Вирок № 99635075, 15.09.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/229/21

1-кп/583/127/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2021 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка Сумської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200060000655 від 18.12.2020 року та № 12021200460000025 від 16.01.2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-вироком Охтирського міського суду від 29.05.1996 року за ч.3 ст. 140, ст.46-1 КК України до покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

-вироком Охтирського міського суду від 04.11.1997 року за ч.2 ст.140, ч.1 ст.215-3, ст.42 КК України до покарання у вигляді 2 роки позбавлення волі;

-вироком Охтирського міського суду від 10.02.1999 року за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3, 42 КК України до покарання у вигляді 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

-вироком Охтирського міського суду від 08.08.2001 року за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ч.2 ст.215-3, ч.2 ст.145, ст. 42 КК України до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-вироком Охтирського міськрайонного суду від 13.06.2007 року за ч.1 ст.296 КК України до покарання у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі;

-вироком Охтирського міськрайонного суду від 07.07.2009 року за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;

-вироком Охтирського міськрайонного суду від 23.04.2018 року за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин;

-вироком Охтирського міськрайонного суду від 24.01.2019 року за ч.1 ст. 395, ч.2 ст.398, ч.1 ст.70,71, ч.1 ст.72 КК України до покарання у вигляді арешту строком 4 місяці 5 днів

-вироком Охтирського міськрайонного суду від 22.05.2019 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.69 КК України до покарання у вигляді штрафу 1020 грн;

-вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.10.2019 року за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 850 грн. штрафу;

-вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.02.2020 року за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1020 грн. штрафу;

-вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту

за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186, ч. 2 ст.190 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора Волохатих К.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Розторгуєвої В.Б.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимою особою за вчинення корисних злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому порядку, на шлях виправлення не став та знову скоїв корисливий злочин.

Так, 18.12.2020 року близько 12:00 години ОСОБА_1 , перебуваючи на продуктовому ринку в м. Охтирка, Сумської області, де вперше зустрів раніше не знайомого йому мешканця с. Чернеччина ОСОБА_2 та познайомився з ним. Через деякий час після знайомства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли до відкритої території двору багатоквартирних будинків поблизу «Охтирського хлібзаводу» по пров. Григорія Чикала в м. Охтирка, Сумської області. Знаходячись у зазначеному дворі у ОСОБА_1 виник корисливий умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_2 із застосуванням насильства щодо потерпілого.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу у вказаному місці близько 14 години 18.12.2020 року з корисливих мотивів, умисно, повторно, ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись позаду потерпілого ОСОБА_2 , застосував щодо нього фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні одного удару невстановленим предметом в ділянку голови ззаду та потягнув його за куртку в районі правого плеча, в результаті чого ОСОБА_2 , не втримавши рівноваги, впав на землю. Після цього, ОСОБА_1 наніс ще близько 3-4 ударів ногами, а саме передньою частиною взуття по голові та шиї потерпілого ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 відповідно до висновку судово-медичного експерта №547 від 08.01.2021 наступні тілесні ушкодження, а саме: на чолі зліва садно лінійної форми, в тім`яній ділянці справа садно продовгуватої форми, в ділянці обох очей синці невизначеної форми, в ділянці лівої щоки синець невизначеної форми, в ділянці шиї зліва садно невизначеної форми, які згідно з пунктом 2.3.5 «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після вказаних злочинних дій, ОСОБА_1 зняв із ніг потерпілого ОСОБА_2 його взуття, а саме зимові чоловічі шкіряні черевики (берци) 44-го розміру, що мають назву «PROFESSIONAL ANTYSTATIC», чорного кольору, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-20/15832- ТВ від 28.12.2020 року станом на 18.12.2020 року становить 350 гривень та з правої кишені штанів ОСОБА_2 дістав грошові кошти у сумі 300 гривень купюрами номіналом по 50 гривень. Вказаними грошовими коштами та взуттям ОСОБА_1 відкрито заволодів у присутності потерпілого ОСОБА_2 , після чого залишив місце події та розпорядився незаконно здобутим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 650 (шістсот п`ятдесят) гривень.

Вчиняючи вказані злочинні дії ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення матеріальної шкоди та тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Своїми вищевказаними умисними суспільно небезпечними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно.

Крім того, 04.01.2021 року в після обідній час, ОСОБА_1 під час спільного розлиття спиртних напоїв разом із своєю знайомою ОСОБА_3 дізнався, що вона залишила її власний велосипед марки «Україна», жіночого типу, темно зеленого кольору в покинутому приміщенні колишнього заводу «Нафтопромаш» за адресою:Сумська область, м. Охтирка, вул. Армійська, 1, та в нього виник умисел на крадіжку даного велосипеду.

Так, ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливу мету, у вказаний час пішов на територію колишнього заводу «Нафтопромаш», де в покинутому приміщенні знайшов вище зазначений велосипед «Україна» темнозеленого кольору та скориставшись тим, що його дії помічені потерпілою та іншими сторонніми особами, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав вищезазначений спортивний велосипед марки «Україна», вартість якого згідно висновку експерта СЕ № 19/119-21/737-ТВ від 22.01.2021 року на момент вчинення злочину складає 1075 грн., який належить потерпілій ОСОБА_3 , завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Своїми умисними, протиправними, суспільно небезпечними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Окрім цього, 27.01.2021 року близько 13-ї години ОСОБА_1 , перебував на автовокзалі в м. Охтирка, Сумської області, де вперше зустрів раніше не знайомого йому мешканця с. Комиші ОСОБА_4 та познайомився з ним. Через деякий час після знайомства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пішли на пров. Островського м. Охтирка, Сумської області. Так, рухаючись по даному провулку у ОСОБА_1 виник корисливий умисел на відкрите заволодіння майном, а саме мобільним телефоном ОСОБА_4 із застосуванням насильства щодо потерпілого.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу у вказаному місці близько 14 години 27.01.2021 року з корисливих мотивів, умисно, повторно, ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись позаду потерпілого ОСОБА_4 , застосував щодо нього фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні одного удару кулаком в область голови, в результаті чого ОСОБА_4 , не втримавши рівноваги, впав на землю та на деякий час втратив свідомість. Після цього, ОСОБА_1 сів зверху на ОСОБА_4 надавивши своїми ногами на руки потерпілого, щоб він не пручався та наніс ще один удар рукою по голові останнього.

В результаті протиправних, насильницьких дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 згідно висновку експерта № 77 від 10.02.2021 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді садни в області лівої щоки, що згідно з пунктом 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після вказаних злочинних дій ОСОБА_1 своєю рукою витягнув з правої кишені спортивних штанів потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон «Nokia», моделі 2720 Flip, чорного кольору, на дві сім-карти: Vodafon - НОМЕР_1 , Київстар - НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 , ІМЕ1: НОМЕР_4 , вартість якого згідно висновку експерта СЕ № 19/119-21/1149-ТВ від 01.02.2021 року на момент вчинення злочину складає 2089,00 гривень, яким відкрито заволодів у присутності потерпілого ОСОБА_4 , після чого залишив місце події та розпорядився незаконно здобутим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди.

Вчиняючи вказані злочинні дії ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення матеріальної шкоди та тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Таким чином, своїми умисними діями вчиненими при вказаних фактичних обставинах, ОСОБА_1 , скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Окрім цього, 01.02.2021 року близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 розпивав спиртні напої у домоволодінні ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_1 , діючи з прямими умислом, шляхом зловживання довірою, з метою власного збагачення, вчинив шахрайській дії відносно ОСОБА_6 , а саме з метою заволодіння чужим майном, повторно, ОСОБА_1 , заздалегідь не маючи наміру повернути телефон, попросив у ОСОБА_6 , його власний мобільний телефон марки Samsung J320, ІМЕІ НОМЕР_5 та ІМЕІ НОМЕР_6 чорного кольору, для того, щоб зателефонувати, хоча цього робити не збирався.

Так, ОСОБА_1 , взявши мобільний телефон зробив вигляд, що комусь телефонує та вийшов із домоволодіння, де відпочивав та отримав змогу розпоряджатися майном ОСОБА_6 , а саме вимкнув та заволодів мобільним телефоном марки Samsung J320, ІМЕІ НОМЕР_5 та ІМЕІ НОМЕР_6 чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта СЕ № 19/119-21/1452-ТВ від 08.02.2021 року на момент вчинення злочину складає 1425,00 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 ч. 2 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав частково та пояснив, що 18.12.2020 року на продуктовому ринку в м. Охтирка поблизу магазину «Охтирчанка» зустрів раніше не знайомого йому ОСОБА_2 , з яким через двір пішов до хлібокомбінату. ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, постійно падав. Знаходячись у дворі в той час як потерпілий в котрий раз упав, він зняв з нього берци, після чого пішов до магазину « У Петровича », де купив пакет, поклав у нього берци та пішов додому.

04.01.2021 року в м. Охтирка по пров. Харківський зустрів ОСОБА_3 , яка запропонувала йому здати велосипед. Цього ж дня він здав велосипед, а виручені кошти повернув ОСОБА_7 . Потім ОСОБА_7 повідомила, що є велосипед, який необхідно продати, вони пішли до занедбаного приміщення цеху, ОСОБА_7 вивела йому велосипед, на якому він поїхав в сторону магазину «Машенька», де зустрів ОСОБА_8 , з яким пішов здавати велосипед, в пункті прийому отримав 150 гривень, кошти залишив собі, придбав за них продукти харчування та цигарки.

27.01.2021 року на автовокзалі в м. Охтирка зустрів ОСОБА_4 , з яким вони пішли в сторону пров. Островського, де він попрохав у ОСОБА_4 його мобільний телефон, щоб той його не загубив.

Крім того, 01.02.2021 року він перебуваючи вдома у ОСОБА_5 , під час розпиття спиртних напоїв взяв у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати, після чого вийшов із домоволодіння, мав намір повернути телефон, однак двері були зачинені. Телефон продав циганам за 200 грн.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України повністю підтверджується перевіреними та ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 27.01.2021 року близько 14 години 30 хвилин на автовокзалі в м. Охтирка зустрів ОСОБА_1 , з яким пішли до його брата, дорогою ОСОБА_1 вдарив його у потилицю, від чого він впав на землю, після чого ОСОБА_9 сів зверху йому на руки, наніс ще один удар та з кишені штанів забрав його мобільний телефон. Після чого він звернувся до працівників поліції.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 18.12.2020 року він приїхав до м. Охтирка на базар, де познайомився із ОСОБА_1 . Він мав намір знайти жінку на ім`я ОСОБА_10 , а ОСОБА_9 повідомив, що знає її, що вона чекає його у дворах, куди провів та перебуваючи в дворах багатоквартирних будинків, він подивився вгору на балкони, в цей час ОСОБА_1 вдарив його по голові, від чого він впав, ОСОБА_1 зняв з нього взуття. Потерпілий почав кричати, тоді ОСОБА_9 почав бити його ногами по голові, після чого витягнув у нього з кишені 300 грн. по 50 грн. купюри.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 пояснив суду, що 04.01.2021 року до нього на прийом брухту на АДРЕСА_4 прийшов ОСОБА_1 з жінкою та запропонував придбати велосипед темного кольору з рамою, сказав, що велосипед його власний, не крадений. Він придбав даний велосипед за 150 гривень.

Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що обвинувачений її хрещеник, вони живуть в одному будинку, вона на третьому поверсі, а він з матір`ю на другому. ОСОБА_13 постукав до неї у квартиру, попрохав перевзутися, був тверезий, з пакету дістав берци темного кольору, перевзувся, свої чоботи склав у пакет і попрохав передати матері.

Свідок ОСОБА_14 в суді пояснила, що у денний час зі своєю знайомою стояла в м.Охтирка, біля воріт «Хлібзаводу», спілкувались та підійшов чоловік останньої та повідомив, що ОСОБА_15 ( ОСОБА_1 ) тягає у дворах чоловіка, а через короткий проміжок часу побачили, як ОСОБА_15 йшов із чоловічим взуттям у руках зі сторони гаражів. Вони пішли до гаражів та побачили закривавлену людину, викликали екстрену медичну допомогу та поліцію, вона дочекалася медичних працівників, приїхала поліція. Потерпілий лежав за гаражами на спині, головою до виходу, без взуття в одних носках, біля нього лежала сумочка господарська. Зазначила, що під час досудового розслідування впізнала куртку, в якій йшов ОСОБА_1 того дня з берцами в руках.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, дослідженими та перевіреними в суді.

Висновком судової товарознавчої експертизи № 19/119-21/737-ТВ від 22.01.2021 року, відповідно до якого ринкова вартість велосипеду марки «Україна» жіночого типу, темно-зеленого кольору станом на 04.01.2021 року, бувшого у користуванні за призначенням, без пошкоджень, становить 1075 грн. (а.с. 113-116 т.1).

Висновком судово-медичної експертизи № 77 від 30.10.2021 року відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено легкі тілесні ушкодження (а.с. 122 т.1).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.02.2021 року з відеозаписом до нього, ретельно дослідженим в судовому засіданні, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до якого останній розповів про обставини вчинення злочину, показав, як саме ОСОБА_1 наніс йому один удар кулаком в потиличну частину голови, від чого він впав на спину, після чого ОСОБА_1 сів на нього зверху, надавивши ногами на його руки, наніс один удар в область лівої щоки та з правої кишені його штанів викрав належний йому мобільний телефон «Нокіа» (а.с.125-128 т.1).

Висновком судово-медичної експертизи № 80 від 11.02.2021 року, відповідно до якого механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 може відповідати частково, так як кількість тілесних ушкоджень не відповідає кількості фізичних дій, вказаних ним під час проведення слідчого експерименту (а.с.129 т.1).

Протоколом огляду місця події від 28.01.2021 року, з фототаблицею до нього, з участю двох понятих, під час якого поблизу торгового центру «Славна» по вул. Незалежності, 31 в м. Охтирка Сумської області ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Nokia», моделі 2720 Flip, чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_4 , що має сім-карти Vodafon НОМЕР_1 та Київстар НОМЕР_2 , пояснивши, що даний телефон він 27.01.2021 року викрав у чоловіка на ім`я ОСОБА_16 (а.с.130-137 т.1).

Висновком судової товарознавчої експертизи № 19/119-21/1149-ТВ від 01.02.2021 року, відповідно до якого ринкова вартість викраденого у ОСОБА_4 майна (мобільний телефон «Nokia» 2720 Flip 4/0,512 Gb, чорного кольору станом на 27.01.2021 року складає 2089 грн. (а.с. 143-146 т.1).

Протоколом огляду місця події від 04.02.2021 року з фототаблицею до нього з участю двох понятих, під час якого поблизу магазину «Мобілочка» по вул. Незалежності, 19 А в м. Охтирка Сумської області ОСОБА_17 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Samsung», моделі G320 в чорному силіконовому чохлі, ІМЕІ: НОМЕР_5 та ІМЕІ: НОМЕР_6 , пояснивши, що даний телефон йому продали дві жінки ромської зовнішності 02.02.2021 року близько 13 год. за 500 грн. (а.с.164-168 т.1).

Протоколом огляду предмету від 04.02.2021 року, відповідно до якого в приміщенні службового кабінету № 18 Охтирського РВП ГУНП в Сумській області проведено огляд мобільного телефону марки «Samsung», моделі G320 H/DS, ІМЕІ: НОМЕР_5 та ІМЕІ: НОМЕР_6 чорного кольору (а.с.170 т.1).

Висновком судової товарознавчої експертизи № 19/119-21/1452-ТВ від 08.02.2021 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону «Samsung G320 H/DS» станом на 01.02.2021 року становить 1425 грн. (а.с. 174-177 т.1).

Протоколом огляду місця події від 18.12.2020 року з фототаблицею до нього з участю двох понятих, під час якого на відкритій території двору багатоповерхового будинку по вул. Широка, 6 в м. Охтирка Сумської області та приміщення ДП «Охтирський хлібзавод», що по вул. Чикала, 2 в м. Охтирка Сумської області поблизу сарайних та гаражних приміщень на земляному покриві виявлено пляму бурого кольору (а.с. 189-193 т.1).

Висновком судово-медичної експертизи № 547 від 08.01.2021 року, відповідно до якого при експертизі ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження. Давність нанесення ушкоджень може відповідати даті, зазначеній в постанові, про що свідчить колір синців і характер кірок саден (а.с. 197 т.1).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.12.2020 року з фототаблицею до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до якого останній розповів про обставини вчинення злочину та показав, як саме ОСОБА_1 наніс йому один удар важким предметом по голові, потягнув за правий рукав куртки і повалив на землю, після чого ногами, а саме передньою частиною взуття наніс йому 3-4 удари в область голови та обличчя зліва та справа, від чого він частково втратив свідомість. Скориставшись цим ОСОБА_1 відкрито заволодів його взуттям та грошовими коштами в сумі 300 грн. (а.с.199-201 т.1).

Висновком судово-медичної експертизи № 548 від 08.01.2021 року, відповідно до якого механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_2 може відповідати механізму показаному ним під час проведення слідчого експерименту (а.с. 202 т.1).

Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 20.01.2021 року, відповідно до якого свідку ОСОБА_14 були пред`явлені для впізнання чотири чоловічі куртки, серед яких ОСОБА_14 впізнала на фотознімку №2 чоловічу куртку коричневого кольору без капюшона на застібці, в якій був невідомий чоловік, який проходив повз неї з черевиками в руках 18.12.2020 року в районі ДП «Охтирський хлібзавод» (а.с. 203-207 т.1).

Протоколом особистого обшуку затриманого і огляду речей, які були при ньому від 18.12.2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено куртку, берци (а.с.215 т.1).

Висновком судової товарознавчої експертизи № 19/119-20/15832-ТВ від 28.12.2020 року, відповідно до якого ринкова вартість викраденого у ОСОБА_2 майна (чоловічі шкіряні черевики (берци), зимові 44 розміру «Professional Antystatic» чорного кольору, придбані новими 5 років тому, придатні для носіння, без значних пошкоджень) на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме станом на 18.12.2020 року становить 350 грн. (а.с. 222-225 т.1).

Протоколом огляду речей та документів від 24.12.2020 року з фототаблицями, відповідно до якого проведено огляд оптичного диску (носія інформації) із відеозаписами з камер вуличного відео спостереження магазину «Ексклюзив» по пров. Харківський в м. Охтирка Сумської області за 18.12.2020 року, де зафіксовано особу, яка вчинила відкрите заволодіння майном із застосуванням насильства у ОСОБА_2 , а саме зафіксовано, як 18.12.2020 року о 14 год. 55 хв. з магазину «У Петровича» по пров. Харківський в м. Охтирка Сумської області виходить чоловік у коричневій куртці, спортивних штанах чорного кольору, калошах чорного кольору, чорній кепці, (як встановлено це ОСОБА_1 ), який тримає у руці чорні чоловічі черевики «берци» та поліетиленовий пакет фіолетового кольору (а.с. 227-229 т. 1).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо вказують на вчинення ОСОБА_1 даних злочинів.

Судом досліджені характеризуючі данні обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена повністю в суді поза розумним сумнівом.

Надані стороною обвинувачення докази узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достатніми, стороною захисту не спростовані в установленому законом порядку та не викликають у суду будь-яких сумнівів. Часткове визнання своєї вини обвинуваченим суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності.

При цьому суд керується не тільки національним законодавством, а й положеннями практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє верховенство права. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду» суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні Кобець проти України п.43 зазначає, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно; за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; за ч. 2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Твердження обвинуваченого, надані в судовому засіданні, про те, що він не є винним у скоєнні злочину по епізоду крадіжки велосипеду ОСОБА_3 та що він не застосовував фізичне насильство до ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , суд оцінює критично та розцінює їх як обраний ним спосіб захисту від пред`явленого йому обвинувачення, так як його покази в цій частині повністю спростовуються ретельно дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у суду, оскільки вони в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують пред`явлене обвинувачення.

Твердження сторони захисту про те, що нібито не доведено винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих злочинів спростовуються наданими стороною обвинувачення доказами, а доводи щодо перебування ОСОБА_4 в залежності від правоохоронних органів жодним чином не підтверджені в установленому законом порядку.

Стороною обвинувачення заявлялося клопотання про виклик свідків та потерпілого ОСОБА_6 , однак судом вжито всіх необхідних заходів для виклику свідків та потерпілого, у зв`язку з чим неодноразово відкладався судовий розгляд справи, хоч поштові конверти про виклик свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та потерпілого ОСОБА_6 повернуті до суду без вручення, стороною обвинувачення не забезпечено допит вказаних свідків у суді. За таких обставин суд вважає можливим провести судовий розгляд без допиту вказаних свідків та потерпілого.

Надані стороною обвинувачення докази є належними, допустимими, такими, що зібрані у відповідності до положень КПК України, які ретельно перевірені та досліджені судом, є достовірними та достатніми, які узгоджуються між собою та повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить активне сприяння розкриттю злочинів

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить рецидив злочинів.

Разом з тим в обвинувальному акті стороною обвинувачення вказано обставиною, що обтяжують покарання скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння, однак суд виключає дану обставину за недоведеністю, так як це не підтверджено належними доказами.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, який перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з діагнозом хронічний алкоголізм та під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра амбулаторно-поліклінічного відділення № 3, за місцем проживання характеризується негативно, має малолітню дитину, проживає з матір`ю похилого віку, за станом здоров`я не може самостійно пересуватися, не здатна до самообслуговування, раніше ОСОБА_1 неодноразово судимий, судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, ніде не працює, на шлях виправлення не став, враховуючи досудову доповідь Охтирського міськрайонного відділу Філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як дуже високий, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високий рівень небезпеки для суспільства.

