Рішення № 99638452, 09.09.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5710/20

пр.№ 2/464/38/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2021 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Герасимович А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № LVH1AN00140094 від 20.06.2007 року у розмірі 53 114 грн. 53 коп. та понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 20.06.2007 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ КБ «Приват Банк» укладений кредитний договір № LVH1AN00140094 строком до 19.06.2012 року, за умовами якого відповідачу був наданий кредит в сумі 38 496,19 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував неналежним чином, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 53 114 грн. 53 коп. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2012 року задоволено частково позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк», та вирішено у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LVH1AN00140094 від 20.06.2007 року звернути стягнення на предмет застави на автомобіль ВАЗ, модель : 210700-20, рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 . Покликається на те, що винесення рішення Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 28.09.2012 р. не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами, оскільки відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються його виконанням проведеним належним чином. Відповідачем зобов`язання за кредитним договором не виконано, прострочена сума заборгованості становить 28 001,88 грн. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53 114,53 грн., яка складається з: 46 272,43 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 6 842,10 грн - 3 % річних від простроченої суми.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами 1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що 20.06.2007 року між відповідачем та АТ КБ «ПриватБанк» укладений кредитний договір № LVH1AN00140094 строком до 19.06.2012 року, за умовами якого відповідачу був наданий кредит в сумі 38 496,19 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідачем не виконувались умови кредитного договору, в результаті чого станом на 29.08.2012 р. у нього виникла заборгованість в сумі 102 873,29 грн. Таким чином, за наявності прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором, в серпні 2012 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2012 р. позов АТ КБ «Приватбанк» про звернення стягнення задоволено частково та вирішено у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LVH1AN00140094 від 20.06.2007 року звернути стягнення автомобіль ВАЗ, модель : 210700-20, рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 шляхом опису та передачі зазначеного автомобіля позивачу з правом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі- продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження№ 14-154цс18).

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз положень статей 526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судових рішень про стягнення суми боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, які боржники не виконали, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржників від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу. Зазначена позиція підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 20.06.2012 року по 11.08.2020 року відповідач має заборгованість перед банком у розмірі у розмірі 53 114,53 грн., яка складається з: 46 272,43 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 6 842,10 грн - 3 % річних від простроченої суми.

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування такого відповідачем не надано, такий не оскаржувався, а відтак є чинним.

З огляду на те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав,суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № LVH1AN00140094 від 20.06.2007 року в розмірі 53 114,53 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 102 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № LVH1AN00140094 від 20.06.2007 року в розмірі 53 114 (п`ятдесят три тисячі сто чотирнадцять) грн. 53 коп. та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14 вересня 2021 року.

Головуюча