Ухвала суду № 99637182, 16.09.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6058/21

Провадження №1-кп/639/490/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Макарова В.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Єрьоміна А.О.,

прокурора – Вакули Н.С.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

представника цивільних позивачів – адвоката Костіна О.Ю.,

захисника – адвоката Дзись О.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12021220000000649 від 10.05.2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надеждівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого в ПП «Салекс плюс» контролером-приймальником, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

09 травня 2021 року о 10-20 год. ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем «ВАЗ 21061» д.з. НОМЕР_1 , на якому рухався по вул. Семінарській в м. Харкові зі сторони пр-ту Любові Малої в напрямку вул. Полтавський Шлях зі швидкістю 40 км/год. В районе перехрестя вул. Семінарської з вул. В.Гончарівською ОСОБА_2 , порушуючи вимоги п.п. 16.14 та 16.12 Правил дорожнього руху України, діючи необережно, при наближенні до перехрестя, рухаючись прямо по головній дорозі, напрямок якої на перехресті змінюється праворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу автомобіль «Нісан Максима» д.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі по вул. В.Гончарівській з боку вул. Конєва в напрямку вул. Семінарської та наближався до нього з правого боку, відтак допустив з ним зіткнення, що призвело до спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 .

У підготовчому судовому засіданні 15 вересня 2021 року ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Дзись О.М. просили звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з тим, що обвинувачений примирився з потерпілою та відшкодував спричинену їй шкоду, потерпіла претензій матеріального та морального характеру до нього не має. Відповідне клопотання подане до суду до початку підготовчого судового засідання.

Потерпіла ОСОБА_1 проти клопотання сторони захисту не заперечувала та також звернулася до суду з заявою, в якій просила звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України не заперечувала.

Крім того, до початку підготовчого судового засідання до суду надійшов цивільний позов адвоката Костіна Олексія Юрійовича в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

При обговоренні питання про прийняття до розгляду цивільного позову в рамках кримінального провадження представник цивільних позивачів – адвокат Костін О.Ю. просив прийняти його до розгляду та вирішити по суті. Прокурор просила залишити поданий позов без розгляду та роз`яснити особам, що його подали, право звернутися з ним до суду в порядку цивільного судочинства. Потерпіла, обвинувачений та захисник підтримали позицію прокурора.

Вислухавши обвинуваченого, його захисника, потерпілу та прокурора, а також представника цивільниз позивачів, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

При цьому за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим (постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частиною 1 ст. 285 КПК визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі такого звільнення кримінальне провадження підлягає закриттю (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК).

ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 раніше не судимий, обвинувачується вперше у вчиненні необережного нетяжкого злочину, який не є корупційним, відшкодував потерпілій завдані збитки та примирився з нею.

Таким чином, наявні підстави для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а також закриття кримінального провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

З урахуванням висновків про застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17), та з огляду на те, що кримінальне провадження підлягає закриттю з нереабілітуючих підстав, процесуальні витрати, пов`язанні із залученням експертів (висновки судових автотехнічних експертиз) підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 124, 126 КПК України.

Також судом приймається рішення про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2021 р. на автомобіль, яким керував ОСОБА_2 .

Стосовно долі цивільного позову суд зазначає наступне.

Суд виходить з того, що кримінальна відповідальність за ст. 286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження. Заподіяння в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху лише механічних пошкоджень транспортного засобу (без тілесних ушкоджень не менш небезпечних, ніж середньої тяжкості) виключає застосування ст. 286 КК України до таких наслідків.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України. Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 КК України наслідків. Відтак, суд дійшов до висновку про те, що матеріальна та моральні шкода, які спричинені громадянам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не охоплюються диспозицією ст. 286 КК України, а тому, відповідно, не охоплюються і ст. 46 КК України і не можуть впливати на результати розгляду клопотання прокурора про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з підстав ст. 46 КК України.

При цьому за змістом ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає за необхідне відмовити цивільним позивачам в прийнятті її цивільного позову до провадження для розгляду разом з обвинувальним актом та поданим захистом клопотанням про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з підстав ст. 46 КК України, оскільки на час вирішення такого клопотання питання про прийняття позову до сумісного розгляду з обвинувальним актом не прийняте, роз`яснивши право на звернення з таким позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 124, 126, 128, 174, 284, 285, 369- 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим.

Кримінальне провадження №12021220000000649 від 10.05.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України – закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведені у кримінальному провадженні експертні дослідження:

в розмірі 5148 (п`ять тисяч сто сорок вісім) гривень 60 копійок, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок Харківського науково-дослідного експертно криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (стягував платежу – ДЕРЖАВА, код доходів: 24060300, отримувач платежу: ГУК Харків обл/МТГ Харків/ 24060300, п/рахунок UA 048999980313050115000020649, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998:

в розмірі 5148 (п`ять тисяч сто сорок вісім) гривень 30 копійок, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. праф. М.С. Бокаріуса».

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2021 р. на автомобіль «ВАЗ 21061» д.з. НОМЕР_1 , та повернути його власнику ОСОБА_8 або володільцю ОСОБА_2 .

Відмовити у прийнятті цивільного позову адвоката Костіна Олексія Юрійовича в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повернувши позовну заяву особі, що її подала, та роз`яснивши її право на звернення з таким позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 16.09.2021 р.

Суддя В.О. Макаров