 783,20 грн.

Позивач, на підставі страхового акту № 3.20.3492-1 від 09.11.2020 р., рахунку -фактури СТО № 0000005941 від 05.11.2020 р. та звіту про оцінку транспортного засобу № 3.20.3492, сплатив на рахунок СТО матеріальний збиток в сумі 42 918,66 грн., завданий потерпілій особі, що підтверджується платіжним дорученням № ЦО06114 від 09.11.2020 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України ?визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Опель", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ "СК "Еталон" згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/334785.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду та згідно з положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ТДВ "Експрес Страхування"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі, в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності.

Матеріали справи свідчать, що 27.11.2020 р. позивач (ТДВ "Експрес Страхування"), як особа, яка здійснила відшкодування потерпілому збитку, завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, звернувся до страховика винної особи - ПрАТ "СК "Еталон" із заявою про компенсацію страхового відшкодування у сумі 42 918,66 грн., тобто із дотриманням річного строку, передбаченого положенням статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Проте, указана заява була залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 р. у справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018 р., по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018 р., по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018 р., по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018 р., по справі №910/171/17 від 02.10.2018 р. ? ? ? ?

Зокрема, розмір (коефіцієнт) зносу розраховується за порядком, передбаченим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 р. (далі - Методика).

Із наданого позивачем звіту експертного дослідження № 3.20.3492 про визначення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Залуцьким С. В., вбачається, що у даному випадку коефіцієнт зносу деталей пошкодженого автомобіля марки "Кіа", реєстраційний номер НОМЕР_1 , склав 0,7 %.

Проте, відповідач не погодився з таким розміром коефіцієнту фізичного зносу та надав звіт про оцінку транспортного засобу від 01.04.2021 р., складений суб`єктом оціночної діяльності Воротняком Ю. В., де був встановлений коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу у розмірі 0,11 %.

Оцінивши подані сторонами в цій частині докази, суд відхиляє наданий відповідачем звіт, оскільки з його змісту вбачається, що визначення фізичного зносу деталей пошкодженого транспортного засобу проводилось на підставі візуального огляду пошкодженого автомобіля, при цьому позивач заперечив факт надання автомобіля "Кіа", реєстраційний номер НОМЕР_1 , суб`єкту оціночної діяльності Воротняку Ю. В. для огляду.

Крім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження повноважень експерта Воротняка Ю. В. на проведення оціночної діяльності.

Щодо звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП Залуцького С. В. № 3.20.3492 від 15.03.2021 р., наданого позивачем, суд вважає його належним та вірогідним доказом у справі, враховуючи, що він був складений уповноваженим суб`єктом оціночної діяльності Залуцьким С. В. (сертифікат Фонду державного майна № 616/20 від 15.07.2020 р., копія якого наявна у матеріалах справи) та відповідно до вимог чинної Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Отже, суд вважає довденою позивачем належними засобами доказування вартість відновлювального ремонту автомобіля "Кіа", яка склала 42 709,44 грн. (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 0, 7 %).

Крім того, статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АР/0334785 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником за шкоду майну становить 130 000,00 грн., а франшиза - 2 600,00 грн. Отже, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу з урахуванням франшизи становить 40 109,44 грн. (42 709,44 грн. - 2 600,00 грн.).

За таких обставин, позов ТДВ "Експрес Страхування" про стягнення страхового відшкодування у сумі 40 109,44 грн.

Крім страхового відшкодування, ТДВ "Експрес Страхування" нарахувало відповідачу пеню в сумі 114,28 грн. та 3 % річних - 26,37 грн. за прострочення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Із наведених приписів закону вбачається обов`язок страховика сплатити, в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, пеню на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Провівши власний розрахунок неустойки на підставі вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 114,28 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.? ? ?

Водночас, за змістом ст. 993 ЦК України зобов`язання відповідача зводиться до здійснення страхової виплати, тобто, таке зобов`язання є грошовим; грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже між сторонами у справі існує грошове зобов`язання, яке виникло з позадоговірних відносин - делікту. Грошове зобов`язання у деліктних правовідносинах не є окремим видом зобов`язання, а є способом виконання зобов`язання з відшкодування шкоди.

Виходячи з цього, передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи інфляційні втрати та 3 % річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 26,37 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Отже, позов ТДВ "Експрес Страхування" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України? витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем, то суд приймає до уваги положення ч. 2 ст. 126 ГПК України, за якими розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, а також відповідних доказів, що підтверджують здійснення таких витрат.

У даному випадку судом встановлено, що позивач не надав доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, тому вимога ТДВ "Експрес Страхування" у цій частині залишається без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення страхового відшкодування у сумі 40 250,09 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, ідентифікаційний код 36086124) страхове відшкодування у сумі 40 109 (сорок тисяч сто дев`ять) грн. 44 коп., пеню у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 28 коп., 3 % річних у сумі 26 (двадцять шість) грн. 37 коп. та судовий збір у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складене 14 вересня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Головіна К. І.