Ухвала суду № 99639973, 15.09.2021, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4563/18

Провадження № 2-і/552/11/21

У Х В А Л А

15.09.2021 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Мовчан В.О.

за участю представника заявника Власенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби м. Полтава Півнвчно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) перебувало зведене виконавче провадження №43093755 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 447 436,9 грн. Згідно ухвали Київського районного суду м.Полтави від 16.08.2018 року ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язання за зведеним виконавчим провадженням №43093755 на загальну суму 447436,90 грн. На сьогоднішній день виконавчі провадження №30545762 та №36579615, які входили до складу зведеного виконавчого провадження завершено, тому заявник вважає, що тимчасове обмеження у праві виїзду його за кордон суперечить нормам чинного законодавства та грубо порушує його права, а тому підлягає до скасування.

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала та просила суд її задовольнити.

Державний виконавець Київського ВДВС м. Полтава Півнвчно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) в судове засідання не з`явився, надав суду відзив в якому зазначив, що 21.02.2020 року виконавчі провадження завершені на підставі п. 7 ст. 37 Заклну України «Про виконавче провадження», оскільки транспортні засоби боржника оголошені в розшук не виявлені протягом року з дня оголошення, а виконавчі документи повернуті стягувачу та повторно на виконання до відділу не надходили. Відомості про сплату боргу відсутні.

Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, двйшов до наступних висновків.

Судом установлено, що на виконанні у Київського ВДВС у м.Полтава Північно – Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) перебувало зведене виконавче провадження №43093755, до складу якого входять: ВП №36579615 відкрите на виконання виконавчого листа №2/1609/523/2012 від 20.06.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 263 569 грн., ВП №30545762 відкрите на виконання виконавчого листа №2-1014 від 26.05.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 143 010 грн.

10 серпня 2018 року головний державний виконавець Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області звернувся до Київського районного суду м. Полтави з поданням про тимчасове обмеженя ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України посилаючись на невиконання останнім рішень судів щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_3 та невиконання рішення Київського районного суду м. Полтави щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів, на той час сума заборгованості складала 24 899 грн. 99 коп.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 16.08.2018 року подання державного виконавця задоволено, тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язання за зведеним виконавчим провадженням №43093755 на загальну суму 447436,90 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 04.12.2018 року ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 16.08.2018 року залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 грошові зобов`язання за виконавчими документами в добровільному порядку не виконує.

Згідно ч. 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі п.19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Крім того, відповідно до п. п. 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Тобто, вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України суд повинен з`ясувати наявність обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з виконаче провадження № 36579615 з виконання виконавчого листа №2/1609/523/12 виданого 20.06.2012 року , а також ВП № 30545762 з виконання виконавчого листа №2-1014 виданого 26.05.2011 року Київським районним судом м.Полтави є завершеними. Стягувач повторно не звертався щодо примусового виконання рішень судів. Заявник перебуває у зареєстрвоаному шлюбі з ОСОБА_5 , який зареєстрвоаний у США, а тому майже 2 роки не бачився з дружиною, донькою ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його доньці відмовлено у видачі паспорту для неповнолітньої особи у звязку з відсутністю батька в момент подачі документів.

Також заявник посилається на те, що він є співвласником декількох господарських товариств , що потребує кожні три роки підписання контрактів з компаніями за місцем їх реєстрації у США.

Разом із тим, суд вважає, що вищезазначені доводи заяви не є передбаченими ч.5 ст.441 ЦПК України підставами для скасування судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

15.09.2021 року заявником ОСОБА_1 надано до суду розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 14.09.2021 №63599 з якого убачається, що 14.09.2021 року на депозитний рахунок відділу ДВС сплачено заборгованість у розмірі 10 857.33 грн. станом на 01.09.2021 року заборгованість за сплати аліментів відсутня.

Отже, звертаючись до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заявник не надав суду належних доказів, які б спростували обставини ухилення ним від виконання грошових зобов`язань за судовими рішення та свідчили б про його бажання в повному обсязі виконати рішення суду, що ним вжито всі можливі дієві заходи на погашення наявної заборгованості.

Посилання заявника на те, що він є співвласником декількох господарських товариств, ведення ним підприємницької діяльності, не свідчить про неможливість виконанян рішення суду.

Також є неприйнятним посилання заявника щодо перебування на його утриманні матері ОСОБА_6 , 1955 року народження, яка потребує допомоги , як безумовну причину його повернення в Україну.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Враховуючи, що на момент розгляду цієї справи в суді грошові зобов`язання за виконавчими документами ОСОБА_1 не сплачені, зобов`язання не виконані, тому не має підстав для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду останньої за межі України.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 16 вересня 2021 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна