Вирок № 99641682, 16.09.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/707/17

Провадження (1-кп/199/228/21)

ВИРОК

іменем України

16.09.2021 року м.Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Савченка Є.М.

секретаря - Комар Н.В.

за участю сторін:

прокурора - Стрілець І.П.

захисників: - Коновалова В.Г.

-Дроздова О.М.

потерпілого - ОСОБА_1

представників потерпілого: - Стадницького А.В.

-Стадницького Р.А.

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016040630002981 відносно:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Дніпропетровськ, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого у ДП « Спеціальне конструкторське бюро Інституту геотехнічної механіки ім.М.С.Полякова, не судимого, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 ;

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 02.10.2016 року, приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого мешкання за: АДРЕСА_1 , почув шум в квартирі розташованій поверхом вище на 7-му і, а саме у квартирі НОМЕР_3 , після чого піднявся на 7-ий поверх свого під`їзду, де побачив раніше знайомого йому ОСОБА_1 , із квартири де між ними виник словесний конфлікт, та в цей момент, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 , реалізовуючи який, 02.10.2016, приблизно о 20 год. 05 хв., продовжуючи перебувати на 7-му поверсі біля вхідних дверей квартири НОМЕР_3 , по вказаній адресі, ОСОБА_3 діючи умисно, знаходячись у безпосередній близькості до ОСОБА_1 , наніс останньому 1 удар своєю лівою рукою стиснутою у кулак в область обличчя з права потерпілого, а саме в область правого ока, потім, ОСОБА_3 не зупиняючись на досягнутому, завдав ще один удар своєю правою рукою стиснутою у кулак, в область тулуба з лівої сторони ОСОБА_1 при цьому останній не втримав рівновагу та з висоти власного зросту впав спиною на бетонне покриття підлоги. В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_3 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 4646е від 22.12.2016, заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_1 у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, контузії, гіфами, травматичного мідріазу правого ока, синця та забійної рани верхньої повіки правого ока, субкон`юнктивального крововиливу правого ока; перелому задньої стінки правої гайморової пазухи, нижньої стінки правої орбіти, правобічного обмеженого гемосинусу гайморової пазухи, правостороннього етмоідіту. Враховуючи локалізацію виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися не менш як від 1-ї механічної дії - відносяться за своїм характером до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому злочині не визнав, відмовився надавати покази стосовно обставин по суті, на підставі ст.63 Конституції України, однак під час допиту свідків в судових засіданнях вказував на те, що він 02.10.2016 року, у неділю, в період часу інкримінованих йому дій знаходився вдома, нікуди не виходив, у нього в той день були гості.

Суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України, незважаючи на невизнання ним своєї провини, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що це було 02.10.2016 року о 20:05 годині, на 7-му поверсі біля його квартири, по АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 мешкає на 6 поверсі, в квартирі 3 кімнати, словесного конфлікту у них не було, він просто висловив погрозу та умисно наніс йому удари, захиститись він не зміг, оскільки у нього були руки зайняті, він вважає, що ОСОБА_3 спланував цей напад та очікував там на нього, він вийшов з ліфту, а ОСОБА_3 вже був між 7 та 8 поверхом, удар був навмисний кулаком в обличчя, після удару у нього був сильний головний біль, запаморочення, удар був сильний, наслідки у нього усі були він першого удару, від другого удару були синці та гематоми, від ударів його кинуло до стіни та по стіні він сповз на підлогу, основні наслідки від удару в обличчя, до цих подій він був здоровий, лікувався я в лікарні на космічній, після ударів ОСОБА_3 побіг до своєї квартири, він прийшов до тями в під`їзді, дружина бачила момент нападу, він не бачив коли дружина вийшла, бо втратив свідомість на декілька хвилин, коли він прийшов до тями, то побачив дружину та товариша, дружина його заспокоювала та допомогла піднятись, потім викликали швидку та поліцію, швидка його забрала, лікар сказав що серйозні пошкодження та потрібно до лікарні, потім приїхала поліція, з АНД РВ, жінка надала свідчення, потім вони пішли до ОСОБА_3 та забрали його до відділку, швидка його спочатку відвезла на космічну лікарню та йому оглядали око, потім відвезли в шосту лікарню там йому зробили рентген, потім знову відвезли до космічної лікарні, де він проходив лікування, у нього зниження зору стало та періодично почалась головна біль, дружина бачила в дверний глазок всі ці події, крім нього та ОСОБА_3 на площадці нікого не було. Зазначає що завданий збиток йому обвинувачений ОСОБА_3 не компенсував, заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що 02.10.2016 року, приблизно о 20:00 год., ОСОБА_1 йшов з магазину додому, коли він йшов до магазину, то тілесних ушкоджень у нього не було, пошкодження у нього були від дій ОСОБА_3 , лікувався він більше 3-ох тижнів, в дверний глазок вона бачила все що відбувалося на площадці, перший удар ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 вона бачила в дверний глазок, а другий удар ОСОБА_3 наніс коли вона відкривала двері, вони обидва були до неї боком, ОСОБА_1 був спиною до стіни, а ОСОБА_3 спиною до сходів, лівою рукою в праве око наніс удар ОСОБА_3 , рука була стиснута в кулак, удар був умисний, наслідками удару було те що ОСОБА_1 шатнувся назад, у нього випали пакети, та він почав повільно сповзати вниз по стіні, з боку чоловіка викриків не було, а ОСОБА_3 сказав нецензурною лексикою "ну что, допрыгался" та пішов вниз, вона в цей момент вже бачила не через дверний глазок, інший удар ОСОБА_3 наніс правою рукою в ліву частину груді, чоловік від цього повністю спустився на підлогу, вона закричала в той момент, на цей крик ОСОБА_6 вийшов з квартири, на мій крик ОСОБА_3 нічого не відповів, ОСОБА_6 вийшов з квартири та побачив ОСОБА_3 через перила, потім допомагав їй, свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 , потім вона викликала швидку та поліцію, швидка приїхала раніше, забрали чоловіка, вона залишилась вдома, потім приїхала поліція, було двоє чоловіків, хто саме та з якого відділку вона не знає, вона їм надала пояснення, сказала що це зробив ОСОБА_3 , вони поїхали до лікарні, потім повернулись десь о 00:00 год., працівники поліції зателефонували щоб відкрили двері та пішли до ОСОБА_3 , запросили до відділку, він поїхав з ними;

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що 02.10.2016 року, він був у гостях у ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_4 , це було біля 20:00 години, його дружина пішла відкривати двері, бо ОСОБА_1 під`їжджав, а він був на кухні, ОСОБА_5 закричала, а він на її крик вибіг та побачив що ОСОБА_1 сидить на підлозі, та побачив особу яка уходила, побачив його зі спини, як він пізніше дізнався, це був ОСОБА_3 , він був в тапках, в сірій футболці та штанах, чи говорив той щось, не пам`ятає, у ОСОБА_1 був запливше око, він почервонів, чи була кров він не пам`ятає, йому стало відомо, що наніс удари ОСОБА_3 , це йому сказала ОСОБА_5 , а потім і ОСОБА_1 говорив, що це був ОСОБА_3 , бив він за особисту неприязнь, коли приїжджали поліція та швидка його вже не було, вони ОСОБА_1 завели додому під руки, причин говорити неправду у нього немає, вони знайомі з ОСОБА_1 з 2013 року;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що, в даному кримінальному провадженні він приймав участь в якості слідчого, проводив слідчі дії, а саме: допит, слідчий експеримент, допити свідків, пред`явлення підозри, ознайомлення з матеріалами справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ознайомились з матеріалами справи, на той час ОСОБА_3 був згоден з обвинуваченням, він тоді визнавав вину, при допиті обвинуваченого він не пам`ятає чи був прокурор, обвинувальний акт був узгоджений з прокурором та направлявся ним до суду. Зазначає що він також є свідком у кримінальному провадженні відносно прокурора ОСОБА_8 , стосовно вимагання грошей у ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що, йому відомі потерпілий та обвинувачений, він познайомився на досудовому слідстві справи, поступила заява до РВ, він був призначений процесуальним керівником, але він не пам`ятає щодо чого була заява, десь 10 січня 2017 року його слідчий викликав щодо підписання підозри ОСОБА_3 , після розмови з ОСОБА_3 , він йому сказав, що є варіант для нього це вирішити питання з потерпілим, щоб у нього не було претензій, обвинувачений погодився, викликали потерпілого, обвинувачений з потерпілим спілкувались, після розмови ОСОБА_3 сказав, що вони не знайшли спільної мови, тому що ОСОБА_3 не зрозумів що ОСОБА_1 від нього не хоче, він спілкувався з потерпілим, потім чи він, чи слідчий сказав ОСОБА_3 що за 4 чи 5 тис. доларів потерпілий не матиме претензій, потім він сказав що надасть тиждень щоб примиритись, слідчий сказав не затягувати, він сказав слідчому щоб він за цей тиждень слідкував за подіями між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , через тиждень слідчий зателефонував та сказав що примирення не буде, десь 17 січня він приїхав до слідчого там був ОСОБА_3 , він запитав як вирішити я сказав що єдиний варіант це примирення з потерпілим, він йому повідомив, що він буде підписувати підозру, він підписав підозру, тоді ОСОБА_3 відмовився від захисника, він визнав вину, тому під час обрання запобіжного заходу він прихав найлегший, йому обрали підписку про невиїзд, та він сказав слідчому щоб він направляв справу до суду, щодо визнання вини йому не відомі процесуальні документи, обвинувальний акт до суду він направив, йому не відомо що далі було, не відомо тому що було змінено прокурора у цьому провадженні, чому його змінили йому не відомо, потерпілого він вперше побачив приблизно 10 січня 2017 року, як він тоді виглядав він не пам`ятає;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що, він мешкає в одному будинку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , знає їх обох, зазначає що у ОСОБА_1 був конфлікт з усіма мешканцями, та хтось йому навіть набив око, він бачив ОСОБА_1 до конфлікту з ОСОБА_3 , в останній раз в АТБ, 02.10.2016 року він був на роботі, у ОСОБА_3 в цей день він не був, йому стало відомо про події між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 коли він повертався з роботи, то побачив чи поліції чи сусіди сказали, точно не пам`ятає, також він бачив в період з 06 по 16 жовтня 2016 року потерпілого ОСОБА_1 в магазині АТБ;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що, 02.10.2016 року до них прийшла знайома, ОСОБА_11 та вони з нею та чоловіком пішли в гості до дочки та зятя ОСОБА_3 , звідти вони уїхали з чоловіком близько 22:00 години, подруга раніше пішла, чоловік ОСОБА_10 , вони всі були в квартирі по АДРЕСА_1 , там були ще сваха ОСОБА_12 , дочка ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 також був, вони нічого не святкували просто приїхали в гості, вони так часто збираються родиною, вони були до 22:00 годин приблизно, ніхто не відходив, ОСОБА_11 пішла раніше десь о 20:00-21:00 годині, ОСОБА_3 нікуди не відходив, нічого незвичайного не було, вона в квартиру попала як зателефонувала в домофон, за час її перебування там до обвинуваченого ніхто не приходив. Зазначає що вона періодично відходила курити на балкон, а ОСОБА_3 в цей час залишався в кімнаті, що він робив в цей час вона сказати не може;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що, напевно 02.10.2016, або 01.10.2016 року він був у ОСОБА_3 на квартирі, одна точну дату він назвати не може, пам`ятає тільки те, що наступний день був вихідним і йому потрібно було їхати на ринок, тому це могло бути в суботу, вони обговорювали проблеми сімейні, пили чай, він зайшов через домофон, у квартирі була мати і син ОСОБА_3 , його донька, ОСОБА_3 був із ними, він сидів із ноутбуком, за час коли вони сиділи, то він виходив палити, його донька була у халаті, його мати також у халаті, ОСОБА_11 у джинсах, його дружина також у джинсах, ОСОБА_3 був у футболці і шортах, він був там до 22:00 год., ОСОБА_3 вів себе спокійно, він не виходив із квартири, тільки виходив до туалету і тоді він втрачав його із поля зору, як і тоді, коли він виходив палити на балкон;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що, вона у 2016 році була в гостях у ОСОБА_3 , в квартирі, там ще були ОСОБА_15 і ОСОБА_10 , вона зайшла через домофон, ще в квартирі були мати, син та дружина ОСОБА_3 , вони пили чай, дивилися документи, та перебували там з 18:00 до 22:00 год., ніхто квартири не покидав, а ОСОБА_3 сидів на креслі, у нього був ноутбук, вони були в домашньому одязі, за цей час ОСОБА_3 виходив до туалету та пропадав з її поля зору, вона також виходила до туалету та в цей момент не бачила ОСОБА_3 , вона пішла з квартири в 21:30 год. Зазначає що точно дату вона назвати не може, можливо це було 02.10.2016 року, а можливо 03.10.2016 року;

- заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 02.10.2016 року, від заявника ОСОБА_5 (т.2 а.п.4);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.12.2021 року, проведеного в період часу з 12:55 год. по 13:10 год., проведеного за участю потерпілого ОСОБА_1 (т.2 а.п.18-19);

