Ухвала суду № 99622619, 15.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 вересня 2021 року м. Київ № 640/25732/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 доДепартаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту наявності чи відсутності компетенції, скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:

- встановити факт наявності чи відсутності компетенції у Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) створювати робочу групу для перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 , що розглядалися на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань освіти і науки, сім`ї, молоді та спорту 26.05.2021;

- скасувати усі рішення прийняті Департаментом освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та членами онлайн засідання 08.06.2021 на засіданні онлайн робочої групи для перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 , що розглядалися на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань освіти і науки, сім`ї, молоді та спорту 26.05.2021.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У силу п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У силу ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У той же час, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років»; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу (ч. 1 ст. 19 КАС України).

При цьому, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відтак, виходячи із загальних положень Кодексу адміністративного судочинства України, приписами п. 3 ч. 1 ст. 19 якого визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Натомість, зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлений позивач - ОСОБА_1 - у межах спірних правовідносин не має статусу суб`єкта владних повноважень, а тому заявлена позовна вимога про встановлення факту наявності чи відсутності компетенції у Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) створювати робочу групу для перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 , що розглядалися на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань освіти і науки, сім`ї, молоді та спорту 26.05.2021, не відповідає наведеним вище положенням Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що, позивачу слід надати суду уточнену позовну заяву, приведену у відповідність з приписами ст.ст. 5 та 19 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що предметом оскарження, зокрема, виступають усі рішення прийняті Департаментом освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та членами онлайн засідання 08.06.2021 на засіданні онлайн робочої групи для перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 , що розглядалися на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань освіти і науки, сім`ї, молоді та спорту 26.05.2021.

Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять відповідних рішень, а зміст позовної заяви не дає змогу деталізувати такі рішення, оскільки відсутні реквізити останніх, що у майбутньому може створити перешкоди у належному захисті прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, позивачу слід надати суду уточнену позовну заяву із зазначенням у ній реквізитів оскаржуваних рішень, а також належним чином завірені копії таких рішень (або зазначити про причини неможливості їхнього подання до суду).

Крім того, ч. 2 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, у позовній заяві вказано, що позивачем виступає ОСОБА_1 . Одночасно з цим, у позовній заяві останньою наголошено на тому, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору як законний представник дитини з інвалідністю. Проте, зазначення особи позивача у позовній заяві не відповідає наведеному, оскільки, як було зазначено вище, позивачем виступає ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 в інтересах відповідної особи.

З урахуванням викладеного, у силу ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відтак, з огляду на викладене, ОСОБА_1 слід надати суду або уточнену позовну заяву із зазначенням вірного позивача, або належним чином оформлений документ про сплату судового збору, який у межах заявленого спору, враховуючи первинну редакцію позову, складає 1 816,00 грн.

На додаток, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви, що оформлена у письмовій формі, додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 7 і 8 ст. 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Також, у силу ч. 9 ст. 44 КАС України, у випадку подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Дослідивши зміст поданого електронного позову та оглянувши надіслані разом з ним сканкопії документів, що скріплені електронним підписом ОСОБА_1 , вбачається, що всупереч вимог ч. 9 ст. 44 КАС України, останньою не подано до суду докази надсилання нею листами з описом вкладення на поштову адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.

При цьому, наведеними законодавчими положеннями не передбачено направлення копії позовної заяви з додатками на електронні адреси учасників справи, внаслідок чого, ОСОБА_1 слід надати суду докази надсилання нею листом з описом вкладення на поштову адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність з приписами ст.ст. 5 та 19 КАС України та із зазначенням у ній реквізитів оскаржуваних рішень, належним чином завірених копій оскаржуваних рішень (або зазначити про причини неможливості їхнього подання до суду), а також або уточненої позовної заяви із зазначенням вірного позивача, або належним чином оформленого документу про сплату судового збору, який у межах заявленого спору, враховуючи первинну редакцію позову, складає 1 816,00 грн.; докази надсилання позивачем листом з описом вкладення на поштову адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок