Вирок № 99636647, 15.09.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 646/7414/17

Провадження № 1-кп/185/32/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Мицака М.С., Зінченко А.С.,

секретаря судових засідань Білого А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №42016000000002964 від 20.10.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Миролюбівка Нововоронцовського району Херсонської області, українця, громадянина України, працюючого в ТОВ «УКРТРАНСОІЛ», розлученого, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187, ч.3 ст.368 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дніпропетровська, українця, громадянина України, працюючого в ТОВ «УКРТРАНСОІЛ», одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, -

за участю:

прокурора Дахна О.Ю.,

потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

представника потерпілих адвоката Погосяна В.Е.,

представників цивільних відповідачів Борисенка А.О., Надкирничної О.О.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

захисників обвинувачених Паська А.О., Кохлякова В.С., Петренко М.Г., -

В С Т А Н О В И В :

Згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області №352о/с від 09.12.2016 року, обвинувачений ОСОБА_1 був призначений на керівну посаду начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровської області, має спеціальне звання підполковника поліції, обвинувачений ОСОБА_2 був призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, має спеціальне звання майора поліції.

З 07.11.2015 року обвинувачений ОСОБА_1 займав посаду начальника сектору Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, обвинувачений ОСОБА_2 займав посаду старшого оперуповноваженого Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно ст.18 Закону України «Про поліцію», обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як атестовані співробітники правоохоронного органу, знаючи свої обов`язки, зобов`язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст.19 Конституції України, як службові особи органу виконавчої влади обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі і актами МВС України. Незважаючи на викладене, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 16.04.2016 року до чергової частини Дніпровського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровський області із заявою про скоєння крадіжки грошових коштів в особливо великих розмірах та ювелірних виробів звернулась свідок ОСОБА_8 та зазначила, що приблизно о 21.00 год. за місцем її мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_5 нею виявлено відсутність грошових коштів у розмірі 1 420 000 доларів США, 156 000 ЄВРО, золотих виробів з дорогоцінним камінням на загальну суму не менше 200 000 доларів США, які знаходились в неї на зберіганні та належали її подрузі, потерпілій ОСОБА_5 . Відомості внесено до ЄРДР за №12016040440001001 від 17.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Також 16.04.2016 року свідок ОСОБА_8 звернулась до поліції із заявою про зникнення свого чоловіка, потерпілого ОСОБА_4 , який 15.04.2016 року приблизно о 21.00 год. зник з місця мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , поїхавши у невідомому напрямку на автомобілі ВАЗ-НІВА. Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за №12016040440001002 від 17.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Після того, як свідок ОСОБА_8 повідомила потерпілу ОСОБА_5 про зникнення свого чоловіка, потерпілого ОСОБА_4 , разом з грошовими коштами та золотими ювелірними виробами, потерпіла ОСОБА_5 зв`язалась з правоохоронцями Дніпропетровської області з питанням щодо сприяння розшуку чоловіка подруги, потерпілого ОСОБА_4 , а також розшуку грошових коштів та золотих ювелірних виробів.

Подальший розшук грошових коштів та золотих ювелірних виробів організував заступник начальника відділу Дніпровського відділу поліції Дніпропетровської області, свідок ОСОБА_9 та доручив без належно оформлених до вимог Кримінального процесуального кодексу України документів займатися розшуком близьким до себе співробітникам карного розшуку, а саме - начальнику сектору Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження, начальнику сектору Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській, обвинуваченому ОСОБА_1 , старшому оперуповноваженому Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, обвинуваченому ОСОБА_2 та оперуповноваженому Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_15, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження, які у подальшому зустрілися зі свідком ОСОБА_8 з метою з`ясування обставин зникнення її чоловіка та майна.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особа, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, явно виходячи за межі наданих владних та службових повноважень працівників поліції, перевищуючи свої владні та службові повноваження, 21.04.2016 року у денний час доби, діючи з корисливих мотивів, умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою власного збагачення та пошуку майна потерпілого ОСОБА_5 без належно оформлених до вимог Кримінального процесуального кодексу України документів, прибули з м.Дніпра до місця мешкання свідка ОСОБА_11 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_6 . В подальшому обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особа, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно проникли до домоволодіння свідка ОСОБА_11 , де у неї почали вимагати видати грошові кошти та золоті вироби, які на думку останніх могли залишити потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_12 . Обшукавши всі приміщення помешкання, а також прилеглу територію до нього, на підвісній шафі при вході в домоволодіння обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особа, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, знайшли мобільний телефон марки «Nokia-220 (Duos)» та мобільний телефон марки «Nokia-107 (Duos)», які були залишені потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на зберігання. Діючи відкрито, з метою викрадення чужого майна, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особа, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, у присутності свідка ОСОБА_11 забрали вказані телефони та залишили місце скоєння кримінального правопорушення у невідомому напрямку, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду.

Далі, діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих прав та повноважень працівників поліції, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особи, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, перевищуючи свої владні та службові повноваження 06.05.2016 року отримали інформацію стосовно місця перебування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Діючі у групі за попередньою змовою, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особа, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, приблизно о 15.30 год. 06.05.2016 року прибули з м.Дніпра в м.Павлоград Дніпропетровської області, встановили адресу орендованої потерпілим ОСОБА_4 квартири по АДРЕСА_7 , про що повідомили особу, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження. Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих владних та службових повноважень, перевищуючи свої владні та службові повноваження із застосуванням насильства обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особа, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, затримали та здійснили насильницькі дії із застосуванням кайданків до потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на першому поверсі під`їзду будинку АДРЕСА_8 , де останні орендували квартиру АДРЕСА_9 . Діючи із корисливих мотивів, спрямованих на незаконне збагачення, за відсутності ухвали суду на проведення обшуку із застосуванням фізичного насилля, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особа, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, силоміць завели потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_9 , до якої у подальшому прибула особа, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, де під час погроз застосування зброї з боку обвинуваченого ОСОБА_1 змусили надати інформацію щодо місця знаходження викрадених грошових коштів та золотих ювелірних виробів. Після чого потерпілий ОСОБА_12 , реально сприймаючи вказані вище погрози, побоюючись за своє і брата життя, показав крісла, в яких зберігалися дві сумки з грошима та ювелірними виробами. Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, забрали вказані сумки з викраденими потерпілим ОСОБА_4 грошовими коштами, а саме - 1 370 000 доларів США, 156 000 Євро та золотими ювелірними виробами з дорогоцінним камінням та інші предмети. Після чого, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особи, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, видавши потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, наказали їм невідкладно покинути територію Дніпропетровської області, присвоївши собі решту грошових коштів та золоті ювелірні вироби з дорогоцінним камінням.

Своїми протиправними діями обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особи, матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, спричинили потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальні збитки в особливо великому розмірі, а саме: 1 370 000 доларів США (по курсу НБУ 34 418 542.88 гривень), 156 000 Євро (по курсу НБУ 4 483 163.41 гривень), ювелірних виробів на суму 3 279 776 гривень, а всього на загальну суму 42 181 482.2 гривень, що є тяжкими наслідками.

Дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані:

- за ч.3 ст.365 КК України, як перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, яке супроводжувалося застосуванням насильства, погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів та болісними діями, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки - за епізодом проведення 21.04.2016 року незаконного обшуку домоволодіння свідка ОСОБА_11 та вилучення мобільних телефонів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та за епізодом 06.05.2016 року незаконного затримання, незаконного обшуку та незаконного вилучення грошей та ювелірних виробів у потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

- за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло - за епізодом протиправного відкритого заволодіння 21.04.2016 року мобільними телефонами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

- за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосувати насильство небезпечне для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах - за епізодом нападу 06.05.2016 року на потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та заволодіння майном потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Крім того, органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_13 пред`явлено обвинувачення, що він, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення протиправним шляхом, обіймаючи посаду начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровської області, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, перебуваючи на службі, під час здійснення своїх повноважень, вирішив створити умови для вимагання неправомірної вигоди з потерпілої ОСОБА_5 за здійснення розшуку потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Так, обвинувачений ОСОБА_1 , обіймаючи вказану посаду, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи свої службове становище та владні повноваження, під час здійснення своїх повноважень 03.06.2016 року приблизно о 13:10 год. зустрівся з потерпілою ОСОБА_5 поблизу адміністративної будівлі Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, площа Троїцька, 2-а. Під час бесіди з потерпілою ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_1 створив умови для вимагання неправомірної вигоди, вказавши їй вимоги щодо необхідності передання йому грошових коштів спочатку у сумі 5000 гривень за здійснення розшуку потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . На вимогу обвинуваченого ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_5 передала йому 5000 гривень. Продовжуючи свій злочинний намір на вимагання неправомірної вигоди, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи службове становище та владні повноваження, приблизно о 15:30 год. 16.06.2016 року у телефонній розмові з потерпілою ОСОБА_5 , повідомив про необхідність передання йому ще 20000 гривень для розшуку потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Далі, потерпіла ОСОБА_5 повідомила обвинуваченому ОСОБА_1 , що вказані гроші вона передасть йому через свого знайомого, свідка ОСОБА_14 . Цього ж дня, приблизно о 16:10 год. обвинувачений ОСОБА_1 зустрівся зі свідком ОСОБА_14 біля готелю «Спорт» на вул.Херсонській в м.Дніпрі, де він йому особисто передав обумовлені 20000 гривень. Обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, приблизно о 11:30 год. 08.07.2016 року у телефонній розмові із потерпілою ОСОБА_5 виказав їй вимогу, щоб вона ще передала 10000 гривень для розшуку потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Далі, потерпіла ОСОБА_5 повідомила обвинуваченому ОСОБА_1 , що вказані гроші вона передасть через свідка ОСОБА_14 . Цього ж дня, о 12:10 год. ОСОБА_1 зустрівся зі свідком ОСОБА_14 біля готелю «Спорт» на вул.Херсонській в м.Дніпрі, де він йому особисто передав обумовлені 10000 гривень. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , створивши умови для вимагання, одержав від потерпілої ОСОБА_5 неправомірну вигоду в загальній сумі 35000 гривень.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнає, заявлений цивільний позов також не визнає. Під час допиту повідомив, що дійсно на час інкримінованих подій займав посаду начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, обвинувачений ОСОБА_2 та поліцейські ОСОБА_10 , ОСОБА_15 працювали також у Дніпропетровському відділі поліції, проте в іншому підрозділі, були йому відомі. Після отримання інформації в квітні 2016 року про зникнення потерпілого ОСОБА_4 разом з автомобілем, розшук якого був на контролі, за вказівкою начальника відділу, свідка ОСОБА_9 , він разом з підлеглими приєднались до пошуку вказаної особи. Розшуком осіб, які зникли з автомобілем, згідно діючих нормативно-правових актів поліції, займається не лише відділ поліції, який отримав заяву про зникнення, а й вищестоящі органи поліції: відповідний міський відділ поліції та відділ в обласному управлінні. Йому відомо, що за фактом зникнення потерпілого ОСОБА_4 було відкрито кримінальне провадження в Дніпропетровському районному ВП. До його повноважень входило надання рекомендацій працівникам районного відділу поліції щодо пошуку потерпілого, самостійне вжиття заходів щодо пошуку зниклого, акумулювання отриманої інформації, яка в подальшому доводилась до керівництва та процесуального керівництва органів прокуратури. Після отримання заяви про зникнення ОСОБА_4 він особисто спілкувався з заявником, свідком ОСОБА_8 , яка повідомила, що потерпілий зник на автомобілі, прихвативши з собою гроші, проте суму не називала, вказала ймовірне перебування зниклого у його брата, потерпілого ОСОБА_3 . В подальшому до нього у відділ поліції приїжджала потерпіла ОСОБА_5 , яка повідомила, що потерпілий ОСОБА_12 викрав її гроші та зник, при цьому суму викрадених коштів не зазначала. З потерпілою ОСОБА_5 вони обмінялись номерами мобільних телефонів, та під час пошуку зниклого часто спілкувались. На той час він користувався номером мобільного телефону НОМЕР_1 . ОСОБА_5 повідомляла можливе перебування ОСОБА_4 , через знайомих намагалась передати трафіки мобільних зв`язків невідомих абонентів. Під час пошуку потерпілого ОСОБА_4 він з підлеглими відпрацьовували декілька напрямків:

- м.Синельникове, де проживав брат зниклого, потерпілий ОСОБА_16 , та його знайома, свідок ОСОБА_17 ,

- м.Новомосковськ - це місто найближче, де можливо було сховатись,

- м.Павлоград, де зниклий за отриманою інформацію раніше проживав чи працював.

Точних дат проведення розшукових заходів не пригадує. Пам`ятає, що на свій день народження, 21 квітня 2016 року разом з поліцейськими його відділу ОСОБА_18 та ОСОБА_19 прибули до м.Синельникове, де мали намір відпрацювати можливе місце перебування зниклого ОСОБА_4 у подруги його брата, свідка ОСОБА_20 . Приїхавши до міста, вони зупинили автомобіль з працівниками Синельниківського відділу поліції, у яких запитали про місце проживання свідка ОСОБА_20 . Поліцейські вказали на особу, з якою щойно спілкувались, вона перебувала неподалік по дорозі. Він поспілкувався зі свідком ОСОБА_20 на вулиці, в будинок не заходив, ніякого обшуку чи огляду домоволодіння, вилучення мобільних телефонів не проводив. Свідок ОСОБА_20 нічого про зниклого не повідомила. Пригадує, що 06.05.2016 року також перебував на роботі, можливо, в цей день перебував в місті Павлограді, де вживав заходів для пошуку потерпілого ОСОБА_4 . Не виключає, що в цей день, здзвонившись з поліцейським ОСОБА_21 , зустрічався з ним в м.Павлограді та запитував про допомогу в пошуці зниклого ОСОБА_4 , радіорозвідку. Ніяких номерів мобільних терміналів, вказівок поліцейським ОСОБА_21 та ОСОБА_22 він не надавав та не був ініціатором будь-яких технічних пошукових заходів зниклого. Вказані поліцейські не показували йому можливе місце перебування потерпілого ОСОБА_4 в квартирі по АДРЕСА_8 . Ввечері 6 травня 2016 року він спілкувався з начальником ОСОБА_9 та відпрошувався на наступний день за сімейними обставинами. Ніяких грошей та коштовностей у потерпілого ОСОБА_4 та його брата ОСОБА_3 в цей день не забирав, їх не бачив. Розшукові заходи тривали до тих пір, поки потерпілий ОСОБА_12 сам не повернувся додому, про це повідомила потерпіла ОСОБА_5 . Особу потерпілого ОСОБА_4 вперше побачив під час його затримання та ознайомлення з протоколом затримання в квітні 2017 року. Пред`явлене обвинувачення вважає вигідним для потерпілої ОСОБА_5 та органів прокуратури. Ніяких грошей для пошуку ОСОБА_4 від потерпілої ОСОБА_5 та її знайомих він не отримував та не вимагав. Допитані потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 його оговорюють, ніяких протиправних дій він не вичиняв. Додав, що будь-яких спільних пошукових заходів потерпілого ОСОБА_4 разом з обвинуваченим ОСОБА_2 , поліцейськими ОСОБА_10 , ОСОБА_15 не проводив. 21.04.2016 року за місцем проживання свідка ОСОБА_11 спільно з обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_15 не був, також з вказаними особами та ОСОБА_10 не перебував 06.05.2016 року в м.Павлограді.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнає, заявлений цивільний позов також не визнає, відмовився надавати будь-які показання під час судового розгляду. Під час промови в останньому слові обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що не приймав жодної участі в пошуках потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та зниклого майна, він не використовував номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який був визначений на стадії досудового розслідування. При його затриманні були вилучені два мобільних телефони з картками мобільних операторів, які на стадії досудового розслідування не були перевірені. Йому невідомо, чому свідок ОСОБА_11 його оговорює, інші зібрані докази стороною обвинувачення не доводять його винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_12 під час допиту повідомив, що 15 квітня 2016 року після святкування дня народження дружини, свідка ОСОБА_8 , ввечері він, переговоривши з братом, потерпілим ОСОБА_3 , якій повідомив про проблеми, забрав з домоволодіння гроші, що були передані на збереження дружині потерпілою ОСОБА_5 та були сховані в козлятнику в вигрібній ямі в пластикових відрах, та поїхав. ОСОБА_8 йому подзвонила та повідомила по телефону, що потерпіла ОСОБА_5 звернулась до поліції. В цей же день він виключив свій телефон та передав братові, щоб він його викинув. У брата є знайома, свідок ОСОБА_23 , у якої, як пізніше з`ясувалось брат залишив його телефон марки «Нокіа», яким він користувався до 15 квітня 2016 року. Забравши брата, вони направились в бік м.Запоріжжя. Наступного дня вони вирішили приїхати до м.Павлограда. В цьому місті вони спочатку винайняли квартиру на селищі «ПШС», в квартирі перерахували гроші - було 142 пачки по 100 штук, купюрами по 100 доларів США, та 156 тисяч Євро, купюрами по 500 євро, також на збереженні були коштовності з золота з камінням та без: комплекти прикрас, браслети. Користуючись послугами таксі, вони познайомились з водієм, свідком ОСОБА_24 Передбачаючи, що їх будуть шукати, вони винайняли ще одне помешкання по АДРЕСА_21. Пізніше переїхали на орендовану квартиру по АДРЕСА_10 . На місцевому ринку купили дві великі дорожні сумки, куди переклали гроші та коштовності, заховали ці дві сумки в кресла в квартирі по АДРЕСА_10 . Також придбали два нових мобільних телефони та нові сім-карти для зв`язку. З викрадених грошей він взяв п`ять пачок, загальною кількістю 50 тисяч доларів США. Перебуваючи в м.Павлограді, вони придбали новий автомобіль марки «Ауді», який оформили на свідка ОСОБА_24 , витративши 44 тис. доларів США. 5 травня 2016 року вони викликали таксі та стали виходити з квартири. При виході їх затримали троє невідомих чоловіків, заламали руки назад, надягнули кайданки. Після встановлення осіб, він може сказати, що це були обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_15 , матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження. Ці особи стали вести їх до орендованої квартири, першим йшов брат з ОСОБА_15 , його вели обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зайшовши в квартиру, ці чоловіки розвели їх по кімнатах: він залишився в кухні з обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_25 , а ОСОБА_3 перебував з обвинуваченим ОСОБА_2 в іншій кімнаті. ОСОБА_25 став ошукувати квартиру. Нападники стали питати про гроші. ОСОБА_25 став погрожувати, що брата почнуть «різати на шматки», а обвинувачений ОСОБА_1 дістав пістолет, схожий на ОСОБА_26 не газовий, поклав поруч, сказав, що «не таких розколював». Він сказав, що віддасть гроші, щоб не торкали та відпустили брата. Гроші були заховані в кімнаті, де перебував брат. Коли його завели до цієї кімнати, він побачив брата та обвинуваченого ОСОБА_2 , він віддав одну з сумок. Обвинувачений ОСОБА_1 , переглянувши зміст сумки, став запитувати про коштовності. Він вказав на інше крісло та сказав, що там заховані ці речі. У обвинуваченого ОСОБА_1 задзвонив телефон, і він сказав, що «вони закінчують, якщо бажаєш, можеш піднятись». До квартири зайшов четвертий чоловік, це був ОСОБА_10 , матеріли про притягнення якого виділені в окреме провадження. Отримавши сумки з грошима та коштовностями, один з нападників, здається ОСОБА_25 , дістав п`ять пачок по 10000 доларів США та поклав поруч. Вони наказали їм виїхати за межі області та сховатись, на що дали годину. Вказані чоловіки забрали сумки з грошима та коштовностями. Він разом з братом за 10 хвилин зібрали свої речі та викликали таксиста ОСОБА_24 . Будучи наляканим, він попросив ОСОБА_24 разом з ним переночувати в його автомобілі на стоянці. Вранці вони заховали його автомобіль «Ніва» в селі, а самі поїхали у Черкаську область, зняли квартиру, де прожили тиждень, можливо 10 днів. Коли на придбаний ними автомобіль «Ауді» були зроблені документи, вони повернулись до м.Павлограда, забрали його та автомобіль «Нива». На блок-посту в Одеській області його зупинили та повідомили, що його автомобіль «Нива» перебуває у розшуку, та стали перевіряти цю інформацію, він скористався цим, відійшов на інший бік дороги, та втік з місця зупинки. В подальшому повернувся додому. За вчинення крадіжки грошей та коштовностей його було засуджено та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Автомобіль «Ауді» він повернув потерпілим. Під час проведення досудового розслідування він приймав участь в різних слідчих діях: впізнання за фотографіями, проведення слідчих експериментів за місцем його проживання, де ним були викрадені гроші, та за місцем розбійного нападу на нього та брата в м.Павлограді. Всі пояснення під час вказаних слідчих дій він надавав без будь-якого примусу, добровільно. Під час допиту впевнено стверджував, що впізнає обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які разом з іншими двома особами, скоїли на нього та брата 06.05.2016 року розбійний напад, забравши гроші та коштовності які належать потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Ніяких тілесних ушкоджень при нападі вони не зазнали.

Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив викладені потерпілим ОСОБА_4 обставини появи в м.Павлограді з грошима та коштовностями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , додав, що дійсно 15.04.2016 року мав розмову з братом ОСОБА_4 , в нього були на той час певні фінансові проблеми, проти грошей в нього не просив. Брат приїхав вночі та по дорозі до м.Павлограда вони разом заїхали до його знайомої свідка ОСОБА_23 , де він залишив мобільні телефони: свій і той, що брат наказав викинути з сім-картами, виключивши їх. В м.Павлограді на квартирі перерахували гроші: там було 1420 тис. доларів США, 156 тис. евро та коштовності. ОСОБА_12 повідомив, що гроші та коштовності належать подрузі його дружини, вказані речі вони переклали в сумки та заховали в світлі крісла в квартирі. До нападу брат придбав автомобіль «Ауді», вартість якого становила 41 тис євро. Пригадує, що разом з таксистом ОСОБА_24 міняли долари на гривні. Також він спілкувався зі свідком ОСОБА_23 , яка йому повідомила, що приходили поліцейські, робили у неї обшук, забрали ті мобільні телефони, які він залишив на збереженні, шукали гроші. 6 травня 2016 року, коли він разом з ОСОБА_4 виходили з орендованої квартири по АДРЕСА_10 між першим та другим поверхом їх скрутили обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_15 , матеріли про притягнення якого виділені в окреме провадження. Останній забрав ключі від орендованої квартири, були обізнані про наявність квартири. Перебуваючи всередині квартири, обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_15 стали ошукувати квартиру, лунали погрози від когось з них, до цього він побачив у обвинуваченого ОСОБА_1 пістолет. Також під час нападу він збоку побачив четверту особу - ОСОБА_10 , який зайшов до квартири. Нападники діяли злагоджено, йому здалось, що вони військові, старшим, на його думку, був обвинувачений ОСОБА_1 . Коли вони отримали сумки з грошима та коштовностями, ОСОБА_15 передав їм п`ять пачок з доларами США, нападники наказали їм покинути область. В цей день вони разом з ОСОБА_24 переночували у нього в автомобілі на стоянці, а вранці поїхали з міста. Під час проведення досудового розслідування з ним проводились слідчі дії, під час яких він впізнав особи обвинувачених: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та інших нападників - ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , також він приймав участь в слідчому експерименті, всі зазначені слідчі дії проводились без будь-якого примусу та погроз.

Потерпіла ОСОБА_5 під час допиту повідомила, що все життя займається підприємницькою діяльністю, накопичила значну суму грошових коштів, які спочатку зберігала в установах банку. Коли банки стали зачинятись та банкрутіти, вона стала знімати кошти та привозити на зберігання до своєї подруги, свідка ОСОБА_8 , остання тримає великих собак, тому сподівалась на належну охорону. Крім того в неї були коштовності: ювелірні вироби, кольє, каблучки, сережки, загалом на суму 200 тис. доларів США, які вона також передала на зберігання, є відповідні сертифікати. Її знайомий, потерпілий ОСОБА_6 після спілкування з нею тричі привозив свої гроші на збереження: спочатку 100 тис. доларів США, за тиждень до крадіжки ще 300 тис. доларів США. Загалом на збереження ОСОБА_8 з січня 2015 року до квітня 2016 року було передано 142 пачки по 100 купюр номіналом 100 доларів США, євро в пачках купюрами номіналом по 500 та коштовності в пакетах та пластикових упаковках. Вказані речі зберігались в двох пластмасових відрах в козлятнику. 15 квітня 2016 року вона подзвонила ОСОБА_8 , щоб привітати з днем народження, остання була схвильована. Вона приїхали до останньої, і та повідомила, що її чоловік, потерпілий ОСОБА_12 , забрав речі, які вона залишила на зберігання, та поїхав у невідомому напрямку. ОСОБА_8 поїхала до брата чоловіка, потерпілого ОСОБА_3 , до м.Синельникове з метою його розшуку. Вона в свою чергу подзвонила прокурору ОСОБА_27 , який порадив звернутись до поліції. ОСОБА_8 поїхала до поліції та написала заяву про зникнення чоловіка та крадіжку. Зі слів подруги, остання також 19 квітня 2016 року зустрічалась з прокурором ОСОБА_28 . Через деякий час ОСОБА_8 подзвонив обвинувачений ОСОБА_1 , і вони зустрілись, вона передала інформацію про зниклого чоловіка, телефони та де він може перебувати, зокрема зазначила про м.Павлоград, розповіла про викрадені гроші. На прохання обвинуваченого ОСОБА_1 подруга зателефонувала їй, і обвинувачений ОСОБА_1 по телефону повідомив, що він вирішує це питання. Також обвинувачений ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_8 - чи буде вона (потерпіла) розраховуватись, бо він не буде цим займатись. Здзвонившись з обвинуваченим ОСОБА_1 , вона 27 травня 2016 року приїхала до відділу поліції за місцем роботи обвинуваченого, зайшла до його службового кабінету. В подальшому вона передала 5 тис. гривень обвинуваченому ОСОБА_1 для пошуку. Пізніше їй стало відомо, що потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_3 придбали новий автомобіль, оформивши його на ОСОБА_24 , цю інформацію вона передала обвинуваченому ОСОБА_1 , він в свою чергу сказав, що поїде з трьома працівниками та перевірить цю інформацію. 16 червня 2016 року вона, подзвонивши знайомому, свідкові ОСОБА_14 , попросила його зустрітись з обвинуваченим ОСОБА_1 та передати йому гроші. Вони зустрілись, та ОСОБА_14 передав обвинуваченому ОСОБА_1 гроші. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 поїхав до м.Павлограда, сусіди ОСОБА_24 повідомили, що він працює таксистом. Через деякий час були встановлені телефони ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , і що вони перебувають в м.Умані. Вона передала дану інформацію обвинуваченому ОСОБА_1 8 липня 2016 року знайомий ОСОБА_14 після її дзвінка та прохання зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_1 та передав йому 10 тис. гривень. Обвинувачений ОСОБА_1 поїхав до м.Умані, їй передзвонив та сказав, що ОСОБА_12 та ОСОБА_3 вже поїхали. Через два дні передзвонив ОСОБА_12 та запитав - чи повернули працівники поліції грошові кошти. На наступний день він повернувся, зізнався у крадіжці, та розповів, що 6 травня 2016 року на нього з братом, коли вони орендували квартиру в м.Павлограді, напали, заламали руки, погрожували та забрали гроші, залишивши 50 тис. доларів США та наказавши поїхати з області. Вона знову зв`язалась з обвинуваченим ОСОБА_1 , який повідомив, що ОСОБА_4 вже займаються інші працівники поліції. Загальна сума, яку вона передала обвинуваченому ОСОБА_1 за пошуки складає 35 тис. гривень. Втративши довіру до правоохоронних органів, вона написала заяву до Генеральної прокуратури України, після чого стало відомо, що Харківська обласна прокуратура стала проводити розслідування за даним фактом. На даний час потерпілим ОСОБА_4 було відшкодовано 50 тис доларів США шляхом продажу автомобілів «Ауді» та «Ніва». Наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченим просить призначити реальне покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що з 1996 року займається підприємницькою діяльністю, підтримує дружні стосунки з потерпілою ОСОБА_5 . Коли розпочались проблеми з банками, поспілкувавшись з потерпілою, вирішив передати їй зароблені гроші на зберігання. В січні 2016 року він привіз ОСОБА_5 першу частину грошей - 100 тис. доларів США, потім приїздив ще, та передав на зберігання 200 тис. доларів США та двічі по 300 тис. доларів США. Загалом у ОСОБА_5 на збереженні було 900 тис. доларів США. Йому невідомо було - де саме зберігає ці грошові кошти потерпіла. 15 квітня 2016 року йому подзвонила ОСОБА_5 та повідомила, що гроші були викрадені, пояснивши, що чоловік ОСОБА_8 забрав гроші та зник. Він намагався знайти потерпілого ОСОБА_4 самостійно по номеру телефону, звернувся до «хакерів» через мережу «Інтернет». Отримав інформацію, що ОСОБА_12 спілкувався зі своїм братом. Вони розклеювали оголошення в м.Синельникове, намагались найти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . За грошову винагороду йому повідомили про переміщення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , їх телефони працювали в м.Умані. Також йому відомо, що потерпіла ОСОБА_5 звернулась до прокурора, який «прислав» поліцейського ОСОБА_76, який займався розшуком грошей. ОСОБА_5 повідомляла йому, що передає гроші обвинуваченому ОСОБА_1 для пошуку зниклих. На початку липня 2016 року з`явився потерпілий ОСОБА_12 , який розповів про напад на нього поліцейських, коли вони перебували в м.Павлограді. З його слів на початку травня 2016 року троє осіб нападників, скрутили йому та братові руки, коли вони виходили з квартири, завели назад, де примусили віддати гроші та коштовності, тоді відпустили та надали 50 тис. доларів. У нього розпочались обшуки, вилучили товар, намагались залякати, щоб він більше не шукав свої гроші. Він звернувся до Генеральної прокуратури. При визначенні покарання у разі засудження обвинувачених сподівається на позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_8 під час допиту пояснила, що потерпіла ОСОБА_5 , з якою вона підтримує дружні стосунки, зберігала у неї грошові кошти та ювелірні вироби. Ці кошти вони разом перерахували, вони були в пачках по 10 тис. купюрами по 100 доларів США та пачки купюрами по 500 евро. Зберігались вказані речі в козлятнику на території домоволодіння у вигрібній ямі. 15 квітня 2016 року після святкування її дня народження, коли всі роз`їхались, вийшовши на подвір`я, побачила, що у дворі був відсутній автомобіль її чоловіка, потерпілого ОСОБА_4 , не було чоловіка та грошей з коштовностями. Вона одразу зателефонувала чоловікові, якій вибачився та сказав, що зробив вибір, після слухавку не брав. Вона про це сповістила потерпілу ОСОБА_5 . Знаючи, що чоловік спілкувався з братом, потерпілим ОСОБА_3 , вона, знайшовши телефон, подзвонила йому і той сказав, що поверне ОСОБА_4 додому. Вона разом з дітьми поїхала до м.Синельникове шукати чоловіка. Не знайшовши ОСОБА_4 , о 10.00 годині наступного дня до них під`їхала потерпіла ОСОБА_5 , і вони разом поїхали до знайомого останньої, після вона звернулась до районного відділу поліції, де її опитали. 19 квітня 2016 року вона попала на прийом до прокурора ОСОБА_28 , розповіла про гроші, які привозила ОСОБА_5 . В цей же день приїхав обвинувачений ОСОБА_1 , який представився майором поліції та назвав своє ім`я та по батькові, посвідчення не надавав, сказав, що він буде займатися розшуком. Вона розповіла про гроші та коштовності, при цьому не зазначала точну суму, лише повідомила, що грошей було дуже багато. Обвинувачений ОСОБА_1 запитав про потерпілу ОСОБА_5 та просив з нею зустрітись. 1 травня вона набрала обвинуваченого ОСОБА_1 та повідомила, що її чоловік може перебувати в м.Павлограді, на що він попросив нікому не говорити про це, та запитав про розрахунок потерпілої ОСОБА_5 з ним. Періодично вони передзвонювались з обвинуваченим ОСОБА_1 . В липні подзвонив чоловік з невідомого номеру та запитав - чи повернуті поліцейськими гроші ОСОБА_5 , повідомив, що він в Одесі. Вони набрали обвинуваченого ОСОБА_1 і сповістили про це, на що останній сказав, що не приїде. Наступного дня приїхав чоловік ОСОБА_12 , потерпіла ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Чоловік розказав, що на них напали, дали грошів в розмірі 50 тис. доларів, щоб вони зникли з області. Чоловік та брат жили за ці гроші, витратили їх, ОСОБА_12 боявся повертатись додому. Їй відомо, що потерпіла ОСОБА_5 сама та через знайомого ОСОБА_14 передала більше 30 тис. гривень обвинуваченому ОСОБА_1 на пошуки чоловіка та грошей. В якості компенсації чоловік повернув автомобіль «Ауді», продав свій автомобіль та будинок, повернувши загалом 50 тис. доларів. При проведенні досудового розслідування вона приймала участь у слідчих діях, з нею проводився слідчий експеримент, вона впізнавала обвинуваченого ОСОБА_1 , на особу якого вказала і під час допиту в судовому засіданні. Вказані слідчі дії відбувались без будь-якого примусу чи погроз в присутності понятих.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що більше 10 років підтримувала дружні стосунки з потерпілим ОСОБА_3 15 чи 16 квітня 2016 року приблизно після 22.00-23.00 години до неї додому за адресою: АДРЕСА_6 , - раптово приїхав ОСОБА_3 та запропонував поїхати розважитись, оскільки у нього з братом було два відра доларів. Вона не придала цьому значення, відмовилась. ОСОБА_3 залишив в будинку два звичайних мобільних телефони, знявши батареї, та пішов. На подвір`я вона не виходила, потерпілого ОСОБА_4 в той день не бачила. 21 квітня 2016 року приблизно після 17.00 години до неї за вказаною вище адресою приїхали троє співробітників поліції, серед яких були обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вони стали питати про ОСОБА_3 та гроші, погрожувати. У обвинуваченого ОСОБА_1 під піджаком був пістолет, вона злякалась. Вони вивели двох дітей з будинку, а її завели до будинку та стали ошукувати оселю. Вона у всіх цих осіб просила показати будь-які документи на проведення обшуку, ніякої згоди на його проведення не надавала. Обвинувачений ОСОБА_1 віддавав накази, обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_15 ошукували. Вони знайшли на шафі телефони, які залишив ОСОБА_3 , та забрали їх. Ніяких документів вони не складали, понятих не запрошували, все тривало приблизно годину. Також забрали її телефон, перебуваючи в машині, переглянули вміст її телефону, а потім повернули, ОСОБА_15 залишив свій контактний номер телефону, після чого вони поїхали. Через деякий час подзвонив ОСОБА_3 , вона розказала йому про обшук про те, що його шукають з грошима. В травні вона ще двічі бачилась з ОСОБА_15 та ОСОБА_2 : один раз вони приїжджали за місцем її проживання та питали - чи приїздив ОСОБА_3 , інший раз - в м.Дніпрі в автомобілі Тойота Камрі сріблястого кольору, за кермом якого перебував обвинувачений ОСОБА_2 , а ОСОБА_15 показував роздруківку телефонних дзвінків та запитував про її спілкування по телефону з ОСОБА_3 , місце його перебування. При проведенні досудового розслідування вона приймала участь в слідчих діях добровільно, показання надавала без примусу чи погроз, при допиті в суді заявила, що впізнає двох з трьох осіб, що проводили обшук за місцем її проживання - обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з останнім вона потім ще двічі зустрічалась.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що в квітні 2016 року йому зателефонувала знайома, потерпіла ОСОБА_5 , після чого вони разом зустрілись. Вона розказала про крадіжку грошей, тому він порадив написати заяву до районного відділу поліції. ОСОБА_5 взяла знайому, у якій зберігала гроші, та вони втрьох прибули до Дніпровського районного відділу поліції. Ця жінка написала заяву про крадіжку, він радив подати заяву про зникнення її чоловіка. Потім він телефонував прокурору ОСОБА_28 з проханням прийняти на прийом заявницю. ОСОБА_5 йому ще декілька разів телефонувала, скаржилась на неякісне проведення дізнання. Від прокурора ОСОБА_28 йому стало відомо, що пошуком грошей займались працівники карного розшуку Дніпровського місцевого відділу поліції ОСОБА_1 та інші. В середині травня після скарг ОСОБА_5 він, отримавши від ОСОБА_28 номер мобільного телефону, дзвонив обвинуваченому ОСОБА_1 , який повідомив загальну інформацію про те, що роботи по встановленню осіб ведуться, вживаються заходи. Наприкінці літа, можливо на початку осені, йому стало відомо від ОСОБА_5 про суму викрадених грошей - 1 500 000 доларів. Йому нічого невідомо про гроші, які були передані обвинуваченому ОСОБА_1 для пошуку.

Свідок ОСОБА_14 під час допиту показав, що на прохання знайомої, потерпілої ОСОБА_5 двічі біля готелю «Спорт» по вул.Щорса м.Дніпра передавав грошові кошти. ОСОБА_5 повідомила телефон цієї особи, яка забирала гроші, та вказувала яку саме суму, треба передати. Він за 20-30 хвилин по телефону домовлявся і на власному автомобілі приїздив на вказане місце. Перший раз зустріч відбулася 16.06.2016 року о 16.00 годині та він передав 20 тис. гривень купюрами по 200 гривень. Другий раз - 08.07.2016 року о 12.00 годині він передав 10 тис. гривень купюрами по 100 гривень. Потім вказані кошти ОСОБА_5 йому повертала. Особа, якій він передавав гроші на прохання ОСОБА_5 , був обвинувачений ОСОБА_1 . Для чого передавались кошти йому невідомо. На стадії досудового розслідування він приймав участь у впізнанні особи за фотознімками, ніякого примусу чи погроз під час цього не відбувалось. Під час допиту свідок вказав на обвинуваченого ОСОБА_1 , якому передавав грошові кошти.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_28 пояснив, що на момент інкримінованих подій в 2015 році працював керівником місцевої прокуратури. Йому відомо про відкриті кримінальні провадження за фактом зникнення ОСОБА_4 та зникнення грошей у потерпілої ОСОБА_8 . Він знайомий зі свідком ОСОБА_27 , який є його колегою. Він дійсно дзвонив йому, щоб він прийняв на особистому прийомі свідка ОСОБА_8 та цікавився ходом розшуку, мотивуючи наявністю знайомої, потерпілої ОСОБА_5 , з якою стались неприємності. Проводячи особистий прийом, він зустрівся з ОСОБА_8 , яка розповіла про зникнення чоловіка ОСОБА_4 з грошима, при цьому суму зниклих грошей не зазначала. З потерпілою ОСОБА_5 він не спілкувався. Будучи керівником прокуратури, здійснюючи загальне керівництво, він спілкувався за вказаними кримінальними провадженнями з начальником кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції та зі свідком ОСОБА_9 .. Від останнього дізнався, що пошуком зниклого займається обвинувачений ОСОБА_1 , інших задіяних осіб для пошуку ця особа не повідомляла. В подальшому йому стало відомо про наявність родичів зниклого у м.Синельникове та місце перебування автомобіля «Ниви». Він, як працівник прокуратури, участі в розгляді кримінальних проваджень за вказаним фактами не брав, процесуальним керівником не був, доручень не надавав.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні розповів, що з 2013-2014 року є власником квартири АДРЕСА_11 . На час інкримінованих подій він здавав в оренду вказану оселю через оголошення в газеті «Безкоштовні оголошення». Єдине, що він пригадує, що в той час у нього винаймав оселю сивий чоловік у віці 40-60 років. Пізніше він надавав згоду на проведення слідчих дій у його квартирі.

В судовому засіданні допитаний в якості свідок ОСОБА_30 пояснив, що на час інкримінованих обвинуваченим подій в першій половині 2016 року він працював в місцевій прокуратурі та входив до групи процесуальних керівників в кримінальних провадженнях за фактом зникнення потерпілого ОСОБА_4 за ст.115 КК України та крадіжки грошей. В заяві про крадіжку грошей не була визначена сума. Старшим в групі прокурорів було визначено ОСОБА_31 . Проведенням негласних слідчо-розшукових заходів не займався, доручень ніяких не надавав. До складу слідчо-оперативної групи, що проводили первинні слідчі дії за даними фактами, увійшли чергові слідчі Дніпровського ВП, прізвищ яких він не пригадує. Подальша доля вказаних проваджень йому невідома, оскільки він перевівся з прокуратури, що здійснювала процесуальне керівництво в даних провадженнях.

Свідок ОСОБА_32 пояснив, що на квітень-травень 2016 року працював заступником кримінальної поліції Дніпровського ВП. На цей час до поліції надійшла заява про зникнення потерпілого ОСОБА_4 . Була відкрита справа «Розшук». Він здійснював розшукові заходи з цього приводу, перебував в с.Новоолександрівка, звідки зник ОСОБА_12 , опитував. Обвинувачений ОСОБА_1 займав вищестоящу посаду в органах поліції щодо безвісті зниклих осіб. З вказаним обвинуваченим спілкувався з приводу зникнення ОСОБА_4 , отримував вказівки по телефону, ніяких рапортів з цього приводу чи контролю не було. Не пригадує про проведення НСРД за вказаними фактами та про наявність перебування ОСОБА_4 в м.Павлограді.

Допитана свідок ОСОБА_33 показала, що раніше працювала в Дніпровському ВП, спочатку дільничним, пізніше слідчим. Перебуваючи в чергуванні в 2016 році в квітні, надійшло повідомлення про зникнення ОСОБА_4 , грошей та цінностей від ОСОБА_8 . Вона прибула на місце злочину, оглядала територію домоволодіння, обстановка не була порушена, спілкувалась з заявницею, остання розповіла, що ОСОБА_12 взяв документи та речі та поїхав. Вона внесла відомості за вказаними фактами до ЄРДР, в подальшому з квітня по серпень за цими двома кримінальними провадженнями вона була включена старшим слідчим до групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, потім передала провадження, оскільки поступила до магістратури. ОСОБА_8 розповіла про зникнення грошей та коштовностей, які передала їй на зберігання ОСОБА_5 , суму викрадених грошей не називала, була допитана за цим фактом. До групи слідчих увійшла слідча ОСОБА_34 В порядку ст.40 КПК України вона надавала доручення на проведення певних розшукових дій оперативному підрозділу Дніпровського районного відділення поліції, до Дніпровського ВП (міського) ніяких доручень вона не направляла. У вказаних кримінальних провадженнях проводились допити свідків потерпілих, вона проводила досудове розслідування по мірі завантаженості. На її мобільний телефон дзвонив обвинувачений ОСОБА_1 , працівник карного розшуку, начальник відділу по розшуку безвісті пропалих осіб, та цікавився ходом проведення досудового розслідування, чи знайшли ОСОБА_4 . Вона стала ігнорувати його дзвінки. Від неї вимагало керівництво направити доручення саме на вказаний відділ поліції (Дніпровський ВП). Стало відомо, що був знайдений автомобіль потерпілого ОСОБА_4 в Одеській області, проте туди вона не виїжджала, туди їздила слідча ОСОБА_34 . Будь-які обшуку за місцем проведення проживання ОСОБА_11 вона не проводила та доручення на проведення такої слідчої дії не надавала, їй взагалі невідома така особа. Не пригадує про вилучення будь-яких мобільних телефонів у вказаних кримінальних провадженнях. В травні 2016 року вона не знала нічого про місце перебування ОСОБА_4 , ніяких слідчих дій в цей час в Павлограді в межах вказаних кримінальних проваджень не проводилось, затримання чи доручення на затримання ОСОБА_4 не надавалось. Спеціальні технічні підрозділи МВД для пошуку ОСОБА_4 не залучались.

Свідок ОСОБА_31 в суді розповів, що був старшим процесуальним керівником в кримінальному провадженні за фактом викрадення грошей та золотих виробів у ОСОБА_8 у великих розмірах. До групи прокурорів увійшов і прокурор ОСОБА_30 Спочатку провадження було відкрито за ч.1 ст.185 КК України, в подальшому кваліфікація була змінена на ч.4 ст.185 КК України. Під час виконання своїх повноважень він спілкувався лише зі слідчим, з оперативними підрозділами, що здійснювали розшук, він не спілкувався. В межах вказаного кримінального провадження він не погоджував клопотань про проведення НСРД, доручень не надавав, було клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, яке надавала слідча ОСОБА_33 За кримінальним провадженням було допитану ОСОБА_8 , родичів, проводився огляд місця події, в зібраних матеріалах фігурувала ще одна жінка, яка передала на зберігання гроші та коштовності ОСОБА_8 . Він, як процесуальний керівник, за фактом викрадення грошей і коштовностей у ОСОБА_8 не погоджував клопотань на проведення обшуків, не звертався з такими клопотаннями до суду, затримання ОСОБА_4 під час його роботи не відбулось. До кримінального провадження за фактом зникнення ОСОБА_4 не мав ніякого відношення.

Під час допиту свідок ОСОБА_21 пояснив, що працює оперативним співробітником управління ОТЗ ГУНП в Дніпропетровській області. 06 травня 2016 року від начальника відділу ОСОБА_35 він отримав завдання про встановлення мобільного терміналу в м.Павлограді, ініціатором якого був обвинувачений ОСОБА_1 . Отримавши інструктаж та получивши службовий автомобіль, він разом з іншим співробітником ОСОБА_22 виїхали до м.Павлограда. Хід проведення завдання контролював ОСОБА_35 . Здзвонившись з обвинуваченим ОСОБА_1 він отримав два номери мобільних терміналів, місце знаходження яких необхідно було встановити в м.Павлограді. Ці мобільні термінали працювали. Перший мобільний термінал був встановлений в квартирі 4-5-поверхівки в м.Павлограді. Він зателефонував ініціатору. Через 10-15 хвилин приїхав обвинувачений ОСОБА_1 на автомобіль марки «Кіа Спортейдж» синього кольору, який був одягнений в звичайний одяг. В автомобілі сиділи ще 2-3 чоловіка. Він показав на пластикові вікна квартири на 4 поверсі з кондиціонером, вказавши точну адресу. На що отримав відповідь від обвинуваченого, що «навряд чи ця квартира, бо в кватирі непоганий ремонт». Після вказаних дій він з ОСОБА_22 поїхали виконувати інше завдання. Робота іншого мобільного термінала була виявлена в старенькому автомобілі таксі марки «Ауді». Передзвонивши на номер обвинуваченого ОСОБА_1 , останній повідомив, що необхідно сфотографувати номер транспортного засобу та вислати йому. Що і було зроблено. Сам обвинувачений ОСОБА_1 не приїздив на місце встановлення іншого мобільного телефону. Під час виконання завдань він отримує усне розпорядження начальника, доступу до ухвал слідчих суддів про проведення НСРД він не має, рапортів чи протоколів за результатами проведень завдань він не складає. Під час проведення досудового розслідування з ним проводились слідчих дії, показання він надавав добровільно, без примусу чи погроз. В судовому засіданні вказав на особу обвинуваченого ОСОБА_1 , та повідомив, що саме ця особа була ініціатором встановлення мобільних терміналів в м.Паволограді.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що в 2016 році працював начальником карного розшуку Дніпровського міського ВП, обвинувачений ОСОБА_1 був його підлеглим, працював у секторі по розшуку безвісті зниклих осіб. Обвинувачений ОСОБА_2 , ОСОБА_15 були підлеглі ОСОБА_10 , всі разом працювали в Дніпровському міському ВП у карному розшуку у секторі по майновим злочинам, ОСОБА_10 займав на той час посаду начальника даного сектору. На той час йому, як начальнику, були підконтрольні 8 районних відділів. В Дніпровському районному ВП працювали два співробітника поліції в карному розшуку, один з яких ОСОБА_32 подзвонив та повідомив про безвісті зниклого потерпілого ОСОБА_4 на автомобілі «Жигулі» Також ОСОБА_32 повідомляв про зникнення грошей. Він доручив проведення розшуку обвинуваченому ОСОБА_1 та начальнику сектору ОСОБА_10 . Працівники карного розшуку Дніпровського районного ВП були підпорядковані обвинуваченому ОСОБА_1 . Через деякий час йому зателефонував прокурор ОСОБА_28, просив посприяти в розшуку. Він звів обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_28 , і вони працювали разом. Через півроку йому повідомили, що працівники поліції заволоділи грошима. За фактом зникнення ОСОБА_4 не було звернень до суду для отримання дозволу на проведення НСРД. Були невідкладні випадки, коли він звертався до генерала - начальника ГУНП в області з проханням надати дозвіл для проведення НСРД, який в подальшому легалізовувався в суді. Не виключає факту такого звернення за фактом зникнення ОСОБА_4 . В період інкримінованих обвинуваченим подій відбувалась реорганізації міліції в поліцію, тому не працювала «секретка». Йому нічого невідомо про залучення працівників управління ОТЗ в межах пошуку ОСОБА_4 . Не пригадує подій від 06.05.2016 року, з обвинуваченим ОСОБА_1 зустрічались в Кіровському районі за фактом виявленого вбивства. З обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_15 та ОСОБА_10 того дня не спілкувався, можливо зустрічались на оперативній нараді. У вказаний день вказані поліцейські офіційно зброю не отримували, обвинувачений ОСОБА_1 на той час користувався автомобілем марки «Кіа Спортейдж» синього кольору. Після вказаної дати обвинувачений ОСОБА_1 був відсутній на роботі два дні. Йому відомо, що ОСОБА_12 сам повернувся та повідомив про здійснений напад на нього працівниками поліції, які викрали гроші.

Під час допиту свідок ОСОБА_36 повідомив, що під час інкримінованих подій він працював заступником начальника пошукового відділу управління ОТЗ ГУНП в Дніпропетровській області. Приблизно в травні 2016 року йому подзвонив начальник управління ОСОБА_35 та запитав - чи є у відділу будь-які завдання по встановленню мобільних терміналів по м.Павлограду. На той час було декілька ухвал на проведення НСРД по м.Павлограду, що він і повідомив останньому. У відповідь ОСОБА_35 сказав направити екіпаж до м.Павлограда для встановлення мобільних терміналів, які будуть надані ініціатором завдання на місці. Він провів інструктаж, підготував транспортний засіб на виїзд. В розмові з ОСОБА_35 він сповістив, що у нього відсутні документи для проведення НСРД, на що він повідомив, що «всю інформацію він бере на себе». Для виконання завдання до м.Павлограда виїхав екіпаж під керуванням співробітника ОСОБА_21 . За результатами виїзду він не отримував ніякого звіту, йому лише повідомлено, що робота виконана, виїзд був результативний. Зазвичай під час виконання НСРД на адресу управління надходить ухвала слідчого судді на проведення таких заходів, потім готується завдання та план проведення таких заходів, все проходить через «секретку», реєструється в канцелярії та надходить до них. Виконавець завдання ніяких документів проведення НСРД не отримує. В телефонному режимі доповідається - де саме знаходиться мобільний термінал. Був лише один випадок в його практиці, коли НСРД проводилось без ухвали слідчого судді. В даному випадку він не пригадує - наявність ухвали слідчого судді по встановленню саме тих мобільних терміналів, місцезнаходження яких встановлювалось екіпажем ОСОБА_21 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_35 показав, що 06 травня 2016 року працював начальником управління ОТЗ, ОСОБА_36 був його заступником. Вказаний відділ займався моніторингом та пошуком мобільних телефонів, аналізом їх з`єднань. Всі дії по встановленню мобільних терміналів відбуваються на підстав ухвали суду. Цього дня він не надавав наказу та не погоджував виїзд екіпажу для встановлення мобільних терміналів за фактом зникнення ОСОБА_4 , йому невідома вказана особа, ухвала для проведення НСРД стосовно цього не надходила. ОСОБА_21 та ОСОБА_22 були підлеглими ОСОБА_36 . Він не спілкувався по мобільному телефону з ними, ніяких докладів щодо виконання завдань від вказаних осіб він в той день не отримував. Також у вказаний день по телефону не спілкувався з обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_37 пояснив, що в 2016 році працював заступником начальника Дніпровського районного ВП. Надійшла інформація про зникнення ОСОБА_4 на автомобілі «Нива» разом з грошима, сума яких не називалась. До його повноважень входило зокрема розшук безвісті зниклих осіб. На місце події виїжджала СОГ. Ним була відкрита оперативно-розшукова справа, опитувались особи, зокрема заявниця. ОСОБА_8 та потерпілу ОСОБА_5 бачив лише під час написання заяви до поліції. Оперативне супроводження кримінального провадження за фактом зникнення ОСОБА_4 здійснював їх підрозділ - сектор кримінальної поліції Дніпровського районного ВП. ОСОБА_38 був старшим розшукової групи, готував пакет документів, які складаються під час розшуку особи. Він особисто готував рапорт, в якому висловлював думку про доцільність встановлення радіоелектронних засобів зв`язку за фактом зникнення ОСОБА_4 , який напевно був адресований слідчому в кримінальному провадженні. Пригадує, що слідчим за фактом зникнення ОСОБА_4 була ОСОБА_34 , з якою він виїздив до Одеської області, де був зупинений автомобіль потерпілого ОСОБА_4 , проводили обшук в цьому транспортному засобі та його транспортування. В інших обшуках за вказаним фактом він не приймав участі. Пошуками зниклого ОСОБА_4 займався і вищестоящий орган, проте ніяких вказівок від них він не отримував. Пригадує, що разом з ОСОБА_4 зник його родич з м.Синельникове, раніше судимий. Участі в обшуку за місцем проживання свідка ОСОБА_11 він не приймав, інформації про перебування зниклого ОСОБА_4 в м.Павлограді у нього не було.

Свідок ОСОБА_24 під час допиту розповів, що більше чотирьох років таксує. В квітні 2016 року в селищі «ПШС» м.Павлограда до нього підійшли потерпілий ОСОБА_12 та ОСОБА_3 , замовили їх відвезти на селище «Хіммаш», у ОСОБА_39 була невелика сумка через плече. Через годину через службу таксі надійшов виклик від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в той день він привіз їх спочатку назад до «ПШС», а потім відвіз до м.Синельникове. Так він познайомився з вказаними особам, які представились будівниками. Потерпілі стали дзвонити йому на мобільний телефон та викликати, користувались оператором мобільного зв`язку «МТС». В м.Павлограді ОСОБА_12 та ОСОБА_3 спочатку проживали на «ПШС», потім переїхали на вул.Радянська, де він їх забирав біля магазину «Малятко», пізніше - на вул.Полтавській, 69. На стоянці він побачив автомобіль потерпілих марки «Нива». Потерпілі казали, що загубили документи від транспортного засобу, тому не можуть на ньому їздити. За його послуги обвинувачені сплачували гривнями і одного разу дали йому 1 тис. доларів США на ремонт його автомобіля. Потім ОСОБА_12 запропонував йому оформити придбаний ними автомобіль на себе, за що пообіцяв сплатити 6 тис. доларів. Він погодився, і в автосалоні потерпілі обрали автомобіль марки «Ауді», оформили всі документи на нього та через установу банку сплатили його вартість у розмірі 43 тис. доларів США, які обміняли на гривні. Оскільки автомобіля не було в наявності та були певні помилки в документах, тому довелось його чекати. Одного разу він забрав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з вул.Радянської м.Павлограда, потерпілі були стривожені, при них була велика господарська сумка, тілесних ушкоджень на них він не побачив. Вони повідомили про наявність проблеми, цього дня вони разом переночували в машині. Після вказаних подій він допоміг орендувати квартири на АДРЕСА_12 . Коли він забрав новий автомобіль, він поставив його на стоянку, звідки його забрав ОСОБА_12 . Він зустрівся з ним ще один раз, коли оформлював довіреність на придбаний ним автомобіль на його знайомого.

Допитаний свідок ОСОБА_22 в суді повідомив, що на час інкримінованих обвинуваченим подій працював оперуповноваженим управління ОТЗ. Приблизно в 2016 році разом з іншим співробітником ОСОБА_21 отримали від керівництва управління наказ на встановлення мобільних терміналів в м.Павлограді. Отримавши дозвіл, вони на службовому автомобілі направились до м.Павлограда. ОСОБА_21 по мобільному телефону зв`язався з ініціатором завдання. Робота першого мобільного оператора була виявлена в 5-поверхівці по вул.Радянська м.Павлограда, про що було повідомлено ініціатора. До місця встановлення мобільного терміналу приїхав обвинувачений ОСОБА_1 на автомобілі темного кольору, в якому знаходилось ще дві-три людини. Всі були одягнені в цивільний одяг. ОСОБА_1 на вигляд - 35 років, фізично розвинений. Вони показали на вікна квартири, а він разом з обвинуваченим ОСОБА_1 піднялись на поверх до дверей квартири, в якій був встановлений мобільний термінал. Він бачив зброю у обвинуваченого ОСОБА_1 , у інших наявність зброї не може пригадати. Після цього спілкування, він разом з ОСОБА_21 поїхали виконувати наступне завдання, а обвинувачений разом з іншими залишились біля будинку по вул.Радянська м.Павлограда. Робота іншого мобільного термінала була виявлена в старенькому автомобілі з шашками таксі на виїзді з міста. ОСОБА_21 зателефонував ініціатору та передав встановлену інформацію. В цей день вони виконували лише два завдання по м.Павлограду, ініціатором яких був обвинувачений ОСОБА_1 . В подальшому з обвинуваченими не зустрічався. Особу обвинуваченого ОСОБА_1 бачив в метрі, добре запам`ятав. При проведенні досудового розслідування краще пригадував події, надавав показання добровільно, приймав участь у слідчих діях без примусу чи погроз.

Допитаний свідок ОСОБА_40 в суді показав, що був запрошений в якості понятого в січні-лютому 2017 року під час впізнання особи по фотознімкам. На вулиці підійшов співробітник поліції запросив його та знайомого бути понятим. Вони разом зайшли до службового приміщення, там був слідчий, особа, з якою проводилось впізнання. Ця особа довго вглядувалась у фотокартки, потім вказувала. В ході проведення цієї дії складався протокол, який був ним прочитаний, зауважень у нього не було, він нікуди не виходив під час вказаної слідчої дії, ніякого тиску на нього чи особу, яка впізнавала, не було. Ніхто з присутніх цьому чоловіку не підказував. До проведення впізнання його ніхто не просив бути понятим. З потерпілим ОСОБА_6 знайомий, в вересні 2017 року у нього не працював. Коли проводилось впізнання не був обізнаний, що ця слідча дія проводиться в кримінальному провадженні, де ОСОБА_6 є потерпілим, і протокол таких обставин не містив. Потерпіла ОСОБА_5 в 2019-2020 роках придбала компанію, де він був директором. Ніякої зацікавленості під час проведення впізнання він не мав.

Свідок ОСОБА_41 під час допиту повідомив, що разом з ОСОБА_40 в січні-лютому 2017 року був запрошений в якості понятого під час впізнання невідомою до цього особою по фотокарткам. Слідча дія відбувалась за участі понятих, особи, яка впізнавала, слідчого та співробітника, який їх запросив на цю дію. Ніхто з присутніх не впливав на особу, яка впізнавала, та не підказували. Останній вказав на фотокартки осіб, яких було більше двох. Після він ознайомився з протоколом та підписав його. Не заперечував ділових відносин з ОСОБА_40 , потерпілу ОСОБА_5 бачив під час інтерв`ю.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_42 повідомила, що взимку 4 роки тому була запрошена співробітником поліції в якості понятого до прокуратури в м.Харкові. Пригадує, що разом був запрошений інший понятий, в кабінеті знаходилась особа, якій були надані фотографії для впізнання, та ще дві особи. В ході проведення слідчої дії були складені документи, в яких вона поставила свій підпис. Ніяких погроз чи примусу, залякування під час вказаної дії не було. Не заперечує факту, що раніше зустрічалась з понятими ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , оскільки працювали на одній території. Особисто потерпілого ОСОБА_6 не знає. Понятим була добровільно, ніхто до цього її не просив, не примушував та не зобов`язував.

Допитаний свідок ОСОБА_18 пояснив, що в 2016 році працював оперуповноваженим в секторі по розшуку безвісті зниклих осіб Дніпровського міського ВП, був підпорядкований обвинуваченому ОСОБА_1 . Обвинувачений ОСОБА_2 працював в іншому підрозділі вказаного відділу поліції. Йому відомо, що до Дніпровського районного ВП надійшла заява про зникнення ОСОБА_4 . Їх підрозділ поліції здійснював розшукові заходи. Наказ на проведення таких заходів він отримав від обвинуваченого ОСОБА_1 . Ніяких доручень від слідчого на проведення розшукових дій він не отримував. В своїй діяльності керується наказом, законом, кодексом. Разом з іншим співробітником їх відділу ОСОБА_19 , обвинуваченим ОСОБА_1 відпрацьовували різні адреси можливого перебування ОСОБА_4 , зокрема приїздили до м.Павлограду та м.Новомосковську. В них також була наявна інформація, що ОСОБА_12 зник разом з ОСОБА_3 . В них були в наявності їх фотографії. Вони опитували людей, намагались встановити місце перебування вказаних осіб. Всі звіти перед начальником він робив усно, ніяких рапортів щодо зробленої пошукової роботи не складав. Йому відомо, що обвинувачений ОСОБА_1 зустрічався з потерпілою ОСОБА_5 . В слідчих діях в кримінальному провадженні за фактом зникнення ОСОБА_43 ніякої участі не приймав, будь-яких доручень від слідчого до їх відділу не надходило. На той час обвинувачений ОСОБА_1 користувався автомобілем марки «Кіа Спортейдж» темно-синього кольору, в нього була наявна табельна зброя, проте отримувати її було непросто.

Свідок ОСОБА_44 під час допиту в судовому засіданні повідомив, що точної дати подій не пригадує, його було запрошено в якості понятого для проведення слідчої дії. Тривалий проміжок часу пройшов, тому всіх обставин не пригадує. Під час вказаної події він перебував в службовому приміщенні разом з іншими особами. Ніяких зауважень з його боку не було, тиск або погрози також були відсутні, він не знайомий з обвинуваченими та потерпілими.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 розповів, що в 2016 році працював оперуповноваженим у відділі поліції під керівництвом обвинуваченого ОСОБА_1 . Їх відділ займався пошуком безвісті зниклих громадян, контролював роботу в цьому напрямку 10 відділів поліції. Обвинувачений ОСОБА_45 працював оперуповноваженим в іншому відділі, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 працювали поліцейськими, останній займав посаду начальника сектору. Після перегляду зведень на нараді у обвинуваченого ОСОБА_1 , останнім було поставлено завдання про здійснення розшукових заходів з приводу зникнення ОСОБА_4 . Разом з іншим оперуповноваженим ОСОБА_18 та обвинуваченим ОСОБА_1 відпрацьовувались можливі місця перебування зниклого в м.Синельникове, м.Новомосковську та м.Павлограді. Інформація про перебування ОСОБА_4 в м.Павлограді надійшла від обвинуваченого ОСОБА_1 . Опитували батьків зниклого, обвинувачений ОСОБА_1 надавав інформацію, яку він з напарником перевіряли, шукали свідків. Всі накази вони отримували усно, таким же чином і звітували. Ніяких доручень в межах розшуку ОСОБА_4 від інших посадових осіб не надходило. Всі дії в пошуку ОСОБА_4 координував начальник - обвинувачений ОСОБА_1 .

Судом були досліджені надані сторонами кримінального провадження, потерпілими наступні письмові докази та прийняті в межах кримінального провадження процесуальні рішення.

Так, згідно витягу з кримінального провадження №42016000000002964 від 20.10.2016 року, до ЄРДР 20.10.2016 року заступником начальника відділу Генеральної прокуратури України Балабаном Р.М. були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч.4 ст.187 КК України за заявою ОСОБА_4 про вчинений стосовно нього розбійний напад, до якого можуть бути причетні працівники Національної поліції /т.м.д.р.1 а.п.1/.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було доручено 20.10.2016 року слідчому управлінню прокуратури Харківської області постановою заступника начальника наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Балабана Р.М. /т.19 а.п.180/.

На виконання ухвали суду з Офісу Генерального прокурора 13.01.2021 року були отримані відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42016000000002964 від 20.10.2016 року. Так, вказана вище постанова заступника начальника наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Балабана Р.М. про визначення підслідності за прокуратурою Харківської області була занесена до реєстру 21.10.2016 року /т.20 а.п.107-109/

Витяг з кримінального провадження №42016000000002964 від 20.10.2016 року /т.13 а.п.105/ підтверджує факт проведення досудового розслідування за вказаною вище заявою ОСОБА_4 прокуратурою Харківської області.

Рапорт слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області від 16.03.2017 року про виявлення під час досудового розслідування в межах кримінального провадження за заявою ОСОБА_4 за ч.4 ст.187 КК України ознак кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, в діях працівників поліції, зокрема обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /т.13 а.п.106/, що стало підставою для відкриття кримінального провадження №42017220000000224 згідно витягу з кримінального провадження /т.13 а.п.107/.

Постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 12.04.2017 року /т.13 а.п.112/, відповідно до якої кримінальні провадження за ч.4 ст.187 КК України та за ч.2 ст.365 КК України були об`єднані в одне провадження, що підтверджено зведеним витягом з кримінального провадження №42016000000002964 /т.13 а.п.191-192/

Рапорт слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області від 22.06.2017 року про виявлення під час досудового розслідування в межах кримінального провадження за заявою ОСОБА_4 за ч.4 ст.187 КК України ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, в діях працівників поліції, зокрема обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /т.16 а.п.126/, що стало підставою для відкриття кримінального провадження №42017220000000605 згідно витягу з кримінального провадження /т.16 а.п.127/.

Постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 22.06.2017 року /т.16 а.п.112/, відповідно до якої кримінальні провадження за ч.4 ст.187 КК України, ч.2 ст.365 КК України та за ч.3 ст.186 КК України були об`єднані в одне провадження №42016000000002964.

Постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 21.07.2017 року, відповідно до якої під час розслідування кримінального провадження дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за фактом перевищення службових повноважень у зв`язку з наявністю тяжких наслідків були перекваліфіковані з ч.2 ст.365 на ч.3 ст.365 КК України /т.16 а.п.180/.

Рапорт слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області від 19.07.2017 року про виявлення під час досудового розслідування в межах кримінального провадження за заявою ОСОБА_4 за ч.4 ст.187 КК України ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в діях працівника поліції обвинуваченого ОСОБА_1 /т.16 а.п.166/, що стало підставою для відкриття кримінального провадження №42017220000000763 згідно витягу з кримінального провадження /т.16 а.п.167/.

Постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 21.07.2017 року /т.16 а.п.176/, відповідно до якої кримінальні провадження за ч.3 ст.186 КК України, ч.4 ст.187 КК України, ч.3 ст.365 КК України та за ч.3 ст.368 КК України були об`єднані в одне провадження №42016000000002964.

Рапорт поліцейського щодо виконання доручення слідчого, згідно якого оперативним шляхом було встановлено причетних до розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зокрема особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовує мобільний номер оператора НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який використовує мобільний номер оператора НОМЕР_2 . Потерпіла ОСОБА_5 використовує номер мобільного телефону НОМЕР_3 /т.м.д.р.1 а.п.118-122/.

Матеріали виконання окремого доручення слідчого з ДВБ УВБ в Дніпропетровській області від 14.03.2017 року, згідно яких:

- дружина обвинуваченого ОСОБА_1 06.12.2016 року придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_13 - та 04.11.2016 року придбала автомобіль марки «Субару Легаси», державний номерний знак НОМЕР_4 ;

- батько обвинуваченого ОСОБА_2 19.09.2016 року придбав земельну ділянку та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_14 , мати обвинуваченого ОСОБА_2 19.08.2016 року придбала автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , 2016 року випуску, та зняла з обліку автомобіль марки «Toyota Camry», 2007 року випуску;

- обвинувачений ОСОБА_2 01.09.2016 року придбав пістолет травматичний ПМР УОС;

- обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проходять службу у відділі кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Троїцька площа, б.2а;

- обвинувачений ОСОБА_1 користується автомобілем марки «KIA SPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_6 , обвинувачений ОСОБА_2 користується автомобілем марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_7 . /т.м.д.р.3 а.п.256-297/.

Матеріли окремого доручення ДВБ УВБ в Дніпропетровській області, згідно яких на час інкримінованих подій обвинувачений ОСОБА_1 , підполковник поліції, працював начальником сектора (у складі відділу) Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, керував автомобілем марки «KIA SPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_6 , синього кольору, номер мобільного телефону НОМЕР_8 /т.м.д.р.2 а.п. НОМЕР_9 /; обвинувачений ОСОБА_2 , майор поліції, працював старшим оперуповноваженим Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, керував автомобілем марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 , номер мобільного телефону НОМЕР_2 /т.м.д.р.2 а.п.123-155/. 16.04.2016 року до Дніпровського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернулась свідок ОСОБА_8 та повідомила про скоєння потерпілим ОСОБА_4 15.04.2016 року крадіжки майна за адресою: АДРЕСА_5 , крім того, свідок ОСОБА_8 повідомила про зникнення потерпілого ОСОБА_4 , який 15.04.2016 року поїхав на автомобілі ВАЗ 2121 в невідомому напрямку, у зв`язку з чим були внесені відомості до ЄРДР та було розпочато досудове розслідування за даними фактами.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.01.2017 року, відповідно до якого в приміщенні ПрАТ «Київстар» на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.157/ була отримана інформація про телефонні з`єднання потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за номерами мобільного оператора «Київстар» в період часу з 14.04.2016 року по 08.12.2016 рік /т.м.д.р.1 а.п.158-161/

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.01.2017 року, відповідно до якого в приміщенні ПрАТ «МТС «Україна» на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.163/ була отримана інформація про телефонні з`єднання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за номерами мобільного оператора «МТС» в період часу з 14.04.2016 року по 08.12.2016 рік /т.м.д.р.1 а.п.164-167/.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.01.2017 року, відповідно до якого в приміщенні ТОВ «Лайфселл» на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.169/ була отримана інформація про телефонні з`єднання свідка ОСОБА_11 та потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_46 за номерами мобільного оператора «Лайф» в період часу з 14.04.2016 року по 08.12.2016 рік /т.м.д.р.1 а.п.169-172/.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2017 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 серед запропонованих для впізнання фотографій, отриманих в результаті виконання доручення слідчого під час досудового розслідування, вказав на ті, на яких зображені обвинувачений ОСОБА_1 , пояснивши, що саме ця особа погрожувала йому застосуванням зброї: пістолета «ПМ», - 06.05.2016 року під час розбійного нападу на нього та брата в м.Павлограді, вважає його «старшим» серед нападників; та обвинувачений ОСОБА_2 , який знаходився в кімнаті, де були сховані гроші та розмовляв по телефону з іншою особою, матеріли щодо притягнення якої до кримінальної відповідальності виділені в окреме провадження /т.м.д.р.3 а.п.26-36/.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 під час слідчої дії вказав на фотографії, на яких зображені обвинувачений ОСОБА_1 , повідомивши про наявність зброї у цієї особи під час розбійного нападу 06.05.2016 року в м.Павлограді на нього та брата ОСОБА_4 , наставлянні цієї зброї на брата, виловлюванні погроз в адресу останнього; та обвинувачений ОСОБА_2 , який був в квартирі під час інкримінованих подій /т.м.д.р.3 а.п.37-47/.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 під час проведення досудового розслідування серед фотографій, що були запропоновані для впізнання, вказала на фотографії, на яких зображені обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначивши, що 21.04.2016 року до її помешкання по АДРЕСА_6 приїхали троє невідомих осіб, серед яких були вказані особи обвинувачених, провели обшук в її будинку, задавали питання про потерпілого ОСОБА_3 . Під час обшуку вони знайшли мобільні телефони, які до цього залишив потерпілий ОСОБА_3 , та вилучили їх без будь-якого дозволу. Особу ОСОБА_1 запам`ятала по зовнішньому вигляду, в нього був пістолет, який знаходився в кабурі під піджаком, вказана особа керувала діями інших двох осіб, які безпосередньо обшукували її домоволодіння, питала про потерпілого ОСОБА_3 : чи приїздив він, і де залишив гроші. Особу обвинуваченого ОСОБА_2 запам`ятала по ознакам зовнішності, цей чоловік перебував за кермом автомобіля марки «Тойота» темного кольору, під час обшуку перекопував город в пошуках грошей. Пізніше обвинуваченого ОСОБА_2 вона ще двічі бачила, коли він разом з особою, матеріли про притягнення якого до кримінальної відповільності виділені в окреме провадження, приїздив до неї додому та в м.Дніпрі /т.м.д.р.3 а.п.48-58/.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2017 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 під час слідчої дії вказала на фотознімок, на якому зображений обвинувачений ОСОБА_1 та пояснила, що з вказаною особою зустрілась в міськвідділу поліції в м.Дніпро, оскільки вказаний чоловік до цього декілька разів телефонував свідкові ОСОБА_47 з приводу викрадення її грошових коштів, які знаходились на території її домоволодіння /т.м.д.р.3 а.п.59-69/.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2017 року, відповідно до проведеної слідчої дії свідок ОСОБА_8 вказала на фотографію, на якій зображений обвинувачений ОСОБА_1 , та пояснила, що вказана особа після звернення її до правоохоронних органів з заявою про крадіжку грошей та дорогоцінностей 15.04.2016 року та зникнення її чоловіка, потерпілого ОСОБА_4 , приїздив до неї з міськвідділу поліції та, за його словами, займався пошуком зниклого /т.м.д.р.3 а.п.70-80/.

Протокол проведення слідчого експерименту від 15.02.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_12 за участі понятих за адресою свого проживання по АДРЕСА_5 розповів та показав про обставини вчинення ним крадіжки 15.04.2016 року грошових коштів у сумі 1420000 доларів США, 156000 ЄВРО, золотих виробів з коштовним камінням на загальну суму приблизно 200000 доларів США, які належать потерпілім ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та зберігались на території вказаного домоволодіння в приміщенні козлятнику. На фототаблиці до протоколу фотографії, зроблені під час слідчої дії /т.м.д.р.3 а.п.147-173/.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 від 15.02.2017 року, відповідно до якого вказаний учасник кримінального провадження надала аналогічні показання показанням потерпілого ОСОБА_4 . На території її проживання по АДРЕСА_5 вказаний свідок показала - де саме зберігались грошові кошти та ювелірні вироби потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були викрадені 15.04.2016 року її чоловіком, потерпілим ОСОБА_4 /т.м.д.р.3 а.п.174-191/.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_4 від 15.02.2017 року, згідно якого під час вказаної слідчої дії потерпілий за участі понятих, статиста з письмового дозволу власника оселі, в якій відбувались інкриміновані обвинуваченим події 06.05.2016 року, розповів та показав, що ввечері вказаного дня (06.05.2016 року) він разом з потерпілим ОСОБА_3 намагались вийти з під`їзду будинку АДРЕСА_10 , і на першому поверсі на них було скоєно розбійний напад раніше невідомими особами чоловічої статті, яких було спочатку троє. Двоє чоловіків заламали йому руки назад на наклонили донизу головою, наділи кайданки, а третій скрутив руки назад його брату, потерпілому ОСОБА_3 . Після чого вони всі піднялись до квартири АДРЕСА_9 на 4 поверсі, яку вони винаймали, та зайшли всередину, де розвели по кімнатах. Він перебував в кухні, лежав обличчям донизу на підлозі, а один з нападників, як йому здається «старший», тримаючи пістолет та погрожуючи, запитав про гроші та коштовності. Потерпілий ОСОБА_3 перебував в іншій кімнаті. Побоюючись за своє життя та брата, він погодився віддати гроші та ювелірні вироби, оскільки третій нападник, який перебував з потерпілим ОСОБА_3 в іншій кімнаті, не міг найти гроші. Йому дозволили підвестись, в цей час «старший» з нападників відповів на телефонний дзвінок, і в квартиру зайшов четвертий нападник. Його завели до кімнати, де перебував брат з одним з нападників, та він показав на крісло, де була захована валіза з грошима. Один з нападників дістав сумку, після чого «старший» з нападників запитав про наявність коштовностей в цій сумці. Він показав на інше крісло, де була захована інша сумка з грошима та ювелірними виробами. Другий нападник перевернув крісло, дістав сумку та переконався в наявності цих речей. За наказом «старшого» другий нападник дістав п`ять пачок по 10000 доларів США та поклав на крісло. «Старший» з нападників сказав, щоб вони зникли з міста і цих грошей для цього вистачить. Нападники повернули документи, забрали всі гроші (за винятком залишених 50 000 доларів США та 46 000 доларів США, витрачених на придбання автомобіля «АУДІ»), коштовності та інші предмети - мисливський обріз, ліхтарик, бінокль, мисливські ножі, радіо, - та покинули квартиру, а він разом з потерпілим ОСОБА_3 залишились в квартирі. Через деякий час вони викликали таксиста за прізвищем « ОСОБА_48 » та залишили квартиру. На фотографіях, що додані до протоколу слідчої дії, зафіксовані обставини, встановлені під час слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_4 /т.м.д.р.3 а.п.192-218/.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_3 від 15.02.2017 року, відповідно до якого під час вказаної слідчої дії за місцем вчинення кримінального правопорушення вказаний учасник відтворив дії, обстановку та обставини вчиненого 06.05.2016 року на нього та його брата, потерпілого ОСОБА_4 , розбійного нападу. Так потерпілий показав, що у зв`язку з викраденням потерпілим ОСОБА_4 15.04.2016 року грошей та ювелірних виробів, вони знаходились в м.Павлограді, де винаймали квартиру АДРЕСА_11 . 06.05.2016 року ближче до вечора його та брата троє невідомих осіб чоловічої статті на першому поверсі в під`їзді за вищевказаною адресою затримали: заламали руки та надягли кайданки потерпілому ОСОБА_4 , йому - лише скрутили руки назад. Піднявшись на 4 поверх, той нападник, що вів його, забрав ключі від орендованої квартири, відкрив двері, і вони всі зайшли всередину. Двоє нападників відвели потерпілого ОСОБА_4 на кухню, а він разом з третім нападником зайшли до житлової кімнати, де цей чоловік став обшукувати приміщення. Через деякий час до цієї житлової кімнати зайшли вже троє осіб нападників з потерпілим ОСОБА_4 . Брат вказав на крісла, де були заховані гроші з коштовностями в сумках. Після отримання цих сумок, один з нападників дістав 5 пачок по 10 000 доларів США та поклав на крісло за вказівкою іншого нападника, який наказав братові та йому покинути місто, скориставшись цими грошима. Нападники повернули раніше забрані документи, забрали сумки з грошима та коштовностями, пішли, залишивши їх в квартирі. Вони зібрали всі свої речі та також покинули квартиру, викликавши таксиста за прізвищем « ОСОБА_48 ». На фотографіях, що додані до протоколу, зафіксовані обставини інкримінованих подій, встановлені під час слідчого експерименту /т.м.д.р.3 а.п.219-244/.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_11 від 10.03.2017 року, згідно якого за адресою проживання останньої в присутності понятих була проведена слідча дія. Під час слідчого експерименту свідок показала, що 21.04.2016 року до її помешкання незаконно проникли три особи, які провели обшук кімнат та вилучили два мобільних телефони марки «Нокіа», що були залишені до цього в ніч з 15.04.2016 року на 16.04.2016 рік потерпілим ОСОБА_3 . На фотографіях, що додані до протоколу, зафіксований хід проведення слідчої дії /т.м.д.р.3 а.п.245-255/.

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 23.03.2017 року, згідно якого слідчим на стадії досудового розслідування було проведено огляд інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_49 та встановлено, що їй на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_13 /т.16 а.п.211/.

Ухвала від 24.03.2017 року про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_13 , яка належить ОСОБА_49 /т.11 а.п.135-136/.

Постанова слідчого від 07.04.2017 року про визнання речовим доказом квартири за адресою: АДРЕСА_13 , - що належить на праві приватної власності ОСОБА_49 /т.16 а.п.212/.

Стороною захисту для підтвердження придбання квартири за адресою: АДРЕСА_13 , - ОСОБА_49 , колишньою дружиною обвинуваченого ОСОБА_1 , були надані наступні письмові докази: копії паспорта ОСОБА_49 , свідоцтв про народження спільних дітей; рішення суду від 21.11.2016 року про розірвання шлюбу між обвинуваченим та ОСОБА_49 ; інформаційна довідка з державних реєстрів про реєстрацію договору купівлі-продажу вказаної квартири 05.12.2016 року; ухвала про арешт майна з ЄРСР; письмові пояснення членів родини ОСОБА_49 - ОСОБА_50 , ОСОБА_51 з копією паспортів; свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.11.2003 року на ОСОБА_51 та витяг про реєстрацію вказаного свідоцтва; договір від 29.12.2010 року про купівлю-продаж ОСОБА_51 нерухомого майна /т.2 а.п.96-119/.

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 23.03.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1 та встановлено, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_15 (кадастровий номер 3222480800:06:010:5264 /т.16 а.п.213/.

Постанова слідчого від 07.04.2017 року про визнання речовим доказом земельної ділянки за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада, Бузівська (кадастровий номер 3222480800:06:010:5264) - що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 /т.16 а.п.214/.

Ухвала слідчого судді від 24.03.2017 року про накладення арешту на земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада, Бузівська що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 /т.11 а.п.57-58/.

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 23.03.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_52 та встановлено, що йому на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_14 - та земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:161:0010 /т.16 а.п.215/.

Постанова слідчого від 07.04.2017 року про визнання речовим доказом домоволодіння за адресою: АДРЕСА_14 та земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:161:0010 - що належить на праві приватної власності ОСОБА_52 /т.16 а.п.216/.

Ухвала від 24.03.2017 року про накладення арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_14 , яке належить на праві власності ОСОБА_52 /т.12 а.п.42-43/.

Ухвала від 30.06.2017 року про скасування арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_14 , яке належить на праві власності ОСОБА_52 /т.12 а.п.46-48/.

Ухвала від 21.07.2017 року про накладення арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_14 , яке належить на праві власності ОСОБА_52 /т.2 а.п.233-234, т.9 а.п.249-251/

Стороною захисту надані письмові докази на придбання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_14 та земельної ділянки ОСОБА_52 , батьком обвинуваченого ОСОБА_2 : відомості з ДПІ про суми виплачених доходів та утриманих податків ФОП ОСОБА_52 ; копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_52 , свідоцтво про реєстрацію ФОП ОСОБА_52 , виписка та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; довідка з ПАТ КБ «ПриватБанк»; податкові декларації платника податків ФОП ОСОБА_52 ; квитанції про здійснення валютно-обмінних операцій; заяви до суду; ухвала слідчого судді, договори купівлі-продажу нерухомого майна від 19.09.2016 року та земельної ділянки від 19.09.2016 року з довідками з Державних реєстрів. /т2, а.п.190-234, т.8 а.п.118-176/

Протокол обшуку від 06.04.2017 року, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді /т.12. а.п.145-146/слідчим в присутності потерпілого ОСОБА_4 , понятих було проведено обшук автомобіля марки «Кіа Спортедж», державний номерний знак НОМЕР_6 . Під час обшуку було виявлено та вилучено блокнот синього кольору з записами, планшетку чорного кольору, один патрон, три зв`язки ключів, технічний паспорт на автомобіль «Кіа Спортедж», державний номерний знак НОМЕР_6 , водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , спеціальний жетон №0050071 ДПН №002931. За результатами слідчої дії складено протокол та вилучено автомобіль, яким користувався обвинувачений ОСОБА_1 . Проведення обшуку було зафіксоване на відеокамеру. При перегляді додатку (диску) до протоколу обшуку були встановлені аналогічні обставини /т.12 а.п.147-152/.

Ухвала від 07.04.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене 06.04.2017 року під час обшуку автомобілю «Кіа Спортедж», державний номер НОМЕР_6 , а саме: спеціальний жетон №0050071 ДПН №002931, виданий 14.12.2016 року на ім`я ОСОБА_1 , начальника сектору ГУНП в Дніпропетровській області /т.12 а.п.124-125/.

Постанова слідчого про повернення тимчасово вилученого майна від 03.07.2017 року, відповідно до якої транспортний засіб «Кіа Спортедж», державний номер НОМЕР_6 , повернутий власнику ОСОБА_50 /т.16 а.п.177/.

Протокол обшуку від 06.04.2017 року, відповідно до якого слідчим за участі понятих на підставі ухвали слідчого судді /т.12 а.п.152-153/ був проведений обшук в робочих кабінетах обвинуваченого ОСОБА_1 №423 та обвинуваченого ОСОБА_2 №416 на четвертому поверсі Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, Троїцька площа, 2а. В кабінеті обвинуваченого ОСОБА_1 було виявлено та вилучено 5 аркушів з бухгалтерії щодо отриманого доходу обвинуваченим, чорнова декларація останнього на 1 арк., робочий зошит, в якому присутні записи про потерпілу ОСОБА_5 , ОСОБА_43 , ОСОБА_3 . В робочому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_2 виявлена довідка щодо отриманих доходів останнім /т.12 а.п.154-157/.

Постанова про визначення речовими доказами від 15.06.2017 року, згідно якої вилучені в ході обшуку в робочих кабінетах, зокрема обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , речі та документи були визнанні речовими доказами, а саме: зошит в клітинку формату паперу А4 з синьою обкладинкою, перший аркуш декларації про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру на ім`я ОСОБА_1 ; довідка про доходи №63/32 від 22.01.2015 на ім`я ОСОБА_1 на суму 27668.84 грн.; довідка про доходи на ім`я ОСОБА_1 на суму 52643.84 грн.; витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 16.03.2016 на ім`я ОСОБА_1 ; довідка про доходи на ім`я ОСОБА_1 на суму 12348 грн.; довідка про доходи №1145 від 30.01.2017 на ім`я ОСОБА_1 на суму 100847.03 грн.; довідка про доходи №1171 від 30.01.17 на ім`я ОСОБА_15 на суму 87045.45 грн.; довідка про доходи №1169 на ім`я ОСОБА_2 на суму 90817.41 грн. /т.16 а.п.250-258, т.17 а.п.1-83/

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 17.06.2017 року, згідно якого слідчим були оглянуті вилучені під час обшуку адміністративної будівлі Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області речі та документи. Так, при огляді зошиту в клітинку, вилученого з кабінету обвинуваченого ОСОБА_1 на аркуші 9 маються рукописні записи кульковою ручкою «план работы на 15.06.2016», « НОМЕР_10 - ОСОБА_77», на аркуші 11 зі зворотної сторони маються рукописні записи кульковою ручкою «план работы на 01.07.2016» «1.Отработка ОСОБА_78 г.Синельниково», на аркуші 12 маються рукописні записи кулькою ручкою «план работы на 04.07.16» «2.Работа по б/п ОСОБА_77-Заболотний-лагерь-г.Шахтное», на аркуші 15 зі зворотної сторони маються рукописні записи «план работы на 07.09.16» «3.Снятие б/п ОСОБА_79-Днепровский РО.» Під час вказаної слідчої дії також було оглянуто інші документи: перший аркуш декларації про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру на ім`я ОСОБА_1 ; 4 довідки про доходи на ім`я ОСОБА_1 ; витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків на ім`я ОСОБА_1 ; довідка про доходи на ім`я ОСОБА_15 ; довідка про доходи на ім`я ОСОБА_2 /т.16 а.п.248-249/

Протокол обшуку від 06.04.2017 року, згідно якого під час проведення досудового розслідування слідчим на підставі ухвали слідчого судді /т.12 а.п.167-169/ було проведено обшук за місцем проживання співмешканки обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_53 за адресою: АДРЕСА_16 . В ході проведення обшуку були виявлені та вилучені ювелірні прикраси, які в подальшому були повернуті власникові ОСОБА_53 під розписку /т.12 а.п.170-176/.

Протокол обшуку від 06.04.2017 року, відповідно до якого під час проведення досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді /т.12.а.п.177-178/ був проведений обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено піджак чорного кольору в риску та брюки чорного кольору /т.12 а.п.179-183/.

Протокол обшуку від 06.04.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді /т.12.а.п.193-194/ був проведений обшук за місцем реєстрації вогнепальної зброї обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_17 . В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти: 92732 гривень, 38018 доларів США, 11775 Євро; записи та мисливська рушниця марки «CIF-SAN» № НОМЕР_11 , мисливські патрони у кількості 25 штук. /т.12 а.п.195-200/.

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 07.04.2017 року, відповідно до якого слідчим було оглянуто вилучену в ході обшуку за місцем реєстрації зброї обвинуваченого ОСОБА_1 рушницю чорно-коричневого кольору «CIF-SAN» № НОМЕР_11 /т.16 а.п.204/

Постанова слідчого від 07.04.2017 року про визнання речовим доказом мисливської рушниці чорно-коричневого кольору «CIF-SAN» № НОМЕР_11 /т.16 а.п.205/

Ухвала слідчого судді від 07.04.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене 06.04.2017 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_17 , а саме: рушницю чорно-коричневого кольору марки «CIF-SAN» № НОМЕР_11 , мисливські патрони у кількості 25 штук /т.12 а.п.126-127/.

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 13.05.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд вилучених під час обшуку за місцем реєстрації зброї обвинуваченого ОСОБА_1 грошових коштів: пакет №1 -24732 гривень; пакет №2 - 68000 гривень; 38018 доларів США, 11775 Євро /т.16 а.п.217-220/.

Постанова слідчого від 13.05.2017 року про визнання в якості речових доказів грошових коштів: 24732 гривень; 68000 гривень; 38018 доларів США, 11775 Євро, - вилучених 06.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_17 /т.16 а.п.221/

Акти прийому-передачі майна на зберігання від 15.05.2017 року, відповідно до якого слідчий передав на відповідальне збереження до Харківського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» :

- пакет з грошовими коштами в сумі 92732 гривень, 38018 доларів США, 11775 євро;

- пакет з грошовими коштами в сумі 443 доларів США, 90 євро;

- пакет з грошовими коштами в сумі 14777 гривень та 32 доларів США /т.15 а.п.49-51/.

Ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.06.2017 року, згідно якої були повернуті під час обшуку 06.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_17 гр. ОСОБА_54 грошові кошти: 32303 доларів США, 10105 Євро, 92732 гривень /т.16 а.п.224/.

Розписка гр. ОСОБА_54 про отримання від слідчого грошових коштів за ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.06.2017 року /т.16 а.п.225/

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.04.2017 року, згідно якого обвинуваченого ОСОБА_1 було затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України в присутності понятих, захисника, при здійснені обшуку затриманої особи було виявлено грошові кошти в сумі 4562 гривень, флеш носій 16 ГБ /т.13 а.п.119-124/.

Ухвала від 07.04.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене під час особистого обшуку обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 4562 гривень, флеш носій 16 ГБ Transcend /т.12 а.п.128-129/.

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 23.03.2017 року, відповідно до якого слідчий провів огляд картки реєстрації транспортного засобу Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_5 , vin НОМЕР_12 , 2016 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_55 /т.16 а.п.209/.

Ухвала від 24.03.2017 року про накладення арешту на автомобіль Тойота Камрі, державний номерний знак НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_55 /т.12 а.п.32-33/.

Протокол обшуку від 06.04.2017 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді /т.12.а.п136-137/ слідчим в присутності понятих, захисника було проведено обшук автомобіля марки «Тойота Камрі», державний номерний знак НОМЕР_5 . Під час обшуку було виявлено та вилучено блокнот чорного кольору з записами, рішення Дніпропетровської міської ради. За результатами слідчої дії складено протокол та вилучено автомобіль, яким користувався обвинувачений ОСОБА_2 . Проведення обшуку було зафіксоване на відеокамеру. При перегляді додатку (диску) до протоколу обшуку були встановлені аналогічні обставини /т.12. а.п.138-144/.

Постанова слідчого від 07.04.2016 року про визнання речовим доказом автомобіль марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_5 , vin НОМЕР_12 , 2016 року випуску, який належить ОСОБА_55 /т.16 а.п.210/.

Постанова слідчого про повернення тимчасово вилученого майна від 03.07.2017 року, відповідно до якої транспортний засіб Тойота Камрі, державний номерний знак НОМЕР_5 , повернутий власнику ОСОБА_55 та наданий дозвіл на користування /т.16 а.п.178-179/.

Стороною захисту для підтвердження придбання автомобіля Тойота Камрі, державний номерний знак НОМЕР_5 , ОСОБА_55 , матір`ю обвинуваченого ОСОБА_2 , були надані наступні письмові докази: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_5 , договір купівлі-продажу вказаного автомобіля від 13.08.2016 року, де в статті «повідомлення» та реквізитах сторін покупцем вказана ОСОБА_55 , а контактний номер телефону НОМЕР_2 /т.8.а.п.98-99, т.2 а.п.171-172/, саме той номер мобільного телефону, яким користувався обвинувачений ОСОБА_2 ; додаток до договору купівлі продажу вказаного автомобіля; видаткова накладна; рахунок фактура; акт приймання-передання товару від 13.08.2016 року; квитанція про сплату вартості автомобіля, серед яких є квитанції з КБ ПАТ «Приватбанк» від 13.08.2016 року, де платником зазначена мати обвинуваченого ОСОБА_55 , при цьому номер телефону вказаний НОМЕР_2 , яким й використовував обвинувачений ОСОБА_2 /т.8 а.п.106/; копія паспорту ОСОБА_55 з РНОКПП, ухвала з ЄРСР про накладення арешту /т.2 а.п.162-187, т.8 а.п.95-115/.

Протокол обшуку від 06.04.2017 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді /т.12.а.п.184-185/ під час проведення досудового розслідування в присутності понятих, захисника було проведено обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 . В ході обшуку були виявлені та вилучені: грошові кошти - 4 купюри номіналом по 500 гривень, 1 купюра номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 50 доларів США; заява до «Райфайзен Банк Аваль» №00665456 про підписання документів та надання інших послуг від 22.01.2016 загальною кількістю 6 арк. на ім`я ОСОБА_2 ; квитанція №180/1069-7 від 22.01.2016 на ім`я ОСОБА_2 , банківська картка «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_13 ; посвідчення Комітету по боротьбі з корупцією та організаційною злочинністю на ім`я ОСОБА_2 ; два жіночих годинника «Daniel Wellington», один з яких в металі жовтого кольору, серійний номер №01050173945, другий годинник в металі білого кольору без серійного номеру з ремінцем синього та білого кольору; копія паспорту НОМЕР_14 на ім`я ОСОБА_2 ; договір на туристичне обслуговування від 15.02.2016 на 6 арк.; рахунок-фактура №0002 від 28.01.2017 на 3 арк.; квитанції №08К293752, №08К238438, №08К238479; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_2 ; заява №262053069392 про відкриття рахунку № НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_2 , договір страхування №53052393816 на 8 арк.; наряд-замовлення №АМ08885 з товарним чеком №00449; квитанції ПриватБанк №0596-4927-1792-9961, №0596-4970-7936-0051, № 0596-4910-2193-9334 ; ключі від автомобіля з емблемою «Тойота» серійний номер НОМЕР_17 ; закордонний паспорт НОМЕР_18 на ім`я ОСОБА_2 ; IPAD model A1600 Serial DLXNK3HPG5Y2, мобільний телефон Nokia C-3, мобільний телефон Iphone 6 IMEI /т.12. а.п.186-192/

Протокол огляду предметів від 07.04.2017 року, відповідно до якого слідчим на стадії досудового розслідування були оглянуті вилучені в ході обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 речі та документи /т.16 а.п.208/.

В подальшому вилучені в ході обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 грошові кошти - 4 купюри номіналом по 500 гривень, 1 купюра номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 50 доларів США, IPAD model A1600 Serial DLXNK3HPG5Y2, мобільний телефон Nokia C-3, мобільний телефон Iphone 6, - були повернуті його дружині ОСОБА_56 під розписку /т.12 а.п.134/.

Ухвала від 16.05.2017 року про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 06.04.2017 року в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а саме:

- заяву до «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_19 про підписання документів та надання інших послуг від 22.01.2016 загальною кількістю 6 арк. на ім`я ОСОБА_2 ;

- квитанцію №180/1069-7 від 22.01.2016 на ім`я ОСОБА_2

- банківську картку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_13 ;

- посвідчення Комітету по боротьбі з корупцією та організаційною злочинністю на ім`я ОСОБА_2 ;

- два жіночих годинника «Daniel Wellington», один з яких в металі жовтого кольору, серійний номер №01050173945, другий годинник в металі білого кольору без серійного номеру з ремінцем синього та білого кольору;

- копію паспорту НОМЕР_14 на ім`я ОСОБА_2 ;

- договір на туристичне обслуговування від 15.02.2016 на 6 арк.;

- рахунок-фактуру №0002 від 28.01.2017 на 3 арк.;

- квитанції №08К293752, №08К238438, №08К238479;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_2 ;

- заяву №262053069392 про відкриття рахунку № НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_2 , договір страхування №53052393816 на 8 арк.;

- наряд-замовлення №АМ08885 з товарним чеком №00449;

- квитанції ПриватБанк №0596-4927-1792-9961, №0596-4970-7936-0051, № 0596-4910-2193-9334 ;

- ключі від автомобіля з емблемою «Тойота» серійний номер НОМЕР_17 ;

- закордонний паспорт НОМЕР_18 на ім`я ОСОБА_2 ;

- IPAD model A1600 Serial DLXNK3HPG5Y2 /т.12 а.п.122-123/.

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 25.05.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд вилучених під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 двох жіночих годинників «Daniel Wellington», один з яких в металі жовтого кольору, серійний номер №01050173945, другий годинник в металі білого кольору без серійного номеру з ремінцем синього та білого кольору, жіночого ланцюжка з металу жовтого кольору, жіночих сережок з металу жовтого кольору в коробочці для ювелірних виробів /т.16 а.п.229/

Постанова слідчого від 25.05.2017 року про визнання в якості речових доказів оглянутих двох жіночих годинників «Daniel Wellington», жіночого ланцюжка з металу жовтого кольору, жіночих сережок з металу жовтого кольору в коробочці для ювелірних виробів, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 /т.16 а.п.230-231/.

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 25.05.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд вилучених під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме: копії паспорту НОМЕР_14 на ім`я ОСОБА_2 ; договору на туристичне обслуговування від 15.02.2016 на 6 арк.; рахунка-фактури №0002 від 28.01.2017 на 3 арк.; квитанцій №08К293752, №08К238438, №08К238479; копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_2 ; заяви №262053069392 про відкриття рахунку № НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_2 , договору страхування №53052393816 на 8 арк.; наряду-замовлення №АМ08885 з товарним чеком №00449; квитанцій ПриватБанк № 0596-4927-1792-9961 , № 0596-4970-7936-0051 , №0596-4910-2193-9334 /т.16 а.п.232/.

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.04.2017 року, згідно якого обвинуваченого ОСОБА_2 було затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України в присутності понятих, захисника, при здійснені обшуку затриманої особи було виявлено: дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_2 ; картку замісник №75; 3 ключі чорного кольору; 2 флеш носія чорного та срібного кольорів; магазин пістолета, 4 набої 9 мм, пістолет ПМР № НОМЕР_22 ; довідку з банку «Аваль»; портмоне із водійським посвідченням на ім`я ОСОБА_2 ; портмоне із паспортом ОСОБА_2 із 2 копіями ІНН; чорне портмоне із грошовими коштами: 1 купюра 2 долара США, 1 купюра 10 доларів США, 1 купюра 20 доларів США, 5 купюр по 500 гривень, 61 купюра по 200 гривень, 3 купюри по 20 гривень, 1 купюра 10 гривень, 1 купюра 5 гривень, 1 купюра 2 гривні; картку банку «Ренесанс Кредит» № НОМЕР_23 ; картку без сім-картки Київстар НОМЕР_24 ; газовий балон «ТЕРЕН 4М»; навушники білого кольору; мобільний телефон «NOMI» чорного кольору; мобільний телефон білого кольору «Samsung»; зарядний пристрій чорного кольору; посвідчення працівника ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 НОМЕР_71 із спецжетоном №0049397 /т.13 а.п.136-141/. Вказана слідча дія фіксувалась на відеокамеру. При перегляді відеозапису затримання обвинуваченого ОСОБА_2 були встановлені аналогічні обставини.

Протокол огляду речей і документів від 07.04.2017 року, відповідно до якого слідчим під час проведення досудового розслідування було оглянуто речі та документи вилучені під час затримання у обвинуваченого ОСОБА_2 , з флеш носія срібного кольору було зроблено роздруківку файлу з особистими даними потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на 2 арк. /т.16 а.п.197-198/

Роздруківка на потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в якій зазначені персональні дані вказаних осіб, дані щодо притягнення до відповідальності в 2016 році /т.16 а.п.199-200/

Постанова слідчого від 07.04.2017 року про визнання в якості речових доказів речей та документів, вилучених під час затримання обвинуваченого ОСОБА_2 :

- сумки шкіряної на плече чорного кольору;

- дозволу на зброю на ім`я ОСОБА_2 НОМЕР_69;

- картки-замісник №75;

- ключа чорного кольору у кількості 3 шт.;

- флеш носія чорного кольору;

- флеш носія срібного кольору;

- пістолету ПМР КІВГ НОМЕР_70 із магазином до нього та набоями 9 мм (кулі гумові) кількості 4 шт.;

- довідки з банку «Аваль»;

- портмоне чорного кольору із водійським посвідченням на ім`я ОСОБА_2 ;

- портмоне чорного кольору із паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_2 та копії ІНН на ім`я ОСОБА_2 у кількості 2 шт.;

- чорного портмоне;

- грошові кошти: 1 купюра 2 долара США, 1 купюра 10 доларів США, 1 купюра 20 доларів США, 5 купюр по 500 гривень, 61 купюра по 200 гривень, 3 купюри по 20 гривень, 1 купюра 10 гривень, 1 купюра 5 гривень, 1 купюра 2 гривні;

- картки банку «Ренесанс Кредит» № НОМЕР_23 ;

- картки мобільного оператора Київстар без сім-картки № НОМЕР_24 ;

- газового балону дратівливої дії «ТЕРЕН 4М»;

- навушників білого кольору;

- мобільного телефону чорного кольору «NOMI» на 2 сім карти 1.IMEI: НОМЕР_25 та 2.IMEI: НОМЕР_26 із батареєю та сім картою оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_27 ;

- мобільного телефону білого кольору «Samsung», IMEI: НОМЕР_28 із батареєю та сім картою оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_27 ;

- зарядного пристрою (шнур із блоком живлення) чорного кольору;

- посвідчення працівника ГУ НП в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_2 НОМЕР_71 із спеціальним жетоном № 0049397 /т.16 а.п.201-203/.

Ухвала від 15.05.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене під час особистого обшуку затриманої особи обвинуваченого ОСОБА_2 /т.12 а.п.130-131/.

Протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 13.05.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд вилучених під час затримання обвинуваченого ОСОБА_2 грошових коштів:14777 гривень та 32 долара США /т.16 а.п.226-227/.

Постанова слідчого від 13.05.2017 року про визнання в якості речових доказів грошових коштів: 14777 гривень та 32 долара США, - вилучених 06.04.2017 року під час затримання обвинуваченого ОСОБА_2 /т.16 а.п.228/.

Ухвала від 27.04.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене 06.04.2017 року під час обшуку гаражу за адресою: м.Дніпро, гаражний кооператив «Комунар», гараж № НОМЕР_30 , а саме:

- мобільний телефон Nokia 1650 НОМЕР_31 без сім-картки;

- мобільний телефон Samsung GT-E1175T IMEI НОМЕР_32 без сім-картки;

- мобільний телефон Nokia 1208 IMEI НОМЕР_33 ;

- сім карту «Life» № НОМЕР_34 червоного кольору;

- сім карту Life № НОМЕР_35 червоного кольору;

- сім карту «Київстар» № НОМЕР_36 ;

- карту пластикову «ПриватБанк» Універсальна № НОМЕР_37 ;

- адаптер пам`яті Kingston Micro SD чорного кольору;

- пластикову картку для сім-картки «Utel» № НОМЕР_38 ;

- пластикову картку для сім-картки «Київстар» № НОМЕР_39 ;

- пластикову картку для сім-картки «МТС» № НОМЕР_40 з надписом чорною ручкою « НОМЕР_41 »;

- пластикову картку для сім-картки «Київстар» № НОМЕР_42 ;

- пластикову картку для сім-картки «Київстар» № НОМЕР_43 ;

- ноутбук HP чорного кольору, модель ENVYm6;

- ноутбук HP чорного кольору, модель Pavilion g6 /т.12 а.п.132-133/.

Талон квитанція №133 від 12.07.2017 року про прийняття Основ`янським ВП ГУНП в Харківській області речових доказів: револьверу ПО НОМЕР_73 чорного кольору із пластиковою рукояткою коричневого кольору, барабаном на 6 патронів, написами «Калібр 9 мм», «Україна», кобура, три патрони із красним маркуванням, написом «ТЕРЕН-3» 9 мм/380; рушниці чорно-коричневого кольору марки ARMSAN SILAN DS Phenoma кал.12, № НОМЕР_72 та чохлу до неї; мисливської рушниці чорно-коричневого кольору марки CIF-SAN № НОМЕР_11 , пістолету ПМР КІВГ НОМЕР_70 із магазином до нього та набоями 9 мм (кулі гумові) кількості 4 шт. /т.16 а.п.206-207/.

Положення про Дніпровський відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 07.12.2016 року, відповідно до якого одним із завдань та функцій вказаного відділу є координація, у межах визначених законодавством України повноважень, діяльності підпорядкованих відділень поліції за напрямами організаційно-аналітичного, методичного та матеріально-технічного забезпечення. Відділ поліції координує та контролює діяльність підпорядкованих відділень поліції у межах повноважень, у встановленому порядку здійснює перевірки службової діяльності підпорядкованих відділень поліції, здійснює прийняття, реєстрацію заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, контролює цей напрям роботи у підпорядкованих відділеннях поліції відповідно до повноважень; розшукує осіб, зокрема які пропали безвісті та інших осіб у випадках, визначених законодавством, у межах повноважень організовує та здійснює оперативно-розшукову діяльність; у межах повноважень здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу, оброблення персональних даних, а також користується базами (банками) даних МВС і Національної поліції та бере участь у їх формуванні /т.15 а.п.107-110/.

Витяг з послужного списку ОСОБА_2 , отриманий на адвокатський запит, згідно якого обвинувачений з 2005 року працював в правоохоронних органах оперуповноваженим на різних посадах, на момент інкримінованих подій з 07.11.2015 року займав посаду старшого оперуповноваженого Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, в подальшому з 09.12.2016 року - старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області /т.1 а.п.217-218/.

Витяг з послужного списку ОСОБА_1 , отриманий на адвокатський запит, згідно якого обвинувачений з 1998 року працював в правоохоронних органах на різних посадах, на момент інкримінованих подій з 07.11.2015 року займав посаду начальника сектору Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, в подальшому з 09.12.2016 року - начальник сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області /т.1 а.п.226-228/

Витяг з функціональних обов`язків начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 06.04.2017 року, згідно яких одним із завдань вказаної особи є узагальнення та аналіз стану пошукової роботи ВП ДВП ГУНП України в області; надає методичну та практичну допомогу з розшуку, зокрема безвісно зниклих осіб та безпосередньо приймає участь в оперативно-розшукових заходах спрямованих на розшук /т.16 а.п.181-183/.

Витяг з функціональних обов`язків старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 06.04.2017 року, відповідно до яких вказана особа займається вивченням оперативно-розшукових справ, які знаходяться в проваджені територіальних підрозділів карного розшуку, на контрольні та резонансні злочини заводить контрольно-наглядові справи; здійснює виїзди в ВП ДВП в цілях здійснення перевірок оперативно-розшукової діяльності територіальних підрозділів кримінальної поліції по вказаній ліній роботи, надання практичної допомоги в розкритті контрольних та резонансних злочинів; бере безпосередню участь у розкритті злочинів проти власності та надає практичну допомогу ВП ДВП в розкритті злочинів даної категорії /т.16 а.п.184-186/.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.04.2017 року, згідно якого в ПрАТ «МТС Україна» під час проведення досудового розслідування було отримано тимчасовий доступ та вилучено копію інформації в електронному вигляді на диску про зв`язок мобільного телефону потерпілого ОСОБА_4 та за номерами мобільних телефонів НОМЕР_44 і НОМЕР_45 за період з 16.04.2016 року по 20.03.2017 рік /т.15 а.п.59-64/.

Протокол тимчасового доступу до речей та документів та здійснення їх виїмки від 22.06.2017 року, відповідно до якого в ПрАТ «Київстар» був наданий тимчасовий доступ та вилучено копію інформації в електронному вигляді на диску про зв`язок та телефони з`єднання абонентів, зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_21 , ОСОБА_6 за період часу з 14.04.2016 року по 16.05.2017 року /т.15 а.п.80-81/

Протокол тимчасового доступу до речей і документів та здійснення їх виїмки від 22.06.2017 року, згідно якого в ПрАТ «МТС Україна» під час проведення досудового розслідування було отримано тимчасовий доступ та вилучено копію інформації в електронному вигляді на диску про зв`язок та телефони з`єднання абонентів, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 за період часу з 14.04.2016 року по 16.05.2017 року /т.15 а.п.82-83/.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів та здійснення їх виїмки від 21.06.2017 року, згідно якого в ТОВ «Лайфселл» під час проведення досудового розслідування було отримано тимчасовий доступ та вилучено копію інформації в електронному вигляді на диску про зв`язок та телефони з`єднання абонентів, зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 за період часу з 14.04.2016 року по 16.05.2017 року /т.15 а.п.84-86/

Матеріли виконання окремого доручення слідчого від 31.03.2017 року, відповідно до якого управлінням оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області на підставі деталізації телефонних з`єднань мобільних телефонів, якими користувались обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження: ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , - під час інкримінованих подій було проведено аналіз з`єднань та місця перебування вказаних абонентів.

Так, 21.04.2016 року в період часу проведення обшуку за місцем проживання свідка ОСОБА_11 мобільні телефони, якими користувались обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження ( ОСОБА_15 ), працюють за однаковими адресами розташування базових станцій в Синельниківському районі, сел.Новоалександрівка, при цьому мають телефоні з`єднання в цей день між собою, а обвинувачений ОСОБА_1 о 21.04 годині спілкується з особою, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження ( ОСОБА_10 ). В цей же день о 19.48 годині включається телефон потерпілого ОСОБА_4 в Синельниківському районі, сел.Новоалександрівка, який до цього 15.04.2016 був виключений. Крім того згідно аналітичної довідки /т.17 а.п.148/ наявне з`єднання мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_2 21.04.2016 року о 19.58 годині з телефоном дружини ОСОБА_56 ( НОМЕР_46 , номер який неодноразово вказаний дружиною при написанні заяв до суду 23.11.2017 року -т.1 а.п.153), при цьому телефон ОСОБА_2 перебуває в с.Новоалександрівка.

06.05.2016 року мобільні телефони обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження ( ОСОБА_15 ), приблизно з 15.30 години працюють за однаковими адресами розташування базових станцій по вул.Соборна та вул. Центральної м.Павлограда. О 20.08 годині за вказаною адресою реєструється робота мобільного термінала, яким користується особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження ( ОСОБА_10 ) При цьому 06.05.2016 року за мобільним терміналом обвинуваченого ОСОБА_1 мається 8 з`єднань з мобільним терміналом свідка ОСОБА_21 та два з`єднання в цей день зафіксовані між мобільними терміналами обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_21 в м.Павлограді. Крім того 06.05.2016 року зареєстровані телефонні з`єднання обвинуваченого ОСОБА_1 по базових станціям мобільного зв`язку, знаходячись у м.Павлограді, з обвинуваченим ОСОБА_2 , особами, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження ( ОСОБА_10 та ОСОБА_15 ). Також наявні два з`єднання мобільного терміналу обвинуваченого ОСОБА_2 06.05.2016 року з дружиною ОСОБА_56 ( НОМЕР_46 , номер який неодноразово вказаний дружиною при написанні заяв до суду 23.11.2017 року -т.1 а.п.153), при цьому одне із з`єднань о 20.14 годині вказаного дня, коли телефон обвинуваченого перебуває неподалік базової станції в м.Павлограді, по вул.Соборна, 115.

Також згідно проведеної аналітичної роботи з 19.04.2016 року обвинувачений ОСОБА_1 має 28 з`єднань з мобільним терміналом, яким користується свідок ОСОБА_8 , з 24.05.2016 року контактує з потерпілою ОСОБА_5 (більше 180 з`єднань). /т.17 а.п.130-248/

Матеріали виконання окремого доручення слідчого від 30.08.2017 року /т.18 а.п.119-133/, згідно яких управлінням оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області на підставі деталізації телефонних з`єднань мобільних телефонів, якими користувався обвинувачений ОСОБА_1 , потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_11 ОСОБА_8 , було проведено аналіз телефонних з`єднань та місця перебування під час інкримінованих подій.

06.05.2016 року в період часу з 15.00 до 20.00 години мобільні термінали потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 працювали за базовими станціями, що розташовані неподалік вул.Ганни Світличної (Радянська) в м.Павлограді та квартири, в якій на них було скоєно розбійний напад.

03.06.2016 року в період часу з 13.00 до 13.30 години мобільні термінали обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_5 працюють за однаковими адресами розташування базових станцій неподалік пл.Троїцька в м.Дніпрі, при цьому наявне з`єднання між вказаними абонентами о 13.02 годині.

16.06.2016 року в період часу з 15.15 до 16.00 години мобільний термінал обвинуваченого ОСОБА_1 працює в районі базової станції неподалік пл.Троїцька в м.Дніпрі, цього дня наявні телефонні з`єднання о 15.11 та 15.57 годині між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_5 , при цьому у о 16.00 наявне телефонне з`єднання між потерпілою ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_14 /т.17 а.п.205/

08.07.2016 року в період часу з 11.15 до 12.00 години обвинувачений ОСОБА_1 мав декілька з`єднань з мобільним терміналом потерпілої ОСОБА_5 , в цей же час остання мала розмову зі свідком ОСОБА_14 .

Протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 25.04.2017 року, відповідно до якого під час проведення досудового розслідування свідок ОСОБА_22 на місці вчинення кримінального правопорушення по АДРЕСА_10 розповів та показав про обставини від 06.05.2016 року у зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків поліцейського за завданням керівництва з ініціатором проведення заходу оперативним співробітником карного розшуку, обвинуваченим ОСОБА_1 . Так в цей день він спільно з ОСОБА_21 на службовому автомобілі марки «Мазда» за вказівкою керівництва ОСОБА_57 та ОСОБА_58 виїхали до м.Павлограда для відпрацювання чотирьох напрямків роботи, по двох з яких ініціатором робіт був працівники поліції ОСОБА_1 , його номер мобільного телефону був отриманий ОСОБА_21 у керівників для контакту. До м.Павлограда виїхали в першій половині дня. Свідок ОСОБА_22 показав, що ОСОБА_21 спілкувався з обвинуваченим ОСОБА_1 , в телефонному режимі, обвинувачений коректував координати відпрацювання, надаючи актуальну інформацію про роботу мобільного термінала. Коли він з ОСОБА_21 встановили місце роботи мобільного терміналу, що розшукували, ОСОБА_21 повідомив про це обвинуваченого ОСОБА_1 , який приїхав до даного будинку в м.Павлоград на позашляховику синього кольору, в якому перебували ще декілька чоловіків. В його присутності ОСОБА_21 сказав та показав обвинуваченому ОСОБА_1 на вікна квартири на 4 поверсі, де працював мобільний термінал. До цього ними було встановлено, що мобільний термінал, який розшукували, працював на рогу квартир АДРЕСА_9 і АДРЕСА_18 з більшою вірогідністю в квартирі АДРЕСА_9 , про що було сповіщено обвинуваченого ОСОБА_1 приблизно о 15-16 годині. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 незрозуміло чому сказав, що це можливо не те, що вони шукали, оскільки у квартирі повинні бути «безхатченки», а ця кватира була з гарним ремонтом. Обвинувчений ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_21 та йому, що вони можуть їхати далі. Вони поїхали виконувати інші завдання, зокрема де був ініціатором обвинувачений ОСОБА_1 , а останній залишився стояти біля вказаного будинку. На фотографіях, що додані до протоколу, зафіксований хід проведення слідчого експерименту та показання свідка ОСОБА_22 /т.15 а.п.111-120/

Протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 25.04.2017 року, згідно якого під час проведення слідчої дії на стадії досудового розслідування свідок ОСОБА_22 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_19 , розповів та показав, що 06.05.2016 року після встановлення роботи мобільного терміналу по АДРЕСА_7 , він та ОСОБА_21 продовжуючи виконувати завдання, ініціатором якого був обвинувачений ОСОБА_1 на виїзді з Павлограду приїхали за вказаною вище адресою та встановили термінал, який працював у таксиста. Вони сфотографували це таксі (стара іномарка коричневого кольору - ауді). ОСОБА_21 зателефонував обвинуваченому ОСОБА_1 , проте останній повідомив, що він дуже зайнятий. Про результати відпрацювання ОСОБА_21 сповістив керівництву, від якого отримали команду повертатись до м.Дніпра. На фотографіях зафіксований хід проведення слідчої дії /т.15 а.п.121-127/.

Протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 25.04.2017 року, відповідно до якого під час проведення досудового розслідування свідок ОСОБА_21 на місці вчинення кримінального правопорушення розповів та показав про обставини, які мали місце 06.05.2016 року під час виконання завдань отриманих від начальника УОТМ ОСОБА_35 по чотирьом напрямкам, по двох з яких був ініціатором обвинувачений ОСОБА_1 , з яким він спілкувався в телефонному режимі, надавши показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_22 під час проведення з останнім слідчого експерименту за місцем встановлення роботи мобільного терміналу на рогу квартир АДРЕСА_9 та АДРЕСА_18 . На фотографіях, що додаються до протоколу, зафіксований хід проведення слідчої дії /т.15 а.п.128-137/.

Протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 25.04.2017 року, згідно якого під час проведення слідчої дії на стадії досудового розслідування свідок ОСОБА_21 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_19 , показав, що 06.05.2016 року після встановлення роботи мобільного терміналу по АДРЕСА_7 , продовжуючи виконувати завдання, ініціатором якого був обвинувачений ОСОБА_1 встановили роботу мобільного терміналу, який працював у таксиста, про що сповістив обвинуваченого ОСОБА_1 . Останній повідомив, що дуже зайнятий та просив перекинути через Вайбер фото номера таксі. Він доповів про результати роботи керівництву та отримав команду повертатись до м.Дніпра. На фотографіях, що додаються до протоколу, зафіксований хід проведення слідчої дії /т.15 а.п.138-145/.

На виконання доручення слідчого адміністрацією ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)», де утримувався обвинувачений ОСОБА_1 на час застосування запобіжного заходу, були надані матеріли, які характеризують останнього. Серед наданих копій листів, які стали підставою для стягнення за порушення режиму тримання та знайдені в речах обвинуваченого ОСОБА_1 є лист, в якому невідомий адресат повідомляє про спілкування з «ОСОБА_82», особа якого є свідком в кримінальному провадженні, який дослівно «все сделал и сказал УВБ правильно: помню, не помню, если выезжали, то только по заданию. Задания все уничтожены уже! Пацанов , которые выезжали в Павлик , УВБ возили туда, чтобы они показали дом (который показали вам). На меня вышла через ОСОБА_63 , (потерпевшая ОСОБА_64 ) с ней буду вести переговоры. Только будет что-то конкретное, ОСОБА_80 приедет и будем советоваться. Я знаю, что они в гонении от всех и уже не хотят ничего…. Я и ОСОБА_81» /т.15 а.п.157/.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 серед запропонованих для впізнання фотокарток вказав на фотографію, на якій зображений обвинувачений ОСОБА_1 , повідомивши, що саме цій особі він 16.06.2016 року та 08.07.2016 року на прохання потерпілої ОСОБА_5 в м.Дніпро поблизу готелю «Спорт» передавав грошові кошти 20 тис. гривень та 10 гривень відповідно /т.16 а.п.28-38/.

Відповідь начальника УОТЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 06.04.2017 року на запит слідчого, згідно якої вказане управління повідомляє, що 06.05.2016 року до м.Павлограда для виконання НСРД №7 виїжджав екіпаж співробітників УОТЗ у складі о/у ОСОБА_22 та ОСОБА_21 . Матеріали проведення заходів зберігаються в УОТЗ терміном 10 днів, по закінченню їх зберігання матеріали були знищені. Відповідно Журналу вхідних цілком таємних та таємних документів управління кримінальної поліції ГУНП (оперативно-технічних заходів) у вказаний період УОТЗ проводились НСРД згідно ухвал та завдань, отриманих з Павлоградського ВП ГУНП від 06.04.2016 року та 27.04.2016 року. Додаток до відповіді - копія журналу, згідно якого 06.05.2016 року о 12.45 до м.Павлограду виїхав екіпаж ОСОБА_22 та повернувся о 21.00 годині /т.16 а.п.133-134/

Відповідь начальника УКР ГУНП в Дніпропетровській області від 05.05.2017 року на запит слідчого, відповідно до якого поліцейськими сектору кримінальної поліції Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП в рамках кримінального провадження за фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 за ч.1 ст.115 КК України 23.05.2016 року реєструвались завдання на проведення НСРД №7 та направлені до УОТЗ ГУНП. Перевіркою встановлено, що ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області була постановлена про надання дозволу за абонентськими номерами НОМЕР_47 та НОМЕР_48 , а також за IMEI: НОМЕР_49 . За фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 заводилось ОРС категорії «Розшук» №20416009 від 18.04.2016. Матеріали з УОТЗ 06.07.2016 року були повернуті до Дніпровського РВП ДВП без виконання у зв`язку з відсутністю технічної можливості їх виконання /т.16 а.п.135-149/

Копія висновку службового розслідування за фактом проведення негласних слідчих (розшукових) дій 06.05.2016 року працівниками УОТЗ ГУНП в Дніпропетровській області на території м.Павлограда, затвердженого 12.04.2017 року, отримана на запит слідчого, відповідно до якого було встановлено, що 06.05.2016 року о 12.45 годині на територію м.Павлограда для виконання негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 268 КПК України (установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу) виїжджали старші о/у управління ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , інструктаж перед виїздом проведено заступником начальника ОСОБА_36 , дозвіл на виїзд надано начальником ОСОБА_35 . За повідомленням ОСОБА_36 з письмового дозволу ОСОБА_35 для проведення НСРД №7 по завданнях Павлоградського ВП було відправлено екіпаж у складі ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в ході перебування вказаних осіб начальником управління ОСОБА_35 додатково було запропоновано відпрацювати завдання інших підрозділів, які надходили до управління останнім часом, за наявності інформації про те, що абоненти реєструються у м.Павлограді, для чого ОСОБА_35 було надано контакт одного з працівників Дніпровського ВП. ОСОБА_36 не перевірив за яким саме завданням начальником управління ОСОБА_35 було надано вказівку проводити заходи. В подальшому через декілька годин працівники екіпажу повідомили про встановлення місцезнаходження мобільного терміналу за одним із завдань та передачу вказаної інформації ініціатору. Опитаний ОСОБА_21 повідомив, що 06.05.2016 року у першій половині дня отримав вказівку від начальника управління ОСОБА_35 виїжджати до м.Павлограда для проведення заходу по встановленню місцезнаходження мобільних терміналів. Після чого він разом з ОСОБА_22 виїхали на виконання декількох завдань, деякі з них були від ініціатора на прізвище ОСОБА_65 . Від керівництва ОСОБА_21 отримав мобільний номер ОСОБА_65 для контакту та оперативного супроводження пошукових заходів. Після встановлення місцезнаходження одного з розшукуваних терміналів ОСОБА_21 було повідомлено ініціатора ОСОБА_65 про вірогідне місцезнаходження мобільного терміналу. Показавши ОСОБА_65 на вікно квартири, у якій ймовірно, знаходився розшукуваний мобільний термінал. Після цього екіпаж залишили цей район та поїхали виконувати інші завдання, а ОСОБА_65 залишився біля будинку, на який вони йому вказали. Через деякий час екіпажем було встановлено місцезнаходження ще одного мобільного терміналу, який знаходився у автомобілі таксі, ініціатором розшуку якого теж був ОСОБА_65 , та повідомлено останнього про це. Доповівши про результати проведення заходів ОСОБА_21 отримав від ОСОБА_35 вказівку повертатися до м.Дніпро /т.16 а.п.148-154/.

Матеріли виконання доручення слідчого з УКР ГУНП в Харківській області від 06.06.2017 року, відповідно до яких було встановлено, що за період з 14.04.2016 року по 16.04.2016 рік:

- потерпілий ОСОБА_12 використовував мобільний телефон марки Nokia 220 (Duos) IMEI НОМЕР_49 , в якому був мобільний номер НОМЕР_48 ; IMEI НОМЕР_50 , в якому був мобільний номер НОМЕР_51 ;

- потерпілий ОСОБА_3 використовував мобільний телефон марки Nokia 107 (Duos) IMEI НОМЕР_52 , в якому був мобільний номер НОМЕР_53 ; IMEI НОМЕР_54 , в якому був мобільний номер НОМЕР_55 .

Вказані мобільні телефони були 15.04.2016 року вимкнені та залишені у ОСОБА_11 за місцем мешкання /т.16 а.п.160-165/

Копії матеріалів кримінального провадження №12016040440001002 від 17.04.2016 року за фактом зникнення ОСОБА_4 , а саме:

- копія витягу з кримінального провадження, згідно якого органом досудового розслідування за фактом зникнення ОСОБА_4 є Дніпропетровське відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області /т.13. а.п.6/;

- копія доручення начальника СВ від 17.04.2016 року про проведення досудового розслідування за фактом зникнення ОСОБА_4 слідчому Дніпропетровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_33/т.13 а.п.7/;

- копія повідомлення про початок досудового розслідування від 17.04.2016 року, відповідно до якого слідча ОСОБА_33 повідомляє керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_28, начальнику Дніпропетровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_83 про початок досудового розслідування за фактом зникнення потерпілого ОСОБА_4 /т.13 а.п.8/;

- копія постанови начальника СВ від 17.04.2016 року про визначення групи слідчих в кримінальному провадженні за фактом зникнення ОСОБА_4 , куди увійшли слідчі ОСОБА_33 (старший групи), ОСОБА_34 /т.13 а.п.9-10/;

- копія постанови про групу прокурорів від 17.04.2016 року, відповідно до якого процесуальне керівництво в кримінальному провадженні за фактом зникнення ОСОБА_4 здійснюють прокурори Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_31 та ОСОБА_30 /т.13 а.п.11/

- копія плану слідчих дій /т.13 а.п.12/;

- копія протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.04.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 16.04.2016 року звернулась до Дніпропетровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про зникнення 15.04.2016 року потерпілого ОСОБА_4 , який поїхав на автомобілі «Ніва» з будинку за місцем проживання: с.Новоалександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, та не повернувся /т.13 а.п.13-14/;

- копія паспорту ОСОБА_4 /т.13 а.п.15/;

- копія добровільного дозволу свідка ОСОБА_8 від 16.04.2016 року на огляд її домоволодіння /т.13 а.п.16/;

- копія протоколу огляду місця події від 16.04.2016 року, згідно якого було оглянуто домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_4 , вилучена сорочка останнього /т.13 а.п.17-23/

- копії протоколів допитів та письмові пояснення учасників кримінального провадження за фактом зникнення ОСОБА_4 , згідно яких слідчі ОСОБА_33, ОСОБА_34 та поліцейські (оперуповноважені) Дніпропетровського ВП ОСОБА_84, ОСОБА_66 отримували дані свідчення /т.13 а.п.25-28, 30-40, 57-58, 87-88, 91-99/;

- копія доручення слідчого оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 18.04.2016 року за фактом зникнення ОСОБА_4 , що направлено начальнику Дніпропетровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області /т.13 а.п.29/;

- копія клопотання слідчої ОСОБА_33 від 10.05.2016 року до слідчого судді Дніпропетровського районного суду про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні ЗАТ «МТС Україна» про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_48 , яким користувався ОСОБА_12 з 14.04.2016 року по 07.05.2016 рік та копія ухвали слідчого судді про задоволення вказаного клопотання слідчого про тимчасовий доступ від 10.05.2016 року /т.13 а.п.41-45/;

- копія клопотання слідчої ОСОБА_33 від 10.05.2016 року до слідчого судді Дніпропетровського районного суду про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні ПрАТ «Київстар» про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_51 , яким користувався ОСОБА_12 з 14.04.2016 року по 07.05.2016 рік та копія ухвали слідчого судді про задоволення вказаного клопотання слідчого про тимчасовий доступ від 10.05.2016 року /т.13 а.п.51-54/;

- копія клопотання слідчої ОСОБА_33 від 10.05.2016 року до слідчого судді Дніпропетровського районного суду про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні ПрАТ «Київстар» про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_53 , яким користувався ОСОБА_3 з 14.04.2016 року по 07.05.2016 рік та копія ухвали слідчого судді про задоволення вказаного клопотання слідчого про тимчасовий доступ від 10.05.2016 року /т.13 а.п.46-50/;

- копія клопотань слідчої ОСОБА_33 від 11.07.2016 року до слідчого судді Дніпропетровського районного суду про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні ЗАТ «МТС Україна» про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_56 , що перебуває у володінні ТОВ «Лайфсейф» про зв`язок абонентських номерів НОМЕР_57 та НОМЕР_58 , що перебуває у володінні ПрАТ «Київстар» про зв`язок абонентських номерів НОМЕР_59 , НОМЕР_10 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_66 , НОМЕР_67 , НОМЕР_68 , якими користувався ОСОБА_12 з 15.06.2016 року по 07.07.2016 рік /т.13 а.п.59-67/;

- копії клопотання слідчої ОСОБА_33 про накладення арешту на автомобіль потерпілого ОСОБА_4 від 08.07.2016 року та ухвали слідчого судді про задоволення вказаного клопотання /т.13 а.п.75-78/;

- копії рапорту поліцейського від 12.07.2016 року, клопотання слідчої ОСОБА_33 про дозвіл на проведення обшуку в автомобілі потерпілого ОСОБА_4 від 08.07.2016 року, ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку в автомобілі потерпілого ОСОБА_4 від 08.07.2016 року /т.13 а.п.70-74/;

- копія протоколу обшуку від 12.07.2016 року, відповідно до якого слідча ОСОБА_34 провела обшук в автомобілі потерпілого ОСОБА_4 на місці його зупинки на трасі М-05 Київ-Одеса в Одеській області на території СП-2 та виявила предмети схожі на гранату, пістолет та порох /т.13 а.п.79-84/;

- копія постанови прокурора від 14.07.2016 року про виділення матеріалів з кримінального провадження за фактом виявлення в автомобілі потерпілого ОСОБА_4 07.07.2016 року предметів схожих на гранату, пістолет та порох /т.13 а.п.68-69/;

- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.07.2016 року, відповідно до якого слідча ОСОБА_34 провела дану слідчу дію в м.Одеса зі свідком ОСОБА_67 , який серед фотокарток вказав на фотографію, на якій зображений ОСОБА_12 та повідомив, що ця особа перебувала за кермом автомобіля «Ніва», який ним був зупинений 07.07.2016 року на трасі /т.13 а.п.89-90/;

- копія постанови про закриття кримінального провадження від 02.09.2016 року, згідно якої провадження за фактом зникнення ОСОБА_4 було закрито у зв`язку з відсутністю події злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, та появою ОСОБА_4 /т.13 а.п.100-101/

Протокол огляду документів від 05.04.2017 року, відповідно до якого під час досудового розслідування слідчим було оглянуто усі документи, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12016040440001001 за ч.1 ст.185 КК України, відкритого 16.04.2016 року за заявою ОСОБА_8 за фактом вчинення 15.04.2016 року крадіжки за адресою: АДРЕСА_5 . При огляді застосовувались технічні засоби фіксації та зроблені електроні копії документів, які долучені до протоколу. Згідно зроблених копій досудове розслідування за вказаною заявою ОСОБА_8 проводилось Дніпропетровським відділенням Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, процесуальне керівництво здійснювали прокурори Дніпропетровської міської прокуратури №3. 16.04.2016 року ОСОБА_8 звернулась до поліції з заявою про вчинення крадіжки майна 15.04.2016 року о 21.30 годині її чоловіком ОСОБА_12 за адресою мешкання: АДРЕСА_5 . Доручення слідчого на проведення слідчих дій в межах даного кримінального провадження надавалось лише оперативному підрозділу Дніпропетровського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Серед зроблених копій документів з кримінального провадження наявна копія паспорта з фотографією ОСОБА_4 , довідка з бази поліції «Армор» з фотографією ОСОБА_4 /т.15 а.п.13-48/.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018 року, відповідно до якого потерпілого ОСОБА_4 було засуджено за ч.5 ст.185 КК України за фактом вчинення крадіжки 15.04.2016 року майна потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а саме: грошових коштів у вигляді 1420000 доларів США (по курсу НБУ 36419648.80 гривень), 156000 Євро (по курсу НБУ4501961.10 гривень), ювелірних виробів на суму 3279776 гривень /т.10 а.п.12-17, т.21 а.п.146-151/.

Висновок судово-товарознавчої експертизи №8988 від 18.12.2017 року, згідно якого середня ринкова вартість ювелірних виробів, які належали ОСОБА_5 станом на час проведення експертизи складала 3279776 гривень. Визначити середню ринкову вартість ювелірних виробів: трьох кілець з жовтого золота з камінням, двох кілець з білого золота з камінням, двох пар золотих сережок з камінням, - не виявилось неможливим /т.10 а.п.25-30/

Копія висновку судово-товарознавчої експертизи №8989 від 19.12.2017 року, яка містить аналогічну інформацію щодо вартості ювелірних виробів, які належали ОСОБА_5 , та були викрадені під час нападу. Станом на час проведення експертизи середня ринкова вартість ювелірних виробів складала 3279776 гривень /т.21 а.п.152-157/.

Протокол огляду предметів від 19.07.2017 року, згідно якого під час досудового розслідування були оглянуті надіслані з Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області розсекречені матеріальні носії секретної інформації у кримінальному провадженні №12016040440001002 від 17.04.2016 року, а саме: клопотання слідчої СВ Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_34 від 18.05.2016 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу «Нокіа» та карток НОМЕР_47 та НОМЕР_48 , якими користувався ОСОБА_68 під час зникнення та постанови слідчої Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_34 від 14.07.2016 року про проведення негласної слідчої дії (розшукової) дії, яка полягає у спостереженні за місцем проживання потерпілого ОСОБА_3 в м.Синельникове /т.16 а.п.242-247/.

Висновок судово-товарознавчої експертизи від 22.08.2017 року, відповідно до якого середня ринкова вартість на 21.04.2016 року мобільного телефону торгової марки «Nokia» модель «220 Duos» складала 420 гривень; мобільного телефону торгової марки «Nokia» модель «107 Duos» складала 300 гривень /т.18 а.п.116-118/.

Виписки по рахунках потерпілої ОСОБА_5 з ПАОКБ «Правекс-Банк» за період з 01.11.2012 року по 07.11.2016 рік /т.18 а.п.137-176, т.м.д.р.1 а.п.70-85/.

Копії податкових декларацій платника єдиного податку ФОП та звітів ФОП потерпілого ОСОБА_6 /т.м.д.р.1 а.п.32-47/.

Стороною захисту для спростування незацікавленості понятих, які були залучені під час проведення досудового розслідування та проведенні слідчих дій: ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та ОСОБА_42 - були надані схематичні зображення зв`язків понятих ОСОБА_41 та ОСОБА_40 з потерпілим ОСОБА_6 та між собою; роздруківки із відкритих джерел щодо компаній ТОВ «Йокатта Фудз», ПП «Варнер», ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Мегаснаб»; витяг з реєстру речових прав щодо власності ОСОБА_6 ; ухвала Київського районного суду м.Харкова від 10.06.2021 року з повними даними (справа №953/11844/20) /т.21 а.п.49-90/.

«Інструкція з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів», затвердженої наказом МВС України №3 ДСК від 05.01.2005 року, відповідно до якої на підрозділи карного розшуку покладається розшук (установлення) осіб, зокрема безвісно зниклих. Органи внутрішніх справ зобов`язані в межах своєї компетенції розглядати заяви, скарги і повідомлення громадян з питань розшукової роботи, виконувати розшукові завдання, орієнтування інших правоохоронних органів та вживати відповідних заходів реагування. Організація розшукової роботи покладається на керівників підрозділів карного розшуку, якими забезпечується: аналіз статистичної та іншої інформації, що характеризує стан розшукової роботи у відповідних підрозділах; контроль за станом розшукової роботи шляхом здійснення перевірок, вивчення оперативно-розшукових справ (надалі ОРС), розшукових справ (надалі РС), ведення справ контрольно-наглядового провадження (надалі СКНП), надання відповідним підрозділам методичної і практичної допомоги в організації розшукової роботи, розроблення й реалізація планів розшукових і оперативно-розшукових заходів з найбільш складних та актуальних справ, безпосередня участь працівників центрального апарату МВС України у здійсненні окремих розшукових заходів. Розшукову роботу підрозділів внутрішніх справ координує Департамент карного розшуку МВС України. Організація розшукової роботи покладається на керівників ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Протягом доби ОРС «Розшук» заводиться зокрема на безвісті зниклих разом з автомобільним транспортом осіб. Організаційне забезпечення початкових розшукових дій покладено на чергові частини органу внутрішніх справ. Питання розшуку і порядок його здійснення безвісті зниклих осіб висвітлений в пункті 8.1 вказаної інструкції. Згідно пункту 9.6 Інструкції у разі, якщо за фактом безвісно зникнення людини порушено кримінальну справу ОРС «розшук» закривається і водночас заводиться ОРС «Злочин», до якої долучається раніше зібрані матеріали.

Наказ МВД №1084/ДСК від 26.11.2012 року про затвердження змін до Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, відповідно до якого у зв`язку з набранням чинності КПК були внесені зміни до вказаної інструкції, при цьому оперативно-розшукову діяльність щодо розшуку осіб, в тому числі безвісно зниклих, продовжують здійснювати зокрема підрозділи карного розшуку.

Проаналізувавши показання обвинуваченого ОСОБА_1 про його непричетність до інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність зацікавленості органів прокуратури та потерпілої ОСОБА_5 в його звинуваченні, виконання ним службових обов`язків у відповідності до посадових обов`язків та чинного законодавства за фактом зникнення потерпілого ОСОБА_4 , а також показання потерпілих, свідків, досліджені письмові докази в сукупності, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_1 , - суд робить висновок про те, що наведені показання обвинуваченого ОСОБА_1 є спробою та способом захиститись від висунутого обвинувачення у вчиненні злочинів та уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Аналізуючи відмову обвинуваченого ОСОБА_2 від надання будь-яких показань в межах кримінального провадження під час судового слідства, невизнання останнім своєї винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, промову під час проголошення останнього слова про його непричетність до інкримінованих подій, не використання терміналу мобільного телефону, який був встановлений в ході досудового розслідування, в сукупності з показаннями потерпілих, свідків, здобутими та дослідженими письмовими доказами, - колегія суддів робить висновок про те, що така позиція обвинуваченого ОСОБА_2 є способом захиститись від висунутого обвинувачення у вчиненні злочинів та спробою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Так, потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_3 в суді впізнали обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , показали, що саме обвинувачені разом з іншими особами, матеріали про притягнення яких виділені в окреме провадження, 06.05.2016 року незаконно затримали їх, силоміць утримували, в квартирі провели незаконний обшук, та із застосуванням погроз насилля примусили віддати гроші та коштовності, які належать потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . При цьому ніякі документи для проведення таких дій не пред`являли та не складали, підтвердили наявність зброї у обвинуваченого ОСОБА_1 під час нападу. До цього з обвинуваченими потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_3 не були знайомі, ніяких відносин не підтримували.

Свідок ОСОБА_11 в суді впізнала обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та показала, що обвинувачені разом з особою, матеріли про притягнення якої виділені в окреме провадження, 21.04.2016 року в її домоволодінні провели незаконний обшук та вилучили два мобільних телефони, які до цього залишив у неї потерпілий ОСОБА_3 , при цьому були обізнані про гроші, які пропали разом з ОСОБА_4 , шукали саме це майно. В подальшому вона ще двічі зустрічалась з обвинуваченим ОСОБА_2 з приводу зниклого потерпілого ОСОБА_3 . До вказаних подій ніяких відносин вказаний учасник кримінального провадження з обвинуваченими не мала.

Потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що після зникнення 15.04.2016 року потерпілого ОСОБА_4 з її грошима та коштовностями, після відкриття кримінальних проваджень за даними фактами, звернень за допомогою посприяти до знайомого прокурора, свідка ОСОБА_27 , вона познайомилась в Дніпровському міському відділі поліції з обвинуваченим ОСОБА_1 , з яким в подальшому контактувала по телефону з приводу пошуків. При цьому потерпіла ОСОБА_5 вказала про надання певної інформації про можливе місце перебування зниклих потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинуваченому ОСОБА_1 . Ніяких стосунків та взаємовідносин до цього вона з обвинуваченими не мала.

Свідок ОСОБА_8 в суді вказала на особу обвинуваченого ОСОБА_1 та показала, що 19.04.2016 року вона познайомилась з останнім після особистого прийому у прокурора ОСОБА_28 з приводу зникнення її чоловіка. Обвинувачений ОСОБА_1 в цей же день приїхав, представився працівником поліції та повідомив, що буде здійснювати розшук чоловіка, опитав її. В подальшому вона контактувала по телефону з обвинуваченим ОСОБА_1 , надавала інформацію про чоловіка та його можливе місцеперебування, зокрема у м.Павлограді. Після появи потерпілого ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_1 не приїхав та перестав цікавитись обставинами зникнення чоловіка з грошима.

Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в своїх показаннях в суді вказали, що ініціатором пошуку мобільних терміналів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_16 06.05.2016 року в м.Павлограді був обвинувачений ОСОБА_1 , який після повідомлення місця перебування цих терміналів майже одразу приїхав. Ці два свідка безпосередньо спілкувались з обвинуваченим ОСОБА_1 , показали йому вікна квартири, де перебували мобільні термінали, вказали на наявність в автомобілі обвинуваченого ОСОБА_1 інших осіб, а свідок ОСОБА_22 вказав на наявність зброї у обвинуваченого ОСОБА_1 при зустрічі. Після за виявленою адресою в цей день на потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був вчинений напад, в результаті якого обвинувачені заволоділи грошима та коштовностями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_33 , яка в 2016 році була слідчою в кримінальних провадженнях за фактом зникнення ОСОБА_4 та викрадення грошей і коштовностей потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в своїх показаннях зазначила, що її керівництво наполягало на оперативному супроводженні в даних кримінальних провадженнях саме співробітником поліції, обвинуваченим ОСОБА_1 , який їй дзвонив, цікавився ходом проведення досудового розслідування та місцем перебування потерпілого ОСОБА_4 . Вона ніяких доручень на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для проведення слідчих або розшукових дій не надавала, стала ігнорувати дзвінки обвинуваченого ОСОБА_1 . В цих кримінальних провадженнях не проводились обшуки за місцем проживання свідка ОСОБА_11 та в квартирі в м.Павлограді за місцем проживання потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ніякі мобільні телефони, гроші та коштовності не вилучались, ніяких доручень з цього приводу вона не надавала нікому, дозволу у слідчого судді на такі дії не отримувала. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не затримували в цих провадженнях.

Свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , які на час зникнення потерпілого ОСОБА_4 , грошей та цінностей працювали в місцевій прокуратурі та були процесуальними керівниками в кримінальних провадженнях за даними фактами, в своїх показаннях зазначили, що ніяких доручень або вказівок щодо залучення для оперативного супроводження працівників поліції міського відділу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погоджували та не надавали, проведення обшуків в межах провадження не погоджували, з відповідними клопотаннями на проведення таких слідчих дії до слідчого судді не виходили, не отримували дозволу на проведення НСРД, мобільні телефони, гроші та цінності не вилучали.

Свідки ОСОБА_28 та ОСОБА_27 , які на час зникнення потерпілого ОСОБА_4 , займали посади керівників місцевих прокуратур, підтвердили, що пошуком зниклого займався працівник місцевого ВП, обвинувачений ОСОБА_1 , з яким вони контактували по телефону. Вони не здійснювали процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях за фактами зникнення ОСОБА_4 , викрадення грошей та цінностей потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ніяких доручень, вказівок на обвинувачених не готували, проведення слідчих та/або слідчо-розшукових заходів обвинуваченим не доручали.

Свідок ОСОБА_9 в своїх показах зазначив, що в 2016 році саме він, будучи начальником відділу кримінальної поліції Дніпровського міського ВП, доручив проведення розшуку зниклого потерпілого ОСОБА_4 обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_10 в межах визначених повноважень. Ніяких обшуків, затримань, вилучення речей він не погоджував, до обов`язку обвинуваченого ОСОБА_1 входило встановлення місця знаходження потерпілого ОСОБА_4 законними заходами.

Свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_37 , які в 2016 році працювали в ВКП Дніпровського районного ВП та здійснювали оперативне супроводження в кримінальному провадженні за фактом зникнення потерпілого ОСОБА_4 , грошей та цінностей, відкривали оперативно-розшукову справу з цього приводу, отримували доручення від слідчого на проведення певних дій, також підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_1 здійснював контроль за їх діяльністю, як керівник вищестоящого органу поліції, проводив також розшукові заходи за даними фактами. Вони не проводили обшуків в межах вказаних кримінальних проваджень, не вилучали мобільних телефонів, грошей, цінностей, не затримували потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Так, допитані за клопотанням сторони захисту свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які під час зникнення потерпілого ОСОБА_4 в квітні 2016 року працювали у секторі карного розшуку під керівництвом обвинуваченого ОСОБА_1 , підтвердили той факт, що саме обвинувачений ОСОБА_1 надавав їм накази щодо відпрацювання місця знаходження зниклого ОСОБА_4 , вказуючи ймовірні місця його перебування, зокрема в м.Павлограді. Вони не приймали участі в таких слідчих діях: обшуках та вилученнях речей, не були задіяні в НСРД, не затримували ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Сторона захисту в промові в судових дебатах зазначила про суб`єктивність та зацікавленість потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при наданні показів з метою уникнення покарання в первісному злочині. Колегія суддів зазначає, що за фактом викрадення 15.04.2016 року грошей та цінностей потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вже було ухвалено 03.04.2018 року обвинувальний вирок стосовно потерпілого ОСОБА_4 та призначено покарання, потерпілий ОСОБА_3 у крадіжці вказаного майна не приймав участі. Тому заявлені стороною захисту обставини для критичного відношення до показів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 необґрунтовані та не заслуговують на увагу.

Зібрані стороною обвинувачення письмові докази також спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_1 про його непричетність до скоєних кримінальних правопорушень, доводячи тим самим його винуватість в цьому, та доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, спростовуючи його непричетність до зазначених подій

Так, досліджені положення про Дніпровський відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області, витяги з функціональних обов`язків, витяг з послужних списків, надані стороною захисту інструкції з організації розшуку, - доводять, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час інкримінованих подій займали посади в правоохоронному органі та були зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень.

В ході проведення досудового розслідування слідчим згідно протоколу були оглянуті матеріли кримінального провадження за фактом викрадення 15.04.2016 року грошей та коштовностей потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Дане провадження було відкрито Дніпропетровським відділенням Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, процесуальне керівництво здійснювали прокурори Дніпропетровської міської прокуратури №3. Доручення слідчого на проведення слідчих дій в межах даного кримінального провадження надавалось лише оперативному підрозділу Дніпропетровського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. В подальшому вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.5 ст.185 КК України за фактом вчинення крадіжки 15.04.2016 року майна потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а саме: грошових коштів у вигляді 1420000 доларів США, 156000 Євро, ювелірних виробів на суму 3279776 гривень.

Під час виконання доручень слідчого підрозділами поліції були встановлені номери мобільних терміналів, якими користувались на час подій обвинувачені; особи, матеріали про притягнення яких до кримінальної відповідальності виділені в окреме провадження ( ОСОБА_15 , ОСОБА_10 ); потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 ; свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , тощо. При цьому під час дослідження наданих стороною захисту письмових доказів на підтвердження придбання автомобіля марки «Тойота Камри», на який накладено арешт в межах кримінального провадження, ОСОБА_55 , матір`ю обвинуваченого ОСОБА_2 , було встановлено, що в договорі купівлі-продажу вказаного транспортного засобу станом на 13.08.2016 року в даних покупця « ОСОБА_55 » вказаний саме той номер мобільного телефону ( НОМЕР_2 ), що був встановлений в ході проведення досудового розслідування як такий, яким користувався обвинувачений ОСОБА_2 на час інкримінованих подій. Вказаний номер мобільного телефону згідно отриманої інформації від мобільних операторів з прив`язкою до базових станцій неподалік місць вчинення злочинів 21.04.2016 року (на час проведення незаконного обшуку у свідка ОСОБА_11 ) та 06.05.2016 року (на час проведення незаконного обшуку та розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) мав з`єднання з телефоном ОСОБА_56 , дружини обвинуваченого ОСОБА_2 , номер якого остання вказувала у поданих заявах до суду станом на 23.11.2017 року. Зазначене спростовує позицію обвинуваченого ОСОБА_2 про невикористання мобільного терміналу НОМЕР_2 раніше та доводить позицію сторони обвинувачення.

В подальшому в ході виконання ухвал слідчих суддів мобільними операторами зв`язку були надані тимчасові доступи до телефонних з`єднань вказаних вище учасників кримінального провадження в період з 14.04.2016 року по 08.12.2016 рік з вказівками базових станцій, що відображено в протоколах про тимчасовий доступ.

Після проведеного аналізу відповідним підрозділом поліції отриманої інформації підтверджено, що 21.04.2016 року в період проведення обшуку за місцем проживання свідка ОСОБА_11 мобільні телефони, якими користувались обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження ( ОСОБА_15 ), працюють за однаковими адресами розташування базових станцій в Синельниківському районі в сел.Новоалександрівка, при цьому мають телефоні з`єднання між собою в цей день. В цей же день після проведеного незаконного обшуку включається телефон потерпілого ОСОБА_4 також в Синельниківському районі в сел.Новоалександрівка, який до цього 15.04.2016 року був виключений, що підтверджує показання свідка ОСОБА_11 та спростовує покази обвинуваченого ОСОБА_1 та позицію обвинуваченого ОСОБА_2 щодо непричетності до пошуків обвинуваченого ОСОБА_2 та іншої особи, матеріли про притягнення якої до кримінальної відповідальності виділені в окреме провадження. 06.05.2016 року мобільні телефони обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження ( ОСОБА_15 ), вдень працюють за однаковими адресами розташування базових станцій по вул.Соборна та вул. Центральної м.Павлограда. ввечері за вказаною адресою реєструється робота мобільного термінала, яким користується особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження ( ОСОБА_10 ) При цьому в цей день за мобільним терміналом обвинуваченого ОСОБА_1 мається 8 з`єднань з мобільним терміналом свідка ОСОБА_21 та два з`єднання в цей день зафіксовані між мобільними терміналами обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_21 в м.Павлограді. Крім того 06.05.2016 року зареєстровані телефонні з`єднання обвинуваченого ОСОБА_1 по базових станціям мобільного зв`язку, знаходячись у м.Павлограді, з обвинуваченим ОСОБА_2 , та особами, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження ( ОСОБА_10 та ОСОБА_15 ). 06.05.2016 року в період часу з 15.00 до 20.00 години мобільні термінали потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 працювали за базовими станціями, що розташовані неподалік квартири, в якій на них було скоєно розбійний напад по АДРЕСА_10 . Проведений аналіз в сукупності підтверджує показання потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та спростовує показання обвинуваченого ОСОБА_1 та доводить причетність до нападу на потерпілих обвинуваченого ОСОБА_2 .

Під час проведення впізнань на стадії досудового розслідування потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_3 вказали на фотографії, на яких зображені обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначивши, що саме ці особи скоїли на них 06.05.2016 року розбійний напад в м.Павлограді та забрали гроші та коштовності.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідок ОСОБА_11 серед фотографій, що були запропоновані для впізнання, вказала на фотографії, на яких зображені обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначивши, що 21.04.2016 року ці особи проводили в її помешканні незаконний обшук та вилучили мобільні телефони, а обвинувачений ОСОБА_2 ще двічі з нею бачився з приводу зниклого ОСОБА_3 .

Під час впізнання на досудовому розслідуванні потерпіла ОСОБА_5 вказала на фотознімок обвинуваченого ОСОБА_1 , пояснивши, що з вказаною особою зустрілась в міськвідділу поліції в м.Дніпро, який декілька разів телефонував свідкові ОСОБА_47 з приводу викрадення її грошових коштів. Аналогічна слідча дія була проведена зі свідком ОСОБА_8 , яка також вказала на фотографію обвинуваченого ОСОБА_1 , пояснивши, що саме ця особа приїздила до неї після звернення до поліції та займалась пошуком зниклого чоловіка та грошей.

Під час слідчих експериментів потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_3 на місці вчинення кримінального правопорушення відтворили обставини нападу на них 06.05.2016 року обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надавали аналогічні показання тим, які колегія суддів безпосередньо сприймала під час їх допиту.

Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 на досудовому розслідуванні приймали участь в слідчих експериментах, під час яких, перебуваючи на місці вчинення кримінального правопорушення, вони відтворили ті обставини, які мали місце 06.05.2016 року під час виконання ними завдання з встановлення мобільних терміналів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_69 в м.Павлограді, ініціатором яких був обвинувачений ОСОБА_1 , їх спілкування з ним та передачу інформації про встановлення місця знаходження вказаних мобільних терміналів. Протоколи слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 містять аналогічні показання, які були надані вказаними учасниками під час допиту в суді.

На слідчому експерименті свідок ОСОБА_11 за адресою свого проживання показала обставини проведення 21.04.2016 року незаконного обшуку трьома особами, серед яких були обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та вилучення двох мобільних телефонів марки «Нокіа» потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно протоколу обшуку в службовому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_1 був знайдений робочий записник, на сторінках якого є записи про проведення певних розшукових заходів за фактом зникнення потерпілого ОСОБА_4 , і даний факт обвинуваченим ОСОБА_70 не заперечується.

Під час затримання обвинуваченого ОСОБА_2 у нього був вилучений флеш-носій, при детальному перегляді якого згідно протоколу огляду була зроблена роздруківка файлу з особистими даними ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , інформація про притягнення останніх до кримінальної, адміністративної відповідальності, що також доводить обізнаність останнього про розшуки вказаних осіб та причетність обвинуваченого до інкримінованих подій.

Усі зазначені протоколи слідчих дій та матеріли, зібрані оперативними підрозділами, підтверджують показання потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та доводять винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Стороною захисту неодноразово було вказано на порушення порядку проведення досудового розслідування, предметної та територіальної підслідності, відсутності будь-яких повноважень у заступника начальника наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Балабана Р.М., який своєю постановою від 20.10.2016 року доручив проведення досудового розслідування прокуратурі Харківської області, відсутність процесуального рішення про визначення вказаної особи процесуальним керівником в даному кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР, та проведення досудового розслідування некомпетентним органом, відсутність процесуального рішення про визначення слідчих в провадженні.

Судом було ретельно перевірено підстави проведення досудового розслідування прокуратурою Харківської області.

Так, 12.10.2016 року Генеральною прокуратурою України було отримано заяву про злочин від потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 , в яких вони повідомили про вчинений розбійний напад на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вчинений ймовірно працівниками поліції спільно з прокурором м.Дніпропетровська /т.м.д.р.1 а.п.4-13/.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення за вказаними заявами до ЄРДР було внесено прокурором Генеральної прокуратури України Балабаном Р.М. відповідно до витягу 20.10.2016 року о 17.51 годині /т.м.д.р.1 а.п.1/.

Крім того, 12.10.2016 року також до Генеральної прокуратури України звернулись потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в заявах зазначили аналогічні обставини вчинення розбійного нападу з вказівкою на причетність до цього працівників правоохоронних органів. /т.м.д.р.1 а.п.144-148 та а.п.152-155/. Вказані заяви в подальшому були направлені до прокуратури Харківської області.

Щодо предметної та територіальної підслідності суд зазначає, що згідно вимог ч.4 ст.216 КПК України в редакції чинній на момент інкримінованих подій слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених зокрема працівником правоохоронного органу. Згідно п.1 Перехідних положень КПК України до дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу. У зв`язку з викладеними в заяві про злочин обставинами та ймовірну причетність до цього працівників правоохоронних органів Дніпропетровської області, відсутність на час подій державного бюро розслідувань, наявність повноважень здійснювати досудове розслідування у слідчих органів прокуратури, постановою заступника начальника наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Балабана Р.М. від 20.10.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.15, т.19 а.п.180/ здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було доручено слідчому управлінню прокуратури Харківської області.

Щодо повноважень прокурора Балабана Р.М., визначення групи прокурорів та слідчих - суд встановив, що 25.10.2016 року кримінальне провадження за заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 за ч.4 ст.187 КК України надходить до прокуратури Харківської області /т.м.д.р.1 а.п.2/.

27.10.2016 року начальник першого слідчого відділу Прокуратури Харківської області доручає проведення досудового розслідування за вказаною заявою старшому слідчому першого слідчого відділу Прокуратури Харківської області Шевченку А.В.

31.10.2016 року постановою заступника прокурора Харківської області призначається група прокурорів, які під час проведення досудового розслідування здійснювали процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні /т.м.д.р.1 а.п.19/, а постановою начальника першого слідчого відділу прокуратури Харківської області від 29.11.2016 року призначається слідча група в складі слідчих Шевченка А.В. та Якутіна В.В. /т.м.д.р.1 а.п.20/

На виконання ухвали суду про тимчасовий доступ з Офісу Генерального прокурора 13.01.2021 року були отримані відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42016000000002964 від 20.10.2016 року за заявою потерпілого ОСОБА_4 /т.20 а.п.107-109/. Так, згідно наданої інформації реєстрація провадження в ЄРДР відбулась 20.10.2016 року о 18.03 годині, користувачем зазначений « ОСОБА_71 ». Також є відмітка про визначення підслідності та передачу до прокуратури Харківської області 21.10.2016 року, користувачем зазначений « Балабан Р.М. », є відмітки про призначення групи прокурорів та слідчих в даному кримінальному провадженні.

На час внесення даних в ЄРДР за заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , станом на 20.10.2016 року ОСОБА_71 займав посаду заступника Генерального прокурора України.

Відповідно до п.2 ч.2 розділу ІІ «Положення про порядок ведення ЄРДР» (надалі Положення), затверджений Наказом ГПУ № 139 від 06.04.2016 року в редакції на час вказаних подій, саме керівник прокуратури, органу досудового розслідування після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. У Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Факт реєстрації кримінального правопорушення (провадження) настає з моменту підтвердження керівником прокуратури або органу досудового розслідування таких відомостей.

Судом зроблений висновок, що 20.10.2016 року прокурор Генеральної прокуратури України Балабан Р.М. о 17.51 годині вносить дані про вчинений злочин за заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 до ЄРДР, а заступник Генерального прокурора України ОСОБА_71 (керівник в розумінні Положення) перевіряє внесені дані та реєструє кримінальне провадження о 18.03 годині цього ж дня.

Ствердження сторони захисту про відсутність процесуального рішення про визначення процесуального статусу прокурора Балабана Р.М. в даному кримінальному провадженні до складення ним постанови про доручення проведення досудового розслідуванні, у зв`язку з чим проведення подальшого досудового розслідування є порушенням процедури отримання доказів, - хибні, оскільки вказана посадова особа з самого початку, отримавши повідомлення про злочин, внесла відомості у відповідності до вимог ст.214 КПК України до ЄРДР та відповідно до частини 7 цієї статті передала наявні у нього матеріали до прокуратури Харківської області та доручила проведення досудового розслідування, оскільки в заяві про злочин були посилання на причетність до цього правоохоронців з Дніпропетровської області.

Посилання сторони захисту на ч.5 ст.36 КПК України при визначенні територіальної підслідності прокурором Балабаном Р.М. є хибними, бо за заявою потерпілого ОСОБА_4 про злочин в Генеральній прокуратурі України, куди надійшло це повідомлення, досудове розслідування не здійснювалось, як і не здійснювалось в іншому органі досудового розслідування до цього, тому ефективність проведення досудового розслідування не оцінювалась і це не було обставиною, що впливала на визначення підслідності.

Ствердження сторони захисту про відсутність в кримінальному провадженні оригіналу постанови прокурора Балабана Р.М. про визначення підслідності, що також є порушенням подальшої процедури отримання доказів, що є наслідком визнання недопустимими доказів, отриманих в ході проведення досудового розслідування, - були також перевірені судом. Дана постанова - це процесуальне рішення, і не є доказом в розумінні КПК України. Вимоги до процесуального рішення, в тому числі постанови прокурора, визначені статтею 110 КПК України. Будь-яких визначень оригіналу чи дублікату, другого примірника постанови прокурора вказана норма не містить. В матеріалах кримінального провадження наявна фотокопія постанови Балабана Р.М. , в подальшому в ході проведення судового слідства прокурором був наданий другий примірник вказаної постанови Балабана Р.М. та, в результаті виконання ухвали суду про тимчасовий доступ та отримання з Офісу Генерального прокурора України повного витягу з ЄРДР був встановлений факт внесення даних до реєстру про визначення підслідності саме прокурором Балабаном Р.М. Посилання сторони захисту на отриманні відповіді з прокуратур стосовно вказаної постанови, та ствердження про відсутність фактично такої постанови були спростовані в судовому засіданні стороною обвинувачення та наданою інформацією з Офісу Генерального прокурора України.

Посилання сторони захисту на ч.12 ст.290 КПК України стосовно не відкриття другого примірника постанови прокурора Балабана Р.М. про визначення підслідності від 20.10.2016 року на час завершення слідства, у зв`язку з чим, суд не має права допустити відомості, що містяться в ній, - також хибні. Бо дані вимоги стосуються саме невідкритих доказів в кримінальному провадженні, а не процесуальних рішень.

Щодо ствердження сторони захисту про невизначення групи слідчих в кримінальному провадженні за фактом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 , оскільки в постанові про призначення слідчої групи від 29.11.2016 року вказаний інший, відмінний номер кримінального провадження, - суд зазначає наступне. Згідно постанови начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 29.11.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.20/ в кримінальному провадженні за ч.4 ст.187 КК України за фактом розбійного нападу на ОСОБА_4 , до якого можуть бути причетні правоохоронці, була призначена група слідчих у складі Шевченка А.В. та Якутіна В.В. Дана постанова згідно отриманої інформації з Офісу Генерального прокурора України наявна в ЄРДР, запис №8. Тому суд констатує, що мала місце звичайна помилка в номері кримінального провадження під час складання даної постанови.

Підстави та порядок визнання доказів недопустимими визначені в ст.86-89 КПК України. Допустимим визнається доказ, якщо він отриманий в порядку встановленому КПК України. Згідно статті 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Верховний Суд в своїх постановах від 28.01.2020 року (справа №359/7742/17, провадження №51-2114км19), від 08.10.2019 року (справа № 639/8329/14-к, провадження № 51-8259км18), від 12.11.2019 року (справа № 236/863/17, провадження № 51-8865км18) зазначає, що, вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК України до наданих сторонами доказів, гарантованих у документах, що згадані в цій статті, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи. Зміст вказаних норм свідчить, що така властивість доказу, як його допустимість, законодавцем пов`язується саме з порядком отримання відповідних фактичних даних. Саме тому недопустимість доказів обумовлюється порушенням не будь-яких процесуальних правил, а лише тих, що забезпечують порядок отримання доказів у кримінальному провадженні. Тому, на вирішення питання про допустимість доказу не можуть впливати порушення інших правил кримінально-процесуальної процедури, що не мають відношення до порядку збирання доказів. Оцінюючи допущені стороною обвинувачення порушення, суд у кожному випадку має проводити аналіз суті допущеного порушення у його взаємозв`язку із якістю доказу та з наслідками прийняття такого доказу для прав і свобод людини та справедливості судового розгляду в цілому.

Стороною захисту так і не було наведено - в чому полягає істотне порушення прав і свобод обвинувачених під час проведення досудового розслідування слідчими прокуратури Харківської області.

Ствердження сторони захисту про недопустимість протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілими ОСОБА_4 від 26.01.2017 року та ОСОБА_3 від 30.01.2017 року, оскільки під час вказаної дії були запрошені поняті, які знайомі з потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому є зацікавленими особами - колегією суддів були перевірені.

Так, в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_3 пояснили, що вказані слідчі дії були проведені в присутності понятих, слідча дія проводилась без примусу чи погроз, вони добровільно погодились на проведення цих дій, їх права чи свободи під час цього не були порушені. В судовому засіданні вказані особи потерпілих підтвердили викладені обставини в оспорюваних протоколах слідчих дій та вказали в залі судового засідань на осіб обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначивши, що саме вони разом з двома іншими особами вчинили 06.05.2016 ркоу на них розбійний напад.

Допитані поняті ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та ОСОБА_44 , які були запрошені для проведення впізнання, підтвердили свою присутність на слідчій дії, законність її проведення, відсутність будь-яких зауважень у них.

Частина 7 статті 223 КПК України покладає обов`язок на слідчого запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи для впізнання, при цьому понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Поняті під час проведення слідчих дій є стримуючим фактором недопущення порушень законності з боку осіб, які ведуть розслідування кримінальної справи. При їх участі у слідчих діях відбувається взаємний контроль одного учасника процесу за поведінкою іншого. Тобто завданням понятих є контроль проведення слідчої дії.

Вказані особи понятих показали, що на момент проведення впізнань вони не знали осіб, з якими проводились слідчі дії, вони були необізнані з учасниками кримінального провадження, в межах якого проводилось впізнання, наявності в цьому провадженні потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Будь-якої заінтересованості в результатах кримінального провадження не виявляли.

Проведений стороною аналіз зв`язків свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та ОСОБА_44 з потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не доводять наявності обмежень залучення цих осіб в якості понятих на момент проведення слідчих дій 26.01.2017 року та 30.01.2017 року відповідно. З протоколів впізнання осіб за фотознімками за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не можливо встановити, що в кримінальному провадженні наявні інші потерпілі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , слідчий, згідно до протоколу, взагалі не повідомляв запрошеним понятим про обставини кримінального провадження, роз`яснив права та обов`язки під час проведення слідчої дії.

У зв`язку з викладеним, підстав для визнання недопустимим доказом вказаних протоколів немає, оскільки ці докази отримані в порядку, визначеному КПК України.

Позиція сторони захисту про незаконність затримання обвинувачених без ухвали слідчого судді 06.04.2017 року судом була перевірена. Інкриміновані обвинуваченим події мали місце майже за рік до затримання (21.04.2016 року, 06.05.2016 року, тощо).

Відповідно до ст.207 КПК України, ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК України. Виключений перелік обставин затримання особи без дозволу суду визначений в ст.207 та ст.208 КПК України.

В протоколах затримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підставою для їх затримання було визначено п.2 ч.1 ст.208 КПК України: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

В даному випадку суд, проаналізувавши в сукупності з іншими доказами підстави затримання обвинувачених, констатує порушення порядку затримання цих осіб без ухвали слідчого судді, оскільки пройшов значний проміжок часу між вчиненням кримінального правопорушення та затриманням обвинувачених, потреби діяти саме таким чином у органа досудового розслідування не було.

Ствердження сторони захисту про недопустимість в якості доказу висновку №8988 від 18.12.2017 року /т.10 а.п.25-30/, якою визначено вартість ювелірних виробів, які належали потерпілій ОСОБА_5 , у зв`язку з порушенням процедури отримання цього доказу: проведення судово-товарознавчої експертизи за зверненням потерпілого, а не органу досудового розслідування, як того вимагав КПК України, не залучення для її проведення обвинувачених, їх захисників, відсутність повноважень у експерта, що надав висновок, проводити вказану експертизу - колегією суддів перевірені. На момент проведення досудового розслідування КПК України експертиза в межах кримінального провадження проводилась експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду. Потерпілий в розумінні ст.3 КПК України стає стороною кримінального провадження лише у визначених цим Кодексом випадках. Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого (Стаття 243 КПК в редакції на момент проведення отримання вказаного висновку). Проте ст.56 КПК України передбачає право потерпілого подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду. Висновок експерта віднесений КПК до одного з джерел доказів. Таким чином суд констатує, що даний висновок був отриманий з порушенням процедури, не у відповідності до КПК України, тому є недопустимим доказом.

Вартість викрадених ювелірних виробів у розмірі 3279776 гривень була визначена вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018 року, який набрав законної сили 11.05.2018 року, в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за фактом викрадення 15.04.2016 року грошей та цінностей потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , якими в подальшому заволоділи обвинувачені під час розбійного нападу 06.05.2016 року /т.10 а.п.12-17, т.21 а.п.146-151/.

Отримана стороною обвинувачення копія висновку судово-товарознавчої експертизи №8989 від 19.12.2017 року з матеріалів кримінального провадження, в межах якого було засуджено ОСОБА_4 , містить аналогічну інформацію щодо вартості ювелірних виробів, які належали ОСОБА_5 , та були викрадені під час розбійного нападу. Станом на час проведення експертизи середня ринкова вартість ювелірних виробів складала 3279776 гривень /т.21 а.п.152-157/.

Тому колегія суддів вважає, що розмір завданих матеріальних збитків у вигляді вартості ювелірних виробів потерпілої ОСОБА_5 складає 3279776 гривень.

Усі інші досліджені письмові докази є належними та допустимими, отримані у відповідності до КПК України, колегія суддів не вбачає порушень, визначених стороною захисту.

Проаналізувавши невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, його непричетності до цього, та виконання ним службових обов`язків у відповідності до посадових обов`язків і чинного законодавства, а також показання потерпілих, свідків, досліджені письмові докази, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_1 , - суд робить висновок про те, що наведені показання обвинуваченого ОСОБА_1 є способом захисту від пред`явленого обвинувачення та спробою уникнути покарання за вчиненні діяння. Тому до вказаних показань обвинуваченого ОСОБА_1 колегія суддів відноситься критично та не бере їх до уваги під час ухвалення вироку. Відмову обвинуваченого ОСОБА_2 від надання показань суд розцінює як обраний спосіб захисту від висувного обвинувачення та можливість уникнення відповідальності за вчинене.

Показання потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_33 , ОСОБА_32 , ОСОБА_37 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_24 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - суд бере за основу при ухвалені вироку.

До показань свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_35 , ОСОБА_29 , ОСОБА_14 за епізодами злочинної діяльності обвинувачених за ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, - колегія суддів відноситься критично, оскільки вказані свідки не були очевидцями подій, та про обставини проведення незаконних обшуків, затримання, відкритого заволодіння чужим майном, розбійного нападу нічого не повідомили.

При оцінці в якості доказів протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суд приймає показання допитаних свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_44 , які підтвердили законність процедури отримання вказаного доказу.

Суд визнає недопустимим доказом: висновок судово-товарознавчої експертизи №8988 від 18.12.2017 року, яким визначено вартість ювелірних виробів потерпілої ОСОБА_5 , копії матеріалів закритого кримінального провадження за фактом зникнення ОСОБА_4 , фотокопії послужних списків на ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 - у зв`язку з порушенням процедури отримання такого доказу, тому не бере їх до уваги при ухвалені вироку.

Протоколи слідчих дій, матеріли правоохоронних органів виконання доручень слідчого, висновки експертиз, інформація, отримана на виконання ухвал суду про тимчасовий доступ, - є належним та допустимими доказами, тому також покладені в основу вироку.

Таким чином, винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, доведена поза розумним сумнівом та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

При призначенні покарання ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, віднесення одного з них до категорії особливо тяжкого злочину, інших до категорії тяжких злочинів, ступінь негативних наслідків та спричинених збитків, дані про особу обвинуваченого, який на момент інкримінованих подій займав посаду в правоохоронному органі, раніше не судимий, за час роботи в правоохоронних органах характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, а також думки потерпілих стосовно призначення покарання обвинуваченому, пов`язаного лише з позбавленням волі.

Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не встановив.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не встановив.

За сукупністю обставин вчинення кримінальних правопорушень, ступеня тяжкості, наявності тяжких наслідків в результаті злочинів, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не судимий, працює, неодружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на момент інкримінованих подій займав посаду в правоохоронному органі, думки потерпілих, які наполягають на застосуванні реального покарання до обвинуваченого, пов`язаного з позбавленням волі, відсутності будь-якого каяття з боку обвинуваченого ОСОБА_1 , його відношення до вчиненого та його наслідків, відсутності пом`якшуючих обставин, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише при призначені реального покарання у вигляді позбавлення волі та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованих статей Особливої частини Кримінального кодексу України, із застосуванням додаткових покарань у вигляді конфіскації майна та позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах в межах санкції статей, які за ч.3 ст.365 та ч.4 ст.187 КК України підлягають обов`язковому застосуванню.

Підстави для застосування ст.ст. 69, 75, 76 КК України відсутні.

Заявлена думка представника потерпілого щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_1 максимально можливого покарання у відповідності до санкцій інкримінованих статей, на думку суду, є занадто суворим та не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого, наслідків злочинів.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», позбавлення спеціального звання як вид покарання не зазначається у санкціях норм Особливої частини КК і застосовується за рішенням суду. Відповідно до ч. 2 ст. 52 і ст. 54 КК це покарання є додатковим і може бути застосоване судом лише щодо особи, засудженої за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, із наведенням у вироку відповідних мотивів. Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 , займаючи керівну посаду у відділі поліції, маючи спеціальне звання підполковника поліції, вчинив інкриміновані тяжкі та особливо тяжкі злочини, використовуючи свою посаду та спеціальне звання, його ставлення до виконання службових обов`язків, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає застосуванню додаткове покарання у вигляді позбавлення спеціального звання підполковника поліції.

Стаття 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, що також закріплено в ч.2 ст.65 КК України

Визначене покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого ОСОБА_1 , а також здатним сприяти його виправленню та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.

При призначенні покарання ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, віднесення одного з них до категорії особливо тяжкого злочину, інших до категорії тяжких злочинів, ступінь негативних наслідків та спричинених збитків, дані про особу обвинуваченого, який на момент інкримінованих подій займав посаду в правоохоронному органі, раніше не судимий, за час роботи в правоохоронних органах характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, а також думки потерпілих стосовно призначення покарання обвинуваченому, пов`язаного лише з позбавленням волі.

Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд не встановив.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд не встановив.

За сукупністю обставин вчинення кримінальних правопорушень, ступеня тяжкості, наявності тяжких наслідків в результаті злочинів, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який не судимий, працює, одружений, на момент інкримінованих подій займав посаду в правоохоронному органі, думки потерпілих, які наполягають на застосуванні реального покарання до обвинуваченого, пов`язаного з позбавленням волі, відсутності будь-якого каяття з боку обвинуваченого ОСОБА_2 , його відношення до вчиненого та його наслідків, відсутності пом`якшуючих обставин, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише при призначені реального покарання у вигляді позбавлення волі та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованих статей Особливої частини Кримінального кодексу України, із застосуванням додаткових покарань у вигляді конфіскації майна та позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах в межах санкції статей, які за ч.3 ст.365 та ч.4 ст.187 КК України підлягають обов`язковому застосуванню.

Підстави для застосування ст.ст. 69, 75, 76 КК України відсутні.

Заявлена думка представника потерпілого щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_2 максимально можливого покарання у відповідності до санкцій інкримінованих статей, на думку суду, є занадто суворим та не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого, наслідків злочинів.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», позбавлення спеціального звання як вид покарання не зазначається у санкціях норм Особливої частини КК і застосовується за рішенням суду. Відповідно до ч. 2 ст. 52 і ст. 54 КК це покарання є додатковим і може бути застосоване судом лише щодо особи, засудженої за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, із наведенням у вироку відповідних мотивів. Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 , займаючи посаду у відділі поліції, маючи спеціальне звання майора поліції, вчинив інкриміновані тяжкі та особливо тяжкі злочини, використовуючи свою посаду та спеціальне звання, його ставлення до виконання службових обов`язків, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 підлягає застосуванню додаткове покарання у вигляді позбавлення спеціального звання - майора поліції.

Стаття 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, що також закріплено в ч.2 ст.65 КК України

Визначене покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого ОСОБА_2 , а також здатним сприяти його виправленню та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.

Щодо призначення спеціальної конфіскації, на застосуванні якої наполягала сторона обвинувачення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація віднесена до розділу «Інші заходи кримінально-правового характеру», її мета відрізняється від мети покарання. Під час прийняття рішення про застосування спеціальної конфіскації правозастосувач має переконатися в наявності не лише формальних для цього підстав, передбачених у КК, але й у тому, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар» (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі ВС від 14 червня 2018 року у справі № 366/1872/17 /. Предметом спеціальної конфіскації є гроші, цінності та інше майно, які: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення, або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а в разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (ч. 1 ст. 96-2 КК).

Стороною обвинувачення заявлено про застосування спеціальної конфіскації до домоволодіння та земельної ділянки, що належить ОСОБА_52 , та автомобіля марки Тойота Камрі, державний номерний знак НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_55 , батькам обвинуваченого ОСОБА_2 та квартири, що належить ОСОБА_49 , колишній дружині обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки вказане майно було придбано після вчинення інкримінованих подій за кошти, отримані в результаті розбійного нападу.

Судом були перевірені дані обставини і було встановлено, що дійсно вказане майно було придбане після 06.05.2016 року батьками обвинуваченого ОСОБА_2 та колишньою дружиною обвинуваченого ОСОБА_1 , проте вказані особи надали документи, згідно яких у них була фінансова можливість придбати вказане майно за власні кошти, що не було спростовано стороною обвинувачення, як і не було доведено, що вказані об`єкти права власності були придбані на гроші, отримані в результаті розбійного нападу.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування спеціальної конфіскації до майна родичів обвинувачених.

На стадії досудового розслідування та спочатку при розгляді кримінального провадження в суді до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 06.04.2017 року до 23.09.2019 року, пізніше був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 04.04.2020 року, та з 14.04.2020 року по 13.06.2020 року стосовно обвинувачених був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. З 13.06.2020 року будь-який запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирався. Обвинувачені виконували обов`язки покладені на них КПК України, жодних порушень не мали. Прокурором заявлено клопотання про застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку із застосуванням реального покарання, пов`язаного з позбавлення волі на тривалий строк. Колегія суддів вважає, що ризик втечі обвинувачених нічим не підтверджений, інші заявлені ризики для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених під час розгляду кримінального провадження не підтвердились, альтернатива застосування більш м`якого запобіжного заходу не обговорювалась, у зв`язку з чим клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою у разі визнання винуватими та застосуванні реального покарання не підлягає задоволенню.

Законом України № 838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» внесено зміни до ч. 5 ст. 72 КК України, та визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

В подальшому Законом України №2046-VIIІ від 18.05.2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування попереднього ув`язнення»» частину п`яту статті 72 КК України викладено в наступній редакції: попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. Зазначений Закон набрав чинності 21 червня 2017 року.

Відповідно до правової позиції Великої Палати ВС, викладеній у постанові від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17), якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. У такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

З огляду на наведене, з урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції ЗУ від 26.11.2015 року, попереднє ув`язнення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 06.04.2017 року до 23.09.2019 року, має бути зараховано обвинуваченим в строк призначеного їм покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Під час проведення досудового розслідування проводилась судово-товарознавча експертиза, згідно повідомлення Харківського НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса на проведення експертизи було витрачено 792 гривень /т.18 а.п.115/. Крім того, в обвинувальному акті зазначено про проведення двох експертиз зброї №8268 та №8269 від 06.07.2017 року, вартість яких становить 2376 гривень та 1584 гривень відповідно, проте вказані експертизи не були предметом дослідження під час судового слідства, документально підтверджених витрат на їх проведення не надано.

Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачені винуваті у вчиненні інкримінованих злочинів за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених на користь держави вартість документально підтвердженої проведеної судово-товарознавчої експертизи у розмірі по 396 гривень з кожного. В стягненні витрат на проведення двох експертиз зброї необхідно відмовити, оскільки такі експертизи не були долучені стороною обвинувачення в якості доказу та документально витрати на їх проведення не доведені.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Зазначена вимога сторони захисту про повернення гр. ОСОБА_54 решти грошових коштів, що були вилучені під час обшуку за місцем реєстрації зброї обвинуваченого ОСОБА_1 та визнані речовим доказом, у зв`язку з наявністю ухвали слідчого судді від 14.06.2017 року - безпідставна. Сторона захисту перетворює вказану ухвалу, оскільки в ухвалі слідчий суддя задовольнив вимоги ОСОБА_54 в межах доведення ним прав на вилучені грошові кошти та повернув саме: 32303 доларів США, 10105 Євро, 92732 гривень. Решта грошових коштів є речовим доказом, жодна особа не заявила на вказані кошти своїх прав, тому доля вказаних грошей вирішується відповідно ст.100 КПК України.

У відповідності вимог ст.174 КПК України після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню арешт транспортного засобу марки «Тойота Камрі», державний номерний знак НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_55 , та квартири АДРЕСА_20 , що належить ОСОБА_49 , накладені ухвалами слідчого судді від 24.03.2017 року в даному провадженні, та арешт домоволодіння та земельної ділянки: АДРЕСА_14 , що належить ОСОБА_52 , накладений ухвалою слідчого судді від 21.07.2017 року в даному провадженні.

Щодо інших накладених арештів на майно, що не було предметом дослідження суду, колегія суддів зазначає, що з матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були виділені в окремі кримінальні провадження матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_15 та ОСОБА_10 . Стороною обвинувачення суду не надавались ухвали про накладення арешту та підстави накладення такого арешту, тому суд не вирішує питання у відповідності вимог ст.174 КПК України стосовно іншого заарештованого майна.

В межах кримінального провадження потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заявлені цивільні позови про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Потерпілий ОСОБА_6 з посиланням на ст. 1174, 1177, 1190, 23 ЦК України просить стягнути солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України на його користь матеріальні збитки у розмірі 22 610 721,6 грн. (900 000 доларів США) та моральну шкоду в розмірі 200000 грн.

Потерпіла ОСОБА_5 з урахуванням уточнених (зменшених) позовних вимог від 01.07.2019 року з посиланням на ст. 1174, 1177, 1190, 23 ЦК України просить стягнути солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України на її користь матеріальні збитки у розмірі 19 570 760,70 грн. (470 000 доларів США, 156 000 Євро, ювелірні вироби на суму 3 279 776 грн.) та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.

Представник Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області подав відзиви на позови ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , відповідно до яких в задоволенні позовів просить відмовити. Зазначає, що оскільки ОСОБА_5 передала кошти та коштовності на зберігання ОСОБА_8 , в якої вони були викрадені, то в даному випадку мають місце цивільні правовідносини. Також, потерпілими відповідно до ст.81 ЦПК України та ст.ст.1166,1167 ЦК України не доведено належними та допустимими доказами спричинення їм матеріальних збитків та моральної шкоди. Тому відсутні правові підстави покладати обов`язок відшкодування шкоди на ГУНП, також відсутні законні підстави для солідарної відповідальності.

Представником Державної казначейської служби України подано відзиви на позови ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , відповідно до яких в задоволенні позовів в частині вимог до Державної казначейської служби України просять відмовити за необґрунтованістю. Зазначає, що в даному випадку підстави спеціальної відповідальності держави за шкоду, завдану органами дізнання, досудового слідства відповідно до ст.1176 ЦК України, відсутні. Шкода повинна відшкодовуватись на загальних підставах, відповідно до ст.ст.1166,1167,1172 ЦК України винними особами та органом, з яким вони перебували у трудових відносинах.

В судовому засіданні потерпілі та їх представники підтримали заявлені позови.

Представники відповідачів Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України в позовах просили відмовити з підстав, викладених у відзивах.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не визнали заявлені позовні вимоги до них, оскільки свою провину в кримінальних правопорушеннях, які їм інкримінуються, не визнають.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази щодо заявлених позовних вимог встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст.129 КПК України.

Як встановлено ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які є у даному кримінальному провадженні потерпілими (особами, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди), пред`явили цивільні позови до юридичних осіб: Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, та фізичних осіб: обвинувачених, - скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 61, 128 КПК України.

Право потерпілого пред`явити цивільний позов в кримінальному провадженні, в тому числі до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діями обвинуваченого, прямо передбачає ст.128 КПК України.

Потерпілий, як цивільний позивач, не позбавлений права визначати осіб, до яких він позивається.

В позовах потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вимоги до всіх відповідачів заявлені солідарно з посиланням на ст.1190 ЦК України.

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Пред`являючи вимоги до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України позивачі, їх представники керувались нормами ст. 1174, 1177 ЦК України, ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію», які встановлюють спеціальні підстави відповідальності держави за шкоду спричинену особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, незалежно від вини цієї особи, шкоду, завдану фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення у випадках та порядку, передбачених законом. Стаття 1172 ЦК України встановлює відповідальність юридичною особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Тобто, зазначеними нормами законодавства встановлені випадки відповідальності держави за завдану шкоду незалежно від вини особи, яка її завдала, або замість винної особи, відповідальність роботодавця за шкоду заподіяну працівником, що не встановлює та не передбачає солідарної відповідальності держави з роботодавцем та з винною особою.

Таким чином, вимоги позивачів про солідарне стягнення матеріальної та моральної шкоди з Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України та обвинувачених є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.

Щодо позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно п.2,3 ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої ст.1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Стаття 1172 ЦК України встановлює відповідальність юридичною особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Дана стаття встановлює загальну відповідальність роботодавця (юридичної або фізичної особи), а спеціальна відповідальність роботодавця юридичної особи - органу державної влади встановлена ст.1174 ЦК України.

Отже, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою на підставі статті 1174 ЦК України.

Необхідною підставою для притягнення держави до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії посадової особи органу державної влади, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Даним вироком колегією суддів встановлено вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.186, ч.3 ст.365 КК України, встановлена наявність та розмір шкоди та відповідно причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

На момент вчинення кримінальних правопорушень обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 займали посади та працювали в Дніпропетровському відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, мали спеціальне звання підполковника поліції та звання майора поліції відповідно.

Таким чином, в даному випадку є наявність трьох необхідний умов: неправомірні дії посадової особи органу державної влади, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, тому матеріальну та моральну шкоду на користь потерпілих згідно ст.56 Конституції України, ст.23, 1174 ЦК України та у відповідності до Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2001 від 03.01.2001 року необхідно відшкодувати за рахунок Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України, оскільки обвинувачені на момент вчинення злочинів були службовими особами правоохоронних органів України.

До аналогічних висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 17 лютого 2015 року (категорія справи № 5-396км15, Справа № 0907/1-190/11, Провадження № 1/344/63/14), Велика Палата Верховного Суду в постанові від 2 березня 2019 року в справі № 920/715/17.

Щодо сум матеріальної та моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне.

Вартість викрадених ювелірних виробів та сума викрадених коштів була визначена під час досудового розслідування в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за фактом викрадення 15.04.2016 року грошей та цінностей потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , якими в подальшому заволоділи обвинувачені під час розбійного нападу 06.05.2016 року. Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018 вартість ювелірних цінностей потерпілої ОСОБА_5 складає 3 279776 гривень, грошових коштів було викрадено: 1) 1420000 доларів США, з яких 900 000 доларів США належали ОСОБА_6 , 520 000 доларів США належали ОСОБА_5 ; 2) 156000 Євро, які належали ОСОБА_5 .. Загальна вартість матеріальних збитків, завданих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (по курсу НБУ) склала 44201385.90 гривень, в подальшому з урахуванням витрачених ОСОБА_4 50000 доларів США, сума була зменшена до 42 200 279,9 грн. Рішення суду набрало законної сили 11.05.2018 року /т.10 а.п.12-17, т.21 а.п.146-151/.

Отримана стороною обвинувачення копія висновку судово-товарознавчої експертизи №8989 від 19.12.2017 року з матеріалів кримінального провадження, в межах якого було засуджено ОСОБА_4 , містить аналогічну інформацію щодо вартості ювелірних виробів, які належали ОСОБА_5 , та були викрадені під час розбійного нападу. Станом на час проведення експертизи середня ринкова вартість ювелірних виробів складала 3 279 776 гривень /т.21 а.п.152-157/.

Відповідно до позову, так як встановлено з показань потерпілих, свідків в даному судовому засіданні 50 000 доларів США було повернуто потерпілій ОСОБА_5 за рахунок повернення автомобіля, придбаного потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Тому сума матеріального збитку, завдана ОСОБА_5 складає 470 000 (520 000 - 50 000) доларів США.

Отже, на підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відшкодуванню за рахунок держави належить матеріальна шкода, завдана ОСОБА_5 в розмірі 19 570 760,70 грн. (470 000 доларів США+156 000Євро+3279776 гривень, вартість коштовностей) та матеріальна шкода, завдана ОСОБА_73 в розмірі 22 610 721,66 грн. (900 000 доларів США).

Стаття 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування . Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди у пункті 9 орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин.

Позивачі, обґрунтовуючи завдану моральну шкоду, посилаються на те, що в результаті протиправних дій працівників поліції обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, вони втратили можливість придбати та користуватися благами за рахунок власних заощаджень, вести звичний образ життя, зневірились у добропорядності працівників правоохоронних органів, стали відчувати невпевненість у майбутньому, що призвело до погіршення повноцінної життєдіяльності, стосунків з оточуючими, викликало появу негативних психологічних переживань.

Згідно зі ст.1190 ЦК особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність; за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність таких осіб у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відповідно до п. 8 Постанови пленуму ВСУ N 3 від 31.03.89 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно з іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, суд покладає обов`язок по відшкодуванню шкоди у повному розмірі на підсудного. При винесенні в наступному обвинувального вироку щодо особи, справу про яку було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов`язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженим.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань потерпілих, а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням принципу індивідуалізації призначеного покарання, вимоги потерпілих про солідарне стягнення моральної шкоди з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визначення розміру моральної шкоди в сумі 200000 грн., завданої саме чотирма особами обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , матеріли про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, колегія суддів вважає можливим стягнути з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочинами, за якими визнано винуватими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 100 000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_5 та 100 000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_6 .

На підставі вищевикладеного, в задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно відмовити, оскільки вони заявлені до неналежних відповідачів.

Ухвалюючи рішення за висунутим органом досудового розслідування обвинуваченням ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, - колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з положеннями ч. 4 вказаної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. При цьому, як передбачає ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У справі «Барбера, Мессегуо і Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Постанова ВС від 17.02.2021 року в справі № 263/10353/16-к, провадження № 51-4972км20)

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Отже, суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого. Суд зі свого боку забезпечує сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону.

Аналогічні висновки викладені ВС в постанові від 10.03.2021 року в справі №725/3504/16-к (провадження №51-4264км20).

Під час судового розгляду за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України судом були досліджені наступні докази.

І. Показання.

Потерпіла ОСОБА_5 в своїх показаннях зазначила, що особисто вона передала 03.06.2016 року під час зустрічі неподалік будівлі Дніпровського ВП обвинуваченому ОСОБА_1 5 тис. гривень для пошуку потерпілого ОСОБА_4 . В подальшому її знайомий ОСОБА_74 на її прохання 16.06.2016 року та 08.07.2016 року передавав обвинуваченому ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 тис. гривень та 10 тис. гривень, відповідно, також для пошуку ОСОБА_4 . Вказані грошові кошти вона передавала для покриття витрат, пов`язаних з розшуковими заходами, поїздками та відрядженнями, про які їй повідомляв обвинувачений.

Потерпілий ОСОБА_6 в своїх показаннях зазначив, що потерпіла ОСОБА_5 йому повідомляла, що розшуком зниклого ОСОБА_4 та грошей займається поліцейський на ім`я ОСОБА_75 , якому вона надає гроші для розшуку.

Допитана свідок ОСОБА_8 повідомила, що після її звернення до поліції із заявою про зникнення чоловіка, потерпілого ОСОБА_4 , вона познайомилась з обвинуваченим ОСОБА_1 , який повідомив, що буде здійснювати розшук зниклого. В подальшому вказана особа в телефонній розмові запитувала про потерпілу ОСОБА_5 та чи буде остання «розраховуватись» з ним за пошуки. Їй відомо, що за пошуки її чоловіка та грошей потерпіла ОСОБА_5 передала більше 30тис. гривень обвинуваченому ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_74 під час допиту повідомив, що він на прохання потерпілої ОСОБА_5 передавав обвинуваченому ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20тис. та 10тис. гривень, проте призначення цих грошей та причину їх передавання йому невідомі.

Свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 в своїх показаннях зазначили про обізнаність того, що розшуком ОСОБА_4 та грошей займався обвинувачений ОСОБА_1 , що також підтвердили свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_37 , ОСОБА_19 . Свідок ОСОБА_18 повідомив, що обвинувачений ОСОБА_1 зустрічався з потерпілою ОСОБА_5 .

Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 також підтвердили факт проведення розшуку зниклого потерпілого ОСОБА_4 обвинуваченим.

Жодний з допитаних свідків не підтвердив отримання 03.06.2016 року, 16.06.2016 року та 08.07.2016 року обвинуваченим ОСОБА_1 саме неправомірної вигоди загалом у розмірі 35000 гривень.

ІІ. Протоколи слідчих дій та документи.

Так, згідно рапорту слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області від 19.07.2017 року /т.16 а.п.166/, під час досудового розслідування в межах кримінального провадження за заявою ОСОБА_4 за ч.4 ст.187 КК України органом досудового розслідування самостійно були виявленні ознаки ще одного кримінального провадження в діях працівника поліції обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідальність за який передбачена ч.3 ст.368 КК України, що і стало підставою для відкриття кримінального провадження №42017220000000763 згідно витягу з кримінального провадження /т.16 а.п.167/.

Будь-якої заяви від потерпілої ОСОБА_5 про одержання обвинуваченим ОСОБА_1 , який займає службове становище, неправомірної вигоди за вчинення ним дій з використанням наданої ним влади та службового становища, вимагання такої вигоди - до правоохоронних органів не надходило.

Протоколи слідчих дій, зокрема протокол обшуку за місце роботи обвинуваченого ОСОБА_1 , протоколи тимчасового доступу до речей і документів, матеріали виконання окремих доручень слідчого містять факти проведення певних розшукових заходів обвинуваченим ОСОБА_1 з приводу зникнення потерпілого ОСОБА_4 .

Під час затримання 06.04.2017 року обвинуваченого ОСОБА_1 у нього були виявлені грошові кошти в сумі 4562 гривень, які були вилучені. Також за місцем реєстрації зброї обвинуваченого ОСОБА_1 06.04.2017 року були виявлені грошові кошти, зокрема 92732 гривень, які в подальшому були повернуті власнику ОСОБА_54 , який зміг довести на ці кошти свої права

Належність вилучених вказаних грошових коштів потерпілій ОСОБА_5 та те, що саме ці гроші були предметом неправомірної вигоди, яку обвинувачений ОСОБА_1 майже за рік до цього отримував від потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_74 , - в суді не була доведена.

Будь-які негласні слідчі (розшукові) дії за вказаним фактом не проводились, гроші в момент передачі чи одразу після цього у обвинуваченого ОСОБА_1 не вилучались, інших доказів отримання 03.06.2016 року, 16.06.2016 року та 08.07.2016 року обвинуваченим ОСОБА_1 неправомірної вигоди загалом у розмірі 35000 гривень, - сторона обвинувачення не надала.

Відповідно до вимог статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як зазначалось раніше згідно до п.1 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст.94 КПК України, зокрема, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Суд, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, проаналізувавши докази, зібрані на досудовому розслідуванні, за своїм внутрішнім переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен із представлених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що жоден з наданих стороною обвинувачення доказів беззаперечно не доводить вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , а тому він підлягає виправданню за пред`явленим обвинуваченням за цими епізодами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370, 371, 374 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.368 КК України та виправдати його за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, та призначити покарання:

- за ч.3 ст.365 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та з позбавленням спеціального звання підполковника поліції;

- за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням спеціального звання підполковника поліції;

- за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років із конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням спеціального звання підполковника поліції.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки, з позбавленням спеціального звання підполковника поліції та із конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_1 та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відбування призначеного судом покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 06.04.2017 року до 23.09.2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, та призначити покарання:

- за ч.3 ст.365 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та з позбавленням спеціального звання майора поліції;

- за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням спеціального звання майора поліції;

- за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років із конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням спеціального звання майора поліції.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки, з позбавленням спеціального звання майора поліції та із конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_2 та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відбування призначеного судом покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з 06.04.2017 року до 23.09.2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_6 22 610 721.60 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та 100 000 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_5 19 570 760.70 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та 100 000 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь держави вартість проведеної судово-товарознавчої експертизи експертами Харківського НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 396 гривень з кожного.

Після набрання вироком законної сили зняти арешт з транспортного засобу марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , vin НОМЕР_12 , 2016 року випуску, який належить ОСОБА_55 , та був накладений ухвалою слідчого судді від 24.03.2017 року

Після набрання вироком законної сили зняти арешт з квартири АДРЕСА_20 , - яка належить на праві власності ОСОБА_49 , та був накладений ухвалою слідчого судді від 24.03.2017 року.

Після набрання вироком законної сили зняти арешт з домоволодіння та земельної ділянки: АДРЕСА_14 , - який належить ОСОБА_52 , та був накладений ухвалою слідчого судді від 21.07.2017 року

Речові докази:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_13 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_49 , - після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_15 (кадастровий номер 3222480800:06:010:5264), що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави;

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_14 та земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:161:0010, що належить на праві приватної власності ОСОБА_52 - після набрання вироком законної сили залишити останньому по приналежності;

- зошит в клітинку формату паперу А4 з синьою обкладинкою; перший аркуш декларації про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру на ім`я ОСОБА_1 ; довідку про доходи №63/32 від 22.01.2015 на ім`я ОСОБА_1 ; довідку про доходи на ім`я ОСОБА_1 на суму 52643.84 грн.; витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 16.03.2016 на ім`я ОСОБА_1 ; довідку про доходи на ім`я ОСОБА_1 на суму 12348 грн.; довідку про доходи №1145 від 30.01.2017 на ім`я ОСОБА_1 на суму 100847.03 грн.; довідку про доходи №1169 на ім`я ОСОБА_2 на суму 90817.41 грн., які долучені до матеріалів кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- мисливську рушницю чорно-коричневого кольору «CIF-SAN» № НОМЕР_11 , передану на збереження до Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області, - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави;

- грошові кошти 5715 доларів США та 1670 євро, вилучені за адресою реєстрації зброї ОСОБА_1 за виключенням повернутих власникові ОСОБА_54 (32303 доларів США, 10105 Євро, 92732 гривень), які передані на відповідальне збереження до Харківського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави;

- автомобіль марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_5 , vin НОМЕР_12 , 2016 року випуску, який належить ОСОБА_55 та переданий їй у користування, - після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності;

- два жіночих годинника «Daniel Wellington», жіночий ланцюжок з металу жовтого кольору, жіночі сережки з металу жовтого кольору в коробочці для ювелірних виробів, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 , - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави;

- речі та документи, вилучені під час затримання обвинуваченого ОСОБА_2 : флеш носій чорного кольору; флеш носій срібного кольору; пістолет ПМР КІВГ НОМЕР_70 із магазином до нього та набоями 9 мм (кулі гумові) кількості 4 шт.; газовий балон дратівливої дії «ТЕРЕН 4М»; мобільний телефон чорного кольору «NOMI» на 2 сім карти із батареєю та сім картою оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_27 ; мобільний телефон білого кольору «Samsung» із батареєю та сім картою оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_27 , зарядний пристрій чорного кольору, навушники білого кольору, сумку шкіряну на плече чорного кольору, чорне портмоне, - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави;

- грошові кошти 14777 гривень та 32 долара США, вилучені під час затримання обвинуваченого ОСОБА_2 та передані на відповідальне збереження до Харківського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави;

- речі та документи, вилучені під час затримання обвинуваченого ОСОБА_2 : довідку з банку «Аваль»; дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_2 НОМЕР_69; картку-замісник №75; ключ чорного кольору у кількості 3 шт.; портмоне чорного кольору із водійським посвідченням на ім`я ОСОБА_2 ; портмоне чорного кольору із паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_2 та копії ІНН на ім`я ОСОБА_2 у кількості 2 шт.; картку банку «Ренесанс Кредит» № НОМЕР_23 ; - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_2

- посвідчення працівника ГУ НП в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_2 НОМЕР_71 із спеціальним жетоном № НОМЕР_29 - після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді М.С. Мицак

А.С. Зінченко