Ухвала суду № 99637785, 16.09.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2205/21

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

16 вересня 2021 року м. Берегове

Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Л.Л., за участю секретаря Адамчо К.С., прокурора Сита Ю.Ю., слідчого Банга М.М., захисника Вайдич Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Банга М.М.,погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури Сита Ю.Ю. по кримінальному провадженню №12021071060000261 від 07.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

В С Т А Н О В И В :

Заступник начальника СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Банга М.М. звернувся з клопотанням до суду, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури Сита Ю.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі не менше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 190 320 гривень. У разі внесення застави просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду не виїжджати за межі Берегівського району; утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Клопотання мотивовано тим, що в його провадженні перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071060000261 від 07.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, заступник начальника СВ вказує на те, що ОСОБА_1 у невстановлений слідством день, час та місці, діючи умисно, з метою незаконного збуту психотропних речовин та особистого збагачення, незаконно придбав у невстановленої слідством особи психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, в невстановленій кількості, яку переніс за місцем свого проживання до будинку АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав зазначену психотропну речовину з метою подальшого збуту до 11.09.2021 року.

У подальшому, 11.09.2021 року близько 14:42 години ОСОБА_1 , перебуваючи у провулку Мукачівському в м. Берегове, діючи умисно, з метою незаконного збуту психотропної речовини та особистого збагачення, за грошові кошти в сумі 1800 гривень незаконно збув громадянину ОСОБА_2 , який у встановленому законом порядку був залучений працівниками поліції до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, кристалічну речовину світло-коричневого кольору у згортку фольги, що у подальшому була вилучена у ОСОБА_2 працівниками поліції та згідно висновку експерта № СЕ-19/107-21/7676-НЗПРАП від 13.09.2021 року у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, – метамфетамін, вагою 0,0305 г.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин.

Продовжуючи свою протиправну діяльність у сфері незаконного обігу психотропних речовин, ОСОБА_1 у невстановлений слідством день, час та місці, діючи умисно, повторно, з метою незаконного збуту психотропних речовин та особистого збагачення, незаконно придбав у невстановленої слідством особи психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, яку переніс за місцем свого проживання до будинку АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав зазначену психотропну речовину з метою подальшого збуту до 13.09.2021.

У подальшому, 13.09.2021 року в період з 20:45 годин по 22:23 годин працівниками Берегівського РВП був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено два згортки фольги, в яких знаходиться біла кристалічна речовина, яка ззовні схожа на наркотичний засіб «метамфітамін» та чотири поліетиленові пакети, в яких також знаходиться біла кристалічна речовина, яка ззовні схожа на наркотичний засіб «метамфітамін», один згорток фольги, в якому знаходиться речовина рослинного походження, зеленого кольору, яка ззовні схожа на «канабіс», один згорток фольги, в якому знаходиться біла кристалічна речовина, яка ззовні схожа на наркотичний засіб «метамфітамін».

Відповідно до ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, вчиненому повторно.

У сукупності ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень підтверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , висновку експерта СЕ-19/107-21/7676-НЗПРАП від 13.09.2021; протоколом обшуку від 13.09.2021; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваного.

13 вересня 2021 року о 22 год. 23 хв. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

13 вересня 2021 року заступником начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Банга М.М., за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури Сита Ю.Ю., ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме злочини, які інкримінуються ОСОБА_1 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України. Крім того, підозрюваний з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів або відмови від надання таких. Крім того, ОСОБА_1 знаходячись на волі зможе використовуючи свої зв`язки координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за який санкцією однієї із статей, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, заступник начальника СВ Берегівського РВП ГУ НП, з погодженням прокурора, просить до нього застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі не менше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 190 320 гривень.

В судовому засіданні прокурор Сита Ю.Ю. підтримав клопотання, зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, може переховуватися від органу досудового розслідування і суду.

Заступник начальника СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Банга М.М.підтримав своє клопотання та позицію висловлену в судовому засіданні прокурором.

Захисник Вайдич Я.В. підтримав своє письмове заперечення на клопотання, вважав його необґрунтованим посилаючись на те, що підозра необґрунтована за ч. 1 ст. 307, так і за ч. 2 ст. 307 КК України, ризики наведені прокурором відсутні, оскільки долучені слідчим до клопотання докази їх не підтверджують. Крім того, обшук проведений за місцем проживання підозрюваного, був проведений із грубим порушенням норм КПК та права на захист. Вважав, що цілодобовий домашній арешт з використанням електронного засобів контролю повністю забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 ..

Підозрюваний ОСОБА_1 погодився із позицією свого захисника.

Заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

В той же час згідно із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, що відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів. Так, за ч. 1 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, за 2 ст. 307 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Отже, з метою уникнення такої відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому, зазначені в клопотанні ризики, щодо можливості підозрюваного ОСОБА_1 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів, що створюватиме загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких, а також можливість використовувати свої зв`язки, координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення ним, підозрюваним, кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудового розслідування, слідчий суддя також вважає обґрунтованими.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя з огляду на вказане вважає необхідним констатувати також особисті обставини життя підозрюваного.

Так, підозрюваний раніше не судимий, неодружений, не працює, тобто немає міцних соціальних зв`язків.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а також враховуючи особисті обставини життя, факт того, що ОСОБА_1 ніде не працює, слідчий суддя вважає, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом створення загроз, тиску та підбурювання свідків до дачі неправдивих показів.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 діб є обґрунтованим.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Отже, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, – з урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому він підозрюється - з корисливих мотивів вчинений злочин, та з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, який не працює, проживає з батьками, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 118 950 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваним застави, на нього слід покласти обов`язки, передбачені п. п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі Берегівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання в залежності від стадії кримінального провадження, утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно до ст. 197 ч. 2 КПК України строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту затримання, тобто з 13.09.2021 року 22:23 годин.

Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183,194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання заступника начальника СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Банга М.М.,погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури Сита Ю.Ю., по кримінальному провадженню №12021071060000261 від 07.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб з моменту затримання - 13.09.2021 року 22:23 годин.

Строк дії ухвали закінчується 12 листопада 2021 року о 22:23 години.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити ОСОБА_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України, у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 118 950 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_1 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою в залежності від стадії кримінального провадження; 2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання в залежності від стадії кримінального провадження; 3) не відлучатися за межі Берегівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; 4) утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Гал Л. Л.