Ухвала суду № 99636179, 23.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/8831/21

Справа № 760/18795/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_10 , про скасування державних актів на право приватної власності на землю та зобов`язання вчинити дію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_10 , про скасування державних актів на право приватної власності на землю та зобов`язання вчинити дію.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.

Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідно до частини другої цієї ж статті позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до положень статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Статтею 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з частиною першою статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Таким чином, позов не може бути пред`явлено до померлої особи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 залучена до у часті в справі в якості відповідача, оскільки є правонаступником відповідача ОСОБА_2 . Крім того, позивачем зазначено в якості відповідача ОСОБА_5 , який як вказує ОСОБА_1 помер, а з матеріалів судової справи № 760/21210/14-ц їй стало відомо, що його правонаступниками є ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які також залучені до участі в справ в якості відповідачів.

Аналіз вищевказаних норм процесуального права, а також положень статті 25 ЦК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність.

Однак в порушення вказаних вимог, позивачем в якості відповідачів зазначено осіб, які, як вбачається зі змісту позовної заяви, не мають цивільної процесуальної правосуб`єктності, а тому не можуть бути стороною в цивільному процесі.

Крім того, пунктом 1 глави VII "Формування і оформлення судових справ" Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затеврдженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (далі - Інструкція) визначено, що документи судової справи, в тому числі позовна заява з додактами, підшиваються у спеціальну обкладинку.

В той же час ОСОБА_1 оформила позовну заяву таким чином, що її неможливо підшити, оскільки після підшиття частково не буде видно зміст позовної заяви.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та визначитись з колом учасників справи відповідно до вимог чинного законодавства, а також надати нову позовну заяву, щоб суд мав можливість виконати вимоги Інструкції.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 83, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_10 про скасування державних актів на право приватної власності на землю та зобов`язання вчинити дію залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна