Ухвала суду № 99639057, 16.09.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/955/21

УХВАЛА

Іменем України

16 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді - Саєнко О.Б., при секретарі – Моквичовій О. Р.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представник позивача- ОСОБА_2 , відповідача- ОСОБА_3 , представника третьої особи- Степанюка Д.О.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої та підписаної в його інтересах представником – адвокатом Люликом Романом Івановичем до ОСОБА_3 «про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Вінницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»,-

ВСТАНОВИВ:

05.04.2021 до Вінницького районного суду Вінницької області через підсистему «Електронний суд» надійшла вищевказана , в якій позивач просить суд: розірвати шлюб між ним та ОСОБА_4 ; здійснити поділ спільного майна сторін, а саме - виділити у власність ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на: квартиру АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, кадастровий номер: 0520680200:01:007:0055, площею 0,0585 га; виділити у власність ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на: квартиру АДРЕСА_2 та на транспортний засіб марки «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 14.08.2018.

23.04.2021 ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області відкрито провадження у даній справі та справа призначена у підготовче засідання .

14.09.2021 у підготовче засідання не з`явився представник відповідача- адвокат Якименко О.О. по невідомим для суду причинам, про дату час та місце його проведення повідомлявся належним чином; відповідач ОСОБА_3 просила суд проводити дане засідання у відсутності її представника.

Суд, з урахування міркування усіх присутніх учасників справи ,які не заперечували, вважає за можливе провести засідання у відсутності представника відповідача.

У даному підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_2 подав письмове клопотання, яке було підтримане позивачем, про залишення позовної вимоги про розірвання шлюбу між сторонами без розгляду.

Відповідач не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.

Також, представник позивача просив суд прийняти заяву сторін про укладення мирової угоди в даній справі, яку ним було подано через канцелярії суду 12.07.2021, згідно до умов мирової угоди сторони дійшли згоди про розподіл майна, що набуто ними під час шлюбу та вирішили :

1. Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, кадастровий ноліер: 0520680200:01:007:0055, площею 0.0585 га, яку придбано нею на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, від 08.11.2019 р., посвідченого приватним нотаріусом Віннииького районного нотаріального округу Надольською Т.П.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно:

-квартиру АДРЕСА_2 , яку придбано на підставі Договору купівлі- продажу майнових прав, серії та номеру: А12К5-048, виданого 14.02.2018, Довідки про оплату майнових прав, виданої 14.02.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Будінвест" та Актом приймання- передачі, виданого 14.02.2019 р.;

-транспортний засіб марки Skoda Fabia, д н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 14.08.2018 р.

Зазначив, що наслідки укладення мирової угоди, зміст ст. 208 ЦПК України сторонам роз`яснені і зрозумілі.

У зв`язку з тим, що спір врегульовано мировою угодою, провадження у справі № 128/955/21 просить закрити та постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Сторони в засіданні підтвердили факт підписання ними цієї угоди.

Позивач суду зазначив, що до часу подачі позову до суду перешкод у нього вирішити питання розподілу майна з відповідачем не було. Також він не пропонував відповідачу вирішити питання поділу майна у поза судовий спосіб. Оскільки адвокат йому запропонував звернути до суду , він погодився на це. Підтвердив суду факт продажи ними квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач суду пояснила, що до часу звернення позивачем з даним позовом ніяких перешкод в позасудовий порядок через нотаріуса розподілити між ними майна що належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя не було. Позивач звернувся до суду з даним позов оскільки так проконсультував його адвокат , що це питання слід вирішити лише у судовому порядку. Суду зазначила , що спору між ними взагалі немає. Вона ще до подачі позову пропонувала позивачу вирішити ці питанні у нотаріуса, однак він послухав свого адвоката та звернувся до суду.

Суду доповнила, що на даний час вони, як проживали так і продовжують проживати разом, виховують трьох дітей. Крім того, суду повідомила, що у липні 2021 вони продали квартиру АДРЕСА_1 , за отримані кошти вже купили інший пентхаус також в с. Агрономічне Вінницького району, однак номер йому ще не присвоєний.

Представник позивач ОСОБА_5 суду зазначив, що позивач звернувся до нього по питанню вирішення спору щодо розподілу майна сторін , тому він склав та подав в інтересах повивача цей позов. Вважає, що він не повинний був повідомляти суд про те, що сторони у липні продали квартиру АДРЕСА_1 та купили інше жито, оскільки цієї квартири у мировій угоді не зазначено.

Представник третьої сторони Степанюк Д.О. підтримав подані письмові пояснення, заперечував проти затвердження мирової угоди в частині визнання права власності за позивачем на квартиру АДРЕСА_2 , яку придбано відповідачем на підставі Договору купівлі- продажу майнових прав, виходячи з такого.

