Рішення № 99640555, 21.04.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/969/20

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду районного суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ СЕРВІС» про визнання недійсним правочину та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якому, в порядку захисту прав споживача, просить: 1) визнати недійсним з моменту укладення договір фінансових послуг № 804116 від 10.11.2019 року з додатком № 1, додатком №2, укладений між позивачем та ТОВ «АВТО ПРОСТО»; 2) стягнути з ТОВ «АВТО ПРОСТО» на користь позивача грошові кошти в розмірі 5 994,00 грн.; 3) визнати недійсним з моменту укладення договір доручення №804116 від 10.11.2019 року, укладений між позивачем та ТОВ «АТ СЕРВІС»; 4) стягнути з ТОВ «АТ СЕРВІС» на користь позивача грошові кошти в розмірі 16 614,00 грн.

Позов мотивований тим, що 10 листопада 2019 року між ОСОБА_1 (далі- Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі - Відповідач, Товариство, АВТО ПРОСТО, Адміністратор, Фінансова установа) було укладено Договір № 804116 (далі - Договір № 804116), предметом якого є надання Учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, спрямованих на придбання автомобіля, за рахунок об`єднання грошових коштів учасників через систему «Автофонд». Договір укладено шляхом підписання Сторонами Договору та Додатку № 1, Додатку № 2, які є невід`ємною частиною Договору. Терміни, що використовуються в Договорі та системі «Автофонд», визначаються в Договорі. 10 листопада 2019 року між ОСОБА_1 (далі - Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ СЕРВІС» (далі - Повірений) було укладено Договір доручення № 804116 предметом якого є зобов`язання сплатити повіреним винагороду ТОВ «Авто Просто» у сумі 16 614,00 грн. за рахунок Довірителя. Тобто останній Договір взаємопов`язаний і укладений з метою виконання попереднього. Договір доручення № 804116 від 10.11.2019 року з TOB «АТ Сервіс» позивачу наданий не був. Наданий ТОВ «АТ СЕРВІС» рахунок, був оплачений позивачем. Позивач звертає увагу суду, що підписання обох вищеозначених правочинів з Позивачем здійснювала одна і таж відповідальна особа - менеджер консультант ТОВ «Авто Просто». Отже, метою підписання Договору про адміністрування № 804116 від 10.11.2019 р. з ТОВ «Авто Просто» було отримання автомобіля марки/моделі Renault Logan, вартість якого 276 900,00 грн., а метою Договору доручення № 804116 від 10.11.2019 р. з «АТ СЕРВІС» була оплата за вищезазначене, тобто оплата останнього договору здійснена лише за умови виконання першого договору, а інакше отримання оплати необґрунтоване. Таким чином, предметом оскаржуваних Договорів є здійснення оплати винагороди та надання особі послуг з адміністрування системи, що умовно називається «Автофонд» та базується на створенні груп покупців (Учасників), метою яких є придбання автомобілів. Позивач ознайомлювався із з їх змістом, проте мало що зрозумів з них та вважає, що вказані Договори були укладені під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики. Обґрунтовуючи позовні вимоги, що до встановлення відсутньої законності у правовідносинах за Договорами та їх виконанні (критерію розрахунків, порядку повернення коштів у випадку розірвання Договору, введення в оману відносно договірних умом та не інформованості Споживача з діяльністю ТОВ «Авто Просто» та ТОВ «АТ СЕРВІС» на момент підписання правочинів), Позивач у жодному випадку не вважає діяльність підприємств пірамідальною схемою, вбачаючи порушення ст.ст.18,19 ЗУ «Про захист прав споживачів» в наступному. Апріорі відповідачі здійснюють господарську діяльність в межах правового поля України. Основним аргументом на виправдання незаконних дій ТОВ «Авто Просто» та ТОВ «АТ СЕРВІС» є отримана в Міністерстві фінансів ліцензія, де зазначено, що Відповідачу надається право на здійснення продажу автомобілів у групі згідно поточної ціни на автомобіль. На момент вчинення спірного правочину Відповідач 1 - ТОВ «Авто Просто» та Відповідач 2 - TOB «АТ СЕРВІС» через свого менеджера- консультанта, який не забезпечив законні права Позивача у тому, що не надавав роз`яснень Позивачу, що він не продає автомобілі, а надає послуги з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Як вбачається з рекламного оголошення - «Автофонд»: «Кращий шлях до твого авто», Відповідач не повно виклав інформацію стосовно надання своїх послуг, що є порушенням ч. 1 ст. 15 Закону про захист прав споживачів. З урахуванням наведеного та того, що зміст Договорів є складним для сприйняття і розуміння правової природи правочину, прав та обов`язків сторін, спрямований на використання відповідачем нечесної підприємницької практики, позивач вважає, що спірні Договори укладено під впливом обману, щодо обставин, які мають істотне значення, при вчиненні позивачем згаданих правочинів, зазначеними Договорами порушено права позивача, які підлягають захисту встановленим законом способом. Умови договорів є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. З Договору вбачається, що в ньому не встановлено строк, після якого Договір припиняє свою дію, а умова Договору про його дію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та не більше десяти років, не є встановленим сторонами строком припинення дії Договору, оскільки суперечить частині першій ст. 251 та частині першій ст. 252 ЦК України. Отже, спірний Договір не містить ІСТОТНИХ УМОВ ДОГОВОРУ: строків та (або) термінів отримання Учасником автомобіля; строку, після якого Договір припиняє свою дію. По-друге, умовами спірного Договору адміністрування № 804116 від 10.11.2019 року встановлюється обов`язок Позивача (споживача) виконати всі зобов`язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх. При цьому, порушується п. З ч. З ст. 18 Закону про захист прав споживачів, відповідно до якого несправедливими є, зокрема, умови Договору про встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Згідно умов Договору № 804116 від 10.11.2019 року, укладеного між ТОВ «Авто Просто» та Позивачем встановлено, що Позивач після укладення Договору та включення його до групи в системі АвтоТак, зобов`язаний сплачувати відповідно переліку платежів зазначених у таблиці Додатку № 1 до Договору: "Періодичний платіж" - 0,8333% від ціни автомобіля, «Щомісячна винагорода" - 0,415% від ціни автомобіля+ПДВ, «Винагорода за послуги пов`язані з передачею автомобіля Учаснику» - 3,00% від ціни автомобіля. Зазначені внески в сукупності становлять щомісячний платіж учасника системи Автофонд. Окремо у таблиці Додатку №1 до Договору адміністрування зазначено, що: «Винагорода за послуги, повязані з включенням Договору до системи АВТОФОНД та формування груп» - 4,00% + ПДВ у гривнах по оспорюваному Договору адміністрування- 16 614,00грн. Згідно положень викладених у ст. 12. Розірвання Договору, повернення коштів, у 12.1 зазначено, що: «Поверненню підлягають тільки періодичні платежі, сплачені за Договором з урахуванням положень викладених у цій Статті». Згідно п. 12.1.1 Сума періодичних платежів, що підлягає поверненню, розраховується відповідно до Поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці сплати таким Учасником останнього щомісячного Періодичного платежу разом із Щомісячною винагородою, за Вирахуванням Відступного за відмову від Договору у розмірі 2 (двох) періодичних платежів, розрахованих від Поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці сплати таким учасником останнього щомісячного Періодичного платежу разом із щомісячною винагородою. Винагорода за послуги, пов`язані з включенням Договору до системи АВТОФОНД та формування груп» - 4,00% + ПДВ у гривнах по оспорюваному Договору адміністрування- 16 614,00 грн. - поверненню не підлягає. Навіть при повній сплаті вартості автомобіля. Треба зазначити, що на рахунок ТОВ «Авто Просто» Позивач сплатив 5 994,00 грн., загальна сума сплачених Позивачем коштів по оспорюваних договорах складає 22 608,00 грн. Отже, умовами Договору встановлено жорсткі обов`язки споживача (Позивача), тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (Відповідача), оскільки останній не несе будь-якої відповідальності за не виконання умов Договору. По-третє, відповідно до ч. З ст. 18 Закону про захист прав споживачів несправедливими є, зокрема, умови договору про визначення ціни товару не на момент підписання Договору, і навіть, не на момент його поставки споживачеві, а на момент отримання товару останнім членом групи або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві можливості повернути у повному обсязі виплачені по договору кошти у разі розірвання договору коли ціна збільшена на стільки, що наносить шкоду споживачеві, у тому, що сума вартості автомобіля є непередбачувана великою, втрачається можливість платити, отримати автомобіль або повернути кошти. Вищевикладене дає підстави стверджувати, що у зв`язку із зміною вартості автомобіля, збільшуються і витрати Позивача по виконанню спірного Договору, що не було обговорено під час його укладення. Таким чином, умовами Договору передбачено надання Відповідачу можливості збільшувати ціну без надання Позивачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення Договору. Отже, у спірному Договорі відсутнє визначення - «Ціна автомобіля», яке застосовується у Додатку № 1 до спірного Договору, при цьому міститься визначення поняття - «поточна ціна автомобіля», яка є критерієм для розрахунку розміру складових поточних внесків, а саме чистих внесків та має тенденцію до збільшення. Позивач вважає, що Відповідач використав підміну поняття, сутність якого полягає в тому, що замість одного поняття і під виглядом даного поняття вживають інше поняття.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 19.02.2020 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник відповідача-1 ТОВ «АВТО ПРОСТО» направив до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказує, що предметом укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 804116 від 11.11.2019 є надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему Автофонд. Підписання вказаного Договору та Додатків до нього є свідченням факту ознайомлення, розуміння Сторонами та згоди Сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Договору та Додатків до нього. Відповідно до ст. 5 Розділу 1 Договору «Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом п`яти років, але у будь-якому разі до моменту виконання обома сторонами всіх зобов`язань, передбачених Договором, що спростовує посилання позивача на невизначеність строку дії Договору. Договір містить опис послуг, що надаються ТОВ "АВТО ПРОСТО". Опис послуг приведено детально, щоб виключити необхідність їх усного тлумачення та уникнення подальших непорозумінь між сторонами з приводу трактування умов Договору, а підпис позивача в Договорі є свідченням обізнаності його як відносно предмету Договору, так і щодо його прав та обов`язків за договором. Додатковою гарантією повного усвідомлення кожним учасником cвоїх прав та обов`язків за договором виступає п. 12.1.4 ст. 12 Розділу II Договору, відповідно до якого, "Якщо Учасник виявить бажання односторонню відмовитись від Договору про адміністрування протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати підписання Договору, Договір вважається розірванім, і учасник звільняється від будь-яких зобов`язань за ним. Такому Учаснику повертається вся сума коштів, сплачених за Договором про адміністрування. Тобто, підписавши Договір учасник має 14 днів на додаткове детальне ознайомлення з її умовами, а також прийняття остаточного рішення про участь чи відмову від участі в системі Автофонд, причому у разі відмови йому були б повернуті всі сплачені ним кошти. Про своє рішення Учасник має повідомити АВТО ПРОСТО шляхом подання заяви до центрального офісу. Неподання своєї заяви про розірвання Договору згідно п. 12.1.4 ст. 12 Розділу II Договору та підпис позивача на Договорі та Додатках до нього є доказом того, що позивачу були повністю зрозумілі усі визначення, умови та зміст Договору та Додатку до нього, і що сторони досягли домовленості з усіх істотних для них умов, а також те, що позивач вважав дані умови Договору справедливими по відношенню до себе. Законність та відповідність законодавству України укладеного між сторонами Договору неможливо ставити під сумнів, оскільки діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" перевіряється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та нею надано ліцензію на провадження такої діяльності, а тому виключає можливість визнання Договору недійсним. Посилання позивача на те, що умови договору є несправедливими та нібито існує істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача є необґрунтованими та спростовуються положеннями договору. Зобов`язання відповідача визначені в ст.2 Розділу І Договору та складаються з 12 пунктів, натомість зобов`язання позивача визначені в ст. 4 Розділу І Договору та складаються з 10 пунктів. Таким чином посилання позивача на істотний дисбаланс прав та обов`язків позивача та відповідача та ще й на користь відповідача не відповідає дійсності. Також, позивач не навів жодного доказу що його обманювали щодо природи правочину або прав чи обов`язків за договором. У момент підписання договору, позивач отримав його примірник та ознайомився з ним.

Від відповідача ТОВ «АТ СЕРВІС» відзиву на позов не надійшло.

У судове засідання позивач не з`явився, засобами електронного зв`язку направив до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позов просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Представник відповідача-1 ТОВ «АВТО ПРОСТО» до початку судового зсідання надав заяву, в якій просив вищевказану справу розглянути за його відсутності. Свою позицію висловив у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 ТОВ «АТ Сервіс» в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзив не подав.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 10 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» було укладено Договір № 804116, предметом якого є надання Учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, спрямованих на придбання автомобіля, за рахунок об`єднання грошових коштів учасників через систему «Автофонд», що підтверджується підписами сторін та довідкою про ознайомлення позивача як учасника групи з внутрішніми правилами договору.

Відповідно до умов розділу 1 статті 1 предметом договору є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «АВТОФОНД». Договір укладається шляхом його підписання та підписанням Додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору.

«АВТО ПРОСТО» є товариством, що надає фінансову послугу з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах «АВТОФОНД». «АВТО ПРОСТО» забезпечує придбання автомобіля за рахунок об`єднаних грошових коштів учасників на умовах договору та у відповідності до внутрішніх правил за умови виконання учасником всіх зобов`язань, передбачених договором про адміністрування.

Відповідно до умов Додатку № 1 до договору № 804116 від 10.11.2019 року позивачем погоджено марку автомобіля та його модель, а також поточну ціну автомобіля, а саме: транспортного засобу Renault Logan, вартість 276 900,00 грн.

Згідно з умовами Додатку № 1 до договору № 804116 від 10.11.2019 року позивача зобов`язано сплатити винагороду за послуги, пов`язані з включенням договору до системи «АВТОФОНД» та формування групи у % + ПДВ у розмірі 16 614,00 грн, періодичний платіж у % -1,6666, щомісячна винагорода - 0,415+ПДВ; винагороду за послуги, пов`язані з передачею автомобіля учаснику 3,00+ПДВ.

Відповідно до умов Додатку № 2 до договору № 804116 від 10.11.2019 року, позивача як учасника, зобов`язано протягом строку дії договору належним чином та у встановлений договором строк виконати усі зобов`язання зі сплати періодичних платежів разом із щомісячною винагородою товариства, учасник має право на сплату 50 % від розміру щомісячної винагороди у складі кожного сплаченого авансового платежу.

10 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ СЕРВІС» було укладено Договір доручення № 804116 предметом якого є зобов`язання сплатити повіреним винагороду ТОВ «Авто Просто» у сумі 16 614,00 грн. за рахунок Довірителя. Тобто останній Договір взаємопов`язаний і укладений з метою виконання попереднього.

10 листопада 2019 року згідно з квитанцією № 13, на розрахунковий рахунок ТОВ «АТ СЕРВІС» позивач сплатив 16 614,00 грн.

Крім того, протягом строку дії договору позивач сплатив на рахунок ТОВ «АВТО ПРОСТО» передбачені Додатком № 1 до договору кошти в загальному розмірі 5 994, 00 грн., що підтверджується наданими ним копіями квитанцій.

Згідно з умовами договору № 804116 від 10.11.2019 року «Про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі» передбачено, що даний договір укладений у письмовій формі, згідно з яким товариство за винагороду зобов`язується забезпечити придбання автомобіля учаснику за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи, а учасник зобов`язується сплатити загальну кількість періодичних платежів, необхідних для повної оплати поточної ціни автомобіля та вартість послуги (винагороди товару).

З огляду ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, зазначених у частині першій, ч.6 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

ТОВ «АВТО ПРОСТО» відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 січня 2012 року було зареєстроване у державному реєстрі фінансових установ згідно з вимогами закону та 15.01.2013 року отримало ліцензію на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах № 198421 у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг.

ТОВ «АВТО ПРОСТО» надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі угод з учасниками групи є отримання автомобіля всіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання. Кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати.

Відповідно до ст. 18 «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (частини третьої статті509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється здійснення нечесної підприємницької практики і в цій статті наведено перелік випадків, в яких підприємницька діяльність може бути визнана нечесною. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

За ч. 2 та ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: 1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; 2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції; 3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг; 4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті; 5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; 6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Забороняються як такі, що вводять в оману: 1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; 2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; 3) відмова від пред`явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару; 4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; 5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження; 6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім`ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію; 7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції; 8) використання повідомлення про розпродаж у зв`язку із припиненням суб`єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд вважає, що укладений договір в рамках системи придбання товарів у групах не містить порушень вимог ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ТОВ «Авто Просто» надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі угод з учасниками групи є отримання автомобіля всіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання. Кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати.

Окрім того, ч. 1 ст. 1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Тобто, договір доручення є способом представництва в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з умов Договору фінансових послуг від 10 листопада 2019 року та Додатків до нього, укладених між сторонами.

Позивач вказує в позовній заяві на те, що при укладенні оспорюваного правочину сторонами не був встановлений конкретний строк, після якого договір припиняє свою дію.

Проте статтею 5 розділу І договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами й діє протягом п`яти років, але в будь-якому разі до моменту виконання обома Сторонами всіх зобов`язань, передбачених договором.

Визначено й строки (терміни) отримання автомобіля, оскільки в пункті 1.2 статті 1 розділі II зазначено, що право на отримання автомобіля надається на найближчому розподілі товару, який буде проводитись у місяці, наступному за місяцем, в якому учасник повністю виконав усі зобов`язання за договором, але не пізніше двох місяців з моменту повної оплати поточної ціни автомобіля та виконання інших зобов`язань за договором.

Угодою не передбачено можливості зміни ціни послуг ТОВ «АВТО ПРОСТО» ані шляхом погодження, ані тим більше в односторонньому порядку, оскільки ціна послуг погоджена між учасниками у відсотках від взаємно обраного критерію і складає узгоджений відсоток від поточної ціни автомобіля на весь період дії угоди між сторонами. Крім того, відповідач в межах своїх повноважень не має змоги самостійно встановлювати поточну ціну автомобіля, оскільки у відповідності до умов угоди (що також відповідає чинним ліцензійним умовам) поточна ціна автомобіля щомісячно повідомляється компанії ТОВ «АВТО ПРОСТО» постачальником/виробником/імпортером автомобіля в останній робочий день кожного місяця.

Необґрунтованими є посилання позивача на те, що умови договору містять жорсткі обов`язки для нього, як до споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця, проте не довів у чому саме полягає несправедливість таких положень угоди.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено, що умови оспорюваних договорів призводять до дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, не відповідають умовам ринку, обраному порядку придбання автомобіля, що є його обов`язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 12 ЦПК України.

Відповідач ТОВ «АВТО ПРОСТО» відповідно до умов договору № 804116 від 10.11.2019 року укладеного із позивачем та Додатками до нього за № 1, № 2 надав фінансову послугу з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля марки Renault Logan, вартістю 276 900,00 грн. за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи. Відповідач ТОВ «АВТО СЕРВІС» відповідно до умов договору, отримавши повідомлення про формування груп, перерахувало кошти на рахунок ТОВ «АВТО ПРОСТО», чим виконало свої зобов`язання за договором доручення № 804116 від 10.11.2019 року.

За таких обставин, суд не вбачає наявності істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін Договору № 804116 від 10.11.2019 року у зв`язку з тим, що його умови визначені з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості і позивач мав можливість на власний розсуд приймати чи не приймати ці умови, виходячи із принципу свободи договору, закріпленого в ст. 627 ЦК України.

Відповідачами будь-яких порушень згідно з договорами не допущено, незаконних підстав здійснення ними нечесної підприємницької діяльності та обставин, за яких дані договори були укладені під впливом обману, з порушенням норм Закону України «Про захист прав споживачів» судом не вбачається.

Так, ТОВ «Авто Просто» надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі договору з учасниками групи є отримання автомобілів усіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається у процесі її виконання. Крім того, кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати.

Оскільки відсутні підстави для визнання недійсними договору фінансових послуг № 804116 від 10.11.2019 року із усіма додатками до нього, то відсутні правові підстави для визнання недійсним договору доручення № 804116 від 10.11.2019 року, укладеного з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України, у зв`язку з викладеним позовні вимоги позивача щодо незаконності укладених договорів задоволенню не підлягають.

З урахуванням того, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів грошових сум, сплачених на виконання оспорюваних договорів, є похідними від основних його вимог про визнання недійсними цих правочинів, які не підлягають до задоволення, а отже вказані вимоги позивача також не підлягають задоволенню.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставним та не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд зазначає про те, що при зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.22 ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів).

На підставі викладеного, ст.ст.626, 627 ЦК України, ст.ст.10,18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ СЕРВІС» визнання недійсним правочину та стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (місцезнаходження за адресою: 03045, м.Київ, Столичне шосе, буд.90; код ЄДРОПУ 35509011);

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ СЕРВІС» (місцезнаходження за адресою: 54003, м.Миколаїв, пр.Центральний, буд.162; код ЄДРПОУ 38567610).

Суддя Н. М. Ларіонова