Рішення № 99645608, 06.09.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/143/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021 Справа № 908/1595/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/1595/21

за позовом: Фізичної особи-підприємця Маркова Олександра Сергійовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тайм" (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Янцена Йогана, буд. 31)

про стягнення 632 053,00 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа-підприємець Марков Олександр Сергійович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 27.05.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тайм" про стягнення грошових коштів в сумі 632 053,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 08.06.2021 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Маркова Олександра Сергійовича від 27.05.2021 залишено без руху в порядку приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України.

30.06.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху. Зокрема до заяви про усунення недоліків позивач надав позовну заяву із внесеними виправленнями.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1595/21, присвоєно справі номер провадження 12/143/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Оскільки подана позивачем разом із заявою про усунення недоліків позовна заява із внесеними виправленнями не відрізняється за своєю сутністю від первісно поданої позовної заяви, суд приймає її до розгляду.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003).

Відповідно до інформації з офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search (Безкоштовний запит) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тайм" є: 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Янцена Йогана, буд. 31.

На адресу суду від відповідача з адреси: 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Янцена Йогана, буд. 31 надійшло повідомлення пошти з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи № 908/1595/21, оскільки надіслано ухвалу в даній справі саме за місцезнаходженням останнього, вказаним в реєстрі, а саме: 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Янцена Йогана, буд. 31, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 06.09.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що між Фізичною особою-підприємцем Марковим Олександром Сергійовичем (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ" (відповідачем, перевізник) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення (далі - Договір), шляхом оформлення декларацій в період з 18.12.2019 по 24.02.2020 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва на знак для товарів і послуг № 261302, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, яке зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10 липня 2019р., Марков Олександр Сергійович є власником торгового знаку - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

У вказаних деклараціях зазначено, що умови перевезення зазначені в публічному договорі, розміщеному на сайті www.intime.ua.

Позивач в позові вказує, що факт укладення договору та прийняття вантажу для перевезення ТОВ «ІН-ТАЙМ» підтверджується наступними деклараціями:

1) декларацією № 3007008962 від 18.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 5 250,00 грн.;

2) декларацією № 3007029374 від 20.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 28704,00 грн.;

3) декларацією № 3007042031 від 23.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 29 144,00 грн.;

4) декларацією № 3007042067 від 23.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 26 400,00 грн.;

5) декларація № 3007058998 від 24.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 32640,00 грн.;

6) декларацією № 3007069876 від 26.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 5 250,00 грн.;

7) декларацією № 3007069769 від 26.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 15 840,00 грн.;

8) декларацією № 3007077259 від 27.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 9 900,00 грн.;

9) декларацією № 3007077245 від 27.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 14 690,00 грн.;

10) декларацією № 3007083230 від 28.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 15 876,00 грн.;

11) декларацією № 3007082843 від 28.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 28 818,00 грн.;

12) декларацією № 3007088086 від 30.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 11124,00 грн.;

13) декларацією № 3007088108 від 30.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 13 585,00 грн.;

14) декларацією № 3007088118 від 30.12.2019 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 9080,00 грн.;

15) декларацією № 3007088097 від 30.12.2019 (оголошеною вартістю відправлення на суму (післяплата) - 8 304,00 грн.;

16) декларацією № 3007098321 від 03.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 32 200,00 грн.;

17) декларацією № 3007098337 від 03.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 9 700,00 грн.;

18) декларацією № 3007098366 від 03.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 11 550,00 грн.;

19) декларацією № 3007113556 від 08.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму - 12 191,00 грн.;

20) декларацією № 3007113529 від 08.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 9506,00 грн.;

21) декларацією № 3007113507 від 08.01.2020 (оголошена вартістю відправлення на суму (післяплата) - 6 623,00 грн.;

22) декларацією № 3007122591 від 09.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 1 700,00 грн.;

23) декларацією № 3007122413 від 09.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 4 214,00 грн.;

24) декларацією № 3007122547 від 09.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 2 744,00 грн.;

25) декларацією № 3007122571 від 09.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 3 900,00 грн.;

26) декларацією № 3007122389 від 09.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 4 214,00 грн.;

27) декларацією № 3007122333 від 09.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 4 214,00 грн.;

28) декларацією № 3007122621 від 09.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 8 288,00 грн.;

29) декларацією № 3007122447 від 09.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 14 350,00 грн.;