Суду зазначив, що Вінницьке регіональне управління Держмолодьжитла є підрозділом Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та є юридичною особою, що діє відповідно до Статуту Держмолодьжитла та Положення про Вінницьке регіональне управління Держмолодьжитла, затвердженого наказом Держмолодьжитла від 22.02.2021 року № 29/9.

21.02.2018 між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» , в особі директора Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла Мельника Р.М., який діє на підставі Положення про Вінницьке регіональне управління Держмолодьжитла та довіреності і ОСОБА_3 , з іншої сторони, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання кредитів на будівництво (придбання житла для науково -педагогічних та педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 № 453 (із змінами і доповненнями) укладено Кредитний договір № 1 -ПП ДБ (зі змінами та доповненнями) .

Згідно умов Кредитного договору: «Кредит надано на будівництво житла - 1- кімнатної квартири АДРЕСА_3 , на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 350 000 грн.

06.03.2018 на виконання умов п. 3.1. Кредитного договору між Вінницьким регіональним управлінням Держмолодьжитла та ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір майнових прав на вищевказане нерухоме майно , а в подальшому 05.07.2019 укладено додатковий договір № 1 до даного Іпотечного договору, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 .

Вказує, що згідно абз. 1 п. 5 Порядку № 453: «Кредит відповідно до цього Порядку надається особам, що займають посади педагогічних та науково - педагогічних працівників, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, працюють у зазначеній сфері безперервно протягом трьох останніх років і в установленому порядку визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов.Передача прав та зобов`язань за Кредитними договорами, укладеними на виконання вищевказаного Порядку № 453 регламентовані виключно у п. 19 даного Порядку, а саме: «У разі смерті особи, яка отримала кредит, її права і зобов`язання за кредитним договором переходять до спадкоємців, що оформляється відповідними договорами».

Оскільки, вищевказаний державний пільговий довготерміновий кредит є цільовим та наданий ОСОБА_3 як науково - педагогічному працівникові то у даному випадку вбачається дія спеціальних норм встановлених Договором або Законом (в даному випадку Порядком № 453).

Отже, вважає тлумачення представника позивача зокрема норм ст. ст. 60, 61, 70, 71 СК України в частині позовних вимог на виділення у власність ОСОБА_1 та визнання за ним права власності на вищевказану квартиру є хибними.

Представник позивача ОСОБА_5 в засіданні, з урахуванням пояснень представника ОСОБА_6 , залишився при своїх міркування зазначених у позові, проте що ця квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Вивчивши клопотання, заяву сторін про укладення мирової угоди, міркування присутніх учасників справи, оглянувши матеріали цивільної справи , суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляд.

Оскільки представником позивача на стадії підготовчого засідання подане клопотання, яке було підтримане позивачем, про залишення позовної вимоги про розірвання шлюбу - без розгляду, суд вважає за необхідне його задовольнити та цю позову вимогу залишити без розгляду.

Згідно до ч.ч.1,2,4 ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд вважає за необхідне відмовити сторонам у затвердженні мирової угоди оскільки її умови суперечать закону виходячи з такого.

Мирова угода у розумінні змісту ст.ст. 202, 203 ЦК України за своєю правовою природою це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір.

Згідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Згідно зі ст.129 Конституції основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У них зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Суд переконаний , що на час пред`явлення представником позивача даного позову до суду був відсутній предмет спору між сторонами по даній справі, що підтверджено пояснення сторін в даному підготовчому засіданні.

І саме тому, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову, суд вважає , що затвердження мирової угоди у такій справі буде порушувати закон ( ст.2 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України ) .

Оскільки суд прийшов до висновку , що предмет спору у даній справі відсутній , тому суд не давав юридичну оцінку запереченням представника третьої особи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Оскільки право спільної сумісної власності позивача на об`єкти рухомого та нерухомого майно, які були ним придбані з відповідачем під час шлюбу не оспорювалося та оспорюються відповідачем , тому предмет спору у даній справі – відсутній .

Такі правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (касаційне провадження № 61-13405св18).

Згідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу , зокрема про: залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне , з урахуванням вже залишеної без розгляду позовної вимоги позивача про розірвання шлюбу між сторонами, - закрити провадження у даній цивільній справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Керуючись п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 200, п.1 ч.4 ст.207, п.2ч.1 ст.255, п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача – адвоката Люлика Романа Івановича- задовольнити.

Позовну вимогу позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розрізання шлюбу- залишити без розгляду.

Відмовити у затверджені мирової угоди сторін від 12.07.2021.

Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої та підписаної в його інтересах представником – адвокатом Люликом Романом Івановичем до ОСОБА_3 «про поділ спільного майна подружжя», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Вінницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»,- закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області , шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 16.09.2021.

Суддя : О.Б. Саєнко