Ухвала суду № 99645574, 14.09.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

код ЄДРПОУ 03499922

УХвала

про відмову у закритті провадження у справі

"14" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/522/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши клопотання Громадської організації “Закарпатський обласний відокремлений підрозділ Українського товариства мисливців і рибалок”, м. Ужгород від 16.08.2021 (вх. №02.3.1-02/5847/21 від 16.08.2021) про закриття провадження у справі

у межах справи №907/522/21

за позовною заявою ОСОБА_1 , м. Перечин до Громадської організації “Закарпатський обласний відокремлений підрозділ Українського товариства мисливців і рибалок”, м. Ужгород про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів та рішення президії

За участю представників:

від позивача - Борсенко Олександр Вікторович, адвокат, ордер серія АО №1036021 від 06 серпня 2021 року

від відповідача - Гончаров Валентин Вікторович, адвокат, ордер серія АО №1034404 від 12 липня 2021 року

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відпо-відача про визнання незаконним та скасування: рішення загальних зборів Перечинської первинної мисливської організації Перечинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок від 17.01.2021 року про знаття ОСОБА_1 з посади голови Перечинської первинної мисливської організації Перечинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок та виключення його з членів Українського товариства мисливців та рибалок; - рішення президії Перечинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок 17.01.2021 року про затвердження протоколу загальних зборів Перечинської первинної мисливської організації Перечинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок від 17.01.2021 року щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/522/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17 серпня 2021 року.

23.07.2021 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву.

06.08.2021 представником позивача подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року відкладено підготовче засідання на 14.09.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2021 відповідачем подано суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

У засіданні суду 14.09.2021 за участю представників сторін судом розглянуто дане клопотання та постановлено про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішенні від 22.12.2009 у справі "Безимянная проти Росії" (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що "погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту".

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Справи, віднесені до юрисдикції господарських судів, визначено у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

За змістом статті 1 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Власник корпоративних прав бере участь у капіталі господарської організації, а реалізація правомочностей, які надаються власнику корпоративних прав, надає йому можливість впливати на діяльність господарської організації.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до громадської організації «Закарпатський обласний відокремлений підрозділ Українського товариства мисливців і рибалок» про визнання незаконним та скасування: рішення загальних зборів Перечинської первинної мисливської організації Перечинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок від 17.01.2021 року про знаття ОСОБА_1 з посади голови Перечинської первинної мисливської організації Перечинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок та виключення його з членів Українського товариства мисливців та рибалок; - рішення президії Перечинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок 17.01.2021 року про затвердження протоколу загальних зборів Перечинської первинної мисливської організації Перечинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок від 17.01.2021 року щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13.05.2021 у справі № 308/2252/21 провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до громадської організації «Закарпатський обласний відокремлений підрозділ Українського товариства мисливців і рибалок» про визнання незаконним та скасування рішень - закрито. Роз`яснено заявнику його право подати позов в порядку господарського позовного провадження.

Відтак, судом загальної юрисдикції констатовано, що право ОСОБА_1 на розгляд його вимог до громадської організації «Закарпатський обласний відокремлений підрозділ Українського товариства мисливців і рибалок» про визнання незаконним та скасування рішень може бути реалізовано виключено шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області відповідної позовної заяви, оформленої в порядку Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 13.05.2021 у справі № 308/2252/21, яка у встановленому законодавством порядку набрала законної сили та учасниками справи не оскаржувалась у апеляційному порядку, позивачем направлено до Господарського суду Закарпатської області позовну заяву до Громадської організації “Закарпатський обласний відокремлений підрозділ Українського товариства мисливців і рибалок”, м. Ужгород про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів та рішення президії.

Дане рішення суду загальної юрисдикції не може бути постановлено під сумнів, у свою чергу, доводи відповідача щодо непідвідомчості такого спору судам господарської юрисдикції не грунтуються на відповідних обставинах справи, а неведені відповідачем доводи щодо неможливості розгляду відповідного спору будь-якими судами України будуть предметом дослідження судом у ході розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 20, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Громадської організації “Закарпатський обласний відокремлений підрозділ Українського товариства мисливців і рибалок”, м. Ужгород від 16.08.2021 (вх. №02.3.1-02/5847/21 від 16.08.2021) про закриття провадження у справі відмовити.

2. Згідно з ч. ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.09.2021.

Суддя Ремецькі О.Ф.