30) декларацією № 3007122483 від 09.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 24 990,00 грн.;

31) декларацією № 3007239140 від 23.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 2 500,00 грн.;

32) декларацією № 3007239193 від 23.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 23 530,00 грн.;

33) декларацією № 3007239039 від 23.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 30815,00 грн.;

34) декларацією № 3007238914 від 23.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 16360,00 грн.;

35) декларацією № 3007266289 від 27.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 21 598,00 грн.;

36) декларацією № 3007278428 від 28.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 2 380,00 грн.;

37) декларацією № 3007302224 від 30.01.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 5 250,00 грн.;

38) декларацією № 3007328921 від 03.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 35500,00 грн.;

39) декларацією № 3007449577 від 17.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 2 200,00 грн.;

40) декларацією № 3007477814 від 19.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 8 510,00 грн.;

41) декларацією № 3007477733 від 19.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 1 700,00 грн.;

42) декларацією № 3007491635 від 20.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 10 755,00 грн.;

43) декларацією № 3007491945 від 20.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 16 650,00 грн.;

44) декларацією № 3007491673 від 20.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 3 391,00 грн.;

45) декларацією № 3007502136 від 21.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 4 076,00 грн.;

46) декларацією № 3007502792 від 21.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 1260,00 грн.;

47) декларацією № 3007521095 від 24.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 7700,00 грн.;

48) декларацією № 3007520843 від 24.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 30 145,00 грн.;

49) декларацією № 3007520914 від 24.02.2020 (оголошена вартість відправлення на суму (післяплата) - 2 744,00 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві вказані відправлення були доставлені до кінцевих одержувачів на умовах післяплати, кошти відповідачем одержано, але до цього часу не видані позивачу.

Позивач в позові зазначає, що неодноразово звертався з цього приводу у відділення № 1 ТОВ «ІН-ТАЙМ» (м. Харків, пр-т Гагаріна, 183-а). Також пояснює, що відстеження руху посилки, її прибуття до відділення, дата її видачі кінцевому отримувачу, дата отримання грошових коштів відбувалась через сайт ТОВ «ІН-ТАЙМ» у особистому кабінеті, але доступ до нього заблоковано. Також, у особистому кабінеті відображався відповідний реєстр декларацій з інформацією про заборгованість ТОВ «ІН-ТАЙМ» перед позивачем. Зазначає, що утримувачем вказаної інформації є - ТОВ «ІН-ТАЙМ». Разом з тим вказує, що в свою чергу у відповідь на усні звернення позивача на адресу Відділення № 1 ТОВ «ІН-ТАЙМ» (м. Харків, пр-т Гагаріна, 183-а), наголошувалося на відсутності коштів та на тому, що відповідачем не виділені кошти відділенню для виплати післяплат за вищезазначеними деклараціями.

В матеріалах справи міститься претензія від 09.07.2020 позивача на адресу відповідача (69063, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 17), в якій позивач зазначив, що в період з 18.12.2019 по 24.02.2020 через відділення ТОВ «Ін-тайм», що розташовані у м. Харкові, було здійснено відправлення його майна (техніка, запчастини, комплектуючі та інше) накладним платежем на загальну суму 657258,00 грн., що підтверджується відповідними деклараціями. При цьому вказує, що грошові кошти в розмірі 657258,00 грн., що сплачені одержувачами відправлень позивача, у відділенні ТОВ «Ін-Тайм» позивачу виплачені не були незважаючи на чисельні зверненні та оформлення відповідних заяв. Позивач в претензії просить сплатити суму боргу у розмірі 657258,00 грн. з урахуванням індексу інфляції та проценти за користування чужими грошовими кошами у розмірі 3% річних від суми боргу шляхом перерахування на відповідних рахунок, вказаний в претензії. На підтвердження факту надіслання на вказану вище адресу відповідача вказаної претензії позивач надав копію фіскального чеку від 09.07.2020, копію накладної № 6100353040614 від 09.07.2020 та копію опису вкладення від 09.07.2020 (а.с. 16, 17).

Позивач в позові зазначає, що така бездіяльність відповідача щодо невиконання ним взятих на себе зобов`язань за публічним договором та нездійснення належної сплати отриманих коштів від кінцевих одержувачів, порушує цивільні права позивача, у зв`язку з чим для відновлення своїх порушених прав вимушений звернутись з даним позовом до суду. Просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 632 053,00 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір перевезення вантажу у формі публічного договору, розміщеного на сайті www.intime.ua.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до вимог Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, умови перевезення, визначили порядок розрахунків і розмір плати за перевезення вантажу, які зазначені в публічному договорі, розміщеному на сайті www.intime.ua, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 909 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 307 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Втім, станом на дату розгляду даної справи судом сайт www.intime.ua, на якому розміщено публічний договір, недоступний. Про вказані обставини також зазначив позивач в позовній заяві.

Згідно із ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Приписами ст. 919 ЦК України визначено, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно із ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що в період з 18.12.2019 по 24.02.2020 року відправив через ТОВ «Ін-Тайм» відправлення (техніку, запчастини, комплектуючі та інше) на адресу одержувачів шляхом оформлення декларацій. При цьому стверджує, що вказані відправлення були доставлені до кінцевих одержувачів на умовах післяплати, кошти від одержувачів відповідачем одержано, але до цього часу не видані позивачу.

Зі змісту позовної заяви із внесеними виправленнями, яка подана позивачем разом з заявою про усунення недоліків, вбачається, що позивач додатково (на відміну від первісно поданої до суду редакції позовної заяви) зазначив, що не має можливості отримати договір про надання послуг з перевезення у формі публічного договору, який був розміщений на офіційному сайті ТОВ «Ін-Тайм» https://intime.ua у зв`язку з його блокуванням. Вказана інформація знаходиться у розпорядженні відповідача. Також позивач зазначив, що не має можливості доступу до особистого кабінету, в якому знаходиться реєстр декларацій з інформацією про руху посилки, її прибуття до відділення, дата її видачі кінцевому отримувачу, дата отримання грошових коштів. Вказана інформація знаходиться у розпорядженні відповідача.

Частиною 4 ст. 80 ГПК України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Проте позивач не зазначив та не надав докази, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказів (а саме: реєстру декларацій з інформацією про руху посилки, її прибуття до відділення, дата її видачі кінцевому отримувачу, дата отримання грошових коштів, доказів на підтвердження отримання одержувачами посилок за спірними деклараціями та доказів здійснення одержувачами оплати за отримані посилки), які він не має можливості надати суду.

Так, зі змісту доданої до матеріалів справи претензії від 09.07.2020 вбачається, що позивач в ній вказував про чисельні звернення та оформлення відповідних заяв до відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм» у м. Харкові з приводу отримання грошових коштів, які не були йому перераховані.

Втім вказані в претензії заяви позивач суду не надав.

Разом з тим, позивач не звертався до суду із заявою про витребування доказів, які він не може самостійно надати суду, у порядку приписів ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Приписами ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Заявивши в даній справі вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 632053,00 грн. позивач не надав суду докази, які підтверджують факти отримання одержувачами відправлень (посилок) згідно декларацій, доданих до позовної заяви, не надав докази, які підтверджують факт проведення одержувачами оплат за отримані відправлення (відповідні платіжні документи), відтак не довів суду обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У разі неможливості самостійного надання таких доказів позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду із клопотанням про витребування таких доказів від відповідача в порядку ст. 81 ГПК України.

Крім того, позивач не був позбавлений можливості отримати докази, які свідчать про здійснення одержувачами оплат за отримані відправлення за спірними деклараціями, шляхом звернення безпосередньо до одержувачів цих відправлень.

З наявних в матеріалах справи № 908/1595/21 доказів вбачається лише те, що відповідно до декларацій відповідач прийняв до перевезення відправлення від позивача в період з 18.12.2019 по 24.02.2020.

Враховуючи ненадання позивачем вищевказаних доказів, в тому числі доказів, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказів, суд дійшов висновку про не доведення позивачем підстав для стягнення з відповідача коштів в сумі 632053,00 грн.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Маркова Олександра Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тайм" про стягнення коштів в сумі 632053,00 грн. слід відмовити за недоведеністю.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 9480,80 грн. покладаються на позивача у справі - Фізичну особу-підприємця Маркова Олександра Сергійовича відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Маркова Олександра Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тайм" про стягнення коштів в сумі 632053,00 грн. відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 9480,80 грн. покласти на позивача у справі - Фізичну особу-підприємця Маркова Олександра Сергійовича відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 13.09.2021 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.