Ухвала суду № 99637851, 13.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8212/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі Боті О.І.,

за участі прокурора Царя І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Мухомедьянова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 13.05.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110000000438, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Колодне Тячівського р-ну Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,

встановив:

09.07.2015 до суду надійшов направлений прокуратурою міста Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 13.05.2013 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110000000438 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

В обвинувальному акті серед іншого вказано, що 09.05.2013 приблизно о 10 год. 00 хв. під час затримання підозрюваного, ОСОБА_2 , будучи працівником правоохоронного органу, почав перешкоджати законному затриманню підозрюваного, шляхом вчинення активних фізичних дій по відношенню до оперативного співробітника, який виконував покладені на нього службові обов`язки на законних підставах.

13.09.2021 обвинувачений подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 342 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження просив закрити.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 342 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, при цьому вину у вчиненні вказаного злочину не визнав.

Захисник обвинуваченого просив звільнити його підзахисного від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 342 КК України, так як з дня вчинення кримінального правопорушення спливли строки притягнення його до відповідальності.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 342 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, просив закрити кримінальне провадження.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію обвинуваченого, його захисника, а також прокурора, роз`яснивши обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючою підставою, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа).

З обвинувального акту вбачається, що подія злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , мала місце 09.05.2013.

Санкція ч. 2 ст. 342 КК України передбачає покарання серед іншого у виді позбавлення волі до двох років.

Згідно зі ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 342 КК України віднесений до категорії нетяжкого.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається судом , у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Тож, у зв`язку з тим, що з дня інкримінованого обвинуваченому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України минуло понад вісім років, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за даною статтею на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження - закриттю.

При цьому судом враховано, що строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вказаним злочином сплив, переривання перебігу давності чи його зупинення не було, від слідства або суду обвинувачений не ухилявся, даних про притягнення його до кримінальної відповідальності до закінчення вказаного строку немає, обчислення строків давності є правильним.

Обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, при цьому вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав.

Щодо не визнання обвинуваченим вини, суд зазначає наступне.

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України (прим. сплив строку давності, відсутність обставин, що зумовлюють переривання чи зупинення такого) є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.11.2020 у справі № 455/229/17.

Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 124, 128-129, 182, 284-288, 369, 372 , 376 КПК України, суд

постановив:

На підставі ст. 49 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110000000438 від 13.05.2013 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України закрити, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов