Рішення № 99639730, 15.09.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2446/21

2/357/2261/21

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Кравченко О. Г.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_3 , через свого представника - адвоката Мелех Дмитра Орестовича звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь 500 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди; стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_4 750 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди; стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_5 750 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову було зазначено, що в ніч з 27 на ІНФОРМАЦІЯ_6 на перегоні Біла Церква-Роток поїзд № 2466 (ВЛ80к № 138) на 37 км. ПК4 смертельно травмував ОСОБА_6 . За вказаними обставинами було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. Постановою слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 12019110001201, було закрите.

Лабич-Кочубей дружина загиблого, що підтверджується її свідоцтвом про шлюб із гр. ОСОБА_7 (змінене прізвище підтверджується свідоцтвом про шлюб з гр. ОСОБА_8 ). ОСОБА_3 з чоловіком жили однією сім`єю, із сталим життєвим устроєм та планами на майбутнє. Загиблий працював і забезпечував сім`ю. У шлюбі народилося двоє дітей. Втрата чоловіка змусила її самостійно організовувати своє життя. Залишаючись, з двома дітьми 3-річного і 3-місячного віку їй слід було самостійно забезпечувати своє існування та існування своїх малолітніх дітей. До смерті чоловіка ОСОБА_3 не розраховувала працювати, оскільки доглядала дитину. Так як після народження дитини пройшло лише 3 місяці, звістка про смерть чоловіка нанесла їй непоправну шкоду. Смерть чоловіка зруйнувала важливий життєвий зв`язок, тому що вона залишилася молодою вдовою з малолітніми, фактично новонародженими дітьми без підтримки і допомоги. Смерть чоловіка викликала надзвичайний стрес, тому що втрата чоловіка є непоправною подією і завжди буде викликати негативні емоції та додаткові зусилля для організації свого життя.

Щодо дітей загиблого, на момент смерті батька ОСОБА_10 було лише 3 роки, але остання вже усвідомлювала, що це її тато і зазнала травму, яка потягне за собою наслідки на все життя. ОСОБА_11 народився незадовго до смерті батька, отже взагалі був позбавлений можливості сказати слово «Тато» до рідного батька і про свого батька може дізнатися лише з розповідей. Для дітей наступили непоправні наслідки, їх попередній стан ніколи не зможе бути відновлений і фактично жодна людина не зможе замінити рідного батька. Діти позбавлені можливості отримувати допомогу та підтримку від батька, належне виховання і матеріальну допомогу, враховуючи те, що вони є малолітніми і незахищеними.

Враховуючи те, що позивачів та загиблого об`єднували тісні стосунки, позивач просить стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь дітей по 750 000 гривень моральної шкоди та 500 00 гривень моральної шкоди на свою користь.

До позовної заяви представником позивача долучено клопотання про витребування доказів, а саме витребувати з Білоцерківського ВП ГУЕП в Київській області постанову про закриття кримінального провадження № 12019110030001201 та судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_6 і витребувати з Акціонерного товариства «Українська залізниця» документи, що підтверджують право власності на поїзд № 2466 (ВЛ80к № 138), який 27.04.2019 на перегоні Біла Церква-Роток здійснив наїзд на ОСОБА_6 , а також документи, що підтверджують наявність або відсутність трудових відносин між машиністом даного потяга та Акціонерним товариством «Українська залізниця».

04 березня 2021 року позовну заяву зареєстровано судом та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Бебешко М.М.

09 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного та призначено судове засідання на 05 квітня 2021 року на 09.00 год. Вказаною ухвалою витребувано від Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області належним чином засвідчені копії постанови про закриття кримінального провадження № 12019110030001201 та висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 . Витребувано з Акціонерного товариства «Українська залізниця» копії документів, що підтверджують право власності на поїзд № 2566 (ВЛ80к № 138) та копії документів, що підтверджують наявність або відсутність трудових відносин між машиністом даного потяга та Акціонерним товариством «Українська залізниця».

Ухвалою суду від 30 березня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача АТ «Українська залізниця» - адвоката Гаркавенка І.Г. та постановлено проводити судові засідання в режимі відеоконференції.

05 квітня 2021 року підготовче засідання відкладено на 26 квітня 2021 року на 14.00 год. через неявку всіх учасників справи.

05 квітня 2021 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача «АТ «Українська залізниця» про виконання ухвали суду та долучення до матеріалів справи довідки від 01.04.2021 щодо права власності на локомотив ВЛ80к № 138 та довідки щодо перебування машиніста у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця».

06 квітня 2021 року на адресу суду від представників відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останні просили суд відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву зазначено, що біологічна смерть потерпілого ОСОБА_6 трагічного випадку настала внаслідок значного порушення останнім п.п. 2.5, 2.6, 2.15, 2.19, 2.20 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті. За таких обставин відповідач взагалі не зобов`язаний нести жодної відповідальності за моральну шкоду, завдану позивачу, або така шкода повинна бути суттєво зменшена. До позовної заяви не додано конкретні відомості про юридичні підстави заподіяння позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди та обґрунтований розрахунок точного розміру зазначеної шкоди. . Позивачем не підтверджено витрати на професійну правничу допомогу. За таких обставин, представник відповідача просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

07 квітня 2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про витребування з Білоцерківського відділу поліції матеріалів кримінального провадження № 12019110030001201 від 28.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 276 КК України. Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року клопотання представника відповідача задоволено та витребувано з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області матеріали вказаного кримінального провадження.

12 квітня 2021 року з слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції на адресу суду надійшла копія постанови про закриття кримінального провадження № 12019110030001201 та висновку експертного дослідження № 219 у даному кримінальному провадженні.

26 квітня 2021 року від представника позивача - адвоката Мелех Д.О. на адресу суду надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності позивачів та їх представника та про закриття підготовчого провадження і переходу до розгляду справи по суті.

26 квітня 2021 року через технічну неможливість участі в судовому засіданні представника відповідача в режимі відеоконференції, підготовче засідання відкладено на 29 квітня 2021 року на 16.00 год.

29 квітня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача - АТ «Українська залізниця» - адвоката Гаркавенка І.Г. про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами, витребуваного судом кримінального провадження та заявлення відповідних клопотань про долучення доказів та виклик свідків, які заявляються виключно в підготовчому засіданні. Вказане клопотання судом задоволено, підготовче засідання відкладено на 27 травня 2021 року на 10.00 год.

27 травня 2021 року на адресу суду від представника відповідача - АТ «Українська залізниця» - адвоката Гаркавенко І.Г. надійшла заява про виклик та допит свідків та проведення підготовчого засідання у його відсутності. В даній заяві представник відповідача не заперечував проти закриття підготовчого засідання.

27 травня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання від позивача про завершення підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.

27 травня 2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду по суті на 05 липня 201 року на 10.00. Вказаною ухвалою задоволено клопотання представника відповідача та викликано в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та повторно витребувано з Білоцерківського районного управління поліції копії матеріалів кримінального провадження № 12019110030001201.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити, вказавши на те, що існує презумпція вини заподіювача шкоди, тому з АТ «Українська залізниця» має бути стягнуто моральну шкоду на користь позивачів у зв`язку з непоправною втратою чоловіка та батька дітей. В судових дебатах вказав, що в діях загиблого має місце груба необережність, тому позов, можливо, підлягає до часткового задоволення. Прямо заперечив наявність доказів, які б свідчили про вчинення загиблим самогубства.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити повністю. Вказав, що загиблий грубо порушив правила безпеки громадян на залізничному транспорті, на момент загибелі перебував в стані алкогольного сп`яніння, що є обтяжуючою обставиною. В судових дебатах вказав, що загиблий вчинив самогубство, про що свідчать покази в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 та дані, викладені в постанові слідчого про закриття кримінального провадження за фактом загибелі потерпілого в результаті зіткнення з потягом.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показав, що він працював машиністом потягу. У квітні 2019 року він керуючи електровозом із вантажним потягом та проїжджаючи місто Біла Церква, помітив, як за 300 метрів до обладнаного пішохідного переходу через залізничні колії, на відстані близько 300 метрів від нього, невідомий йому чоловік переходив у невстановленому місці через залізничні колії. Він застосував екстрене гальмування та подав звукові сигнали, проте вказаний чоловік на сигнали не реагував. Коли потяг наблизився до потерпілого на ближчу відстань, він побачив, що чоловік, перейшовши ліву колію, ступив на праву колію і при цьому, розмовляв по мобільному телефону. Через декілька секунд відбулося зіткнення потягу із потерпілим, в результаті якого останній загинув на місці події. Швидкість руху електровоза була близько 50 км/годі після застосування екстреного гальмування потяг проїхав близько 500-600 метрів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 00 годин 45 хвилин на 37 км перегону Біла Церква-Роток, пікет № 8 відбулася подія за участю потягу та пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Згідно довідки про причину смерті, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 35 років, Причиною смерті зазначено «Зруйнування тіла».

28 квітня 2019 року відомості вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120191100300030001201за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 276 КК України.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 219 від 16 травня 2019 року смерть ОСОБА_6 , 1983 року народження , настала від зруйнування тіла. Знайдені, при судово-медичному дослідженні трупа, ушкодження заподіяні тупими предметами, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа знайдено - 2, 15 %, у сечі - 2, 64 % етилового спирту. Вказана концентрація етилового спирту в крові, як правило, за життя, може відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеня. Лікарське свідоцтво про смерть остаточне від 2 травня 2019 року: І. а) Інші комбінації розтрощення, які включають декілька ділянок тіла. (Т04.8) г) Пішохід, травмований при зіткненні з потягом (V 05.1). ІІ. Алкогольне сп`яніння.

30 липня 2019 року слідчим Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Зінченко Д.Л. винесено постанову, якою кримінальне провадження № 12019110030001201 від 28 квітня 2019 року закрито за відсутністю в діянні складу злочину, передбаченого ст. 276 КК України. Відповідно до вказаної постанови слідчий прийшов до висновку, що в даному діянні відсутній склад злочину, оскільки ОСОБА_6 , 1983 року народження, покінчив життя самогубством.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб (Серія НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 02 червня 2016 року уклали шлюб.

Від даного шлюбу у ОСОБА_6 та ОСОБА_3 народилося двоє дітей, донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

18 вересня 2019 року ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_16 та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки, виданої приватним підприємством «БУДМАРКЕТ» від 15.01.2021, ОСОБА_6 , був прийнятий у даному підприємстві на посаду продавця непродовольчих товарів 04.03.2019 та звільнений 27.04.2019. За вказаний період часу ОСОБА_6 нараховано заробітну плату в розмірі 8 620, 87 грн.

Згідно з копією довідки локомотивного депо Козятин, електровоз серії ВЛ80к № 138 дійсно знаходиться в приписному парку на балансі виробничого підрозділу локомотивне депо Козятин регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до копії довідки виробничого підрозділу локомотивне депо Дарниця, ОСОБА_12 , дійсно працював у виробничому підрозділі локомотивне депо Дарниця регіональної філії «Південно-Західна залізниця» з 13.11.2008 по 22.12.2020 машиністом електровоза.

Згідно з вимогами статті 23 Цивільного кодексу України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з вимогами частини другої статті 1168 Цивільного кодексу України -моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

У пунктах 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно Правил безпеки громадян на залізничному транспорті, затверджених наказом міністра транспорту України №1059 від 22.11.2007 року, а саме п. 2.5 та 2.6 де вказано, що пішоходам забороняється ходити по залізничним коліям та переходити і перебігати через залізничні колії перед потягом, що наближається, до якого залишилось менш як 400 метрів.

Пунктом 2.20 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті передбачено, що пішоходам забороняється знаходитись на об`єктах залізничного транспорту в стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує те, що вина та протиправність дій Акціонерного товариства «Українська залізниця» відсутні, оскільки в силу закону відповідач несе цивільно-правову відповідальність без вини, смерть потерпілого настала через його власну необережність та перебування у стані алкогольного сп`яніння у порушення вимог Правил безпеки громадян на залізничному транспорті.

Зважаючи на встановлені судом обставини, а також на вищенаведені норми матеріального права, суд вважає за доцільне частково задоволити позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі по 10 000 грн. на користь кожного з позивачів, враховуючи фактичні обставини справи, поведінку померлого, характер, глибину і тривалість душевних страждань позивачів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Саме такий розмір моральної шкоди, на думку суду, буде співмірним із фактом заподіяння шкоди та глибиною моральних страждань позивачів у даній справі.

Подібна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 355/981/16-ц.

Також, суд вважає, що в діях потерпілого мала місце груба необережність, яка сприяла виникненню моральної шкоди, що виразилася в порушенні Правил безпеки громадян на залізничному транспорті, а саме переході через залізничні колії перед потягом, що наближається на відстані менше 400 метрів, та перебуванні потерпілого у стані алкогольного сп`яніння.

Об`єктивні дані щодо вчинення загиблим самогубства, незважаючи на наявність в матеріалах справи постанови слідчого про закриття криіманального провадження від 30 липня 2019 року та показів в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про намір потерпілого закінчити життя самогубством, які б могли бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, на думку суду, в матеріалах справи відсутні. На користь цього свідчить те, що ні слідчий, який виніс постанову про закриття кримінального провадження, ні свідок ОСОБА_13 не були безпосередньо на місці події із потерпілим ОСОБА_6 , та не є очевидцями того, що саме стало причиною зіткнення останнього з потягом - самогубство чи груба необережність.

Як позивач, колишня дружина потерпілого, так і діти останнього втратили близьку для них людину і мають право на відшкодування моральної шкоди черех душевні страждання, заподіяні смертю потерпілого. Проте, на думку суду, розмір вказаної у позовній заяві моральної шкоди є значно завищеним та має бути не більшим для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Подібна правова позиція висловлена в Постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15 грудня 2020 року.

У зв`язку з тим, що позивач, відповідно до частини 9 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, із відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн.) пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у справі в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 270, 00 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю - задоволити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_3 10 000, 00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_4 10 000, 00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_5 10 000, 00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судові витрати у справі в сумі 2 270, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місце знаходження: 03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5. Код ЄДРПОУ: 40075815.

Повний текст рішення суду складено 16 вересня 2021 року.

СуддяМ. М. Бебешко