Ухвала суду № 99630254, 14.09.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/877/19 Провадження № 2/450/290/21

УХВАЛА

14 вересня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Давидівської сільської ради ОТГ Львівського району Львівської області, треті особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», Державний архів Львівської області про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Винничківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд судді Кукси Д.А. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, треті особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», Державний архів Львівської області про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Винничківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та визнання права власності на нерухоме майно.

14.09.2021 року позивач в судовому засіданні подала заяву про відвід судді.

Свою заяву мотивує, тим, що суддя Кукса Д.А., як головуючий у справі №450/2958/15-ц за позовом ОСОБА_4 (бабці позивачки), прийняв незаконне рішення, не витребував за її клопотанням жодного доказу. В зв`язку з цим у справі не було з`ясовано факт одноосібного володіння ОСОБА_4 будинком в с. Гончари, а право власності на Ѕ частку будинку незаконно отримав гр. ОСОБА_3 . Дана обставина викликає в неї сумнів в неупередженості та об`єктивності головуючого судді при подальшому розгляді справи. Тому головуючий суддя Кукса Д.А. підлягає відводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 3 ст. ст. 40 ЦПК України встановлено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Позивачка та її представник в судовому засіданні заяву про відвід судді підтримали та просили таку задоволити.

Дослідивши подану заяву про відвід, заслухавши думку сторін, суд вважає, що в задоволенні такої слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Позивачкою вищевказані строки не дотримані і подані поза межами таких.

Дослідивши подану заяву про відвід, заслухавши думку сторін, суд вважає, що доводи позивачки в частині сумнівів у неупередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, нею не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ`єктивність або упередженість головуючого судді.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Також відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6).

Водночас із прийняттям Європейським судом з прав людини нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий, що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.

Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

При вирішенні питання про відвід судді, не встановлено ні суб`єктивних, ні об`єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при здійснені розгляду справи.

Крім того, слід зазначити, що зазначені факти в заяві про відвід нічим не підтверджені, є надуманими і зі слів позивачки, спрямовані на заміну головуючого в даній справі.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, та заява про відвід подана в порушення ч. 3 ст. 39 ЦПК України, тому суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяД. А. Кукса