З урахуванням всіх обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому з застосуванням ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_1 засуджений вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, покарання за вироком суду від 23.12.2020 р. у виді 3 місяців арешту обвинувачений ОСОБА_1 не відбув.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст. 70 КК України (за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку), після цього - за правилами ч.4 ст. 70 КК України, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку, і остаточно - за сукупністю вироків.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_2 , до постановлення попереднього вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2020 року, по епізоду від 27.01.2021 року відкритого викрадення майна у ОСОБА_4 після постановлення вироку від 23.12.2020 року, тому покарання ОСОБА_1 по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_2 (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч.4 ст.70 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був засуджений за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2020 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту, яке не відбув, тому покарання ОСОБА_1 за даним вироком необхідно призначити з застосуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуту частину покарання за попереднім вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2020 року.

З обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення судової товарознавчої експертизи відповідно до ст. 124 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні просив залишити запобіжний захід тримання під вартою.

Враховуючи, що обвинувачений скоїв тяжкий злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України та злочини, передбачені ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України, за скоєння яких передбачається покарання у виді позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, а також наявні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду чи продовжити злочинну діяльність, а також з метою забезпечення виконання судового рішення, суд вважає за необхідне залишити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

В порядку ч.4 ст.174 КПК України підлягає вирішенню питання про скасування арешту майна, накладеного під час досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84,85-86,94,368, 370, 374, 392, 395 КПК України,суд ,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 186 КК України, за епізодом від 18.12.2020 року, у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2020 року більш суворим, призначеним за цим вироком, визначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 185 КК України призначити покарання ОСОБА_1 один рік позбавлення волі;

за ч.2 ст.190 КК України один рік позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України за епізодом від 27.01.2021 року у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2020 року у вигляді шести місяців позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання з 10.02.2021 року, зарахувавши в строк відбування покарання період тримання під вартою.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання за цим вироком строк тримання під вартою згідно протоколу затримання від 18.12.2020 року з 18.12.2020 року по 20.12.2020 року (т.с.1 а.с.211-214, 27-28).

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Nokia», моделі 2720 Flip, чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_4 , що має сім-карти Vodafon НОМЕР_1 та Київстар НОМЕР_2 , що згідно зберігальної розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 (а.с. 139 т.1), - вважати повернутим власнику ОСОБА_4 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 29.01.2021 року.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung», моделі G320, ІМЕІ: НОМЕР_5 та ІМЕІ: НОМЕР_6 чорного кольору, що згідно зберігальної розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 (а.с. 171 т.1), - вважати повернутим власнику ОСОБА_6 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 08.02.2021 року.

Речовий доказ - змив речовини бурого кольору на марлевий тампон та контрольний зразок марлевого тампону, що зберігається в камері зберігання речових доказів Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (квитанція №001358) (а.с. 218 т. 1), - знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 22.12.2020 року.

Речовий доказ - куртку чоловічу коричневого кольору, що зберігається в камері зберігання речових доказів Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (квитанція №001358) (а.с. 218 т. 1), - повернути власнику ОСОБА_1 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 22.12.2020 року.

Речові докази - чоловічі черевики (берці) чорного кольору, 44 розміру на шнурках; грошові кошти в сумі 108 грн. 50 коп. купюрами номіналом: 50 грн. - 2 шт. (ВФ 7524614, ВФ 7524619), 5 грн. - 1 шт. (УБ 4380932), 2 грн. - 1 шт. (СА 8100698), три монети по 50 коп., що згідно зберігальної розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 (а.с. 217 т. 1), - вважати повернутими власнику ОСОБА_2 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 22.12.2020 року.

Речовий доказ - оптичний диск CD-R 700 MB, на якому маються відеозаписи з камер вуличного відеоспостереження магазину «Ексклюзив» за 18.12.2020 року залишити в матеріалах кримінального провадження (а.с. 229 т.1).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 1961,40 грн., код класифікації доходів бюджету 24060300 «інші надходження».

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду : Т.О. Ярошенко