Ухвала суду № 99645071, 16.09.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

16 вересня 2021 року Справа № 903/755/21 Суддя господарського суду Волинської області Гарбар І.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» про забезпечення позову (до подачі позовної заяви) по справі №903/755/21,

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом.

14.09.2021 Приватне акціонерне товариство «Гнідавський цукровий завод» звернулось до господарського суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Оператор Газорозподільної системи «Волиньгаз», його структурним та відокремленим підрозділам, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та відновити розподіл природного газу (газопостачання) Приватному акціонерному товариству «Гнідавський цукровий завод» через газоспоживне обладнання по ЕІС коду 56ХО00000АСІА005 на наступних об`єктах:

- цех механізації Metrix G4 №026776 (тавро №VI Metr 00676164);

- котельня адміністративно-побутового корпусу Metrix G6 №002000 (тавро №VI Metr 00340499);

- ГРП (вузол обліку Універсал 01 зав. №9609), що знаходяться за адресою: 45606, Волинська обл., Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 3.

Заяву обґрунтовує тим, що Приватне акціонерне товариство «Гнідавський цукровий завод» (надалі — заявник або позивач) має намір подати до господарського суду Волинської області позовну заяву немайнового характеру до Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Волиньгаз» (надалі — відповідач) про зобов`язання врахувати переплату, що утворилась за договором розподілу природного газу.

Предметом позову є вимога немайнового характеру позивача до відповідача про зобов`язання відповідача врахувати переплату, що утворилась за договором розподілу природного газу за надані відповідачем послуги з розподілу природного газу протягом січня-вересня 2021 року.

Позов спрямований на захист права отримувати природний газ і послугу розподілу природного газу належним чином, незважаючи на те, що між сторонами існує спір з приводу наявності чи відсутності переплати, як наслідок наявності/відсутності заборгованості за надані послуги, що в свою чергу (у випадку підтвердження позиції відповідача щодо наявності заборгованості, як і на період не визначення з цього питання) надає йому право припинити (обмежити) газопостачання в передбаченому чинним законодавством порядку, про що, зокрема зазначено в:

- рахунку на оплату №60022488 від 31.12.2020;

- рахунку на оплату №61002562 від 21.01.2021;

- рахунку на оплату №61003728 від 08.02.2021;

- рахунку на оплату №61006352 від 11.03.2021;

- рахунку на оплату №61008650 від 13.04.2021;

- рахунку на оплату №61011214 від 20.05.2021;

- рахунку на оплату №61012158 від 04.06.2021;

- рахунку на оплату №61015894 від 02.08.2021;

- рахунку на оплату №61016468 від 06.08.2021;

- рахунку на оплату №61018673 від 06.09.2021.

Таким чином, позовні вимоги ПрАТ “Гнідавський цукровий завод” полягають у зобов`язанні відповідача визнати переплату коштів, здійснену на його користь позивачем за надані послуги з розподілу природного газу у період з 01.01.2021 по 14.09.2021 року.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 136-140 ГПК України.

Правові норми, застосовані судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Правова позиція суду стосовно обставин справи і доводів заявника.

Як встановлено судом, предметом позову буде вимога немайнового характеру позивача до відповідача про зобов`язання відповідача врахувати переплату, що утворилась за договором розподілу природного газу за надані відповідачем послуги з розподілу природного газу протягом січня-вересня 2021 року.

За договором розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 №2498 та укладеного шляхом підписання заяви-приєднання №094200АСІААР016 від 01.01.2016 у відповідності до ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" (надалі — договір розподілу), відповідач зобов`язався забезпечити надання заявнику послуг з розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а заявник зобов`язався сплатити відповідачу вартість послуг розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 6.1 договору розподілу, оплата вартості послуги відповідача з розподілу природного газу здійснюється позивачем за тарифом, встановленим Регулятором для відповідача, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу ГРМ (Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494).

Відповідно до порядку, встановленого пунктом І глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, відповідачем здійснено нарахування за послуги розподілу природного газу, виходячи з погодженої між позивачем та відповідачем величини річної замовленої потужності природного газу на 2021 рік в обсязі 500 000 м3.

