Рішення № 99639821, 14.09.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/735/21

Провадження № 2/368/545/21

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"14" вересня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Лєвшин Н.О.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

позивач просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який згідно технічного паспорта від 07.06.2021 року має загальну площу 71,7 кв.м, з них житлова 31,3 кв.м, та складається: з коридору 1-1 площею 6,8 кв.м, вітальні 1-2 площею 14,2 кв.м, житлової кімнати 1-3 площею 20,50 кв.м, житлової кімнати 1-4 - площею 10,8 кв.м, кухні 1-5- площею 10,9 кв.м, кладової 1-6 площею 8,5 кв.м, а також погреба Б, сараю В, колодязя № 1, воріт № 2, огорожі № 3, який належав її померлій матері ОСОБА_2 , але на який відсутній правовстановлюючий документ, обґрунтовуючи позов наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала у с. Стави Кагарлицького району Київської області у власному будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

При житті, 05.08.1994 року, ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області за реєстровим №15, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за Законом матиме право, заповіла їй, ОСОБА_1 .

Тому, на підставі ст. 1269 ЦК України 04.11.2020 року вона звернулася до нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої матері ОСОБА_2 .

Нотаріус, вивчивши подані нею документи, на початку червня 2021 року усно повідомила, що не може видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадковий будинок АДРЕСА_1 , який належав її матері ОСОБА_2 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадковий будинок та усно роз`яснила, що в такому випадку для визнання за нею в порядку спадкування права власності на будинок необхідно звернутися до суду.

У зв`язку з цим вона виготовила технічний паспорт на спадковий житловий будинок, а 06.08.2021 року нотаріус надала їй письмову відповідь за № 334/02-14, в якій рекомендувала звернутися до суду.

Ст. 4 ЦПК України надає кожній особі право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1218 ЦК України встановлює, що «до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає, що за даних обставин її право на отримання спадщини за законом порушено, а тому повинно бути поновлено, і з цих підстав вона звертається до суду.

Представник відповідача в особі Кагарлицької міської ради Київської області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що представник відповідача в засідання суду не з`явилася без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було зроблено запис під № 273 і видано Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя померлій ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

05.08.1994 р. ОСОБА_2 було складно заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 15.

Відповідно до вищезазначеного заповіту, ОСОБА_2 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право своїй дочці ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ст.1297 Цивільного кодексу України право власності на спадкове майно набувається шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Тому, на підставі ст. 1269 ЦК України 04.11.2020 року позивач звернулася до нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої матері ОСОБА_2 .

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У зв`язку з відкриттям спадщини позивач у порядку передбаченого ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Правом власності, згідно частини першої статті 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Про те, оформити спадкові права на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті спадкодавця позивач не має змоги, так як вказаний будинок спадкодавцем за життя не був зареєстрований у визначеному законодавчо встановленому порядку, а тому відсутній правовстановлюючий документ на об`єкт нерухомості, який відповідно до вимог закону підтверджує право власності на нього, а тому нотаріусом відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, що підтверджується листом нотаріуса.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, а саме право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в разі смерті особи, підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав не нерухоме майно, що набрало законної сили.

Вказане в судовому засіданні підтверджується наявними в справі доказами, які є належними та допустимими, а тому суд визнає за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який згідно технічного паспорта від 07.06.2021 року має загальну площу 71,7 кв.м, з них житлова 31,3 кв.м, та складається: з коридору 1-1 площею 6,8 кв.м, вітальні 1-2 площею 14,2 кв.м, житлової кімнати 1-3 площею 20,50 кв.м, житлової кімнати 1-4 - площею 10,8 кв.м, кухні 1-5- площею 10,9 кв.м, кладової 1-6 площею 8,5 кв.м, а також погреба Б, сараю В, колодязя № 1, воріт № 2, огорожі № 3, який належав її померлій матері ОСОБА_2 , але на який відсутній правовстановлюючий документ.

На підставі викладеного та керуючись Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який згідно технічного паспорта від 07.06.2021 року має загальну площу 71,7 кв.м, з них житлова 31,3 кв.м, та складається: з коридору 1-1 площею 6,8 кв.м, вітальні 1-2 площею 14,2 кв.м, житлової кімнати 1-3 площею 20,50 кв.м, житлової кімнати 1-4 - площею 10,8 кв.м, кухні 1-5- площею 10,9 кв.м, кладової 1-6 площею 8,5 кв.м, а також погреба Б, сараю В, колодязя № 1, воріт № 2, огорожі № 3, який належав її померлій матері ОСОБА_2 , але на який відсутній правовстановлюючий документ.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.09.2021 р.

Суддя І.І. Шевченко