Рішення № 99645205, 15.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2021м. ДніпроСправа № 904/4746/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Воробйова Олександра Сергійовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 48240,00 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Ромащенко К.В., адвокат

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Воробйова Олександра Сергійовича безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 48 240,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що під час проведення внутрішнього аудиту та підготовки квартальної звітності встановлено, що у першому кварталі 2021 року на поточний банківський рахунок відповідача перераховано грошові кошти за ремонт автомобіля у сумі 48240,00грн згідно платіжних доручень № 101 від 29.01.2021 на суму 35040,00грн, № 120 від 05.02.2021 на суму 13200,00грн. Між тим, жодних договорів на надання послуг з ремонту автомобілів з Фізичною особою-підприємцем Воробйовим Олександром Сергійовичем не укладалося, первинні документи бухгалтерського обліку, що мають посвідчувати факти надання послуг з ремонту автотранспорту, відсутні.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 справу №904/4746/21 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2021 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Ухвала суду від 17.05.2021 отримана відповідачем 24.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930015357306, яке повернулося до суду (а.с. 37).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 ухвалено перейти до розгляду справи №904/4746/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.08.2021.

З 12.08.2021 підготовче засідання відкладено на 30.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2021 закрито підготовче провадження у справі №904/4746/21 та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 15.09.2021

Відповідач у підготовчі та судове засідання не з`являвся, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 19.07.2021, направлена на адресу відповідача повернулася з відміткою "адрес відмовився", проставленими органом поштового зв`язку (містяться в матеріалах справи).

За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного виклику відповідача в підготовчі та судове засідання у цій справі.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, справа підлягає розгляду за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідача, позивача та третьої особи.

У судовому засіданні 15.09.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" перерахувало на рахунок Фізичної особи-підприємця Воробйова Олександра Сергійовича грошові кошти у розмірі 48 240,00 грн згідно платіжних доручень: № 101 від 29.01.2021 на суму 35040,00грн та № 120 від 05.02.2021 на суму 13200,00грн (а.с. 19, 20)

Згідно призначення платежу, оплата здійснена за ремонт автомобіля згідно рахунку № Ф/2021/01 від 27.01.2021 та рахунку № Ф/2021/02 від 05.02.2021.

Позивач стверджує, що фактично послуги з ремонту автомобіля Фізичною особою-підприємцем Воробйовим Олександром Сергійовичем не надавалися та договори про надання послуг між позивачем та відповідачем не укладались.

Перерахунок коштів здійснено помилково відповідальними особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" без достатніх на те правових підстав.

Згідно розпорядження №90-к від 30.09.2020 про прийняття на роботу, Воробйова Олександра Сергійовича прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" на посаду старшого механіка Криворізької дирекції (а.с 18).

Разом з цим, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 19.11.2020 здійснено державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Воробйова Олександра Сергійовича, номер запису: 2002270000000079224. Види діяльності: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Позивач зазначає, що в результаті проведення внутрішнього аудиту встановлено, що Воробйов Олександр Сергійович, перебуваючи на посаді старшого механіка, без належної правової підстави та без фактичного надання послуг, ініціював здійснення оплати грошових коштів за фактично не проведені ремонтні роботи автомобільного транспорту, на власний рахунок фізичної особи-підприємця.

Позивачем не подано до позовної заяви рахунків Ф/2021/01 від 27.01.2021 та Ф/2021/02 від 05.02.2021 або інших доказів, які б свідчили про укладання між сторонами правочину.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та не подано до матеріалів справи доказів повернення відповідачем коштів у розмірі 48 240,00грн, які перераховано за платіжними дорученнями №101 від 29.01.2021 на суму 35040,00грн та №120 від 05.02.2021 на суму 13200,00грн.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" перерахувано на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця Воробйова Олександра Сергійовича грошові кошти у розмірі 48 240,00грн згідно платіжних доручень №101 від 29.01.2021 на суму 35040,00грн та №120 від 05.02.2021 на суму 13200,00грн (призначення платежу "оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № Ф/2021/01 від 27.01.2021 та рахунку № Ф/2021/02 від 05.02.2021"), при цьому будь-яких правовідносин між позивачем та відповідачем з приводу надання послуг судом не встановлено.

Отже, враховуючи відсутність правових підстав для оплати послуг з ремонту автомобіля, які не були надані, позивач помилково здійснив переказ грошових коштів відповідачу. Встановлені обставини свідчать про відсутність між сторонами договірних зобов`язань, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим, перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 48 240,00рн, з урахуванням приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що безпідставно набуті відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем, у відповідності до вищезазначених приписів процесуального закону, не спростовано належними та допустимими доказами викладені позивачем у позові обставини щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 48 240,00грн та факту помилкового перерахування позивачем вказаних грошових коштів. Жодних документальних доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин відповідачем, також не надано.

З огляду на вищенаведене, у зв`язку з відсутністю доказів на спростування позовних вимог позивача, а також враховуючи обов`язок відповідача повернути безпідставно отримані кошти у розмірі 48 240,00грн, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про примусове стягнення з відповідача 48 240,00грн, як безпідставно набутих.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №376 від 05.05.2021 (а.с. 24).

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача у розмірі 2 270,00 грн. відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" до Фізичної особи-підприємця Воробйова Олександра Сергійовича про стягнення 48240,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Воробйова Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, кімн. 511; ідентифікаційний код: 39866503) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 48240 (сорок вісім тисяч двісті сорок) грн 00коп та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00коп, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.09.2021.

Суддя Н.М. Євстигнеєва