За послуги розподілу природного газу заявником своєчасно здійснено щомісячні платежі на підставі виставлених відповідачем рахунків (копії додається) на умовах передоплати, що підтверджується платіжними дорученнями:

- платіжне доручення №24 від 05.01.2021 на суму 29 499,99 грн.;

- платіжне доручення №188 від 25.01.2021 на суму 78 500,00 грн.;

- платіжне доручення №304 від 11.02.2021 на суму 78 500,03 грн.;

- платіжне доручення №524 від 16.03.2021 на суму 78 499,99 грн.;

- платіжне доручення №1020 від 16.04.2021 на суму 78 500,00 грн.;

- платіжне доручення №1807 від 24.05.2021 на суму 78 500,00 грн.;

- платіжне доручення №2181 від 18.06.2021 на суму 78 499,97 грн.;

- платіжне доручення №2880 від 04.08.2021 на суму 78 500,00 грн.;

- платіжне доручення №3058 від 11.08.2021 на суму 78 500,03 грн.;

- платіжне доручення №3605 від 07.09.2021 на суму 78 499,99 грн.

Однак, протягом січня-серпня 2021 року споживання природного газу позивачем не здійснювалося, послуги з розподілу природного газу відповідачем не надавались, у зв`язку з чим, утворилася переплата в розмірі 736 000,00 грн., яку позивач просив врахувати як оплату за послуги розподілу природного газу майбутніх періодів. Проте, відповідачем було відмовлено та повідомлено, що у разі неоплата, за ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» буде рахуватися прострочена заборгованість, а газопостачання позивачу буде припинено в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення ефективного захисту порушених прав, забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, подана заява про забезпечення позову обґрунтована наступним:

- відповідно до підпункту 10 пункту 1 статті 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, необгрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу є окремою підставою для припинення/обмеження газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт споживача і це, внаслідок наявності спору між сторонами щодо тарифу (ціни) послуг відповідача, може також призвести до безпідставного припинення (обмеження) газопостачання;

- ПрАТ “Гиідавський цукровий завод” є бюджеутворюючим підприємством міста та області, одним з найбільших виробників цукру в Україні та провідним постачальником цукру. Споживання природного газу виробничими потужностями позивача здійснюється в обсязі від 2 до 3 млн.куб.м щомісячно. Виробництво готової продукції ПрАТ “Гиідавський цукровий завод” передбачає споживання у безперервному технологічному процесі природного газу;

- технологічна схема та організація постачання природного газу для потреб виробничих потужностей з виробництва цукру та виробництва пари передбачає споживання газу за допомогою газопроводу високого тиску (нитка ГРП - ТЕЦ). При цьому виробництво цукру та виробництво пари безпосередньо пов`язані між собою для забезпечення надійного та безпечного функціонування ПрАТ “Гнідавський цукровий завод” у сукупності. Без гострої пари (теплової енергії), виробленої за допомогою спалювання природного газу, неможливо підтримувати безпечність і безперервність процесів всього виробництва, у тому числі виробництва цукру, меляси;

- також природний газ з наведеного газопроводу високого тиску використовується для функціонування у постійному режимі котлоагрегатів марки “Шкода” — 3 шт, ГМ-50 — 1 шт., ТС35- У — 2 шт., турбогенератора потужністю 6 МВт, до складу якого входить: синхронний генератор Т2- 6-2, парова турбіна Р-6-35/3 та 2 турбогенераторів потужністю 2,5 МВт, до складу якого входить: синхронний генератор AT1+51AV2, парова турбіна Р 25-23/3. Зазначені установки за технологічною схемою працюють з використанням газу, що також надходить за ниткою газопроводу високого тиску, внаслідок відсутності газу, призведе до їх непрацездатного стану;

- умови виробництва та значні обсяги навантаження потужностей ПрАТ “Гнідавський цукровий завод”, обумовлюють необхідність дотримання всіма суб`єктами господарювання, які є учасниками продажу, транспортування та розподілу природного газу для позивача, роботи у злагодженому та безперервному режимі. Порушення такого режиму та умов газопостачання може призвести до нештатних ситуацій та зруйнувати налагоджений виробничий цикл, а створення протиправних і невиправданих перешкод у надійному газопостачанні для позивача призведе до настання збитків й інших негативних наслідків;

- невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що заявник не зможе безперебійно та якісно отримувати послуги з постачання природного газу протягом сезону переробки цукрових буряків, що, в свою чергу, унеможливить виконати власні зобов`язання згідно укладених договорів переробки цукрових буряків та призведе до численних претензій бурякоздавачів та нарахування у зв`язку з цим штрафних санкцій;

- внаслідок вимушеного недоотримання замовлених обсягів природного газу, заявник нестиме передбачену Договором постачання природного газу №41АР43 7-9262-21 від 30.08.2021 відповідальність у вигляді сплати штрафу, який обчислюється від вартості недовикористаного обсягу природного газу за звітний період, а також відшкодувати постачальнику — ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” різницю добових небалансів та компенсувати вартість послуги доступу до потужності (п.п. 6.2.3., 6.2.4., 6.2.5. договору).

