Рішення № 99630420, 02.09.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2541/19

Провадження № 2/456/449/2021

РІШЕННЯ

іменем України

02 вересня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Нечипір А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднану в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, Арбітражного керуючого Козій Володимира Юрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство «Управляюча компанія «Надія», ОСОБА_2 про визнання права користування житлом та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від свого імені та від імені малолітньої дитини ОСОБА_5 до Стрийської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову, Комунальне підприємство «Надія», ОСОБА_1 про визнання права проживання та користування житловим приміщенням –,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 ,

позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_7 ,

представника відповідача ОСОБА_8 ,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач за первісним позовом ОСОБА_1 покликається на те, що його мама, ОСОБА_1 , працювала у ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» з 1984 року по 2001 рік ( 17 років), до визнання його банкрутом. На той час він проживав з мамою в кімнаті АДРЕСА_1 , як неповнолітній. 20 березня 1997 року мама подала заяву до директора Стрийського заводу гумових виробів із проханням надати в користування кімнату № НОМЕР_1 в гуртожитку як працівниці заводу, яка тривалий час працює на підприємстві і яка стояла на черзі для отримання житла. Після задоволення цієї заяви їм надано право користування цією кімнатою якою вони користуються і сьогодні. На даний час ОСОБА_1 передано у власність кімнату АДРЕСА_1 загальною площею 33,4 кв.м. згідно рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 26.06.2019 року №155. На сьогодні позивач проживає в кімнаті №5 гуртожитку, так я не може в силу різної статі та віку проживати з мамою в кімнаті №3 гуртожитку. На підставі рішення Стрийської міської ради №586 від 11.08.2018 гуртожиток по АДРЕСА_2 передано у власність територіальної громади м.Стрия в особі міської ради і зараз він перебуває в повному віданні органу місцевого самоврядування. Для подальшої приватизації кімнат мешканців гуртожитку за дорученням комунального підприємства «Управляюча компанія »Надія» Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації виготовлена технічна документація, згідно якої кімнаті №4 присвоєно № 5. Згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 23.05.2019 загальна площа кімнати №5 становить 17,1 кв.м. В кімнаті №5 гуртожитку позивач проживає тривалий термін, в ньому знаходиться все його майно, оплачує комунальні послуги по утриманню цієї кімнати, іншого власного житла немає. Однак, йому стало відомо, що ОСОБА_9 до Стрийської міської ради подано заяву на приватизацію кімнати №5 гуртожитку по АДРЕСА_2 і яка займає кімнати АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 в цьому гуртожитку. Скориставшись довіреністю, виданою арбітражним керуючим по справі банкрутства ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» ОСОБА_10 на оформлення документів для приватизації кімнат мешканців гуртожитку, ОСОБА_9 має намір самовільно приватизувати кімнату АДРЕСА_5 , не маючи на це жодних прав та правових підстав. Для вжиття необхідних заходів для забезпечення моїх прав на житло ОСОБА_1 звернувся із заявою до Стрийської міської ради від 30.05.2019з проханням призупинити приватизацію ОСОБА_9 кімнати №5 в гуртожитку. Аналогічне клопотання від 06.06.2019 року подано до арбітражного керуючого ОСОБА_10 , яке залишено без відповіді. 31.05.2019 позивачем подана заява до комунального підприємства «Управляюча компанія «Надія» з проханням скласти акт обстеження на предмет його проживання в кімнаті №5 гуртожитку. Не дивлячись на те, що працівниками комунального підприємства 20.06.2019 року здійснено огляд цієї кімнати, однак акт обстеження йому не було надано. На повторну заяву щодо акту обстеження від 24.06.2019 року відповіді не отримано. Зважаючи на такі обставини, 25.06.2019 року ОСОБА_1 подана повторна заява до Стрийської міської ради про призупинення приватизації кімнати №5 в гуртожитку ОСОБА_11 .

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву (Т.1 а.с.26-29, Т.3 а.с.45-48), де просить визнати за ним право користування кімнатою АДРЕСА_6 .

Як на правову підставу задоволення позовних вимог, позивач покликається на вимоги ст. 386 ЦК України.