- висновком судово-медичної експертизи №464е від 22.12.2016 року, відповідно до якої, у ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, контузії, гіфами, травматичного мідріазу правого ока, синця та забійної рани верхньої повіки правого ока, субкон`юнктивального крововиливу правого ока; перелому задньої стінки правої гайморової пазухи, нижньої стінки правої орбіти, правобічного обмеженого гемосинусу гайморової пазухи, правостороннього етмоідіту, та враховуючи локалізацію виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися не менш як від 1-ї механічної дії - відносяться за своїм характером до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день) (т.2 а.п.22-25);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.12.2016 р., проведеного в період часу з 13:15 по 13:30 год., за участю свідка ОСОБА_5 (т.2 а.п.26-27);

- висновком судово-медичної експертизи №4648е від 22.12.2016 року, відповідно до якої, тілесні ушкодження, виявленні у ОСОБА_1 , не суперечать локалізації, характеру та механізму на які вказувала свідок ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту за її участі від 22.12.2016 року (т.2 а.п.31-32);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання, від 12.12.2017 року, проведеного в період часу з 14:10 по 15:00 год., відповідно до якого, свідок ОСОБА_6 впізнає особу під номером 3 - ОСОБА_3 (т.2 а.п.72-80);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.01.2018 року, проведеного в період часу з 19:18 по 19:45 год., за участю захисника Коновалова В.Г., потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого ОСОБА_17 , судово-медичного експерта ОСОБА_18 (т.2 а.п.102-107);

- додатковим висновком судово-медичної експертизи №446е від 12.02.2018 року, відповідно до якої, були підтверджені виявлені у ОСОБА_1 відповідні тілесні ушкодження, та які не суперечать протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 (т.2 а.п.111-115).

Даючи оцінку наведеним доказам і встановленим обставинам, провина обвинуваченого ОСОБА_3 , незважаючи на невизнання ним своєї провини, повністю підтверджується наступними доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, давав чіткі та послідовні покази під час допиту у судовому засіданні, підтвердив нанесення йому тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_3 ; показаннями свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були очевидцями події, свідок ОСОБА_5 підтвердила нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 саме ОСОБА_3 ; показаннями свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які пояснили що вони були слідчим та процесуальним керівником відповідно, зазначили про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, то що всі слідчі дії відбувалися в рамках закону та з дотриманням норм КПК України; висновком судово-медичної експертизи №464е від 22.12.2016 року, відповідно до якої, у ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, контузії, гіфами, травматичного мідріазу правого ока, синця та забійної рани верхньої повіки правого ока, субкон`юнктивального крововиливу правого ока; перелому задньої стінки правої гайморової пазухи, нижньої стінки правої орбіти, правобічного обмеженого гемосинусу гайморової пазухи, правостороннього етмоідіту, та враховуючи локалізацію виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися не менш як від 1-ї механічної дії - відносяться за своїм характером до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день); іншими доказами у своїй сукупності. Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_9 , в частині того, що останній міг бачити потерпілого ОСОБА_1 02.10.2016 року в магазині «АТБ» з синяком в області ока, оскільки зазначені покази спростовуються показами свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_1 , які вказують на те, що потерпілий ОСОБА_1 , до подій з нанесенням йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , жодних тілесних ушкоджень не мав.

Суд критично відноситься також і до показів свідків: ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , оскільки останні не можуть з впевненістю стверджу-вати, що коли вони були в гостях у ОСОБА_3 , останній не міг відлучитися з квартири, оскільки вони періодично втрачали з поля зору один одного, коли виходили палити, справляти потреби. Свідок ОСОБА_11 , не змогла чітко вказати на дату, коли вона була в гостях у ОСОБА_3 , зазначила що можливо це було 02.10.2016 р. а можливо 03.10.2016 р. Свідок ОСОБА_10 , вказав що він був у гостях у ОСОБА_3 02.10.2016 р., а можливо і 01.10.2016 р., стверджував, що наступний день він із дружиною збирався їхати на ринок, тобто наступний день був вихідним, тому відповідно в гостях вони могли були 01.10.2016 р., у суботу, а події викладені в обвинувальному акті відбувалися 02.10.2016 року, що є неділею.

Що стосується повноти дослідження доказів по кримінальному провадженні, то судом були дослідженні в повному обсязі матеріали кримінального провадження, допитано потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вирішувались клопотання сторони захисту та обвинувачення, зокрема, 26.03.2021 обвинуваченим ОСОБА_3 через канцелярію суду було подано письмове клопотання про проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_19 , захисника Коновалова В.Г.; 26.03.2021 року захисником Коноваловим В.Г., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 через канцелярію суду було подано письмове клопотання про витребування доказів; 26.03.2021 року захисником Коноваловим В.Г., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 через канцелярію суду було подано письмове клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 ; 09.04.2021 року захисником Коноваловим В.Г., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 через канцелярію суду було подано письмове клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів; 21.04.2021 року обвинуваченим ОСОБА_3 через канцелярію суду було подано письмове клопотання про застосування недозволених методів під час досудового слідства відносно нього.16.08.2021 року обвинувачений ОСОБА_3 , в судовому засіданні відмовився від заявлених ним та захисником Коноваловим В.Г. письмових клопотань, просив їх не задовольняти, розглянути це питання у відсутності захисника Коновалова В.Г., за участі захисника Дроздова О.М., що було підтримано захисником Дроздовим О.М.

Що стосується доводів захисника Дроздова О.М., в частині того, що ОСОБА_20 , під час стадії досудового розгляду кримінального провадження не мала законних підстав підписувати постанову про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні, то зазначені доводи спростовуються відповіддю начальника ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, від 27.08.2021 р. (т.3 а.п.154).

Доводи сторони захисту про процесуальні порушення, фальсифікацію матеріалів, недопустимість окремих доказів, суд вважає надуманими, і такими, що не відповідають дійсності.

Наведені докази суд вважає належними, допустимими і достатніми.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України - суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішенням «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. - Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_3 в пред`явленому обвинуваченні «поза розумним сумнівом» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 , що виразилися в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я, за ч.1 ст.122 КК України.

Потерпілим ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ), який було уточнено, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 24.05.2021 року, про відшкодування моральної шкоди у розмірі 150 000 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 5877,76 грн., заподіяної в результаті злочину на загальну суму 155 877 (сто п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 76 коп. (т.1 а.п.60-63, т.3 а.п.100-102). Потерпілий ОСОБА_1 , він же цивільний позивач, підтримав свої вимоги, викладені в позовній заяві.

Представники потерпілого, вони представники цивільного позивача, Стадницький А.В., Стадницький Р.А., підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 , він же цивільний відповідач, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 не визнав, просив його виправдати.

Захисники Дроздов О.М. і Коновалов О.Г. просили виправдати обвинуваченого і відмовити в задоволенні цивільного позову в повному обсязі.

Прокурор Стрілець І.П. вважала, що цивільний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов, з урахуванням заявлених уточнень, згідно його заяви, суд враховує і вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Згідно до положень ст.ст. 128, 129 КПК України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Верховним Судом України в п. 2 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз`яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, обставини, пом`якшуючі покарання.

Обтяжуючих покарання обставин згідно ст.67 КК України не встановлено.

ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що судом згідно ст.66 КК України враховується як пом`якшуюча покарання обставина, свою провину не визнав, у вчиненому не розкаявся, вчинив умисний нетяжкий злочин, раніше не судимий; на обліку у лікаря - психіатра і нарколога не перебуває, характеризується задовільно, тому суд вважає за можливе призначити йому покарання, з урахуванням позиції потерпілого, у виді позбавлення волі. При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Однак, оскільки є письмова заява ОСОБА_3 про звільнення його від покарання на підставі закону України «Про амністію», судом враховується, що 07 вересня 2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року (т.3 а.п.78-79).

Відповідно п. «В» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчинені умисного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким злочином відповідно до статті 12 КК України, які не позбавлені батьківських прав та на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком малолітнього сина - неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3 а.п.80), відносно якого він не позбавлений батьківських прав. Кримінальне правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому, - за частиною 1 статті 122 КК України, відноситься до умисних кримінальних правопорушень, нетяжкого та яке ОСОБА_3 скоїв до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році».

За таких обставин, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.369,370,371,373,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі п.«В» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного цим вироком покарання у зв`язку з амністією.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок вчинення злочину - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь потерпілого ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5877 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 76 коп., та моральної шкоди у сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заподіяної в результаті злочину, всього на загальну суму 155 877 (сто п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 76 коп.

На вирок суду учасники судового провадження мають право подати апеляційні скарги, протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому і прокурору.

Суддя: Є.М. Савченко