Ухвала суду № 99641384, 16.09.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/4257/14-а

2-а/465/93/21

У Х В А Л А

судового засідання

16.09.2021 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ЛПК “Львівелектротранс”, за участі третіх осіб: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення протоколу № 14 від 04 серпня 2008 року,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до ЛКП “Львівелектротранс” про визнання протиправним та скасувати рішення ЛКП «Львівелектротран від 04 серпня 2008 року, протокол № 14, в частині про скасування рішення від 26 березня 2007 року про надання ОСОБА_1 кімнати АДРЕСА_1 та визнання протиправним та скасувати рішення ЛКП «Львівелектротранс» від 31 серпня 2009 року, протокол № 17, в частині надання сім`ї ОСОБА_3 кімнати АДРЕСА_1 .

Позов мотивує тим, що 26 березня 2007 року відповідачем було прийнято рішення, протокол № 5 «а», про надання позивачці та членам моєї сім`ї в користування кімнату АДРЕСА_1 . З того часу вона та члени її сім`ї проживають в зазначеній кімнаті. В березні 2014 року позивачці стало відомо, що 04 серпня 2008 роді Відповідач скасував своє попереднє рішення від 26 березня 2007 року, протокол № 14, про надання їй кімнати 31 в згаданому гуртожитку, а рішенням від 31 вересня 2009 року, протокол № 17, надав вищезазначену кімнату сім`ї ОСОБА_3 .

Позивача вищевказані рішення вважає незаконними та такими що підлягають скасуванню, оскільки розгляд питання про скасування рішення від 26 березня 2007 року про надання її кімнат и 31 проводився за відсутності позивачки, що грубо порушує її права як мешканки та користувача зазначеного приміщення. В протоколі № 17 від 31 серпня 2009 року відповідач покликається на невиконання умов житлової комісії, при цьому не вказує які саме умови висувались і які умови не були виконані. Згідно прийнятого райвиконкомом рішення №30 від 29 січня 1991 року квартири в будинку АДРЕСА_2 , визнані такими, що не відповідають санітарним іч технічним вимогам. У листі від 13 березня 1991 року №4/ко-245, підписаного заступником начальника управління житлово-комунального господарства, зазначено, що керівництву ЛТТУ заборонено проводити повторне заселення звільнених приміщень будинку Ці приміщення рекомендовано використовувати для розселення, великих сімей, які проживають у гуртожитку і проводити в них ремонтні роботи.

Представник відповідача подав заперечення на позов в яких зазначає, зо всі спірні питання, що стосуються житлових прав громадян, відповідно до ст.15 ЦПК України, повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Позивачка та представник позивачки в судове засідання не з`явилися, позивачка подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

За таких обставин судом прийнято рішення здійснювати розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Так, відповідно до ст.ст. 16, 21 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 передбачено, що суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 19, 20 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 19) (далі КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі ГПК), мінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012Кримінальним процесуальним кодексом України (далі -КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП)віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв`язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду України, висловленими у постановах колегії суддів Судової палати в адміністративних справах від16 грудня 2015 року (справа № 6-2139цс15), від 2 березня 2016 року ( справа №6-14цс16), що спори про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло, а також спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов`язання взяти на квартирний облік підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до ЛКП “Львівелектротранс” про визнання протиправним та скасувати рішення ЛКП «Львівелектротранс» від 04 серпня 2008 року, протокол № 14, в частині про скасування рішення від 26 березня 2007 року про надання ОСОБА_1 кімнати АДРЕСА_1 та визнання протиправним та скасувати рішення ЛКП «Львівелектротранс» від 31 серпня 2009 року, протокол № 17, в частині надання сім`ї ОСОБА_3 кімнати АДРЕСА_1 , отже суд доходить до висновку що спір стосується житлових відносин.

Тобто, даний спір має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду України у справі №6-14цс16 від 02.03.2016р., №6-2139цс15 від 16.12.2015р, постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №488/1176/14-а (провадження №11-639апп18) від 29.08.2018.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, виходячи з заявлених вимог, суб`єктного складу спору, суд доходить до висновку, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 19, 229, 238 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ЛПК “Львівелектротранс”, за участі третіх осіб: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення протоколу № 14 від 04 серпня 2008 року закрити.

Роз`яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мартьянова С.М.