Рішення № 99630914, 30.08.2021, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/119/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді Бабій О.М.,

при секретарі Кошонько Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У лютому 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла за договором № б/н від 04.11.2013 року станом на 04.01.2021 року в сумі 36678,79 грн.

На обґрунтування своїх вимог Банк зазначив, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву № б/н від 04.11.2013 року.

Вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг.

Банком на підставі Договору відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 37500,00 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконало, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, у зв`язку з порушенням своїх зобов`язань, відповідач має заборгованість у сумі 36678,79 грн.

Оскільки вирішити спір з відповідачем в добровільному порядку не вдається, позивач змушений звернутися до суду.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача разом із позовом подав до суду заяву, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги та просив справу слухати у відсутності представника позивача.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій він просив справу слухати у його відсутності, позовні вимоги визнав частково в розмірі тіла кредиту.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, вважається фінансовою послугою.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 04.11.2013 року відповідач звернувся до позивача з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг з встановленим кредитним лімітом на картковий рахунок.

Відповідно до наявних у справі довідок АТ КБ «Приватбанк», за укладеним між сторонами кредитним договором відповідачу було встановлено кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 37500,00 грн. та видано кредитні картки, термін дії останньої до липня 2023 року.

Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, ОСОБА_1 користувався виданою йому карткою, використовував надані йому кошти та частково погашав кредитну заборгованість.

В матеріалах справи наявний наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором б/н від 04.11.2013 року, укладеним між АТ «ПриватБанк» і відповідачем, в якому зазначено, що станом на 04.01.2021 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 36678,79 грн., з яких: 32997,72 грн. – заборгованість за кредитом, 3681,07 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Оскільки позивач дійсно надав відповідачеві кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти були не повністю повернуті відповідачем, тому вказану заборгованість в сумі 36678,79 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доведеність обставин щодо невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим відповідно до вимог наведеного чинного законодавства АТ КБ «ПриватБанк» вправі ставити вимоги до нього про стягнення заборгованості.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 36678,79 грн. та 2270,00 грн. сплаченого судового збору, а всього – 38948,79 грн.

Питання про розподіл судових витрат вирішено відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 525, 533, 536, 549, 550, 551, 610, 1046, 1048-1050, 1054 ч.1 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.11.2013 рокув розмірі 36678,79 грн. (32997,72 грн. – заборгованість за кредитом, 3681,07 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом), а також 2270,00 грн. сплаченого судового збору, а всього 38948,79грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570; МФО 305299; рахунок № НОМЕР_1 – для погашення заборгованості та судових витрат).Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 30 серпня 2021 року.

Суддя О.М.Бабій