Позивачі за об`єднаним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від свого імені та від імені малолітньої дитини ОСОБА_5 подали 07.10.2019 до суду позов до Стрийської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову, Комунальне підприємство «Надія», ОСОБА_1 про визнання права проживання та користування житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачі покликаються на те, що 11 червня 2002 року ліквідаційна комісія ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» видала ордер № 5 для постійного місця проживання ОСОБА_12 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до ордеру, позивачам надано кімнати № 6,7 загальною площею 34,4 кв.м. в гуртожитку АДРЕСА_7 . Протоколом засідання ліквідаційної комісії ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» від 11 червня 2002 року, з метою покращення умов проживання вирішено вселити сім`ю ОСОБА_12 разом з двома неповнолітніми дітьми в кімнату № НОМЕР_2 площею 17,8 кв.м., та № 7 площею 13,5 кв.м вищевказаного гуртожитку. Протоколом №4 тієї ж комісії від 03 квітня 2013 року, крім кімнат №6 та №7, у зв`язку з покращенням умов проживання їм надано додаткову житлову площу, а саме кімнату №4 площею 17,1 кв.м, та кімнату №5 площею 17,4 кв.м, що підтверджується ордером № 1 від 03.04.2013 року. Відповідно до довідки про склад сім`ї №22 від 23 лютого 2019 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 2013 року народження зареєстровані в кімнатах АДРЕСА_8 , та який належав ВАТ «Стрийський завод гумових виробів», в якому ОСОБА_9 пропрацювала 35 років. 27 лютого 2017 року між ОСОБА_12 та ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» укладено Договір №5 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та акт здачі і приймання квартири, зі змісту акту вбачається, що вона прийняла кімнати АДРЕСА_9 . На підставі довіреностей від 27 лютого 2017 року та 29 березня 2018 року ВАТ « Стрийський завод гумових виробів» в особі арбітражного керуючого Козія В.Ю., уповноважено ОСОБА_12 виконувати всі необхідні дії для реєстрації права власності за Довірителем. Після цього, позивач ОСОБА_12 почала звертатись у Стрийську міську раду щодо приватизації кімнат мешканців гуртожитку АДРЕСА_2 . На сьогоднішній день, всі звернення та скарги щодо приватизації закріплених за сім`єю ОСОБА_12 кімнат у гуртожитку- проігноровані Виконавчим комітетом Стрийської міської ради, що безперечно порушує мої конституційні права. 06 червня 2019 року, позивач ОСОБА_12 звернулась до Стрийського міського голови зі скаргою, та просила вирішити питання приватизації житла, яке офіційно закріплене за нею, а саме кімнати № НОМЕР_3 гуртожитку № 20, який находиться в АДРЕСА_2 . У відповіді, яку вона отримала 05 липня 2019 року чітко зазначено, що через наявний спір щодо користування кімнатами, приватизація спірних житлових приміщень призупинена, а для вирішення питання щодо визнання права користування житловими приміщеннями в гуртожитку вона вправі звернутись до суду. Враховуючи те, що позивачі тривалий час не можуть зробити в даних кімнатах ремонт та оформити право власності на належну їм житлову площу, змушені звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Просять визнати за ними право проживання та користування жилим приміщенням, кімнатами №4,5,6,7 гуртожитку №20, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Представником позивачів за об`єднаним позовом подано заяву про уточнення позовних вимог (Т.1 а.с.189-190), в якій просить визнати за позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 право проживання та користування жилими приміщеннями, кімнатами АДРЕСА_10 .

Як на правову підставу задоволення позовних вимог, позивачі покликаються на вимоги ст. ст. 128, 129 ЖК України.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 свої позовні вимоги підтримали повністю покликаючись на викладені в позові обставини та просять суд позов задовольнити. В задоволенні позову ОСОБА_14 просять відмовити.

Крім цього позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що він вселився у спірну кімнату, оскільки цю кімнату надали його матері, для покращення житлових умов. Вважає, що заява, яку мама подавала керівнику підприємства з проханням надати їй ще одну кімнату для проживання є достатньою підставою для його вселення. Інших документів які надають право вселення в житлове приміщення не має.

Позивач за об`єднаним позовом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 свої позовні вимоги підтримали повністю покликаючись на викладені в позові обставини, просять їх задоволити. У задоволенні позову ОСОБА_1 просять відмовити.

Крім цього позивач ОСОБА_2 суду пояснила, що вона і члени її сім`ї проживають у гуртожитку близько 35 років. Їй, та членам її сім`ї – позивачам по справі, надано відповідно до виданих ордерів чотири кімнати №5,6,7,8 (попередня реєстрація №4,5,6,7) в гуртожитку, на підставі чого вони туди і вселилися. ОСОБА_1 без жодного документу і підстав самовільно зайняв, вибивши двері, її кімнату АДРЕСА_5 . З приводу неправомірного захоплення кімнати ОСОБА_1 , вона зверталася зі скаргою до голови Стрийської міської ради. Щодо покращення умов проживання матері ОСОБА_1 , то вона на сьогодні і займає 2 кімнати, а не одну як стверджує позивач ОСОБА_1 .

Представник відповідача Стрийської міської ради Львівської області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просить відмовити.

Відповідач арбітражний керуючий Козій В.Ю. у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи КП «Управляюча компанія «Надія» у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Свої позовні вимоги підтримали.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 подано:

заяву про забезпечення позову (Т.1 а.с.41-42);

заяву про відкладення розгляду справи (Т.1 а.с.73, 109, );

клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (Т.2 а.с.214-216) ;

клопотання про застосування строку позовної давності (Т.2 а.с.211-212).

клопотання про допит свідків (Т.3 а.с.5)

Представником позивача за первісним позовом ОСОБА_1 подано:

клопотання про об`єднання позовів (Т.1 а.с.112) ;

заяву про відкладення розгляду справи (Т.1 а.с.220) ;

заяву про забезпечення позову (Т.1 а.с.237);

клопотання про долучення до матеріалів справи документів (Т.2 а.с.1) ;

клопотання про допит свідків (Т.2 а.с.98)

клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (Т.3 а.с.107)

Представником позивача за об`єднаним позовом ОСОБА_2 подано:

заяву про залучення третьої особи (Т.1 а.с.94-95) ;

клопотання про відкладення розгляду справи (Т.1 а.с.110, 183, Т.3 а.с.) ;

заяву про уточнення позовних вимог (Т.1 а.с.189-190)

заяву про ознайомлення з матеріалами справи (Т.2 а.с.107)

клопотання про долучення доказів (Т.2 а.с.182, 232, Т.3 а.с.7, Т.3 а.с.)

заперечення на клопотання про застосування строку позовної давності (Т.3 а.с.1-2).

Позивачем за об`єднаним позовом ОСОБА_2 подано:

клопотання про долучення доказів (Т.2 а.с.111)

заяву про ознайомлення з матеріалами справи (Т.3 а.с.4)

Позивачем за об`єднаним позовом ОСОБА_4 подано заяву про розгляд справи без її участі (Т.2 а.с.96, 143).

Позивачем за об`єднаним позовом ОСОБА_3 подано заяву про розгляд справи без його участі (Т.2 а.с. 145, 210).

Представником відповідача Стрийської міської ради подано клопотання про розгляд справи без її участі (Т.2 а.с. 172, 207).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09.07.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, Арбітражного керуючого Козій Володимира Юрійовича про визнання права користування житлом залишено без руху (Т.1 а.с.23-24).

Ухвалою від 29.07.2019 відкрито провадження у справі №456/2541/19 та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (Т.1 а.с.39-40).

Ухвалою від 29.07.2019 судом вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій у справі №456/2541/19 (Т.1 а.с.45-46).

Ухвалою підготовчого засідання від 18.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у справі №456/2541/19 (Т.1 а.с.66-67).

Ухвалою судового засідання від 16.12.2019 розгляд справи №456/2541/19 відкладено (Т.1 а.с.76).

Ухвалою судового засідання від 21.05.2020 позовні вимоги у справі №456/3939/19 об`єднано з позовними вимогами у справі №456/2541/19, присвоївши справі №456/2541/19 (Т.1 а.с.113-114).

Ухвалою від 09.06.2020 заяву про забезпечення позову у справі №456/2541/19 повернуто (Т.1 а.с.241).

Заслухавши пояснення сторін, свідків, з`ясувавши обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до Рішення Стрийської міської ради №586 від 11.09.2018 «Про надання згоди щодо прийняття у комунальну власність АДРЕСА_2 від ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» вищезгаданий будинок прийнято у комунальну власність м.Стрия (Т.1 а.с.7,239).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 14.08.2008 Стрийським МВ ГУМВС України ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_11 (Т.1 а.с.6).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 (мати позивача) від 20.03.1997 остання зверталася до директора Стрийського заводу гумових виробів ОСОБА_15 про надання їй кімнати у гуртожитку від заводу №4 (Т.1 а.с.8).

Відповідно до Рішення ВК Стрийської міської ради №155 від 26.06.2019 «Про оформлення та реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна» затверджено список квартир переданих у власність квартиронаймачам, де ОСОБА_1 передано у власність квартиру АДРЕСА_12 (Т.1 а.с.9-12, 142-143).

Відповідно до заяви від 30.05.2019 та 05.06.2019 ОСОБА_1 звертався до міського голови м.Стрия та арбітражного керуючого у справі про банкрутство ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» про призупинення приватизації кімнати АДРЕСА_13 (Т.1 а.с.14,15-21).

Відповідно до заяв від 31.05.2019 та 24.06.2019 ОСОБА_1 звертався до начальника КП "Надія" з проханням скласти акт обстеження на предмет його проживання в кімнаті №5 гуртожитку №20 (Т.1 а.с.17-18,32).

Відповідно до відповіді №Л-35/3.22 від 05.07.2019 ВК Стрийської міської ради порекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду для вирішення питання щодо визнання права користування житловими приміщеннями в гуртожитку (Т.1 а.с.43).

Відповідно до розпорядження міського голови №103 від 14.11.2017 створено комісію про прийняття в комунальну власність АДРЕСА_2 із трансформаторною підстанцією від ВАТ "Стрийський гумовий завод" (Т.1 а.с.140).

Відповідно до витягу засідання ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства "Стрийський завод гумових виробів" від 11.06.2002 протокол №8 вирішено вселити сім"ю ОСОБА_2 з двома неповнолітніми дітьми в кімнату № НОМЕР_2 і в кімнату АДРЕСА_14 (Т.1 а.с.149, Т.2 а.с.32).

Відповідно до ордеру №5 від 11.06.2002 ОСОБА_2 на постійне місце проживання надано кімнати №6,7 гуртожитку по АДРЕСА_2 (Т.1 а.с.134 зворот).

Згідно з витягом засідання ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства "Стрийський завод гумових виробів" від 03.04.2013 та ордеру №1 від 03.04.2013 вирішено надати додаткову житлову площу сім"ї ОСОБА_2 в гуртожитку по АДРЕСА_2 з вселенням їх крім кімнат АДРЕСА_15 та НОМЕР_5 в кімнату № НОМЕР_1 і в кімнату №5 (Т.1 а.с.99, 100, 134, Т.2 а.с.30,31).

Відповідно до довідки про склад сім"ї №32 від 23.02.2017 виданої ВАТ "Стрийський гумовий завод" в кімнатах АДРЕСА_9 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (Т.1 а.с.145).

Відповідно до технічного паспорту виготовленого 23.05.2019 Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації на кімнати АДРЕСА_16 заг.пл. кімнат 69,8 кв.м.,кількість мешканців 4 (Т.1 а.с.146-148).

Як вбачається зі скарги міському голові м.Стрия, мешканці гуртожитку АДРЕСА_2 просять дати дозвіл на приватизацію кімнат в гуртожитку(Т.1 а.с.150-151).

Відповідно до відповіді №Д-36/3.22 від 05.07.2019 ВК Стрийської міської ради порекомендував ОСОБА_2 звернутися до суду для вирішення питання щодо визнання права користування житловими приміщеннями в гуртожитку (Т.1 а.с.154).

