Ухвала суду № 99644907, 16.09.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/916/21 Провадження № 6/613/29/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФОРТ» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 2-494/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії ВАТ «КБ «Надра» Сумського регіонального управління «Слобожанщина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

08.09.2021 до Богодухівського районного суду Харківської області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт» (далі по тексту – ТОВ «ФК «Форт», заявник), в якій він просить суд видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з Боржника та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

В обґрунтування заяви вказано, що 11.10.2010 Богодухівський районний суд Харківської області ухвалив рішення по справі №2-494/10 про стягнення заборгованості за кредитним договором №09/2008/29/434955008 від 05.02.2008 з ОСОБА_1 на користь на користь ПАТ КБ «НАДРА». 03.11.2010 по вказаній справі Банку було видано виконавчі листи. Ухвалою Богодухівського районного суду від 08.07.2021 було замінено стягувача у справі № 2-494/10 з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника – ТОВ «ФК «Форт». Стверджує, що оскільки заявник ТОВ «ФК «Форт» не був стороною виконавчого провадження, він не мав можливості отримувати інформацію щодо нього, а у випадку звернення до органів виконавчої служби йому було б відмовлено у наданні інформації щодо виконавчого провадження. Отже, лише після заміни стягувача у виконавчому провадженні ТОВ «ФК «Форт» отримало можливість звернутися до державного виконавця із заявою про місцезнаходження виконавчого листа. Згідно з відповіддю Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), на примусовому виконанні у вказаному Відділі перебувало виконавче провадження № 49592771. 30.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а оригінал виконавчого документу разом з цією постановою було направлено на адресу ПАТ «КБ «Надра». Однак, згідно з актом ПАТ «КБ «Надра» від 04.08.2020, оригінал виконавчого документу по цій справі було втрачено, тому первісний стягувач не міг передати ТОВ «ФК «Форт» оригінал виконавчого документу. Отже, місцезнаходження виконавчого документу невідоме, оскільки він не перебуває ані в органі державної виконавчої служби, ані в розпорядженні кредитора. Враховуючи викладене, з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.11.2020 по справі № 263/4331/18, стверджує про наявність підстав для видачі ТОВ «ФК «Форт» дублікату виконавчого листа у справі № 2-494/10 про стягнення коштів з ОСОБА_1 .

Крім того, вказує, що 04.06.2015 за рішенням НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра». Частиною 6-1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 22.12.2011) було передбачено обов`язок державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі оприлюднення повідомлення про визнання банку-боржника банкрутом, а в силу ст.49 цього Закону (в редакції від 28.12.2014) виконавче провадження підлягало закриттю у разі прийняття НБУ рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію банку-боржника. Відповідно до п.11 ч.4 ст.4 чинного Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ підлягає поверненню стягувану без виконання, якщо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку. Отже, початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» унеможливив пред`явлення виконавчого документу до виконання, а єдиним способом стягнення заборгованості було відсутплдення прав вимоги за кредитним договором. Враховуючи викладене, беручи до уваги обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, а також те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на справедливий розгляд справи та судовий захист, вказує на наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Представник ТОВ «ФК «Форт» в судове засідання не прибув, у заяві про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання просив розглянути вказану заяву ТОВ «ФК «Форт» без участі представника заявника.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Подав заяву про розгляд заяви ТОВ «ФК «Форт» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання за його відсутності. Зазначив, що проти задоволення заяви заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і докази, надані на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 11.10.2010 по справі №2-494/10 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі «Філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором та договором поруки № 09/2008/29/434955008/1 від 05.02.2008 в сумі 121502,39 грн., у т.ч. 105827,58 грн. – сума кредиту, 9426,00 грн. – проценти за користування кредитом., 6248,81 грн. – пеня (а.с.49).

04.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №09/2008/29/434955008 від 05.02.2008, перейшло до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

20.08.2020 між ТОВ ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУП» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_A102, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №09/2008/29/434955008 від 05.02.2008, перейшло до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП».

26.08.2020 між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», ТОВ ФК «Інвест Хаус» укладено Договір про відступлення прав вимоги № б/н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №09/2008/29/434955008 від 05.02.2008, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».

29.12.2020 між ТОВ «ФК «Інвест Хаус», ТОВ «ФК «Форт», укладено Договір про відступлення прав вимоги №б/н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №09/2008/29/434955008 від 05.02.2008, перейшло до ТОВ «ФК Форт».

