
Справа № 645/3678/19
Провадження № 2/645/68/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В.
за участю секретаря судового засідання - Савченко В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради Харківської області, третя особа: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради Харківської області, третя особа: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В., про визнання протиправним та скасування рішення.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначила, що 28 листопада 2016 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 звернувся до суду з позовом, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Некрасова Н.І. про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 року позовну заяву було задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та складається з квартири АДРЕСА_1 , визнано право власності на дану квартиру за територіальною громадою м. Харкова, в особі Харківської міської ради. Витребувано квартиру від добросовісного набувача ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Харкова, в особі Харківської міської ради.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Оскільки Постановою Апеляційного суду Харківської області у справі №645/5655/16 від 02.08.2018 ОСОБА_1 фактично позбавлено права власності на квартиру АДРЕСА_1 , у вересні 2018 року ОСОБА_1 була вимушена звернутися з касаційною скаргою до Верховного Суду.
17 жовтня 2018 року Ухвалою Верховного Суду було відкрито касаційне провадження та витребувано із Фрунзенського районного суду м. Харкова цивільну справу № 645/5655/16-ц.
У середині березня 2019 року ОСОБА_1 було подано заяву до Харківської міської ради в якій повідомлялося, що справа №645/5655/16-ц перебуває на розгляді у Верховному Суді, а тому вчинення будь-яких дій відносно квартири АДРЕСА_1 порушує право ОСОБА_1 на мирне володіння майном.
На початку травня ОСОБА_1 було отримано лист від Харківської міської ради Харківської області відповідно до якого Рішенням 25 сесії Харківської міської, ради 7 скликання від 27.02.2019 року № 1484/19 «Про комунальну власність міста Харкова» квартиру АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.
25 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду було зупинено касаційне провадження у справі №645/5655/16-ц до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.04.2017 року було задоволено клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
24 вересня 2018 року державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено відомості, відповідно до яких квартира АДРЕСА_2 має комунальну форму власності, а власником є Харківська міська рада Харківської області.
Арешт квартири на сьогоднішній день так і не було скасовано, однак державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено іншого власника, а також змінено форму власності майна.
Окрім того, Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року № 1484/19 «Про комунальну власність міста Харкова» квартиру АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.
Позивач вважала, що вказаними діями було порушено вимоги Закону України «Про державну реестрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ХМР фактично порушило право ОСОБА_1 на мирне володіння майном. Держава, в особі Харківської міської ради, є відповідальною особою за належне дотримання права ОСОБА_1 на мирне володіння майном, а тому вищевказані дії відповідача є неприпустимими.
Щодо способу захисту, визначеному цивільним законодавством, то в даному випадку позивачем обрано відновлення становища, що існувало до порушення прав та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб у відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України.
Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, позивач вважала, що Рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року № 1484/19 «Про комунальну власність міста Харкова», яким квартиру АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Харкова суперечить нормам законодавства України та підлягає скасуванню.
Позивач просила позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати Рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року № 1484/19 «Про комунальну власність міста Харкова», яким квартиру АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Харкова. Зобов`язати Харківську міську раду Харківської області повернути квартиру АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_1 , стягнути із відповідача судовий збір.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року позов було залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження за вищевказаним позовом, справу призначено в підготовче судове засідання.
Не погодившись із позовом представником відповідача ХМР було подано відзив на позовну заяву, згідно якого просили у задоволенні позову відмовити, посилались на те, що позивач належним чином не обгрунтувала позовні вимоги щодо визнання неправомірним та скасування рішення 25 сесії ХМР від 27.02.2019 року № 1484/19 «Про комунальну власність м. Харкова», яким квартиру АДРЕСА_1 прийнято у комунальну власність. Вважає, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, які можуть бути прийняті судом на підтвердження факту неправомірності дій відповідача. Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова квартиру АДРЕСА_1 було визнано відумерлою спадщиною, визнано право власності та витребувано майно з чужого незаконного володіння, а постановою апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.09.2017 р. залишено без змін, це є підставою для визнання права власності вказаної вище квартири за територіальною громадою міста Харкова, в особі Харківської міської ради Харківської області. Вказує на те, що рішення суду про задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації за власником, а також скасуванням попередньої реєстрації. Перехід спадкового майна у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини є юридичним наслідком відповідного судового рішення, який передбачено ч. 3 ст. 1277 ЦК України. Вказує, що датою набрання законної сили рішення суду є дата винесення постанови апеляційного суду Харківської області, а саме: 02.08.2018 р. Діючим законодавством передбачено, що рішення суду про задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків передбачених законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні, і враховується його голос. Рішенням 25 сесії ХМР від 27.02.2019 року № 1484/19 «Про комунальну власність м. Харкова», квартиру АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Відносини, пов`язані з державною реєстрацією права на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», посилались на норми ст. 26,27, 31 зазначеного закону.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 липня 2020 року закрито підготовне засідання за даною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та представника.
Представник відповідача – ХМР у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Третя особи - державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В. також не з`явився у судове засідання, повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 року позов заступника керівника Харківської міської прокуратури № 3, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Некрасова Н.А., задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Визнано за територіальною громадою м. Харкова, в особі Харківської міської ради право власності на дану квартиру, витребувано квартиру від добросовісного набувача на користь територіальної громади м. Харкова, в особі Харківської міської ради.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру, загальною площею 51,1 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 року залишено без змін.
Відповідно до ст. 384 ЦПК України - постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Рішення суду про задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ч. 2 даної статті, в тому числі і - відновлення становища, яке існувало до порушення, на який посилається позивач.
Згідно ст.316, 317, 318, 319, 321 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.3, 19, 144 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Згідно ст. 393 ЦК України - правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Згідно рішення 25 сесії ХМР від 27.02.2019 року № 1484/19 «Про комунальну власність м. Харкова», квартиру АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. (а.с.69-87)
Судом встановлено, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна 24.09.2018 року були внесені відомості про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 за Харківською міською радою, форма власності: комунальна, підстави виникнення права власності: заочне рішення Фрунзенського районного суду від 27.09.2017 р., постанова Апеляційного суду Харківської області від 02.08.2018 р.
Відповідно до листа виконавчого комітету юридичного департаменту Харківської міської ради Харківської області від 01.04.2019 р. № 2431/9-19, рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1484/19 «Про комунальну власність м.Харкова» квартиру АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року позовну заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради залишено без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року ухвала Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року у незміненій частині та постанову апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2020 року залишено без змін.
Під час розгляду справи встановлено, що на даний час рішення суду на підставі якого було зареєстровано право комунальної власності за ХМР було скасовано, а в подальшому позов залишено без розгляду, але запис про державну реєстрацію права комунальної власності ХМР на спірну квартиру залишився в реєстрі.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Положеннями ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
Відповідно до п. 9 ст. 27 зазначеного Закону - державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів визначені у ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». - реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення.Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, дослідивши усі надані сторонами докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, суд прийшов до висновку про те, що підстав для визнання неправомірним та скасування Рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року № 1484/19 «Про комунальну власність міста Харкова», яким квартиру АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Харкова не має, позивачем не було надано достатніх, допустимих та належних доказів того, що дане рішення суперечить нормам законодавства України та підлягає скасуванню.
В даному випадку спір виник з Харківською міською радою, як зазначає позивач, з приводу порушення права позивача на квартиру внаслідок прийняття відповідачем до комунальної власності спірну квартиру, на підставі рішення суду та подальшої реєстрації права власності за відповідачем на спірну квартиру. Так судом встановлено, що на час постановлення рішення ХМР від 27.02.2019 року було дійсним та набрало законної сили рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.09.2017 року та апеляційної інстанції від 02.08.2018 року, які були підставою для реєстрації права власності на спірну квартиру за ХМР. Зазначені судові рішення були скасовані постановою Верховного Суду лише 09 жовтня 2019 року та справу направлено на новий розгляд, а в подальшому позов було залишено без розгляду, але в установленому законом порядку державна реєстрація права власності за ХМР не скасована. Скасування рішення ХМР від 27.02.2019 року, яке було виконано, та підстави для скасування якого не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, за наявності запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно – права комунальної власності ХМР, не є належним та єфективним способом захисту позивача, не дає змоги остаточно вирішити спір між сторонами по справі, тож не виконується основне завдання судочинства. На погляд суду позивач обрала невірний спосіб захисту. При цьому суд зазначає, що визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, оскільки судом розглядається справа згідно ст.. 13 ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2,10, 12, 49, 76, 77-81, 82, 89,265, 272, 274-279,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради Харківської області, третя особа: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Харківська міська рада Харківської області, адреса: м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243.
Третя особа: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, адреса: Харківська обл., смт Печеніги, вул. Леніна, буд. 48, код. ЄДРПОУ 23147527.
Повне судове рішення буде складено 14 вересня 2021 року.
Суддя - І.В. Ульяніч
Судове рішення № 99634286, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 30.08.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 645/3678/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: