Ухвала суду № 99644468, 14.09.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/8799/21

Провадження №1-кс/428/4748/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., прокурора Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської обласної Глазунової О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Циби В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12021131370000798 від 13.08.2021 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, українця, із неповною середньою освітою, неодруженого, не зареєстрованого, не працюючого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, не є людиною з інвалідністю, не перебуває на обліку у лікарів-нарколога і психіатра, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2021 року до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021131370000798 від 13.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено:

Епізод 1

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за скоєння умисного кримінального правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

31.07.2021 року у вечірню пору доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , знаходячись в районі о. «Чисте», розташованому за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, навпроти вул. Новікова, побачив потерпілого ОСОБА_2 , який знаходився на березі озера в нетверезому стані, спав, біля нього знаходилась його чоловіча сумка. Побачивши сумку, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , скориставшись станом потерпілого, та тим що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до нього, де таємно викрав сумку, у якій знаходились речі потерпілого та банківська картка № НОМЕР_1 ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», побачивши в сумці банківську картку яка належить ОСОБА_2 , у ОСОБА_1 виник злочинний намір на викрадення даної банківської картки № НОМЕР_1 ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ), дістав її та поклав до належної собі кишені для подальшого використання, а саме зняття з неї грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про інформацію» №2657-ХП від 02.10.1992 року, п.п. 1.4, 1.14, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 Закону України « Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» №23460Ш від 05.04.2001 року, ч. 4 ст. 15 Закону України «Про банки та банківську діяльність» №212-Ш від 07.12.2000 року, документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та у подальшому банківською карткою № НОМЕР_1 ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ) розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а саме у заволодінні офіційним документом шляхом викрадення, вчиненому з корисливих мотивів.

Епізод 2

31.07.2021 року у вечірню пору доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , знаходячись в районі о. «Чисте», розташованому за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, навпроти вул. Новікова, заволодівши банківською карткою № НОМЕР_1 ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ) потерпілого ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 за допомогою викраденої карти за НОМЕР_2 банку ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ), без пін-коду здійснив сплату продуктів харчування у магазині «Каштан», який розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Космонавтів, б. 29, на суму 229 грн. 90 коп.

Після чого ОСОБА_1 продовжив свій злочинний намір та у магазині «Мечта», який розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, б. 54-д, розрахувався карткою потерпілого на суму 534 грн. 30 коп., у магазині «Донар Кебаб», який розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 54-д, на суму 110 грн. та у магазині «Фиеста 2», який розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, б. 74-б, на суму 380 грн. 50 коп.

Викраденими речами та знятими грошовими коштами з картки № НОМЕР_1 банку ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ) ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 1254 грн. 70 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, повністю підтверджується матеріалами вказаного кримінального провадження, доданими до клопотання.

03.09.2021 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Сторона кримінального провадження у своєму клопотанні зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Про існування вказаних ризиків свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України; а також обставини, що підозрюваний ОСОБА_1 не має зареєстрованого та постійного місце мешкання, не одружений, не працює та не має на утриманні неповнолітніх дітей, у зв`язку з чим у нього відсутні соціальні зв`язки; він не має остійного заробітку, живе за рахунок здобутих внаслідок вчинення кримінальних правопорушень грошей та був неодноразово засудженим за корисливий злочин, на шлях виправлення не став а знову вчинив кримінальне правопорушення. Для запобігання зазначеним ризикам застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 для забезпечення його належної поведінки буде недостатньо, тому слід застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Прокурор Глазунова О.В. в судовому засіданні повністю підтримала подане клопотання, підтвердила доводи, викладені в його обґрунтування. Просила застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що буде достатнім для забезпечення його належної поведінки.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою вину та заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Додатково пояснив, що не має постійного місця проживання та бажає мешкати у монастирі. Викрадені кошти витратив на їжу та хоче відшкодувати завдану шкоду.

Захисник Циба В.М. в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до підозрюваного особисте зобов`язання. Додатково пояснив, що тримання під вартою є винятковим заходом. Підозрюваний визнав свою вину та повністю кається. Викрадені грошові кошти підозрюваний витратив лише на їжу, завдані ним збитки є незначними. Він співпрацює зі слідством. Ризики дійсно є обґрунтованими.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, повністю підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 14.08.2021 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 16.08.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 14.08.2021року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 17.08.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 17.08.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 19.08.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.08.2021 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_6 від 21.08.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.08.2021 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 від 27.08.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.08.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.08.2021 року; протоколом огляду предмету з потерпілим ОСОБА_2 від 18.08.2021 року; постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 18.08.2021 року; постановою про зміну порядку досудового розслідування від 03.09.2021 року; постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 03.09.2021 року; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 03.09.2021 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 03.09.2021 року.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, є обґрунтованою.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, за скоєння яких може бути призначене покарання відповідно у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк; та штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, та які відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів та кримінальних проступків.

Сторона кримінального провадження відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України вважає, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 347 КК України. Крім того, підозрюваний не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює та не має зареєстрованого та постійного місця проживання, що свідчить про відсутність у нього соціальних зв`язків. Зазначене підтверджує існування ризику втечі підозрюваного.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, та вчинити інше кримінальне правопорушення свідчать обставини, що підозрюваний не має постійного заробітку, живе за рахунок здобутих внаслідок вчинення кримінальних правопорушень грошових коштів та є раніше судимим за вчинення за корисливого злочину.

При цьому слідчий суддя відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, та відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров`я, наявність судимості, відсутність зареєстрованого і постійного місця проживання та офіційного місця роботи, соціальний стан, відсутність родини та відсутність на його утриманні неповнолітніх дітей, відсутність міцних соціальних зв`язків.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини у сукупності з наданими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків - можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, а тому з урахуванням приписів п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України у вказаному випадку до ОСОБА_1 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно якої питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків та особи підозрюваного слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 51 день в межах строку досудового розслідування.

На виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, та враховуючи, що не встановлено обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатній для забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 ст. 182 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абзацу першого ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обставин, встановлених у судовому засіданні, а також відносно особи підозрюваного та його репутації, визначити розмір застави у 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 4540 грн., яка має бути у будь-який момент внесена на спеціальний рахунок у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, після чого підозрюваний може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, зазначені в ст. 194 КПК України і він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваним та його захисником у судовому засіданні не підтверджено обставини щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 , в тому числі офіційного розміру його щомісячної заробітної плати чи іншого доходу, та не наведено обґрунтованих підстав для можливості визначення підозрюваному застави у мінімальному розмірі, передбаченому положеннями п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину.

Водночас, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, враховуючи майновий, сімейний стан підозрюваного та тяжкість вчинення злочину.

Керуючись ст.ст. 40, 110, 131-132, 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 51 (п`ятдесят один) день з 14.09.2021 року по 03.11.2021 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала діє з 14.09.2021 року по 03.11.2021 року, включно, в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ - 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава № справи з ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ Сєвєродонецького міського суду Луганської області - 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, який здійснюватиме досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають йому право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, який починається з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 16.09.2021 року.

Слідчий суддя Ж. І. Кордюкова