Рішення № 99640331, 16.09.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7107/21

Провадження № 2/712/2228/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Ліпатовій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

30.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Черкаської міської ради з вимогою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини ОСОБА_2 . Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 вересня 2010 року.

Останнім фактичним місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 . Дані обставини підтверджуються актом про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_2 на день смерті від 01.06.2021 року. Місцем смерті ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про смерть зазначено – Донецька область, м.Макіївка, так як на початку вересня 2010 року ОСОБА_2 поїхав погостювати до друзів де 10.09.2010 року був вбитий невідомими особами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_2 , зокрема у вигляді ј частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.01.2002 року, виданого Соснівським райвиконкомом м.Черкаси. Іншими співвласниками вказаної квартири є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивачка є матір`ю померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.09.1982 року. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , крім позивачки, немає. На день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 13.02.2002 року по 22.03.2021 року.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 19.03.1921 року.

На день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

З витягу протоколу спільного засідання адміністрації та профкому ВАТ «Черкаській завод телеграфної апаратури» від 10.07.2001 року вбачається, що сім`ї ОСОБА_1 (склад сім`ї – 4 особи (двоє дітей-інвалідів), вся сім`я глухоніма) ухвалено рішення виділити житло (11,6 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 .

З акту про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_2 на день смерті від 01.06.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 з початку 2002 по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3 . Разом з ними проживав молодший брат померлого – ОСОБА_4 .

Вказувала, що спадщину після смерті померлого сина позивачка прийняла у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки на день смерті ОСОБА_2 проживала з ним, відповідно до акту про встановлення фактичного місця проживання померлого на день смерті від 01.06.2021 року.

Позивач звертався у нотаріальну контору по питання успадкування зазначеного майна, однак йому було відмовлено, оскільки не встановлено факт постійного проживання (реєстрація місця проживання), як спадкоємця, зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задоволити.

Представник Черкаської міської ради – Милокостенко К.В. при вирішенні питання по суті спору поладалась на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 вересня 2010 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції у віці 28 років помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді ј частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.01.2002 року, виданого Соснівським райвиконкомом. Іншими співвласниками вказаної квартири є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Згідно досліджених матеріалів справи, померлий є сином позивачки ОСОБА_1 , що стверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.09.1982 року, свідоцтвом про шлюб серії № НОМЕР_4 від 22.09.1982 р.

На день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

З витягу протоколу спільного засідання адміністрації та профкому ВАТ «Черкаській завод телеграфної апаратури» від 10.07.2001 року вбачається, що сім`ї ОСОБА_1 (склад сім`ї – 4 особи (двоє дітей-інвалідів), вся сім`я глухоніма) ухвалено рішення виділити житло (11,6 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 .

З акту про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_2 на день смерті від 01.06.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 з початку 2002 по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3 . Разом з ними проживав молодший брат померлого – ОСОБА_4 .

Листом Завідувача Третьої черкаської нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка надійшла на адресу державної нотаріальної контори, оскільки не було встановлено факт постійного проживання (реєстрація місця проживання), спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі статей 1216,1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця…, той з подружжя хто його пережив та батьки.

Згідно ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступення споріднення включно, причому родичі ближчого ступення споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступення споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоєців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивачем доведено факт постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд приходить до висновку, що позивачкою доведено факт сумісного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись статями 15, 16, 328, 1216-1218, 1261, 1265, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщинизадовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з її сином (спадкодавцем) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з лютого 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 16.09.2021 р.

Головуючий: Т.Є. Троян