Постанова № 9962243, 03.09.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ 3 вересня 2009 р. №2-а-5702/09/1070 приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , кабінет № 550

час прийняття постанови : 15 год. 44 хв.

Київський окружний адміністративний суду у складі:

головуючого - судді Лиска І.Г.

при секретарі - Мерденову Д.Ю.

за участю представника позивача - Кириченко Л.П.

представника відповідача - Дубовик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРОСЕРВІС -ЦЕНТР»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за

№000833235/2038 від 12 вересня 2008року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс - Центр» (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі -відповідач) про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.09.2008 р. № 000833235/2038 на суму 9520, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність факту порушення ним пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95 (надалі - Закон України № 265/95), оскільки розрахунки зі споживачами проводяться через реєстратор розрахункових операцій (надалі - РРО) Міпі-600.02МЕ, заводський номер ПА62100337, фіскальний номер 23010179, реєстраційне посвідчення №2301010179 від 30.01.2007 року, видане ДПІ у м. Черкаси, з видачею розрахункового документа (чеку), зберігання КОРО, друкування та зберігання фіскальних звітних чеків та зберігання контрольних стрічок забезпечено, використання режиму попереднього програмування не порушено; сума готівкових коштів, на місці проведення розрахунків відповідає сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіту РРО, який введений у фіскальний режим роботи; порядок використання торгових патентів не порушено. Тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.09.2008 р. № 000833235/2038 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Представник позивача Кириченко Л.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, підтвердила обставини викладені в позовній заяві та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача Дубовик В.В. в судовому засіданні позов не визнав, просив суд у задоволені позову відмовити, з підстав, які викладені в заперечення на адміністративний позов, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 58-а.с. 61).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача Кириченко Л.П. та представника відповідача Дубовик В.В. суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в ході судового розгляду, 01 вересня 2008 посадовими особами Державної податкової інспекції в Черкаській області року була проведена перевірка господарської одиниці - філії позивача з метою контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у залі гральних автоматів, яка розташована за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 409 (надалі - філія ТОВ «Ігросервіс -Центр»), про що складено акт від 01.09.2008 р. № 020822 (надалі - Акт перевірки).

За даними Акта перевірки філія ТОВ «Ігросервіс -Центр» проводить розрахункові операції з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням 28-ми гральних автоматів, які не обладнані фіскальним пристроєм, тобто не фіскалізовані, що є порушенням пункту 1 статті 3 Закону України № 265/95.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.09.2008 р. № 000833235/2038, відповідно до якого позивачу нараховані фінансові (штрафні) санкції в розмірі 9520, 00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження до Державної податкової адміністрації України у Київській області та Державної податкової адміністрації України вказане рішення залишено без змін.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом України № 265/95.

Обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, застосовувати РРО, передбачено статтею 3 Закону України № 265/95.

Згідно зі статтею 11 вказаного Закону терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Відповідно до змін, внесених у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 p. N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (

Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 p. N 803), термін переведення суб'єктів господарювання, які надають послуги гральних автоматів, на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій перенесено на 31 грудня 2006 року.

Таким чином, з 01.01.2007 р. суб'єкти господарювання, які надають послуги гральних автоматів, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням РРО.

Відповідно до статті 2 Закону України № 265/95, РРО - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До реєстраторів розрахункових операцій відноситься, зокрема, автомат з продажу товарів (послуг), , який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України № 265/95 зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Крім цього, пунктом 3 статті 3 Закону України № 265/95 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 131).

Отже, суб'єкти підприємницької діяльності у встановлених законодавством випадках, зобов'язані у своїй господарській діяльності використовувати лише РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що філія ТОВ «Ігросервіс - центр» у м. Черкаси у своїй діяльності застосовує РРО- апарат Міпі-600.02МЕ, заводський номер ПА62100337, фіскальний номер 23010179, реєстраційне посвідчення №2301010179 з 30.01.2007 р. Тобто філія ТОВ «Ігросервіс - центр» переведена на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій в термін, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи реєстраційного посвідчення №2301010179 , яке видане ДІЛ у м. Черкаси , реєстратор розрахункових операцій Міпі-600.02МЕ, має заводський номер ПА62100337 та фіскальний номер 2301010179 .

При цьому відповідачем не заперечувався той факт, що апарат Міпі-600.02МЕ, заводський номер ПА62100337, фіскальний номер 23010179, реєстраційне посвідчення №2301010179 від 30.01.2007 року, переведений у фіскальний режим роботи, опломбований та внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним грошовим обігом від 16.12.2005 року № 20, а отже, він є РРО в розумінні Закону України № 265/95.

Крім цього, як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту перевірки при здійсненні реалізації послуги на гральному автоматі філією ТОВ «Ігросервіс - Центр» перевіряючими встановлений факт проведення розрахункової операції через переведений у фіскальний режим роботи та опломбований РРО з видачею відповідних розрахункових документів.

Відповідно до п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 p. N 614, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Місцем проведення розрахунків - є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові грошові кошти, а також місце одержання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону України № 265/95).

Згідно з пунктом 5 Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003 p. N 494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2003 р. за N 1016/8337, придбання особами фішок, жетонів, отримання інших документів, які засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, здійснюється через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з видачею чеків, які повинні зберігатися фізичною особою - гравцем до закінчення її участі в азартній грі.

Тобто, приписи зазначених Порядків передбачають необхідність реєстрації продажу товарів (оплати послуг) через РРО одночасно при здійсненні розрахункової операції.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як встановлено судом, філія ТОВ «Ігросервіс - центр» для надання послуг гри використовує гральні автомати, які не приймають грошові кошти (фішки, жетони) безпосередньо від гравців, оскільки вони не обладнані купюроприймачами або монетоприймачами, а також не видають виграш в грошовому виразі. Дані автомати приймають ставки за допомогою електронного ключа шляхом внесення у поле кредиту розміру ставки у виразі віртуальних очок.

Проте, внесення у поле кредиту грального автомату розміру придбаної ставки споживачем для гри не може вважатись розрахунковою операцією, оскільки в цей момент кошти, що становлять доход споживача чи продавця послуги не передаються.

За таких обставин, гральні автомати, що використовуються філією ТОВ «Ігросервіс - центр», не можуть розглядатись як РРО в розумінні Закону України № 265/95.

Саме тому, розрахунок між споживачем послуги гри і продавцем такої послуги здійснюється з використанням РРО - апарату Міпі-600.02МЕ, заводський номер ПА62100337, фіскальний номер 23010179, реєстраційне посвідчення №2301010179 від 30.01.2007 року, який виконує фіскальну функцію та в якому зберігаються грошові кошти.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1. 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2. 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 1. 4) безсторонньо (неупереджено);

2. 5) добросовісно;

3. 6) розсудливо;

4. 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

5. 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів, які б обґрунтовували твердження відповідача про зобов'язання позивача щодо встановлення реєстратора розрахункових операцій або іншого фіскального пристрою на кожний гральний автомат, який не обладнаний купюроприймачами або монетоприймачами.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Центр» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №000833235/2038 від 12 вересня 2008року - задовольнити.

Скасувати Рішення Білоцерківської об'єднано державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових)санкцій за №000833235/2038 від 12 вересня 2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Центр» (09112, Київська область, м. Біла церква, вул. 60 років Жовтня, 12, прим. 74, ідентифікаційний код 34326294, п/р 260083677701 в Білоцерківській філії ВТБ Банк, МФО 321325) - 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційні оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.