Як вбачається з повідомлення №ЮР/2395-4 від 22.05.2019 та квитанцій №16, 89 від 22.05.2019 ОСОБА_2 оплатила на рахунок Стрийського МБТІ за виконання робіт по технічній інвентаризації об`єктів нерухомого майна по АДРЕСА_17 (Т.2 а.с.15).

Відповідно до повідомлення ліквідатора ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» Шлапак Д.В. від 18.03.2006 на адресу ОСОБА_2 вбачається, що ліквідатор зверталася до міського голови м.Стрия про прийняття у комунальну власність м. Стрий будівлю гуртожитку по АДРЕСА_2 з належними до неї комунікаціями та трансформаторну підстанцію, однак відповіді не отримала (Т.2 а.с.18).

Відповідно до скарги Стрийському міському голові від 06.06.2019 ОСОБА_2 просить перевірити обставини щодо захоплення кімнати АДРЕСА_13 ОСОБА_1 та вирішити питання приватизації житла (Т.2 а.с.29).

Відповідно до типового договору №5 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 27.02.2017 укладеного між ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» та ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 кімнати №4,5,6,7 заг.пл. 69,8 кв.м. остання зобов`язана своєчасно вносити оплату за послуги з утримання будинків (Т.2 а.с.35-36).

Відповідно до акту здачі і приймання квартир (кімнати) від 27.02.2017 ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» в особі арбітражного керуючого ОСОБА_10 здав, а ОСОБА_2 прийняла кімнати АДРЕСА_9 на першому поверсі (Т.2 а.с.36 зворот).

Відповідно до скарги від 21.06.2019 вбачається, що ОСОБА_2 зверталася до голови Стрийської міської ради про приватизацію кімнат мешканців гуртожитку по АДРЕСА_2 (Т.2 а.с.36-46).

Відповідно до заяви від 26.06.2019 вбачається, що ОСОБА_2 зверталася до голови Стрийської міської ради про надання їй письмового обґрунтування відмови в приватизації кімнат в гуртожитку (Т.2 а.с.48).

Відповідно до відповіді заступника міського голови №Д-36/3.22 від 05.07.2019 щодо заяв ОСОБА_2 про приватизацію кімнат у гуртожитку останній повідомлено, що на даний час приватизація спірних житлових кімнат призупинена, оскільки наявний спір щодо користування кімнатами та вона може звернутися до суду для вирішення питання щодо визнання права власності (Т.2 а.с.50, 54).

Відповідно до дублікатів квитанцій з Приватбанку вбачається, що ОСОБА_2 сплачувала комунальні послуги за кімн.6-7 в гуртожитку АДРЕСА_2 (Т.2 а.с.56-76).

Як вбачається з відповіді КП «Управляюча компанія «Надія» №119 від 21.06.19 ОСОБА_1 повідомлено, що оформлення документів на приватизацію проводиться згідно списку затвердженого арбітражним керуючим ОСОБА_10 та йому належить кімн. №3 (Т.2 а.с.79).

Відповідно до витягу ПП «Ехомед» №225 від 20.08.2019 ОСОБА_5 (позивач) знаходиться на «Д» обліку у сімейного лікаря, пульмонолога-алерголога (Т.2 а.с.83).

Відповідно до технічного паспорта на гуртожиток АДРЕСА_2 виготовлений ФОП ОСОБА_16 15.05.2017 на замовлення ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» перший поверх гуртожитку складається з 59 номерів приміщень, І коридора, ІІ сходової клітки, ІІІ коридора, VІ коридора, загальною площею 355,2 кв.м., житловою площею 193,3 кв.м., підсобна площа 112,7 кв.м., площа приміщень загального користування 49,2 кв.м., самочинно збудована, переобладнана площа приміщень 95,8 кв.м. Кімната №4 заг.пл. 17,1 кв.м., кімната №5 заг.пл. 17,4 кв.м.(Т.2 а.с.117-123).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 12.09.2020 батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_17 та ОСОБА_4 (Т.2 а.с.124).

Відповідно до заяв мешканців гуртожитку АДРЕСА_2 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 вбачається, що сусіди не бачили щоб в кімн. АДРЕСА_5 проживав ОСОБА_1 (Т. 2 а.с.132-136).

Відповідно до технічного паспорта на гуртожиток АДРЕСА_2 виготовлений Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 28.11.2018 на замовлення КП «Надія» Стрийської міської ради перший поверх гуртожитку складається з 65 номерів приміщень, І коридора, ІІ сходової клітки, ІІІ коридора, VІ коридора, загальною площею 357,0 кв.м., житловою площею 176,2 кв.м., допоміжна площа 131,2 кв.м., площа приміщень загального користування 49,6 кв.м. Кімната №4 заг.пл. 16,9 кв.м., кімната №5 заг.пл. 17,1 кв.м., кімната №6 заг.пл. 17,3 кв.м, кімната №7 заг.пл. 17,8 кв.м., кімната №8 заг.пл. 11,8 кв.м (Т.2 а.с.174-181).

Відповідно до довідки КП «УК «Надія» №242 від 02.12.2020 вбачається, що під час перевірки майстрами кімнати АДРЕСА_13 виявлено, що кімната була захаращена побутовими речами, велосипедами, дозвільних документів на користування нею ОСОБА_1 не мав (Т.2 а.с.183, 213).

Відповідно до довідки ОСББ «Загадка» та виписки АТ «Ощадбанк» вбачається, що ОСОБА_2 за період з березня 2020 року по грудень 2020 рік сплачувала квартплату за кімнати №5,6,7, а ОСОБА_1 не оплачував квартплату за кімн.№5 (Т.2 а.с.233-237, Т.3 а.с.12-16).

Відповідно до відповіді Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації №600 від 22.03.2021 на адвокатський запит ОСОБА_7 вбачається, що нумерація приміщень у гуртожитку змінилася внаслідок проведеного внутрішнього перепланування вищезгаданої будівлі (Т.3 а.с.27).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 надав суду показання, за змістом яких він зареєстрований за адресою АДРЕСА_18 , однак проживає з 2015 року за іншою адресою. Лесів Любомир проживав з мамою, вони займають дві кімнати на першому поверсі гуртожитку, номер кімнати не знає. Його кімната № НОМЕР_7 знаходиться на другому поверсі, приходить він туди 1 раз на місяць, хто точно проживає в кімнаті №4 по новому в кімнаті №5 не може.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надала суду показання, за змістом яких ОСОБА_24 з сином ОСОБА_25 проживають в гуртожитку по АДРЕСА_2 . Любомир проживає в гуртожитку від народження. На даний час він проживає в кімнаті АДРЕСА_5 більше 10 років, а його мати в кімнаті АДРЕСА_19 . ОСОБА_2 проживає в гуртожитку з 2000 року в кімнатах №7,8. Крім цього зазначила, що у 1990 –х роках ті люди, які звільнялися з роботи залишали кімнати в гуртожитку, а ті хто потребував більшої площі брали в користування іншу вільну кімнату, тому ОСОБА_24 зайняла кімнату АДРЕСА_5 . Ордери ніхто не отримував. Раніше нумерація кімнат була інша. На даний час на кімнатах відсутні номери.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 надав суду показання, за змістом яких ОСОБА_27 проживає в гуртожитку по АДРЕСА_20 від народження. ОСОБА_2 проживає в двох кімнатах в кінці коридору на першому поверсі, відгородила ці кімнати цегляною стіною та зробила вхід з вулиці. Також пояснив, що коли хтось виселявся з гуртожитку, ті сім`ї, які мали дітей брали собі вільні кімнати. Ніхто з мешканців гуртожитку не мав претензій щодо проживання ОСОБА_1 в кімнаті №5. Крім цього, зазначив що сім`я ОСОБА_28 користується трьома кімнатами, номерів не знає. Матері ОСОБА_1 надали дві кімнати.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 надала суду показання, за змістом яких вона є мамою ОСОБА_1 . З 1984 року проживає в гуртожитку по АДРЕСА_2 . В 1993 році заселилася в кімнату АДРЕСА_19 і проживала в ній з сином. Пізніше вона зверталася до директора заводу з заявою для покращення умов життя надати їй ще одну кімнату. У 1997 році їй надано кімнату № НОМЕР_8 , тоді №4. Зараз вона проживає в кімнаті АДРЕСА_19 і має ще кухню. Син її проживає з дружиною та дитиною в кімнаті АДРЕСА_5 , там знаходяться їхні речі. Сплачують за комунальні послуги.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 надала суду показання, за змістом яких вона проживає у гуртожитку з 2005 року. На даний час їздить за кордон на роботу. Їй відомо, що ОСОБА_1 проживає в кімнаті АДРЕСА_5 . В даній кімнаті бачила речі ОСОБА_1 ,шафу, ліжко. Його мама живе в кімнаті №2. ОСОБА_2 проживає в кінтаті №6,7.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 надала суду показання, за змістом яких вона є сестрою ОСОБА_2 . Спочатку сестра проживала в двох кімнатах з сином, донькою, зятем, пізніше їй дали ще дві кімнати. Вона була у тих кімнатах, так як привозила диван та килим сестрі. Всі кімнати були поруч. Потім сестра сказала, що її речі з тих нових кімнат повиносив сусід.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 надала суду показання, за змістом яких вона знає ОСОБА_2 вже дуже багато років. Спочатку ОСОБА_2 проживала в двох кімнатах. Пізніше повідомила, що їй дали ще дві кімнати. ОСОБА_31 помагала прибирати ті кімнати, так як вони були дуже брудні та не придатні для житла. На даний час ОСОБА_2 не користується тими кімнатами, її речі повикидали. В тій кімнаті ніхто не проживає, там вікна побиті. Вона часто приходить в гості до ОСОБА_2 де остання говорить, що її не впускають в кімнату №5.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 надала суду показання, за змістом яких вона знає ОСОБА_2 ще з 15 років так як разом вчились в технікумі, часто зустрічаються. Ії відомо що зараз ОСОБА_2 проживає з сином в двох кімнатах, одна з яких є кухнею. Приблизно у 2013 році ОСОБА_2 дали ще дві кімнати, які вона помагала прибирати. В тих кімнатах речей не було, ключі мала ОСОБА_33 . Пізніше її вигнали з тих кімнат та поміняли замки. Крім цього, знає що ОСОБА_2 платить комунальні послуги за 4 кімнати, хоча фактично проживає в двох.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з спором про право на проживання у житловому приміщенні.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Правовідносини щодо користування жилою площею у гуртожитках врегульовані окремою главою 4 розділу ІІІ Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу УРСР, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЖК УРСР, державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до статті 127 ЖК УРСР, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 128 ЖК УРСР, порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

На підставі ч. 1 та ч. 2 ст. 58 Житлового кодексу Української РСР, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до ст. 129 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

У відповідності до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Наданим правом на приватизацію займаної кімнати та згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних жилих приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, що вони фактично проживають у таких гуртожитках правомірно і тривалий час (не менше п`яти років).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини право на повагу до свого житла охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Також порядок користування та проживання у гуртожитках регулює примірне положення про користування гуртожитками, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 20 червня 2018 року № 498.

Згідно з п.6,7 Положення, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає особі ордер за формою згідно з додатком, який є єдиним документом, що підтверджує право вселення на надану жилу площу в гуртожитку. Під час одержання ордера пред`являються документи, що посвідчують особу наймача та всіх членів сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, - свідоцтва про народження), включених до ордера. Ордер зберігається у особи, яка вселяється на жилу площу в гуртожитку, протягом усього строку її проживання у гуртожитку. Користування жилою площею здійснюється: у гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера; у гуртожитках, що були включені до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, - за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера, або на підставі договору оренди житла.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд не погоджується з аргументами позивача ОСОБА_1 , вважає такі не обґрунтованими та не підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, у своїй сукупності, були б достатніми.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права користування житлом покликаючись на ст. 386 ЦК України.

Єдиною підставою правомірності вселення в кімнату №5 вказує те, що така була надана його матері для покращення житлових умов, однак жодного документу, про надання такої кімнати чи матері чи йому, який би давав право вселення в житло, суду не надав.

Крім цього судом встановлено, що матері позивача було надано для проживання одну кімнату у гуртожитку на час праці на заводі, на даний час вона користується житловим приміщенням в гуртожитку, яке складається з двох кімнат, про що сторони вказували у судовому засіданні і підтверджується технічним паспортом.

Таким чином судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 самовільно, без правових підстав вселився в житлове приміщення, кімнату АДРЕСА_13 .

Крім цього позивач ОСОБА_1 обґрунтовує позов вимогами ст. 386 ЦК України, відповідно до якої, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Суд зазначає, що така норма закону регулює захист прав суб`єктів права власності, а ОСОБА_1 не є власником житлової кімнати № НОМЕР_8 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чинам позивач не вірно обрав спосіб захисту свого права, оскільки вказане житло не належить йому на праві власності.

Щодо визнання позову представником відповідача, суд зазначає, що така позиція висловлена без жодного обґрунтування, тому враховуючи спірні правовідносини на вказане житло, вищенаведені обставини та не обґрунтованість такої позиції, тому суд вирішує спір на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні доказах.

Таким чином, суд оцінивши усі зібрані ОСОБА_1 та його представником у справі докази, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, при цьому не надаючи жодному доказу заздалегідь встановленої сили, доходить переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, Арбітражного керуючого Козій В.Ю., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, КП «Управляюча компанія «Надія», ОСОБА_2 про визнання права користування житлом є безпідставним, тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від свого імені та від імені малолітньої дитини ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Суд погоджується з аргументами сторони позивачів, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що

11 червня 2002 року ліквідаційна комісія ВАТ «Стрийський завод гумових виробів» видала ордер № 5 для постійного місця проживання ОСОБА_12 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до ордеру, позивачам надано кімнати № 6,7 загальною площею 34,4 кв.м. в гуртожитку АДРЕСА_7 , де вони проживають на даний час.

Крім цього, у зв`язку з покращенням житлових умов проживання їм також надано додаткову житлову площу, а саме кімнату № НОМЕР_1 площею 17,1 кв.м, та кімнату №5 площею 17,4 кв.м, що підтверджується ордером № 1 від 03.04.2013 року. Дані кімнати ОСОБА_2 прийняла та була вселена, та сплачує комунальні послуги.

Що стосується клопотання позивача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності до позову ОСОБА_2 і інших, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Як вбачається, з матеріалів справи представник відповідача з такою заявою до суду не зверталася.

Крім цього спірні правовідносини між позивачами та відповідачем Стрийською міською радою виникли у 2019, коли позивачам було відмовлено в оформленні права власності на вказане житло. Позов заявлений теж у 2019, тому заява є безпідставною і застосуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом встановлено, що позивачі правомірно, відповідно житлового законодавства, отримали житло на підставі виданих їм ордерів повноважною особою, вселились в дане житло, тому мають право користування та проживання в ньому.

Таким чином, оцінюючи надані ОСОБА_2 та її представником докази, на підставі аналізу наведених норм матеріального права вважає обґрунтованими і доведеними вимоги про визнання за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від свого імені та від імені малолітньої дитини ОСОБА_5 право проживання та користування жилим приміщенням в гуртожитку на законних підставах, тому такі позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі статей 128, 129 ЖК України, та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_20 ) до Стрийської міської ради Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка,71), Арбітражного керуючого Козій Володимира Юрійовича (місце перебування: м. Львів, вул. Рівна,21/31), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство «Управляюча компанія «Надія» (місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Матейка,7), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_21 ) про визнання права користування житлом відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 29.07.2019.

Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_21 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_21 ), ОСОБА_4 від свого імені та від імені (в інтересах) малолітньої дитини ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_21 ) до Стрийської міської ради Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка,71), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство «Управляюча компанія «Надія» (місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Матейка,7), ОСОБА_27 (місце проживання: АДРЕСА_20 ) про визнання права проживання та користування житловим приміщенням задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 право проживання та користування жилими приміщеннями - кімнатами № НОМЕР_8 , 6, 7, 8, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 13 вересня 2021 року.

Головуючий суддя В. М. Бораковський