Ухвала суду № 99639145, 15.09.2021, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2062/21

Провадження №1-кс/930/617/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2021 року м.Немирів

Суддя Немирівського районного

суду Вінницької області Царапора О.П.

за участю секретаря судового засідання Дуба В.Г.

прокурора Степанова Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого адвоката Чопенка С.А.

розглянувши клопотання про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Липовецького районного суду Вінницької області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020000000212 від 30.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України (справа № 136/831/21).

Згідно обвинувального акту вбачається, що близько 13 години 00 хвилин 30 березня 2021 року водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «Skoda Felicia», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись із перевищенням допустимої швидкості руху у населеному пункту, неподалік селищної ради по вул. Грушевського в с. Росоша Вінницького району Вінницької області, в момент об`єктивної появи в полі його зору малолітнього велосипедиста ОСОБА_2 , 2013 року народження, та його пасажира ОСОБА_3 , 2014 року народження, який перебував на задньому багажнику велосипеда, і які рухалися по його смузі руху у зустрічному напрямку, не проявив особливої уваги та не зменшив швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на останніх.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4 та пасажир велосипеда ОСОБА_3 від отриманих травм загинули на місці події.

Згідно з висновком судово-токсикологічної експертизи № 927 від 08.04.2021 при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_1 методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 2.0 о/оо.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 1.7, 2.9 (а) 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 01.04.2021 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання до 17 години 30 хвилин 28 травня 2021.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 до 25.07.2021.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 22.07.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 до 20.09.2021.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, що зумовлює необхідність обрання йому запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на те, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та строк тримання під вартою закінчується 20.09.2021 року, тому прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Степанов Д.В. клопотання про продовження строку тримання під вартою в судовому засіданні підтримав.

Захисник обвинуваченого Чопенко С.А. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити на більш м`який запобіжний захід, а саме, цілодобовий домашній арешт, так як обвинувачений вину визнає в повному обсязі, має намір повністю відшкодувати завдану шкоду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого з наступних підстав.

Судом встановлено, що термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 20.09.2021 року, отже слід розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Так відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробі переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також, що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

У відповідності до ст.29 Конституції України право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинувачуваним (підозрюваним) процесуальних обов`язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи ло дванадцяти років, що зумовлює необхідність обрання йому запобіжного заходу. Також суд враховує той факт, що обвинувачений скоїв злочин у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим загинуло двоє малолітніх дітей, а тому обвинувачений може переховуватись від суду. З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_1 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначені вище обставини, на думку суду, дають достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, він може вчинити нові злочини, переховуватися від суду, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Тому твердження захисника про відмову у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, є непереконливими.

Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи те, що суд не вважає за можливе обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, суд дійшов висновку визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 190 320 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючисьст. 177,178,183,197, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , на 60 днів - до 15-00 годин 13.11.2021 року включно.

Одночасно ОСОБА_1 визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 190 320 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО)820172, Рахунок отримувача UA688201720355219002000000401 , призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-не відлучатися з смт.Оратів Вінницького району Вінницької області без дозволу суду;

-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

-утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками по справі.

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Липовецький районний суд Вінницької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення овбинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає виконанню негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а обвинуваченому який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: О.П.Царапора