Ухвала суду № 99641861, 15.09.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1205/21

Провадження № 1-кс/210/736/21

"15" вересня 2021 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді Літвіненко Н. А.,

при секретарі судового засідання Таранущенко В. С.,

за участю прокурора Мазниці А.О.,

підозрюваного ОСОБА_1

адвоката Романцова М.В.

розглянувши в судовому засіданні в м. Кривому Розі клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора групи прокурорів - прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Мазниці А.О., в рамках кримінального провадження №12020040700000373 від 30.04.2020 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області м. Олександрія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся прокурор групи прокурорів - прокурор Західної окружної прокуратури міста Дніпра Мазниця А.О. із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в провадженні відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12020040700000373 від 30.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.04.2020 року близько 11.30 год. ОСОБА_1 проходив по вул. Прибережній у м. Дніпро, де зустрів свого сусіда ОСОБА_2 біля його домоволодіння АДРЕСА_3 , де в цей час за двором робітники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проводили монтаж поливної системи. У зв`язку із тим, що внаслідок роботи вказаної поливної системи на проїжджій частині виникли калюжі, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у той же день та час, перебуваючи у громадському місці на проїжджій частині біля буд. 40 по вул. Прибережній в м. Дніпро, ОСОБА_1 діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, безпричинно, з надуманого приводу, наблизився до ОСОБА_2 на відстань витягнутої руки та неочікувано для останнього намагався нанести один удар своєю правою рукою стиснутою в кулак в область лівої частини ОСОБА_2 , однак останній ухилився та забігдо себе на подвір`я.

Далі, ОСОБА_1 розуміючи, що не довів свій злочинний умисел до кінця з метою продовження реалізації свого злочинного умислу, у період часу з 11.32 год. 11.38 год., пішов до місця свого мешкання та запропонував невстановленим чотирьом особам, долучитись до його хуліганських дій, на що останні погодились, тим самим вступили з ним в злочинну змову. Крім того, ОСОБА_1 для реалізації свого раптово виниклого злочинного умислу направленого на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиняючи злочин з групою осіб, із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, взяв до рук електропневматичну рушницю, яка за зовнішніми ознаками схожа на автомат системи Калашникова, тобто предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень.

Після чого, ОСОБА_1 29.04.2020 року приблизно об 11.40 год. діючи спільно з групою невстановлених чотирьох осіб, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, який направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, утримуючи в руках електропневматичну рушницю, яка за зовнішніми ознаками схожа на автомат системи Калашникова,тобто предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до вхідних дверей домоволодіння АДРЕСА_3 , де діючиумисно, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, безпричинно, з малозначного приводу, за попередньою змовою з групою осіб, із хуліганських спонукань, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 , його цивільна дружина ОСОБА_5 та її донькаОСОБА_8 , 2012 року народження, знаходяться на території домоволодіння, висловлюючись нецензурною лайкою, яка поєднана з погрозами для життя та здоров`я останніх, демонструючи в такий спосіб факт своєї переваги над іншими членами суспільства, усвідомлюючи свою безкарність, виказав вимогу за допомогою нецензурної лайки вийти за двір власникам домоволодіння, на що останні відмовились, після чого, ОСОБА_1 наніс чотири послідовних удари прикладом електропневматичної рушниці, тобто предмета спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень по вхідним металевим дверям території домоволодіння, від чого утворились чотири ушкодження у вигляді вм`ятин, внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду, яка складає 2603, 25 гривень.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 , перебуваючи у тому ж місці, у той же час, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, із застосуванням предмету, який пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, діючи у групі з невстановленими чотирма особами, утримуючи в руках електропневматичну рушницю, тобто предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, діючи з особливою зухвалістю, демонструючи свою зневагу над загальноприйнятими нормами суспільства надали вказівку з використанням нецензурної лайки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 руйнувати щойно зроблену ними систему поливу біля домоволодіння АДРЕСА_3, після чого останні побоюючись хуліганських дій ОСОБА_1 та інших невстановлених чотирьох осіб, зруйнували свою частину виконаних робіт.

Далі, дві невстановлені особи, які діючи у групі разом з ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, який направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства з використанням нецензурної лайки, за допомогою лопати пошкодили водяну трубу системи поливу, а також зламали одну форсунку (розприскувач), внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду, яка складає 110938, 67гривень.

Так, хуліганські дії ОСОБА_1 спільно з групою невстановлених чотирьох осіб припинили 29.04.2020 року приблизно о 12.00 год. співробітники поліції, які прибули на місце події за викликом ОСОБА_5 .