Відповідно до додатків до Договорів про відступлення права вимоги до постачальника (а.с.8-10, 13-15, 18-20, 23-25) увійшло право вимоги ТОВ «ФК Форт» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виникло на підставі Договору про надання кредиту №09/2008/29/434955008 від 05.02.2008.

29.06.2021 від ТОВ «ФК «Форт» надійшла заява про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання щодо боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 08.07.2021 зазначену заяву ТОВ «ФК «ФОРТ», заінтересовані особи: ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «КБ «НАДРА» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРТ» у справі № 2-494/2010 за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі «Філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРТ» - відмовлено.

08.09.2021 ТОВ «ФК «Форт» повторно звернулось до суду з вимогами про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 2-494/10 щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

До заяви про видачу дублікату виконавчого листа мають бути додані: довідка стягувача, державного виконавця чи органу зв`язку про втрату виконавчого листа; при втраті виконавчого листа стягувачем довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий лист втрачено і до виконання не пред`явлено.

У постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що виходячи з положень частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України у разі, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Суд зауважує, що законодавець пов`язує право на отримання стягувачем дубліката виконавчого листа з втратою його оригіналу, а також незавершеним строком для пред`явлення його до виконання, що є запобіжником від подвійного стягнення боргу.

За таких обставин першочерговим є вирішення судом питання стосовно наявності поважних підстав пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій з пред`явлення виконавчого листа до виконання) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень – з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» 03.11.2020 було отримано виконавчий лист по справі № 2-494/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 , та пред`явлено його до виконання.

Постановою державного виконавця Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 30.06.2016 у виконавчому провадженні № 49592771 виконавчий документ – виконавчий лист № 2-494-10, виданий 03.11.2010, про стягнення боргу в розмірі 121502,39 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» - повернуто стягувачеві.

Таким чином, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 2-494/10 про стягнення коштів з ОСОБА_1 вважається поновленим з дня повернення цього виконавчого листа стягувачеві – з 30.06.2016.

Враховуючи викладене, річний строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа, встановлений Законом № 606-XIV, розпочав свій перебіг 30.06.2016 та закінчився 30.06.2017.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Відповідно до пунктів 5-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 12 чинного Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (п.1 ч.3 ст.12 Закону № 1404-VIII).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, трирічний строк, встановлений статтею 12 Закону № 1404-VIII, розпочав знову свій перебіг 30.06.2016 та закінчився 30.06.2019.

Доказів того, що в період з 30.06.2016 виконавчий лист № 2-494/10 про стягнення коштів з ОСОБА_1 , було повторно пред`явлено до виконання, або доказів надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення по даній справі (що могло б вплинути на перебіг строку пред`явлення до виконання), заявником не надано.

Відповідно до наявного в матеріалах справи скріншоту з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) вбачається відсутність станом на 25.08.2021 на виконанні виконавчого документа про стягнення коштів з ОСОБА_1 .

Таким чином, станом на 29.12.2020 - дату набуття заявником Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт» права вимоги до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором № 09/2008/29/434955008, закінчився як річний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, встановлений статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження № 606-XIV, так і трирічний строк, встановлений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Нормою ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зазначене свідчить про те, що ПАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Форт», без поважної причини пропустило строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання на день відступлення права вимоги, а тому ТОВ «ФК «Форт», як правонаступник банку, набув усі права та обов`язки первинного стягувача, разом з вже встановленим судом юридичним фактом спливу без поважних причин строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Враховуючи викладене вище, відсутня одна з передбачених законом обов`язкових умов для видачі дубліката виконавчого листа, оскільки строк пред`явлення виконавчого документу до виконання – сплив.

Надаючи оцінку вимогам про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є оціночною категорією та можуть визнаватись поважними, зокрема, якщо вони відповідають таким умовам: це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування, що свідчать про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

Суд зауважує, що в силу ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як зазначалось вище, причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання заявник вважає неможливість банку пред`явити до виконання виконавчий лист по справі № 2-494/10 з огляду на знаходження банку у процедурі ліквідації, що, на думку заявника, унеможливило б прийняття виконавчого листа від ПАТ КБ «Надра» виконавчою службою, а також неможливість заявника дізнатися про стан виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом раніше, ніж судом було замінено стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Форт».

Разом з тим, суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Слід відмітити, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт» набуло права вимоги за виконавчим листом 2-494/10 – 29.12.2020, однак, вперше із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку пред`явлення його до виконання звернулось лише через півроку – 22.06.2021, і до цієї дати не вчиняло жодних дій, направлених на реалізацію своїх прав стягувача.

Доводи про те, що заявник не міг дізнатися про місцезнаходження виконавчого листа та стан виконавчого провадження до моменту вступу ТОВ «ФК «Форт» у справу як стягувача на підставі ухвали суду від 08.07.2021, судом не беруться до уваги, оскільки такі твердження жодним чином не пояснюють бездіяльності заявника в період з 29.12.2020 по 21.06.2021.

При цьому, стверджуючи про неможливість дізнатися про місцезнаходження виконавчого листа № 2-494/10 та стан виконавчого провадження до моменту заміни стягувача, ТОВ «ФК «Форт» не надає доказів того, що ним вживалися заходи для з`ясування місцезнаходження виконавчого листа (направлення відповідних запитів на адресу ПАТ «КБ «Надра» чи до суду, органів виконавчої служби), однак, йому було відмовлено, зокрема, з підстав відсутності у нього відповідного процесуального статусу.

Отже, наведені доводи заявника є виключно його припущеннями.

Посилання заявника на те, що банк ПАТ КБ «Надра» був позбавлений можливості пред`явити виконавчий лист до виконання у зв`язку з початком процедури його ліквідації, суд відхиляє, оскільки ті норми, на які посилається заявник в обґрунтування таких тверджень (п.6-1 ч.1 ст.26, п.3-1 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, п.4 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII) передбачають обов`язок виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження, закінчити вже розпочате виконавче провадження або повернути виконавчий документ стягувачу в тому разі, якщо банк, щодо якого прийнято рішення про його ліквідацію, є саме боржником у виконавчому провадженні, а не стягувачем.

Такі посилання заявника також спростовуються тим фактом, що ПАТ «КБ «Надра», в якому з 06.02.2015 була запроваджена тимчасова адміністрація, а з 05.06.2015 – розпочалася процедура ліквідації, зміг скористатися своїм правом на пред`явлення виконавчого листа № 2-494/10 до органу державної виконавчої служби вже після початку процедури ліквідації банку.

Враховуючи викладене, посилання заявника на складну процедуру ліквідації банку не є поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа, оскільки як ПАТ КБ «Надра», так і заявник ТОВ «ФК «Форт» зобов`язані організовувати свою господарську діяльність таким чином, щоб своєчасно перевіряти наявність усіх ризиків, в тому числі й строків пред`явлення виконавчих документів, і недбале ставлення до процесуальних обов`язків з боку стягувача за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Об`єктивно непереборних обставин, які б завадили ТОВ «ФК «Форт» звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання раніше, ніж 22.06.2021 - вперше, та 01.09.2021 – вдруге, заявником не наведено, доказів наявності таких обставин суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що попередній стягувач (ПАТ КБ «Надра») після повернення виконавчого листа стягувачеві 30.06.2016 протягом встановленого законом строку не вживав жодних дій для повторного пред`явлення цього виконавчого листа до виконання. Будь-яких доказів звернення первісним кредитором до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження заявником не надано.

Перебування банку у процедурі ліквідації, на що посилається заявник, не виправдовує пропуску заявником строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки, як зазначалось вище, виконавчий лист про стягнення коштів з ОСОБА_1 ПАТ КБ «Надра» отримало 03.11.2010, а вже 29.12.2020 право вимоги за договором №09/2008/29/434955008 від 05.02.2008 із ОСОБА_1 отримав заявник ТОВ «ФК «Форт».

У свою чергу, заявник долею виконання судового рішення по цій справі до 22.06.2021 також не цікавився.

На час розгляду заяви судом не встановлено обставин повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 20494/10 та закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням зазначеного судового рішення.

Таким чином, обставини вказані стягувачем в заяві не свідчать про наявність виключних непереборних обставин, які не залежали від волі стягувача та заважали йому вчасно звернутись до державного виконавця для примусового виконання рішення суду, а тому у суду відсутні підстави вважати, що строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-494/10 до виконання пропущений з поважних причин.

Слід зазначати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. А у рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (заява №32053/13) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявником належними та допустимими доказами не доведено поважних причин для поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а наведені обставини не є поважними причинами пропущення такого строку, а тому в задоволенні заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 258-261, 353, 354, 433, п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення», пп. 15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання по справі № 2-494/10 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 16.09.2021.

Суддя О.С. Сеник