- припинення/обмеження постачання природного газу може призвести до аварійних ситуацій, наслідком яких може бути не тільки понаднормовані викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, але й вибухонебезпечна ситуація;

- в результаті припинення постачання природного газу внаслідок дій відповідача, відбудеться зупинення усіх виробничих потужностей з виробництва цукру, включаючи ТЕЦ, зупинення якої може бути причиною виникнення нештатних чи аварійних ситуацій.

Заявник вважає, що саме такі наведені у заяві заходи забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти дії щодо припинення чи обмеження газопостачання, призведуть до найбільш ефективної реалізації заявником права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів та застосовуються відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Як свідчать правові висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 20.08.2018 у справі №917/1390/17, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Наголошує, що обрані заявником заходи забезпечення позову не є тотожними самим заявленим позовним вимогам, а спрямовані на створення гарантій та належних умов для запобігання перешкод ефективному захисту порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача. При цьому, застосування таких заходів не позбавляє відповідача права вільно здійснювати власну господарську діяльність та мають тимчасовий характер, лише на період вирішення спору по суті.

Обрані заходи забезпечення позову не можуть бути наслідком повного припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Запропоновані заявником заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналіз правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, свідчить про те, що в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

В даному випадку, існує реальна загроза припинення газопостачання протягом всього часу розгляду позову по суті, яка може призвести до повного припинення (зупинення) господарської діяльності позивача, а у випадку задоволення позовної заяви, захист прав позивача буде можливий тільки на майбутнє. Крім того, з огляду на наслідки для виробництва та довкілля, захист прав заявника не буде ефективним, а відшкодування збитків, які можуть бути спричинені позивачу припиненням газопостачання, будуть потребувати звернення позивача до суду з новими позовами.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду.

Суд приходить до висновку, що заявником доведено необхідність застосування заходів забезпечення позову з метою усунення можливих негативних правових наслідків до вирішення спору судом.

Суд наголошує, що заяви про забезпечення позову, подані з аналогічних підстав та за схожих обставин, неодноразово були предметом розгляду господарськими судами. Так, правомірність вжиття заходів забезпечення позову за схожих обставин була підтверджена постановою Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №904/1933/21, Центрального апеляційного господарського суду в постановах від 19.01.2021 по справі №904/6410/20, від 15.02.2021 по справі № 904/7013/20, від 25.02.2021 по справі №904/7011/20.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що вона містить обґрунтовані мотиви та посилання на відповідні докази, на підставі яких, суд дійшов висновку щодо доцільності невідкладного застосування зазначених заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235, 255, 256 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» від 14.09.2021 про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Акціонерному товариству «Оператор Газорозподільної системи «Волиньгаз», його структурним та відокремленим підрозділам, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та відновити розподіл природного газу (газопостачання) Приватному акціонерному товариству «Гнідавський цукровий завод» через газоспоживне обладнання по ЕІС коду 56ХО00000АСІА005 на наступних об`єктах:

- цех механізації Metrix G4 №026776 (тавро №VI Metr 00676164);

- котельня адміністративно-побутового корпусу Metrix G6 №002000 (тавро №VI Metr 00340499);

- ГРП (вузол обліку Універсал 01 зав. №9609), що знаходяться за адресою: 45606, Волинська обл., Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 3.

3. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 16 вересня 2021 року.

4. Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

5. Строк пред`явленням ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки, тобто - до 17.09.2024.

6. Стягувачем за даною ухвалою є Приватне акціонерне товариство «Гнідавський цукровий завод» (вул. Промислова,3, с.Рованці, Луцький р-н, 45606, код ЄДРПОУ 00372658).

7. Боржниками за даною ухвалою є Акціонерне товариство «Оператор Газорозподільної системи «Волиньгаз» (вул.Івана Франка,12, м.Луцьк, 43000, код ЄДРПОУ 03339459).

Ухвала про забезпечення позову підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд в строки визначені ст. 256 ГПК України.

Оскарження ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Ухвала суду підписана 17.09.2021.

Суддя І. О. Гарбар