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

У вчиненні зазначених кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 16.12.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Крім того, прокурором групи прокурорів - прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра 15.0 3.2021 року винесено постанову про зміну правової кваліфікації на ч.4 ст. 296 КК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованогойому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.04.2020, протоколом огляду місця події від 29.04.2020, протоколом огляду від 29.04.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 03.03.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 03.03.2021, протоколом огляду відеозаписів від 18.05.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 18.05.2020, висновком експерта №19/104-7/1/559, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 10.06.2020, висновком експерта №19/104/-7/5/348, протоколом впізнання особи від 08.07.2020 року та іншими письмовими матеріалами кримінального провадження.

Так, в ході досудового розслідування сторона обвинувачення прийшла до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи з того, що наявні ризики ст. 177 КПК України:

-отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що станом на сьогоднішній день і було зроблено з боку останнього, оскільки він вчинив тяжке кримінальне правопорушення, протиправне діяння та може покинути територію Дніпропетровської області та України, що і було зафіксовано на сьогоднішній день .

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілих, інших невстановлених осіб у зазначеному кримінальному провадженні, з метою зміни ними свідчень на свою користь, оскільки зазначені правопорушення вчинені за попередньою змовою групою осіб та за його безпосередніми вказівками, в тому числі знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до вчинення кримінальних правопорушень, однак на даний час не затримані;

-може продовжити вчинювати аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки інкриміновані ОСОБА_1 правопорушення вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто існує стійкий, відпрацьований механізм їх вчинення.

Окрім того, слід зазначити, що інкриміноване кримінальне правопорушення викликає суспільний резонанс, так як пов`язане з вчиненням злочину проти громадського порядку та моральності, не приховуючи злочинного умислу від оточуючих серед м. Дніпра в денний час доби, вчинено вищевказане кримінальне правопорушення.

Вказані обставини у сукупності свідчать про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 лише запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч.4 ст. 183 КПК України без визначення розміру застави, оскільки вчинено тяжкий злочинта ОСОБА_7 повідомлено про підозру в іншому кримінальному провадженні №12019040030002438 за ч.3 ст. 187 КК України, тобто в особливо тяжкому злочині, крім того підозрюваний ОСОБА_1 29.02.2016 року відносно останнього винесено вирок Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень,інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання підозрюваним обов`язків, передбачених законодавством.

На підставі викладеного сторона обвинувачення вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти існуючим ризикам, та забезпечити реальне виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, тому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Адвокат підозрюваного Романцов М.В. заперечував проти задоволення клопотання, вважає можливим обрати більш м`який запобіжний захід, оскільки немає жодних підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12020040700000373 від 30.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

16 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.

Прокурором групи прокурорів - прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра 15.03.2021 року винесено постанову про зміну правової кваліфікації на ч.4 ст. 296 КК України.

Крім того, встановлено, що 10.06.2021 р.ОСОБА_1 було оголошено в державний та міжнародний розшук оскільки останній, отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення покарання, почав переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив тяжке кримінальне правопорушення, протиправне діяння та покинув територію Дніпропетровської області та України.

03.06.2021 року ОСОБА_1 виїхав до Туреччини та повернувся в Україну лише 14.09.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

На даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим", залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішені «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, свідчить про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваної, міцних соціальних зв`язків.

Виходячи з тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, тобто відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, є тяжким злочином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено прокурором в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України" крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про його особу, який не працює, не має постійного джерела доходу, перебував у розшуку, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваною особою.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 намірів перешкоджати проведенню досудового розслідування та дані про його особу, однак з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, приходить до висновку про недостатність таких даних для оцінки поведінки підозрюваним належною при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування та суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя, дослідивши подані до клопотання докази, вважає, що у відповідності до ч. 1 ст. 219 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України, а саме починаючи з 14 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 4 ст. 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, розмір застави визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків.

З урахування особи підозрюваного, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у розмірі 500 000 грн. у національній грошовій одиниці, що в повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати належну поведінку підозрюваної особи.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідність відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України та ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з 14.09.2021 року по 26.09.2021 року включно, у відповідності до ч. 1 ст. 219 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. З урахуванням періоду дії карантинних заходів на території України, пов`язаних з коронавірусом Covid-19, перебування свідків у м. Дніпрі, ефективності проведення досудового слідства, відсутності можливості етапування підозрюваних з УВП ( слідчих ізоляторів), недопущення порушення прав підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за доцільне визначити місце перебування підозрюваного ОСОБА_1 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» за адресою м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 80.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184- 194,196,197,309,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора групи прокурорів - прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Мазниці А.О., в рамках кримінального провадження №12020040700000373 від 30.04.2020 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, починаючи з 14 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року включно.

Розмір застави визначити в сумі 500 000 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

Визначити місце перебування підозрюваного ОСОБА_1 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» за адресою м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 80.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 15.09.2021р..

Слідчий суддя: Н. А. Літвіненко