Ухвала суду № 99638080, 15.09.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.09.2021

Справа № 330/2234/21

Провадження 1-кп/937/856/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строків тримання під вартою

15 вересня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Захарової І. І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021082170000184 за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Ходоровського Я.О.,

адвоката - Шрамікової П.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 15.09.2021 року на підставі ухвали Запорізького апеляційного суду №330/2234/21 (11-п/807/414/21) надійшов затверджений обвинувальний акт від 08.09.2021 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою суду призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою було продовжено до двох місяців, а саме до 16.09.2021 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці у зв`язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу та обвинуваченому оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину. На думку прокурора на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, з метою ухилення від кримінального покарання, може переховуватися від суду, тим самим перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні. Таким чином будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено та у зв`язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання про продовження йому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці заперечував, та просив обрати йому інший запобіжний захід.

Адвокат обвинуваченого в судовому засідання проти клопотання про продовження ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці заперечувала, та просила обрати домашній арешт цілодобово за місцем проживання його рідної сестри ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 , але документів на підтвердження права користування даною квартирою суду не надано.

Згідно п.5 ч.2 ст.315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до ч.1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні докази окремо та у сукупності, суд з урахуванням того, що за інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення (злочин) за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років; згідно ст.12 КК України дане кримінальне правопорушення (злочин) відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки ОСОБА_1 посягнув на невід`ємне право будь-якої людини - право на життя. Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за злочини в тому числі проти життя та здоров`я особи (ч.1 ст.121 КК України), судимості за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, в 2020 році був звільнений з місць позбавлення волі де відбував покарання у вигляді 4 років позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, однак на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність. Також прокурором було надано довідку ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» про те, що підозрюваний ОСОБА_1 схильний до втечі з-під варти. Стороною обвинувачення доведені ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання та відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання; крім того, ОСОБА_1 не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, не має постійного офіційного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв`язків; п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 , може впливати на потерпілого та свідків, що підтверджується тим, що потерпілий та свідки, що допитані під час досудового розслідування безпосередньо контактували з підозрюваним та він міг їх запам`ятати, в момент конфлікту та затримання та з метою пом`якшення свого покарання, існує ризик прийняття підозрюваним спроб незаконного впливу на свідків та потерпілого, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для обвинуваченого аспекті. Приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє обвинуваченого можливості перешкоджати інтересам правосуддя, відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитися у місцях попереднього ув`язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Враховуючи вищевказане та виходячи з високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, з урахуванням високого ступеня суспільної небезпеки інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до його особистої свободи, заслухавши думку прокурора про необхідність продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в присутності обвинуваченого у зв`язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, думку адвоката та обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці (60 днів).

Між тим, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за неможливе визначити обвинуваченому розмір застави, оскільки він обвинувачується у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020, який набрав законної сили 23.04.2020, пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) викладено новій редакції, а саме тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. на усій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин, дія якого продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 р. № 343.

Клопотання прокурора щодо продовження застосування терміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою на підставі пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України було розглянуто головуючим.

Керуючись ст. 177, 178, 314-316, 331, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці (60 днів) з 15 вересня 2021 року по 14 листопада 2021 року (включно).

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко